Це не просто тиск з боку соціальної групи, в якій ви обертаєтеся. Наш мозок несвідомо підхоплює сигнали від людей навколо і, ґрунтуючись на них, формує власну поведінку. І наслідки цього можуть бути дуже серйозними.
Чому в компанії ми з’їдаємо більше
“Не секрет, що чим більше ви пов’язуєте свою ідентичність із певною групою, тим більше її цінностей ви поділяєте“, – каже Ембер Геффні, соціальний психолог із Державного університету Гумбольдта.
Студенти, наприклад, частіше виступають за легалізацію наркотиків та більш активно підтримують охорону навколишнього середовища, ніж інші соціальні групи.
Це називається соціальними нормами й ці норми доволі стійкі. Проте варто хоча б одній людині у групі порушити якусь норму, одразу починають відбуватися дивні речі. Іноді лише однієї скептичної думки друзів буває достатньо, щоб змінити вашу поведінку.
Одне дослідження, проведене серед студентів Університету Гумбольдта, показало, що люди можуть кардинально змінити свою думку і поведінку, якщо інші члени їхньої соціальної групи поводяться лицемірно (тобто говорять одне, а роблять зовсім інше).
У психології це явище називається “непрямим дисонансом”.
“Коли ви бачите, що хтось поводиться всупереч вашим поглядам, ви також можете їх змінити“, – каже Геффні, – “Хоча я і мала б засмутитися, побачивши, що поведінка друзів суперечить моїм поглядам на певні питання, це не завжди так. Я не обов’язково почну копіювати їхні дії, але я можу змінити своє ставлення до них. Адже я вважаю себе частиною цієї групи, вважаю цих людей важливими для мене.“- пояснює дослідниця.
Декілька австралійських досліджень, присвячених вивченню використання сонцезахисного крему, також підтвердили ці висновки. Виходить, що під впливом оточення ми можемо змінити свої погляди навіть у питаннях, які є вкрай важливими для нашого здоров’я та життя.
Небезпека впливу сонячних променів добре відома, але поведінка наших друзів може змусити нас забути про ризики. Те, як ми говоримо з друзями про здоровий спосіб життя, також може впливати на наші рішення як позитивно, так і негативно.
“Основні причини передчасної смерті – куріння та ожиріння – можна попередити, але ми все одно куримо, переїдаємо та не займаємося спортом“, – каже Крістін Шольц з Амстердамського університету – “На нас впливає все, що роблять наші друзі. Одна їх присутність може регулювати нашу поведінку: від розсудливої до безрозсудної“.
Крістін Шольц попросила студентів американського коледжу розповісти, як вони обговорювали із друзями нещодавнє вживання алкоголю. Якщо цей досвід обговорювали як позитивний, ймовірність того, що наступного дня вони знову будуть пити, була помітно вищою і навпаки.
Хитрощі ресторанних меню: як нас змушують замовляти.
Щоразу, коли ми ухвалюємо рішення, ми оцінюємо його цінність для нас. Підемо ми сходами, чи скористаємося ліфтом залежить від того, скільки ми з’їли на обід, чи були сьогодні на пробіжці, та чи входимо ми до будівлі з колегою-тріатлоністом.
Будь-яка дія оточення завжди залежить від контексту. Ось чому наша сила волі часто вагається. Ваш вибір на користь тієї чи іншої страви в ресторані може залежати від інших відвідувачів.
“Ми далеко не завжди раціональні та часто вирішуємо щось під впливом моменту. До того ж важливість певного типу інформації змінюється протягом дня“, – додає фахівець.
На наш вибір впливає присутність певних людей, час, будь-які попередні розмови та наше фундаментальне розуміння того, що є нормальним для цієї групи друзів.
Але, якщо ми сумніваємося, то найпростіше – просто подивитися, що роблять інші та повторити за ними. “Ми постійно поводимося саме так, навіть не усвідомлюючи цього”, – додає Шольц.
“Багато досліджень показують, що коли ми обідаємо разом з людьми, які їдять багато, ми теж з’їдаємо більше”, – зазначає Сюзанна Хіггс з Бірмінгемського університету, яка займається вивченням психології апетиту.
Люди зазвичай не усвідомлюють, що зазнають такого впливу. Вони кажуть, що просто їжа була смачною або ціна доступною, або вони просто зголодніли.
Це явище вперше описав у 1980-х Джон де Кастро, який проаналізував харчові щоденники багатьох людей. Записи містили детальні дані про те, що, де і з ким люди їли. Дослідник також проаналізував, як на обсяг з’їденого впливали святкові вечері чи вихідні, споживання алкоголю, а також будь-які інші фактори.
Хіггс припускає, що присутність іншої людини заважає нам прислухатися до сигналів власного тіла. Інші відволікаючі чинники, наприклад телевізор, також збільшують кількість з’їденого.
У ході свого дослідження Хіггс також вирішила з’ясувати, як можна сприяти вибору людей на користь здорового харчування.
“На жаль, гасла про те, що овочі корисні, не надто допомагають…”, – пояснює дослідниця.
Вона пішла іншим шляхом і розмістила у ресторані плакати, які демонструють найпопулярніші серед відвідувачів цього закладу гарніри. На першому місці Хіггс навмисно розмістила городину.
“Ці плакати описували поведінку інших людей – і цього було достатньо“, – каже вона.
Коли ми потрапляємо в нове середовище, ми шукаємо підказок від інших людей, як тут поводитися. Інформація про те, яка їжа популярна серед інших клієнтів, допомагає зробити власний вибір.
Цікаво, що відвідувачі частіше замовляли городину навіть після того, як плакати прибрали. Хіггс створила нову норму.
“Коли ми поводимося відповідно до норм, ми почуваємося добре, тому що відчуваємо себе частиною соціальної групи, – каже Хіггс. – і якщо ви новачок у певній групі, ви більш схильні наслідувати поведінку інших“.
Наші рішення не завжди залежать від нас. Але ми можемо використати вплив оточення заради позитивних речей. Так само, як і негативні навички інших, які можуть поширюватися за допомогою групи людей, інколи передаються нам для зразка позитивної поведінки. Адже ми і вижили в процесі еволюції саме тому, що навчилися жити в групі. Тому ми схильні робити хороші речі та отримувати за це схвалення інших.
