Індекс Біг-Мака знову показав те, що українці давно відчувають у своїх гаманцях: гривня сильно недооцінена. Цей жартівливий, але водночас наочний індикатор купівельної спроможності валют, який з легкої руки The Economist побутує в інфопросторі з 1986-го, дозволяє подивитися на економічну реальність через призму вартості всесвітньо відомого бургера.
Як працює Індекс Біг-Мака
Принцип простий: якщо Біг-Мак коштує дешевше в одній країні порівняно з іншою, це може свідчити про недооціненість валюти цієї країни, і навпаки. Наприклад, за даними The Economist, цьогоріч у січні Біг-Мак в Україні коштував 120 грн, тоді як у США – $5,79. Це означає, що українська гривня недооцінена на 50,7% порівняно з американським доларом. Це ставить українську валюту на шосте місце серед найбільш недооцінених у світі.
Щороку ситуація з гривнею залишається схожою. Так, у січні 2023-го гривня була недооцінена на 53,1%, що означало “справедливий” курс близько 17,16 грн за долар, тоді як офіційний курс був значно вищим. Рік потому недооцінка зменшилася до 48,4%, при цьому “справедливий” курс визначався на рівні 18,8 грн за долар. Нарешті, наразі гривня недооцінена на 50,7%, що вказує на “справедливий” курс близько 20,73 грн за долар, тоді як фактичний курс становить близько 42 грн за долар.
Наочна тенденція, яка вказує, що фактичний курс долара до гривні значною мірою визначається не лише економічними реаліями, а й факторами спекуляцій, фінансової політики та геополітичних ризиків.
Звичайно, гривня не самотня у цьому “клубі недооцінених”. Наразі найбільш недооціненими валютами є південноафриканський ранд, недооцінений аж на 67,4%, адже країна стикаєтсья з економічними труднощами та високим рівнем безробіття. Єгипетський фунт відчуває тиск через політичну нестабільність та економічні виклики, що призводить до його недооцінки на 66,6%, малайзійський рінггіт недооцінений на 62,9%. Також до списку найбільш недооцінених валют світу потрапили валюти Тайваню, Індонезії та Індії.
З іншого боку, деякі валюти “злетіли” вище своєї реальної вартості. Так, швейцарський франк традиційно вважається “тихою гаванню” для інвесторів, що робить його переоціненим на 35-38%. Аргентинське песо переоцінене на 20,1% через високу інфляцію та економічні експерименти лідера держави. Висока інфляція в Аргентині призводить до того, що номінальний курс песо не встигає за зростанням цін, що робить його переоціненим.
Через стабільну економіку єврозони та відносно низьку інфляцію євро переоцінене на 2,8%. Норвезька крона, у свою чергу, підтримується сильним експортом нафти, що також сприяє її переоцінці. Це означає, що в цих країнах купівельна спроможність місцевої валюти вища, ніж випливає з офіційних курсів обміну.
Валютні дисбаланси сильно впливають на світову економіку. Недооцінені валюти роблять товари дешевшими для експорту, але підвищують вартість імпорту, що може посилити інфляцію. Переоцінені валюти, навпаки, роблять експорт дорожчим і менш конкурентоспроможним, але здешевлюють імпорт, що може негативно вплинути на місцеве виробництво.
Чи варто довіряти індексу Біг-Мака
Отже, Індекс Біг-Мака не лише показує ціни на фаст-фуд, але й допомагає зрозуміти складні економічні процеси, які впливають на наші гаманці та світові ринки. Але чи варто ставитися до цього індексу серйозно? Насправді, ні. Адже цей показник не враховує багато економічних нюансів: податки, рівень життя, вартість оренди, торговельні бар’єри, рівень зарплат та ін. Проте його суть проста і зрозуміла: якщо такий самий бургер в Україні коштує набагато дешевше, ніж у США, це означає, що українська валюта на міжнародній арені коштує менше, ніж мала б.
Індекс Біг-Мака, хоч і не є суворим економічним показником, дає просте і наочне розуміння того, наскільки нерівномірно розподілені глобальні валютні баланси. Для України це ще один сигнал про необхідність зміцнення економіки, залучення інвестицій і формування стабільної фінансової політики. І, можливо, про те, що колись Біг-Мак у Києві й Нью-Йорку коштуватиме приблизно однаково.
Біг-Мак обраний через його універсальність та стандартизованість. Цей бургер подібний до світової валюти, що має ходіння скрізь, що дозволяє порівнювати його вартість у різних валютах. Таким чином, він стає своєрідним “золотим стандартом” або “кошиком товарів”, який відображає рівень цін у країні.
Економісти попереджають, що Індекс Біг-Мака не можна сприймати буквально. Він не враховує різниці в економічних умовах між країнами – рівень розвитку та структуру економіки. Тому, хоча цей індекс може дати загальне уявлення про вартість валют, його слід використовувати обережно та разом з іншими економічними показниками.
Існують також Індекс ІКЕА (вартість книжкової полиці Billy у різних країнах) або Індекс Starbucks (вартість чашки кави у різних містах). Вони теж покликані оцінити купівельну спроможність, але мають схожі обмеження і не завжди точно відображають реальну економічну ситуацію.
Що означає недооціненість гривні
Коли ми чуємо, що гривня недооцінена, виникає питання: чи справді наша національна валюта коштує менше, ніж повинна? Чому офіційний курс валют відрізняється від розрахунків за паритетом купівельної спроможності? Це свідчення слабкості економіки чи наслідок фінансової політики?
Паритет купівельної спроможності передбачає, що той самий споживчий кошик повинен коштувати однаково в різних країнах, якщо перевести ціни у спільну валюту, так би мовити, призвести до спільного знаменника. Однак реальний обмінний курс залежить від низки факторів, зокрема, економічної кризи та інфляції, військових конфліктів та політичної нестабільності, дефіциту платіжного балансу.
Недооціненість гривні не завжди означає, що економіка слабка. Це може бути частиною плану, щоб зробити вітчизняні товари дешевшими та привабливішими для інших країн. Але якщо гривня довго залишається недооціненою, це може свідчити про економічні проблеми, які потрібно вирішувати.
Курс гривні – не просто цифри на табло обмінників; це барометр економічного здоров’я нації, який реагує на безліч факторів. Передусім, інфляцію, зовнішні борги та валютні резерви, економічну структуру, війну та геополітичні ризики.
Інфляція в Україні традиційно перевищує показники розвинених країн. Так, у 2022 році інфляція в Україні становила 26,6%, тоді як у США – 6,5%. Це означає, що гривня знецінюється швидше за долар, що тисне на її курс.
Україна бере багато позик з-за кордону. Щоб виплатити ці борги, потрібна іноземна валюта, що послаблює гривню. За даними Мінфіна, з початку війни до середини 2023 року Україна отримала від західних партнерів близько $98 мільярдів. Ці кошти допомагають зберігати стабільність економіки та утримувати гривню від знецінення. Але, незважаючи на велику допомогу, економіка все ще під загрозою через війну та невизначеність щодо майбутніх фінансових надходжень.
Нацбанк України може підтримувати курс гривні, використовуючи свої валютні резерви. У 2022-у НБУ витратив на підтримку гривні 3,4 мільярда доларів
Важливий нюанс і в тому, що Україна експортує переважно сировину – зерно, метал, а імпортує готову продукцію, зокрема, техніку та енергоносії. Низька купівельна спроможність українців означає, що внутрішні ціни нижчі за світові, що впливає на курс гривні. Звичайно, інвесторів відлякують військові дії та політична нестабільність в Україні, знижуючи приплив іноземної валюти.
Прогнози щодо зміцнення гривні та чи варто Україні прагнути до “справедливого” курсу 20,73 гривні за долар
Економісти зазначають, що у поточному році на курс гривні впливатимуть інтенсивність бойових дій, стабільність енергетичної інфраструктури та регулярність надходження міжнародної допомоги. За прогнозами, середньорічний курс може досягти 45 грн за долар.
Хоча Індекс Біг-Мака показує, що гривня сильно недооцінена, реальні економічні умови та зовнішні фактори продовжують тиснути на національну валюту. Перспективи її зміцнення залежать від завершення війни, відновлення економіки та стабільної міжнародної підтримки.
Ідея зміцнення гривні до курсу 20,73 грн/долар може здаватися привабливою. Але реальність складніша, і такий крок може мати як позитивні, так і негативні наслідки для економіки.
З одного боку, сильніша гривня зробить імпортні товари та послуги дешевшими для українців. Це означає, що люди зможуть купувати більше, підвищуючи свій рівень життя.
З іншого боку, сильна гривня робить українські товари дорожчими за кордоном, що знижує їх конкурентоспроможність. Це може призвести до зменшення експорту та втрати робочих місць у таких важливих галузях як металургія та агроіндустрія. Крім того, надмірно сильна гривня може знизити виробництво та інвестиції, що негативно вплине на економічне зростання.
Зміцнення гривні неможливе без залучення інвестицій, забезпечення фінансової стабільності та завершення війни. Важливо розвивати інфраструктуру, підтримувати малий і середній бізнес, створювати сприятливі умови для інвесторів. Необхідними умовами для економічного відновлення є контроль інфляції, зниження бюджетного дефіциту та ефективне управління державним боргом. І, звичайно ж, ключовими факторами, без яких міцна гривня буде недосяжною, залишаються мир і стабільність.
Тетяна Вікторова
