Мобілізація завжди має серйозний вплив на всі сфери життя, включаючи освіту. Україна зараз знаходиться у вкрай тяжких умовах, стикаючись з постійною потребою у збройних силах, що безпосередньо вплинуло на освітній процес.
Процес мобілізації примушує молодь переглядати свої кар’єрні плани, а також шукати альтернативні шляхи для уникнення військових призовів. Серед них є:
- Навчання за кордоном. Багато студентів обирають цей шлях, який дозволяє їм отримати якісну освіту та диплом іноземного університету, що дозволяє працювати й бути більш конкурентним в інших країнах чи іноземних компаніях, а також зберегти свою безпеку. За останні два роки кількість запитів українців на освіту за кордоном зросла в кілька разів.
Скільки зараз навчається нашої молоді за кордоном, ніде офіційно не повідомляється, однак ще у переддень повномасштабної війни в Україні НАЗЯВО публікував звіт, в якому вказано, що за 2021 рік (порівняно зі станом на 1 жовтня 2020 року) кількість студентів зменшилася на 3,5%, тобто майже на 37 тисяч осіб. Також відомо, що у вишах Польщі зараз здобувають освіту понад 48 тисяч українських студентів.
Крім того, українські студенти, які перебувають за кордоном, продовжують навчатися дистанційно в українських вишах, однак їх точна кількість теж не повідомляється. За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, можна лише приблизно порахувати, взявши за орієнтир тих, хто складає ЗНО за кордоном – це приблизно 10% від загальної кількості вступників. Тому відповідно 10 – 15% студентів, за нашими оцінками, перебуває за кордоном. Це приблизно 130 – 150 тисяч осіб,
- Навчання на денній формі в якості студентів і магістрів. Чоловіки стали активно вступати до вищих навчальних закладів, набуваючи другу і третю освіту, щоб отримати відстрочку від мобілізації. Це раніше дозволяло їм завершити освітній процес перед викликом на військову службу, однак нові норми закону цю лазівку припинили.
Крім того, існувала ще одна хитра лазівка у системі освіти, якою теж активно користувалися чоловіки. Нею стало поновлення у навчанні. Цей засіб працює, коли студент був відрахований, але ще не завершив власне навчання. Таку схему ухилення від призову надто складно відстежити й нині.
Нерідко, вступники розпитують про можливість складання сесії за хабар чи купівлю дипломних робіт. Ці студенти спеціально обирають такий фах, на якому можна дуже легко навчатися. Ще можна вступати на непопулярні напрямки освіти, що одразу надає таким студентам можливість уникнути виключення за нескладені екзамени. Навчаються такі студенти вкрай погано, набираючи лише 51 бал для відносного зарахування іспиту. Більшість студентів змушують складати іспити повторно декілька разів, а це затягує освітній процес та заважає іншим людям, які здобувають освіту на належному рівні, завершувати проходження іспитів.
- Військова підготовка. Частина молодих чоловіків шукала можливість пройти військову підготовку ще до призову на службу, сподіваючись, що це допоможе уникнути мобілізації. Однак новий закон ввів поняття базової військової підготовки (БВП), яка замінить строкову. Період її проходження поки що можна буде обрати самостійно, але це має статися до того, як людині виповниться 25 років. На час дії воєнного стану БВП триватиме три місяці (місяць базової загальновійськової підготовки та два місяці фахової). При цьому відстрочку отримають ті, хто продовжує навчання в університетах, коледжах тощо, або непридатні за станом здоровʼя.
Також чоловіки, які навчаються у вишах, у закладах фахової освіти та військових закладах тепер мають обов’язково пройти базову військову підготовку, яку впровадять з 1 вересня 2025 року. Водночас законом встановлено, що і, хто не пройшов БВП не зможуть отримати роботу на державній службі або працювати в прокуратурі, поліції, органах місцевого самоврядування.
- Навчання в аспірантурі. На тлі мобілізаційних заходів розгорнулася бурхлива вступна кампанія до аспірантури. За даними Міністерства освіти та науки, за останні місяці спостерігалася тенденція зростання кількості осіб чоловічої статі при вступі до аспірантури у вищих навчальних закладах.
Урядовців зацікавила така ситуація, оскільки за їх даними випливає, що для складання ЄВІ зареєструвалися близько 246 189 осіб, більшу частину яких (79%) склали чоловіки. На вступ до аспірантури претендувала 91 561 особа, що стало надзвичайним рекордом у порівняні з довоєнним періодом. Станом на 1 січня 2022 року в аспірантурі навчалося 14 тисяч чоловіків (53% здобувачів освіти). Вже у 2023 році їхня кількість збільшилася на 8 тисяч осіб(65%). На аспірантуру зараховано було 13 тисяч осіб і лише 2 тисячі з них виявилися жінками. До початку повномасштабної війни до аспірантури вступало всього 7-8 тисяч осіб. А у 2024 році кількість абітурієнтів, що прагнули здобути ступінь аспіранта, зросла вже до 246 тис, з яких 91 561 осіб склали чоловіки, віком від 25 до 60 років, які вже мали ступінь магістра або спеціаліста. При цьому невідомо, як в уряді змогли підрахувати їх кількість, бо на складання ЄВІ також надали документи й ті, хто бажає навчатися в магістратурі.
Однак під час вступної кампанії та складання ЄВІ міністр освіти і науки Оксен Лісовий не офіціально, але у своєму дописі на Фейсбуці поділився інформацією про нові правила вступу до аспірантури у 2024 році:
- залишення єдиного вступного іспиту;
- прохідний бал становитиме 160 і є обов’язковим для вступних випробувань закладу освіти;
- іноземна мова є обов’язковою для вступу до магістратури, але не обов’язкова для допуску до вступу до аспірантури;
- вступити на контракт до аспірантури можна тільки на заочну або вечірню форми, котрі не дають право на відстрочку
- міносвіти зробило пріоритетною денну форму навчання, а кількість місць на бюджеті зросла з 3200 до 7000.
Це рішення зачинило двері для майбутніх аспірантів, що у подальшому суттєво негативно вплине на українську науку.
Заходи влади щодо унеможливлення ухилення від мобілізації
Аби освіта не стала обхідним шляхом для осіб, які не бажають воювати, уряд запровадив нові зміни до закону про мобілізацію, згідно з яким вже від 1 липня 2024 року одразу три категорії студентів зможуть призвати на проходження військової служби:
- студентів, які навчаються заочно;
- осіб, що здобувають другу і третю вищу освіту за однаковим рівнем або нижчим за вже наявну.
Згідно із чинним українським законодавством призову під час мобілізації не підлягають:
- здобувачі професійної, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти;
- асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формами здобуття освіти.
Крім того, переведення з заочної системи навчання на денну в межах аспірантури буде заборонено. Поновитися в навчанні на денній формі зможуть виключно особи, звільнені від проходження військової служби.
При цьому у Київському політехнічному інституті ім. Ігоря Сікорського знайшли свій спосіб боротьби з “ухилянтами” – підвищили ціни на навчання в аспірантурі. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко провів роз’яснювальну роботу з керівниками структурних підрозділів та закликав контролювати наукову діяльність аспірантів, що підлягають мобілізації.
“Невиконання індивідуального плану роботи аспіранта, який складається з двох частин (освітньої складової і наукової складової), призводить до автоматичного відрахування”, – заявив А. Мельниченко.
Наслідки для освіти
Введення нових норм закону про мобілізацію може мати значний негативний вплив на освітні заклади і освітній процес в цілому.
- Обмеження доступу до освіти, визначеної нормами Конституції та чинного законодавства. В місцях, де відбувається мобілізація, можуть виникати обмеження для навчання, зокрема доступ до освітніх закладів, які можуть бути реалоковані для військових потреб.
- Зменшення кількості вступників до вищих навчальних закладів, що негативно вплине на освітній потенціал держави.
- Перерви у навчанні. Військова мобілізація призведе до тимчасового призупинення навчання студентів, що може порушити нормальний хід академічного процесу. Це особливо важливо для студентів, які знаходяться на завершальних етапах своєї освіти.
- Вплив на фінансування і ресурси. Введення мобілізаційних норм вплине на фінансові ресурси — навчальні заклади не зможуть вижити без надходження коштів від контрактників. Також будуть обмежені інвестиціїу розвиток освіти та інфраструктури освітніх закладів.
- Втрата наукових кадрів. Заходи щодо мобілізації можуть призвести до втрати наукових кадрів та спеціалістів, які є важливими для розвитку науки і освіти в країні. Багато викладачів та науковців будуть вимушені звільнитися, а майбутні аспіранти так і не стануть ними.
Отже, введення нових норм закону про мобілізацію може серйозно ускладнити освітній процес в Україні. Збалансованість між потребами оборони і збереженням нормального функціонування освітньої системи вкрай важлива для забезпечення стабільності та розвитку країни в умовах глобальної нестабільності.
