Початок 2025 року ставить перед Європою складні та багатоаспектні питання, від яких залежить майбутнє континенту. Війна в Україні продовжує впливати на стабільність у регіоні, а конфлікти на Близькому Сході лише підсилюють загрозу глобальної нестабільності. Зміна політичного ландшафту у США додає ще більше невизначеності в міжнародні відносини, тоді як боротьба зі змінами клімату, попри всі зусилля, досі не демонструє проривних результатів. ЗМІ з різних куточків світу аналізують ці виклики та розмірковують над тим, як Європейський Союз повинен реагувати на сучасні загрози. На порозі нової епохи, Європа стоїть перед вибором: чи стане вона символом стійкості та прогресу, чи, можливо, зіткнеться з новими викликами, до яких ще не готова? Розгляньмо, що думають провідні світові аналітики та як бачать можливе майбутнє ЄС.
Le Soir – Бельгія. Європа має наростити темп, – вимагає брюссельська Le Soir:
“Взаємини Трампа та Путіна матимуть колосальні наслідки для геополітичного балансу – починаючи з України та Близького Сходу і закінчуючи Африкою та світовою економікою. А яке місце у цьому балансі займе Європа? Перед нею стоїть важливе завдання – не стати стороннім спостерігачем.
… Європа має засукати рукава, щоб подолати помилкову фазу політичних ігор, відбудувати європейську оборону, надати імпульс економіці, протистояти все більш руйнівним наслідкам зміни клімату, захистити наші демократичні цінності – і утвердити нашу роль у світі майбутнього в епоху штучного інтелекту та могутності технологічних гігантів
… Якщо ми хочемо уникнути (занадто сильного) потрапляння в залежність від Трампа та Путіна, то це – єдиний шлях”.
Tygodnik Powszechny – Польща. На сторінках варшавського тижневика Tygodnik Powszechny дається наступний прогноз:
“Після того, як Трамп вступить на посаду, Сполученими Штатами, ймовірно, буде зроблено спробу ініціювати переговори [щоб покласти край війні в Україні], але вона, зазнає невдачі. Це, своєю чергою, призведе до виходу війни новий рівень ескалації. Що тоді робитиме Трамп? Це питання поки що залишається відкритим. Важко уявити, що він віддасть Україну на відкуп Путіну. Однак у будь-якому випадку майбутній президент США напевно забажає перекласти більшу частину витрат на підтримку України на європейців. Європейські країни, включаючи Польщу, зіткнуться із викликом, до якого вони ще не готові”.
Naftemporiki – Греція. Афінська Naftemporiki висловлює занепокоєння:
“Для Євросоюзу основний ризик повернення Трампа полягає в тому, що тиск з боку США посилить тенденції до розколу та розбіжностей між державами, що до нього входять. Тяжка внутрішньополітична ситуація у Франції та Німеччині, двох найбільших економіках Європи, залишає ЄС без сильного політичного керівництва.
Ситуація лише погіршиться, якщо Трамп скоротить допомогу Україні чи вийде із НАТО. У такому разі європейцям доведеться нести на своїх плечах значно більшу частину витрат на оборону, що ще більше посилить бюджетну проблему”.
Corriere della Sera – Італія. Євросоюз має переглянути процес ухвалення рішень, – вважає міланська Corriere della Sera:
“Усім нам відомо, що Європа більше не має права розраховувати на Pax Americana, який гарантував їй експортні ринки та захищав її у військовому відношенні. Що це означає для майбутнього? Перший висновок полягає в тому, що хоча ми, європейці, і змушені тепер шукати спільні відповіді, проте цей плюс обмежується тим фактом, що ми – не федерація, а союз, в якому більша частина повноважень належить державам, які найчастіше дотримуються різних думок через різницю інтересів.
… Незважаючи на усвідомлення того факту, що геополітичні зміни вимагають більшої здатності до вияву спільної ініціативи, ілюзорно вважати, що така можлива без радикального переосмислення процесу європейської інтеграції”.
Público – Португалія. У своїй статті для лісабонської Público президент Фонду європейських прогресивних досліджень Марія Жуан Родрігеш вказує на те, що Євросоюз потребує широких суспільних дебатів:
“Недостатньо просто знайти новий стратегічний консенсус і зміцнити коаліцію проєвропейських сил в рамках інститутів Євросоюзу. У майбутньому необхідно буде мобілізувати підтримку з боку європейських громадян на базі глибоких демократичних дебатів. А для того, щоб такі загальноєвропейські суспільні дебати стали можливими, недостатньо просто захищати свободу слова та плюралізм. ЄС не має права віддати себе на відкуп соціальним мережам, таким як X (колишній Twitter) або TikTok. Щоб відновити основи свого суверенітету, йому доведеться збудувати власну медійну інфраструктуру”.
Expressen – Швеція. Стокгольмська Expressen дає такий аналіз:
“Євросоюз має стати оборонним союзом – як у військовому відношенні, так і для захисту того, що називається “європейським способом життя”, а саме – торгівлі заради процвітання та соціальних реформ з метою розподілу багатства, зміцнення демократії та верховенства права – саме за таких умов незалежні суди борються з корупцією.
ЄС має стати союзом для захисту способу життя, при якому до меншин ставляться як до більшості, коли всі перед законом. У 2025 році конкретні пропозиції фон дер Ляйєн покажуть, що оберуть уряди ЄС перед обличчям світового порядку, що схлопується, – жорстку адаптацію або ж спробу переконати Трампа стати на вірний шлях”.
