Заборона телефонів на уроках: чому у Верховній Раді повернули на доопрацювання законопроєкт

Смартфон у кишені українського школяра давно перестав бути просто іграшкою чи розважальним гаджетом, перетворившись на базовий елемент особистої безпеки. Спроби законодавців механічно скопіювати європейський досвід та повністю очистити класи від цифрових пристроїв під час уроків миттєво наштовхнулися на суворі реалії сьогодення. Для сімей, які щодня стикаються з викликами воєнного стану, постійний прямий зв’язок з дитиною є критичною потребою, яку неможливо ігнорувати заради дисципліни. Бажання покращити концентрацію учнів на навчанні змусило парламент шукати компромісні рішення, де на першому місці стоїть захищеність і права дітей, які мають статус дітей війни.

Парламентські слухання законопроєкту № 15105 та позиція профільного підкомітету

Під час засідання підкомітету Верховної Ради з питань професійної та фахової передвищої освіти народні депутати проаналізували положення законопроєкту № 15105, який пропонував доповнити статтю 53 закону «Про освіту» нормою про заборону використання смартфонів, планшетів і смарт-годинників на уроках.

Проєкт передбачав винятки лише для медичних потреб або безпосередньо для освітніх цілей, проте члени комітету ухвалили рішення рекомендувати парламенту повернути цей документ суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. При цьому секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа зауважила, що кожна школа повинна мати чіткі правила у своєму статуті, адже ігнорувати проблему не можна. Втім, поточний варіант проєкту закону перекладає надмірний тягар контролю та відповідальності за збереження майна на вчителів і адміністрацію закладів.

Водночас на засіданні наголосили, що адміністративне обмеження не здатне підвищити інтерес до навчання, якщо освітній контент є нецікавим, а механічна заборона лише спровокує нові конфлікти всередині шкільних колективів.

Подвійна роль гаджетів та аргументи правозахисників

Важливим елементом обговорення стала позиція інституту освітнього омбудсмена, яка висвітлила правозахисну функцію мобільних пристроїв у сучасних закладах освіти. Освітня омбудсменка Надія Лещик акцентувала увагу на тому, що телефон часто є єдиним доступним засобом для збору доказів і фіксації фактів порушення прав учасників навчального процесу.

За наявності аудіо- чи відеопідтверджень, записаних учнями, правоохоронні органи та судові інстанції отримують реальну можливість реагувати на правопорушення у шкільному середовищі. Окрім цього, для дітей, які перебувають під постійним стресом через воєнні дії, наявність смартфона є психологічним фактором стабільності, оскільки забезпечує оперативне інформування про повітряні тривоги та дозволяє координувати дії з родиною під час перебування в укриттях.

Перспективи впровадження єдиної цифрової рамки в українських школах

Замість впровадження жорстких заборонних механізмів народні депутати запропонували Міністерству освіти і науки створити комплексні інструменти регулювання, які дозволять кожній школі самостійно визначати межі використання техніки.

У Верховній Раді запропонували повернути на доопрацювання законопроєкт. Профільне міністерство має розробити єдину цифрову рамку використання гаджетів в освіті, підготувати спеціалізований навчальний курс із цифрової гігієни для учнів, а також надати вчителям чіткі методичні рекомендації. Нова концепція передбачає створення гнучких правил, де використання пристроїв буде чітко розмежоване на освітні, медичні та безпекові випадки.

Такий підхід дозволить уникнути тотальних обмежень, надаючи адміністраціям шкіл юридичну можливість самостійно адаптувати правила під потреби своїх учнів, враховуючи специфіку безпекової ситуації в конкретному регіоні.