Вчорашня телефонна розмова між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним стала черговим свідченням того, що дипломатичні ініціативи американського президента мають радше символічний, ніж реальний ефект. Незважаючи на гучні заяви Трампа про «дуже хорошу та продуктивну» бесіду, ключові питання війни Росії проти України залишилися відкритими, а реальні поступки Москви виглядають мінімальними, якщо не геть химерними. Як доказ незадоволення Трампа комунікацією із російським президентом експерти наводять скасування пресконференції, яка була запланована після розмови. Спільного комюніке за результатами діалогу, до речі, те ж не було.
Путін відкинув повне перемир’я
Як повідомляє видання The Guardian, після телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін погодився на обмежене припинення вогню, яке передбачає зупинення атак на енергетичну інфраструктуру України. Водночас він відмовився підтримати запропоноване Трампом 30-денне повне припинення бойових дій, яке Київ вже схвалив минулого тижня. Кремль заявив, що Росія погодиться на ширше перемир’я лише за умови припинення всієї військової допомоги Україні з боку Заходу.
Після розмови Трамп пафосно заявив у Truth Social, що дискусія була «дуже хорошою та продуктивною». Він зазначив, що обидві сторони домовилися про негайне припинення атак на енергетичну інфраструктуру й будуть працювати над досягненням повного припинення вогню. Кремль підтвердив, що Путін наказав припинити удари по енергетичних об’єктах України. Однак уже через кілька годин у Києві пролунали повітряні тривоги та відбулися вибухи через російські атаки дронами. Зеленський повідомив, що Росія випустила понад 40 безпілотників по цивільних об’єктах, зокрема лікарні в Сумах.
Президент України заявив, що очікує уточнень від Вашингтона щодо деталей розмови Трампа з Путіним. Він підкреслив, що Україна відкрита до припинення атак на інфраструктуру, але хоче знати всі деталі домовленостей.
В інтерв’ю Fox News Трамп визнав, що ситуація на фронті складна, і підкреслив, що Росія має перевагу, оскільки оточила українські війська. Водночас він заперечив, що обговорював з Путіним питання військової допомоги Україні. Тим часом американське видання Semafor повідомило, що Білий дім розглядає можливість офіційного визнання Криму російською територією в межах потенційної мирної угоди, а також тиск на ООН для підтримки такого рішення.
У Кремлі заявили, що Путін висунув жорсткі умови для ширшого припинення вогню, серед яких – припинення постачання зброї Заходом і зупинка мобілізації в Україні. Також Путін наполягає, що будь-яка мирна угода має враховувати «безпекові інтереси Росії», зокрема невступ України в НАТО, її демілітаризацію та визнання російського контролю над окупованими територіями.
У Кремлі позитивно оцінили розмову Путіна з Трампом, а радник президента РФ Кирило Дмитрієв назвав її «ідеальною».
Діалог Трамп-Путін в оцінці ISW
Американський інститут вивчення війни оприлюднив свій аналіз розмови американського і російського президентів, де дійшов невтішних для України висновків: Росія не зацікавлена у добросовісних перемовинах про мир. Президент Росії Володимир Путін відмовився від пропозиції США та України щодо тимчасового припинення вогню, висунувши вимоги, які фактично означають капітуляцію Києва. Він наполягає на припиненні мобілізації, зупинці постачання іноземної зброї та розвідданих для України, водночас замовчуючи військову підтримку, яку отримує Росія від Китаю, КНДР та Ірану.
У телефонній розмові 18 березня Путін просував ідею переговорів між Росією та США без участі України чи Європи. Результатом цієї бесіди стало оголошення 30-денного мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі, хоча його точні межі залишилися неясними.
Також анонсовано обмін полоненими – по 175 осіб з кожного боку, а також передача Росією 23 важкопоранених українських військових як “жест доброї волі”. Окремо Вашингтон і Москва погодилися розпочати переговори щодо безпеки судноплавства в Чорному морі та можливої майбутньої мирної угоди.
Водночас Кремль продовжує використовувати тему перемир’я як важіль тиску, домагаючись поступок і затягуючи переговори. Путін вимагає демілітаризації України, зміни влади в Києві та фактичної відмови від суверенітету, що свідчить про небажання Росії вести добросовісний діалог.
Паралельно на фронті російські війська активізували наступ у Запорізькій області, особливо в районі Кам’янського, Шчербаків і Лобкового. Москва прагне змусити українські сили розпорошити оборону та створити умови для подальших атак, використовуючи до 420 FPV-дронів на добу.
За оцінкою ISW, Кремль намагається одночасно чинити тиск на полі бою та в дипломатичній площині, затягуючи будь-яке врегулювання на вигідних для себе умовах.
Європа реагує по-різному
Європейські лідери відреагували стримано. Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав припинення атак на енергетичну інфраструктуру «хорошим початком», але наголосив, що без України домовленостей бути не може. Велика Британія та ЄС продовжують працювати над новими пакетами військової допомоги Києву.
Борис Джонсон заявив, що Дональд Трамп став жертвою маніпуляцій з боку Володимира Путіна, і що російський лідер відверто насміхається з Заходу.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії, який послідовно підтримує Україну, наголосив: справжня мета Путіна — встановити повний контроль над Україною.
«Цілком очікувано — Путін відкинув безумовне припинення вогню. Він хоче й надалі бомбити й вбивати мирних українців. Він домагається роззброєння та нейтралітету України, прагне зробити її васалом Росії. Це не переговори — він просто знущається з нас», — написав Джонсон у соцмережі X.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував телефонну розмову між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, назвавши її провальною.
В ефірі ZDF-Morgenmagazin Пісторіус заявив, що після цієї «гучної й нібито визначальної розмови» російські атаки на українську інфраструктуру не припинилися. «Путін грає свою гру, і я переконаний, що американський президент не зможе довго залишатися осторонь», — додав він. За словами міністра, рано чи пізно Трампу доведеться реагувати, аби зберегти силу й престиж Сполучених Штатів.
Пісторіус наголосив, що виключення Європи з переговорів було серйозною помилкою, адже зрештою саме на європейській землі доведеться забезпечувати мир, якщо його вдасться досягти.
Чи завжди Трамп розуміє глузування Путіна?
Фіона Гілл, колишня високопосадовиця Ради національної безпеки США та експертка з питань Європи та Росії, в інтерв’ю для Foreign Affairs розповіла про взаємодію між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним. Вона зазначила, що Трамп часто був недостатньо підготовлений до зустрічей з Путіним і надто зосереджувався на особистих взаєминах, а не на дипломатичній стратегії. Гілл згадала випадок, коли під час телефонної розмови Путін використав слова з прихованим підтекстом, які не були повністю передані перекладачами, через що Трамп не усвідомив, що Путін фактично насміхався над ним.
Гілл підкреслила, що Путін ретельно добирає слова, і його справжній намір може бути втрачений під час перекладу, особливо коли перекладачі не передають нюанси або пом’якшують тон. Вона також зазначила, що Трамп часто не проводив детального аналізу після таких розмов, що призводило до неповного розуміння ситуації.
Кремлівська тактика: що насправді важливо у розмові Трампа і Путіна
Щоб зрозуміти, що було найважливішим для Кремля в нещодавній розмові Дональда Трампа та Володимира Путіна, варто почати з кінця офіційної заяви. Адже саме там Москва розставила ключові акценти.
Звернімо увагу: спільного комюніке за підсумками розмови не було. Це означає, що кожна сторона оприлюднила лише ті моменти, які вважала найважливішими. Кремль, зокрема, зробив наголос на трьох темах:
Спільне голосування США та Росії в ООН – Москва відверто радіє тому, що позиція Вашингтона щодо резолюції по Україні розколює Захід. Кремль використав цей момент, щоб показати: якщо Білий дім почне діяти незалежно від Брюсселя та Лондона, єдина антиросійська позиція Заходу стане ілюзією.
Економічна співпраця – Росія заявила про «взаємовигідні відносини» з країною, яка наклала на неї найбільший пакет санкцій. Очевидно, що це спроба натякнути на можливість нових домовленостей, нехай і завуальованих. Кремль прагне повернутися до глобальної економіки, навіть попри війну.
Хокей – на перший погляд, це виглядає як випадкове доповнення. Але насправді це символічний образ «старої дружби» між народами, що викликає у Путіна й Трампа ностальгічні спогади про період Холодної війни, коли суперництво не супроводжувалося санкціями та ізоляцією.
Заява Кремля не просто підкреслює окремі аспекти розмови – вона формує ключовий меседж: Росія прагне знову виглядати «нормальною» державою, з якою можна вести справи, запускати спільні проєкти і навіть шукати політичні компроміси.
Особливо показовим є формулювання про «нормалізацію двосторонніх відносин у світлі особливої відповідальності Росії та США». Це не просто дипломатична риторика, а відчайдушна спроба Москви повернутися до світового ринку, домогтися послаблення санкцій і знайти лазівки для економічної співпраці.
Фактично, Кремль намагається продати старий меседж: «давайте жити дружно», водночас продовжуючи агресію, порушуючи міжнародне право та руйнуючи систему світової безпеки. Москва дає сигнал Вашингтону: «Ви ж не кращі за нас. То, може, плюнемо на правила разом?»
