Доступ до житла для ветеранів та їхніх родин є темою, яка періодично повертається в публічний простір з новою силою, щойно держава анонсує чергові ініціативи, програми чи зміни до правил. При цьому механізм отримання житла виявляється складним, заплутаним і нерідко фрагментарним. Можливість придбати квартиру за бюджетні кошти, отримати сертифікат чи стати в чергу на позачергове забезпечення виглядає привабливо на словах, однак у реальності стикається з обмеженнями фінансування, бюрократією і відсутністю єдиного прозорого підходу.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», з якими поспілкувалася наша редакція, пояснили, хто може претендувати на житло, які юридичні шляхи для цього існують, які документи та підстави є вирішальними, а також якими правами і обмеженнями супроводжується участь у таких програмах.
Розуміючи свою відповідальність перед захисниками та їх родинами держава намагається запровадити різноманітні пільги та компенсації для окремих категорій громадян, чий вклад в незалежність держави неоціненний та насправді не може компенсуватися жодними матеріальними цінностями. Однак все ж таки є одне найвагоміше благо, яке суттєво полегшує життя родини – власне житло. Враховуючи те, що його вартість завжди була непід’ємною для багатьох пересічних громадян, держава передбачила виділення окремого житла для певних пільгових категорій.
Чинна до війни процедура отримання житла на даний час залишається в силі, а черговість на отримання житла – актуальною процедурою, яку треба пройти аби отримати омріяну власність. Втім те, наскільки швидко буде рухатися черга, залежить від багатьох чинників та органів: фінансування, наявність вільного житлового фонду та активність місцевої влади при вирішенні даного питання.
На отримання житла від держави мають право наступні особи пільгових категорій:
- учасники бойових дій;
- особи з інвалідністю внаслідок війни;
- сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України;
- ВПО (внутрішньо переміщені особи).
Втім головним критерієм виступає не сам факт належності до однієї з перелічених категорій, а в першу чергу такий критерій, як потреба громадянина в поліпшенні житлових умов з наступних підстав:
- житлова площа — менша за норму по регіону;
- дві й більше сім’ї в одній кімнаті або спільне проживання осіб різної статі (старших за 9 років);
- тяжкі хронічні захворювання (неможливо жити з іншими членами родини або в комунальній квартирі);
- житло не відповідає санітарним/технічним нормам;
- проживання у гуртожитку чи комуналці;
- оренда (державне, громадське, приватне — за договором не менше 5 років)
Законом передбачено, що одному громадянину необхідно не менше 13,56 кв м загальної площі, з яких житлова — 9 кв м. Такі норми прописані у Житловому кодексі України. Це мінімальні показники, придатні для проживання однієї людини.
Також за чинними нормами, ветерани, які отримали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються житлом протягом двох років з дня взяття на квартирний облік. Житло надають місцеві ради та адміністрації, при умові, якщо на нього виділено фінансування з бюджету.
В окремих регіонах можуть діяти спеціальні місцеві програми саме для учасників бойових дій — їх варто шукати на сайтах місцевих рад (ОТГ) або в ЦНАПах.
Для того, щоб стати на квартирний облік необхідно зібрати та подати наступні документи:
- заяву про взяття на квартирний облік (її видає за місцем проживання виконавчий комітет районної, міської, селищної, сільської ради, або за місцем роботи, якщо ваше підприємство має житловий фонд). Заяву підписують усі члени сімʼї, які живуть
разом;
- довідку з місця проживання про склад сімʼї та реєстрацію;
- копію посвідчення УБД/особи з інвалідністю внаслідок війни/учасника війни;
- копії паспорта та ІПН, свідоцтва про народження для осіб віком до 14 років;
- у разі наявності членів сім’ї – довідки про те, чи перебувають вони на квартирному обліку за місцем роботи.
Також слід знати, що залежно від конкретної підстави постановки на облік, необхідні наступні документи:
- для учасника бойових дій — довідка про участь в бойових діях;
- для особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника війни — копії посвідчень;
- довідку соцзахисту про перебування на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;
- для ВПО — копії довідок про перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
- акт обстеження житлових умов;
- оригінал висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність тяжкої форми хронічного захворювання;
- довідка/виписка з рішенням виконавчого комітету місцевої ради про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним та технічним нормам;
- копія договору наймання житла;
- копія технічного паспорта квартири або копії сторінок техпаспорта будинку, свідоцтво про право власності.
Зазначимо, що зібрані документи необхідно подати до відділу, який ставить на квартирний облік та це може бути, у Центрі надання адмінпослуг; виконком сільської, селищної чи міської ради або райдержадміністрація у місті Києві (за місцем проживання)
Протягом 30 календарних днів, з дня подачі документів, має бути ухвалене рішення щодо взяття на квартирний облік чи відмові. У разі задоволення заяви громадянин отримує письмову відповідь з повідомленням дати взяття на облік, виду і номера черги. У випадку відмови надходить лист з мотивацією відмови та роз’ясненням.
Проте, як-то кажуть, порятунок потопельника є справою рук самого потопельника. Громадяни, які подали документи та сидять спокійно чекають роками можуть нічого не дочекатися, це гірки реалії сьогодення. Тому для того, щоб отримати омріяне житло, важливо не обмежуватися лише поданням заяви, а діяти послідовно й уважно. Передусім слід підготувати повний пакет документів, оформлених без помилок, з дотриманням усіх вимог — від цього залежить, чи буде заява розглянута взагалі. Після подання необхідно стежити за своїм статусом у черзі, перевіряти її актуальність і зберігати підтвердження звернень. Також варто з’ясувати, чи існують у вашій громаді місцеві програми підтримки, цільові ініціативи від благодійних організацій або пропозиції з боку великих компаній — вони іноді надають житло або компенсують частину вартості. Водночас у спілкуванні з органами влади важливо вимагати письмових відповідей на всі звернення, щоб мати на руках документи, які фіксують зобов’язання й позицію установ.
Слід мати на увазі, що житлові черги поділяються на кілька категорій. Є загальна черга, в якій стоїть більшість заявників, а також першочергова та позачергова, які передбачені для окремих категорій осіб — зокрема для ветеранів або родин загиблих. У кожному випадку важливо розуміти, до якої саме категорії ви належите, і підтвердити це документально, щоб не втратити право на преференцію. Тож з урахуванням цього та реалій сьогодення чекати можливо роками.
Тим, кому поталанить, в порядку черговості виконавчий комітет місцевої ради ухвалює рішення про надання житла та щасливий громадянин отримує ключі від житла та ордер на вселення, який і є підставою для фізичного зайняття помешкання. Втім, як ми зазначали раніше, питання надання саме житла є дуже чутливим, адже залежить від багатьох чинників, які повинні зійтися всі одразу.
Однак, розуміючи всю складність питання, законодавець передбачив альтернативу, як більш простий та швидкий варіант розв’язання питання. Замість житла законодавством передбачено отримання грошової компенсації. Під дію даної програми підпадають наступні особи:
- особи з інвалідністю в наслідок війни І та ІІ групи (АТО, ООС, заходи оборони, участь у бойових діях на території інших держав);
- ВПО які є УБД або особами з інвалідністю в наслідок війни ІІІ групи (АТО, ООС до 1 червня 2018 року) рік перебування в базі даних ВПО яких до 24.02.2022 року;
- Члени сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла в наслідок АТО, ООС, заходи оборони, участь у бойових діях на території інших держав.
Водночас існує важливий нюанс – для того, щоб отримати компенсацію, необхідно вже перебувати на квартирному обліку. Внутрішньопереміщеним особам потрібно перебувати протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО за місцем фактичного проживання в межах м.Києва або однієї з областей.
Для здійснення даного кроку потрібно подати наступні документи:
- заяву на призначення грошової компенсації;
- копію паспорта заявника;
- копію посвідчення УБД, особи з інвалідністю в наслідок бойових дій, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці;
- копію довідки про безпосередню участь особи в бойових діях;
- письмову згоду в довільній формі кожного повнолітнього члена родини;
- копії документів, що підтверджують родинні стосунки між заявником та членами його родини (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб тощо)
- копію рішення про взяття на квартирний облік відносно себе та кожного члена родини;
- довідку про наявність або відсутність зареєстрованого права власності на житло;
- довідку ВПО з 2014 року по 24.02.2022 року.
У даному варіанті забезпеченість житловою площею у власності повинна бути менше за 13,65 кв.м. загальної площі на особу. Зазначений пакет документів про призначення грошової компенсації подається до органу соцзахисту або ЦНАПу за місцем перебування на квартирному обліку. Він протягом 10 робочих днів з дня прийняття заяви про призначення грошової компенсації зі всіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату коштів. Після отримання заяви про зміни у майновому стані та/або у складі сім’ї, втрату статусу, зняття з квартирного обліку тощо, соцзахист протягом 5 робочих днів вносить до комісії подання про перегляд рішення про призначення грошової компенсації.
Комісія має 5 робочих днів для прийняття рішення щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації. На підставі рішення про призначення грошової компенсації заявник відкриває спеціальний рахунок в «Ощадбанку». Після цього протягом 10 днів копію договору про відкриття спеціального рахунку в «Ощадбанку» подається до органу соцзахисту. Орган соцзахисту перераховує на спецрахунок грошову компенсацію, про що повідомляє заявнику протягом трьох робочих днів з дня переказу коштів.
Після отримання коштів заявник має придбати житло впродовж одного року. Увесь процес відбувається під контролем державних органів і передбачає кілька обов’язкових кроків. Спочатку необхідно самостійно обрати відповідне житло, яке відповідає встановленим вимогам, після чого укласти договір купівлі-продажу з продавцем. Копію цього договору слід подати до органу соціального захисту, у якому заявник перебував на обліку. Саме цей орган надає письмову згоду на перерахування коштів з цільового рахунку на користь продавця. З такою згодою та відповідною заявою необхідно звернутися до «Ощадбанку», який безпосередньо здійснює платіж. Після завершення розрахунків заявник зобов’язаний оформити право власності на житло не пізніше ніж через 30 днів.
Обирати між отриманням безпосереднього житла та грошовою компенсацією, яка дозволяє самостійно обрати нерухомість, варто з урахуванням конкретних умов: наявності житла в регіоні, цінової ситуації, тривалості черги та дії місцевих програм. Кожен з варіантів має свої переваги й обмеження, тому важливо детально ознайомитися з процедурою саме у своєму населеному пункті.
