Україна робить все більше кроків на зустріч до світової спільноти, демократичних цінностей та європейського майбутнього. Одним з таких кроків є приведення національного законодавства у відповідність до європейських норм права та визнання та ратифікація норм міжнародного права у вигляді конвенцій.
Однією з останніх Україною у 2022 році була ратифікована Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, або Стамбульська конвенція яка є міжнародною угодою Ради Європи, яка визнає кримінальним злочином та запобігає насильству проти жінок та дівчат та захищає постраждалих.
У зв’язку з ратифікацією цієї конвенції нещодавно було прийнято закон, яким вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) щодо насильства. Зараз він знаходиться на підписанні у Президента України. Юристи адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” прокоментували законодавчі новації спеціально для ІА “ФАКТ”.
Стамбульска конвенція охоплює домашнє насильство (включно з психологічним та економічним), сексуальне насильство (зґвалтування, зокрема й шлюбні, та сексуальні домагання), убивства честі та інші злочини, виправдовувані «честю» (обливання кислотою, спалювання вдів, вбивства наречених, смерть за посаг), калічення жіночих геніталій, примусові стерилізації, аборти та шлюби, переслідування (сталкінг) та інше. Конвенція визначає насильство проти жінок порушенням прав людини та формою дискримінації.
Закон, прийнятий у зв’язку з ратифікацією Україною Стамбульської конвенції, передбачає зміни в КУпАП – з’явились наступні нові статті, які визначають адміністративне покарання:
- Стаття 137-6 вчинення насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованих проти конкретної особи через її належність до певної статі чи стереотипні уявлення про соціальні ролі (становище, обов’язки, поведінку тощо) жінки або чоловіка в суспільстві, внаслідок чого була завдана шкода фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від 3400 грн до 5100 грн або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
- Стаття 173-7 – сексуальне домагання, тобто умисне вчинення проти бажання особи образливих, принизливих дій сексуального характеру, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла), у тому числі з використанням електронних комунікацій, – тягне за собою накладення штрафу від 1360 грн до 2720 грн або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення стосовно особи, яка перебуває у матеріальній, службовій чи іншій залежності від правопорушника, – тягнуть за собою накладення штрафу від 2720 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Таким чином, як й у багатьох провідних європейських країнах наразі у нас буде окрема стаття, яка передбачає покарання щодо сексуального домагання в адміністративній площині. При цьому в даній статті визначено, що саме вважається сексуальним домаганням, які дії будуть вважатись такими. Також окремо посилена відповідальність за такі дії, якщо вони відбуваються на роботі, під час проходження служби в лавах Збройних Сил України, якщо особа знаходиться в матеріальній залежності. Цікаво, що стаття охопила й сучасні засоби передачі інформації як то інтернет, месенджери або електронну пошту, зазначивши, що сексуальне домагання може бути у тому числі з використанням електронних комунікацій, а не лише на словах чи діях.
Це прогресивна новація, бо дозволяє притягнути порушника, маючи при цьому вагомі докази у вигляди листування, фото, відео та аудіо файлів. Головне в цьому випадку – своєчасно зберегти наявні докази шляхом копіювання, фотографування, скріншотіння, збереження в пам’яті комп’ютера чи телефону, оскільки деякі месенджери дозволяють видаляти надіслану інформацію не тільки у власному листування, але й у листуванні візаві.
Крім того, ще більше посилена стаття 173-2 – вчинення домашнього насильства, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. Необхідно зазначити, що справ в категорії «домашнє насильство» на жаль стає все більше. Так, тільки за січень 2024 року було зареєстровано рекордну кількість даних кримінальних справ – 435. Це майже вдвічі більше за торічний проміжок часу. За даними Генеральної прокуратури до суду на розгляд доходить майже 80% відкритих справ. Втім судова статистика відносно адміністративних матеріалів по даній категорії дещо інша – справа яка дійшла до суду та справа за якою ухвалена постанова про накладення покарання – це зовсім інші речі. Не завжди адміністративні матеріали за даним правопорушенням мають якісну підготовку та доказову базу, що дає порушнику відчуття безкарності.
При цьому зараз питань все ж таки залишається більше ніж відповідей. Зокрема, у ст. 153 Кримінального кодексу України (далі – КК) вже передбачена відповідальність за вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, а отже частина дій, про які йдеться у новій ст. 173-7 КУпАП, на сьогодні визнаються кримінальними правопорушеннями. При цьому як будуть розмежовуватись між собою ці дві статті та дві відповідальності поки наразі не відомо. При цьому якщо йде розслідування кримінального злочину, то це більше тривалий та глибокий процес. Якщо ми ведемо мову про адміністративне правопорушення, то це так би мовити протокольна форма фіксування події, хоча й з відібранням пояснень, свідчень та тих же відеозаписів на приклад у разі їх наявності.
Це ж саме питання стосується доказування наслідків за статтею 137-6 КУпАП України в частині спричинення шкоди фізичному (без спричинення тілесних ушкоджень) або психічному здоров’ю потерпілого. В умовах обмеженого провадження по адміністративним справам з урахуванням тим більш строків притягнення до адміністративної відповідальності зазначені проблеми ляжуть саме на осіб які будуть складати протоколи за даними правопорушеннями та збирати відповідний матеріал.
Статтею 154 КК України кримінальним правопорушенням визнається примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з іншою особою та примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна. Статтею 156 встановлено відповідальність за вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку та ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або вчинені членами сім’ї чи близькими родичами, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього. Таким чином, зараз були створені умови, за яких особа може уникати кримінальної відповідальності за вчинені нею злочини, обмежуючись виплатою невеликого штрафу або громадськими роботами (до сорока годин) ст. 173-7 КУпАП – сексуальне домагання.
Також наголошуємо, що вчинення без згоди особи вербальних, невербальних або фізичних дій (в тому числі з сексуальним підтекстом), які не спричинили тілесних ушкоджень, метою або наслідком яких є приниження гідності особи, зокрема, шляхом створення залякуваного, ворожого, принизливого або образливого середовища, та які не пов’язані із проникненням в тіло іншої особи та не несуть значної суспільної небезпеки, можуть бути кваліфіковані, наприклад, за суміжними статтями, а саме – ст. 173 «Дрібне хуліганство» або за ст. 173-5 «Мобінг (цькування) працівника» КУпАП України залежно від того, на порушення яких відносин буде повернутий фокус уваги. Адже розмежування при визначенні конкретної статті буде йти в залежності від того на які відносини чи об’єкт посягнув порушник, а також його інші дії в цілому.
При цьому з позитивного наразі ми маємо те, що збільшені строки притягнення до адміністративної відповідальності. За 38 КУпАП, якою встановлюються строки притягнення до адіміністративної відповідальності, встановлено що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 (домашнє насильство) і 173-6 (вчинення насильства за ознакою статі), може бути накладено протягом 6 місяців з дня вчинення. Це є дуже позитивною новацією, оскільки до суду дуже часто потрапляють не якісно складені матеріали що до того ж домашнього насильства. Своєю чергою суду нічого не залишається, як повернути їх органу поліції на доопрацювання. Але поки матеріали гуляють від поліції до суду, та знов тим самим маршрутом у зворотному напрямку спливає строк притягнення до адміністративної відповідальності винної особи. Така особа відчуває себе безкарною, та продовжує здійснення насильницьких дій, що призводить до ще гірших наслідків для жертви такого насилля.
Також законом введена заборона на звільнення порушника від адміністративної відповідальності з обмеженням усним зауваженням за ст. 173-2 – домашнє насильство та зазначено що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених 173-2 домашнє насильство, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
На погляд фахівців зазначені зміни до КУпАП України в цілому дуже потрібні, але потребують деякого доопрацювання з урахуванням розмежуванням з Кримінальним кодексом України та специфікою фіксування та збирання матеріалів за адміністративними правопорушеннями.
У всякому випадку головне, що потрібно пам’ятати, коли вчиняється насильство, при чому будь-де та відносно будь якої особи – це не мовчати! Мовчання породжує, так би мовити, мовчазну згоду суспільства на подальше вчинення зловмисником аналогічних дій. І вже наступного разу ситуація може стосуватись не тільки колежанки, але й кожного з нас особисто чи наших близьких людей. Жодна норма закону не зможе зупинити насильство без нашої допомоги.
