У червні 2024 року Верховна Рада зареєструвала законопроєкт, в якому розглядається підвищення заробітної плати помічникам народних депутатів. Ініціатором даного документу виступила народна депутатка від партії “Слуга народу” Галина Третьякова. На її думку праця помічників депутатів недооцінюється, а це призводить до залучення некваліфікованих працівників, а, отже, до послаблення законотворчої системи.
У проєкті зазначається, що фонд заробітної плати помічників депутатів має збільшитися з 29,2 мінімальних заробітних плат до 43,8. Згідно проєкта заробітна плата помічників має змінитися наступним чином:
- для одного помічника пропонують підвищити заробітну плату з 85 тис грн до 130 тис грн;
- для двох помічників нарахують замість 43 тис грн 64 тис грн;
- троє помічників будуть заробляти замість 28 тис грн 43 тис грн;
Таким чином, загальні витрати на утримання помічників нардепів підвищать до 51 млн грн у порівнянні з нинішніми 34 млн грн
На даний час у Верховній Раді працює 401 народний депутат, при цьому 4 322 помічники-консультанти допомагають їм здійснювати свою “нелегку” діяльність. Серед цих помічників 1 004 отримують заробітну плату за договором. В середньому на кожного депутата припадає по 2-3 помічники, і кожен з них отримує заробітну плату.
Народний депутат від “Слуги народу” Володимир Крейденко теж спробував пояснити необхідність підвищення заробітної плати помічникам нардепів. Так, за його словами, на трьох помічників виділяється 88 тис грн, не враховуючи податків. Тобто один помічник отримує 29 тис грн А якщо відняти ще й 19,5% податків, то вийде сума, нижча від зарплат деяких киян. Нардеп вважає, що людям, які опрацьовують щодня купу звернень та створюють законодавчі акти разом з депутатами, ніяк не можна платити заробітну плату такого рівня.
Наскільки недооціненою є праця інших українців
За роки повномасштабного вторгнення немає жодної професії в Україні, яка б не зазнала труднощів в умовах праці. Наприклад, медики, фактично, живуть у шпиталях, постійно надаючи допомогу хворим і пораненим. Заробітна плата лікарів зростає, але виникає питання, наскільки її рівень адекватний в сучасних реаліях. Середня заробітна плата медичного працівника в Україні становить 16 тис грн. На її рівень впливає посада, досвід медика та коло його обов’язків. Варто зазначити, що не останню роль у розмірі заробітної плати медика відіграє і місце його роботи. Найбільше заробляє лікар у столиці – 17 500грн. Лікар із Запоріжжя отримує 14 000 грн. Найнижче оплачується праця лікаря із Харкова (13 500 грн).
У Збройних Силах України нараховується безліч медичних працівників, які виконують свій обов’язок у надзвичайно важких умовах, наражаючись на постійну небезпеку і ризикуючи своїм життям. Їх праця оцінюється наступним чином:
- молодші медичні працівники – 8 тис грн;
- медсестри та медбрати – 15,5 тис грн;
- лікарі та фармацевти, а також особи з немедичною освітою у медичній сфері отримують 23 тис грн.
Чи не найжахливіших викликів впродовж військового часу зазнає сфера енергетики України. Щодня, і вдень, і вночі, енергетики змушені виїжджати на зруйновані об’єкти та чинити їх під постійними обстрілами. Середня заробітна плата енергетика в Україні становить 13 363 грн. Заробітна плата тут варіюється в залежності від спеціалізації та регіону. Найбільше отримує енергетик із Запорізької області – 16 900 грн, у Дніпропетровській області – 12 567 грн, в Харківській обл. – 12 093 грн, в Одеській області найнижчий показник – 9 350 грн. Працівники енергосфери неодноразово потрапляють під обстріли, виконуючи ремонтно-відновлювальні роботи. Слід зазначити, що за період повномасштабного вторгнення вже налічується близько 100 загиблих енергетиків, а поранених вдвічі більше.
Співробітники поліції отримують в середньому 20 тис грн на місяць при тому, що виконують вкрай важливі та тяжкі завдання. Ризикуючи своїм здоров’ям і життям, вони ловлять злочинців, забезпечують громадську безпеку, під обстрілами рятують і евакуюють людей, збирають докази воєнних злочинів, приймають участь у бойових діях. Серед них є велика кількість вбитих і поранених. За даними Нацполіції, які були нещодавно озвучені, тільки за перші 13 днів війни загинули 22 поліцейських, 88 – зазнали тяжких поранень, за перші два тижні боротьби із РФ семеро зникли безвісти, троє правоохоронців були взяті в полон.
Отже, виникає питання, а чи відповідає заробітна плата всім тим ризикам та неймовірно складним умовам праці, яким наражаються щодня всі ці працівники? Хто-небудь із помічників депутатів служить в ЗСУ, рятуж людей, ризикує своїм життям? Чому й досі ніхто з депутатів не подав на розгляд питання про підвищення заробітної плати іншим українцям, адже саме від них залежить функціонування багатьох сфер у державі? Чому стоїть питання саме про помічників нардепів?
Сумна статистика спостерігається і в оплаті праці освітян. Хоч як не запевняли в МОН про підвищення зарплатні педагогам у 2024 році, на ділі все виходить інакше. У січні 2024 року вчителі дійсно отримали надбавку у розмірі 10%, і одразу зменшилась доплата за престиж теж на 10%. Ставка молодого вчителя без категорії та стажу становить 5 699 грн, що є навіть меншою за мінімальну заробітну плату в 8 000 грн. Вчитель несе відповідальність за життя та здоров’я учнів в умовах воєнного часу, займається паперовою роботою, часто заповнюючи купу непотрібних звітів, відчуває на собі постійний жорсткий контроль з боку адміністрації. А ще треба згадати той факт, що бувають різні труднощі як у роботі з учнями, так і у спілкуванні з їх батьками. Та і вже ні для кого не секрет, що часто педагоги вимушені придбавати необхідний для забезпечення повноцінного навчального процесу матеріал за власні кошти. Чи може міністр освіти Оксен Лісовий з його окладом в 76 тис грн розуміти як виживає простий вчитель? Питання риторичне. Тоді чому ж чиновники дивуються, що в школи не йдуть працювати молоді спеціалісти, а досвідчені кадри втратили бажання бути ініціативними у своїй сфері.
І головне – лікарі рятують життя, вчителі навчають і виховують дітей – майбутнє України, енергетики забезпечують функціонування всіх сфер діяльності, поліцейські здійснюють складну і важливу правоохоронну діяльність. Що буде з державою, якщо всі вони не захочуть працювати за такі зарплати?
З огляду на дану ситуацію, очевидно, що люди, які вклали гроші в свою освіту, а тепер несуть користь суспільству, ледве можуть задовольнити мінімальні потреби, не говорячи вже про можливість відкладати зароблені гроші, як говорять в народі “на чорний день”.
Взагалі, оплата праці залежить від різних факторів, які в свою чергу різняться в залежності від сфери діяльності, обов’язків та місця роботи. Серед цих факторів розрізняють:
- кваліфікацію та досвід працівника;
- галузь, в якій здійснюється діяльність;
- регіон (як правило, заробітна плата вища у великих містах, ніж у містечках та селах);
- посада та відповідальність;
- економічна ситуація в країні.
Спостерігаючи, як бійко депутати протискують на розгляд законопроєкти про підвищення своїх окладів та окладів своїх помічників, постійно заявляючи, що їм не вистачає на проживання та мотивуючи ці підвищення тим, що вони мають на меті покращити законотворчу систему, їх цинізм не витримує ніякої критики.
Чому в нашій країні спостерігається така нерівноправна динаміка заробітних плат, коли одна група осіб отримує великі суми грошей, а інша, навпаки, ледве зводить кінці з кінцями? Ймовірно, треба нашим депутатам вийти зі своїх зручних кабінетів та поглянути, як живе українське суспільство в нинішніх реаліях.
