10 вересня в світі відзначається Тиждень освіти дорослих та Всесвітній день запобігання самогубствам.
10 вересня 2008 року відбулася одна з найважливіших подій у сфері фізики елементарних частинок – початок роботи Великого адронного колайдера.
10 вересня 1988 року в Одесі відкрився перший конкурс комедійних фільмів “Золотий Дюк”.
10 вересня 1977 року відбулася остання в історії Європи страта на гільйотині.
Тиждень освіти дорослих
У другій декаді вересня, з 10 по 16 вересня, щороку відзначається Тиждень освіти дорослих. Це міжнародне свято було започатковане у 1999 році з ініціативи ЮНЕСКО та підтримане у більш ніж 50 країнах світу, включаючи Україну. Його мета – привернути увагу до важливості безперервного навчання протягом життя та підвищення освітніх можливостей для дорослих.
Цікаві факти
ЮНЕСКО наголошує, що освіта дорослих є ключем до розширення можливостей працевлаштування та соціальної інтеграції. Основна ідея цього тижня полягає у тому, що навчання не повинно закінчуватись зі здобуттям диплома. У швидко мінливому світі постійне оновлення знань та навичок стає важливою умовою для успішної кар’єри та саморозвитку.
Тиждень освіти дорослих активно відзначають у багатьох країнах, зокрема в Німеччині, Великій Британії, Канаді та Австралії. В Україні цей тиждень також підтримують освітні заклади, організації та громадські ініціативи, які проводять різноманітні семінари, тренінги та майстер-класи для дорослих.
В Україні інтерес до освіти дорослих зростає щороку. Важливу роль у цьому відіграють програми перепідготовки для ветеранів, курси з цифрової грамотності та ініціативи з підвищення професійних навичок серед населення, яке прагне покращити свої можливості на ринку праці.
Протягом тижня освіти дорослих пропонуються численні безкоштовні лекції, тренінги та вебінари, які допомагають людям підвищити свою кваліфікацію, набути нових навичок або отримати освіту в нових сферах. Це сприяє популяризації концепції навчання протягом життя.
Дослідження показують, що дорослі, які продовжують навчатися та розвивати свої професійні навички, мають більше шансів на отримання вищої заробітної плати та збереження стабільного працевлаштування, особливо в умовах глобальних економічних змін.
Навчання в дорослому віці сприяє розвитку когнітивних здібностей, покращує психічне здоров’я і навіть допомагає зменшити ризик депресії, адже процес навчання стимулює активність мозку.
Всесвітній день запобігання самогубствам
10 вересня відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам. Ця дата була заснована Міжнародною асоціацією із запобігання самогубствам (IASP) у співпраці з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) у 2003 році з метою підвищення обізнаності про проблеми, пов’язані з самогубствами, та впровадження заходів, спрямованих на їхнє попередження. Щороку цей день привертає увагу до складної та важливої теми психічного здоров’я і соціальної підтримки.
Цікаві факти
За даними ВООЗ, кожного року близько 703 тисячі людей закінчують життя самогубством. Це більше ніж 1 смерть щодві хвилини. Суїциди є однією з провідних причин смерті серед молоді віком 15-29 років.
Щорічно цей день проводиться під певним гаслом. Наприклад, тема кампанії у 2024 році – “Створення надії через дії”, яка наголошує на тому, що всі ми можемо сприяти підтримці психічного здоров’я та допомогти знизити рівень суїцидів, пропонуючи підтримку тим, хто знаходиться у кризовій ситуації.
За статистикою, кожне самогубство серйозно впливає на як мінімум шість інших людей – родичів, друзів або колег, які потребують психологічної допомоги після втрати.
До основних чинників ризику самогубств відносяться психічні розлади, зокрема депресія та тривожність, а також залежність від наркотиків або алкоголю, економічні труднощі, соціальна ізоляція і переживання важких травм або втрат.
Деякі країни мають вищі показники самогубств. Наприклад, серед країн із високим рівнем суїцидів виділяються Литва, Південна Корея та Росія.
У багатьох країнах діють гарячі лінії підтримки та психологічної допомоги. В Україні працюють національні служби, такі як Лінія підтримки “Ла Страда”, які можуть надати консультації та допомогу у кризових ситуаціях.
Щорічно у цей день проводяться різноманітні інформаційні кампанії, включаючи флешмоби, акції пам’яті та освітні семінари, щоб нагадати суспільству про важливість емоційної підтримки і необхідність говорити про свої проблеми.
Історичні події в цей день
1856 – Закінчення Кримської війни та поразка Російської імперії
У 1856 році завершилася одна з найзначніших війн середини XIX століття – Кримська війна, що тривала з 1853 року. Це було військове зіткнення між коаліцією Османської імперії, Великої Британії, Французької імперії та Сардинського королівства проти Російської імперії. Росія зазнала поразки, що стало значним ударом по її міжнародному авторитету та військовій силі. Основною метою коаліції було не допустити поширення російського впливу на Балкани та Близький Схід. Завершення війни підписанням Паризького миру призвело до втрати Росією впливу на Чорному морі, оскільки Чорне море було оголошене нейтральною зоною, що значно обмежило російський флот у цьому регіоні.
1919 – Укладення Сен-Жерменського договору на Паризькій мирній конференції
10 вересня 1919 року, внаслідок завершення Першої світової війни, на Паризькій мирній конференції був укладений Сен-Жерменський договір. Цей договір став важливим моментом у формуванні нових кордонів у Європі після розпаду Австро-Угорської імперії. Згідно з умовами договору, Румунія отримала Буковину, Чехословаччина – Закарпаття, а Галичина була передана під управління Антанти. Цей договір остаточно закріпив розпад багатонаціональної Австро-Угорщини, яка фактично припинила своє існування як держава.
1920 – Прийняття конституції Австрійської Республіки
Після розпаду Австро-Угорської імперії, новостворена Австрійська Республіка ухвалила свою першу конституцію 1920 року. Ця конституція офіційно проголосила країну “союзною державою” з широкою автономією для її регіонів. Новий устрій забезпечив місцевим органам влади значні права і повноваження, що сприяло стабільності нової держави в умовах післявоєнної кризи. Незважаючи на втрату колишньої імперської могутності, Австрія розпочала шлях до демократизації та відновлення.
1941 – Масові розстріли у в’язницях Києва
У вересні 1941 року, під час відступу радянських військ із Києва, радянські спецслужби вчинили жахливий злочин. У кількох київських в’язницях без суду і слідства було розстріляно всіх ув’язнених. Цей акт масового терору був частиною тактики НКВС щодо знищення в’язнів перед можливою окупацією міста німецькими військами, аби вони не стали загрозою чи не були звільнені німцями.
1943 – Бій УПА під селом Новий Загорів на Волині
10 вересня 1943 року відбувся один з найгероїчніших епізодів боротьби Української Повстанської Армії (УПА) проти нацистських окупантів. Під селом Новий Загорів на Волині кілька десятків повстанців вступили в нерівний бій з чисельно переважаючими німецькими військами. Попри величезну перевагу ворога в техніці та чисельності, бійці УПА мужньо тримали оборону, демонструючи стійкість та відвагу, що стало символом боротьби українців за незалежність.
1989 – Відкриття Угорщиною західних кордонів для біженців зі Східної Німеччини
10 вересня 1989 року Угорщина зробила важливий крок на шляху до об’єднання Німеччини та падіння комуністичних режимів у Східній Європі. Відкриття західних кордонів для біженців зі Східної Німеччини стало першим проривом у Берлінській стіні. Тисячі східних німців скористалися можливістю виїхати на Захід, що посилило тиск на комуністичні уряди та сприяло падінню Берлінської стіни.
1993 – Ухвалення постанови Кабінету Міністрів України щодо вшанування жертв Голодомору
10 вересня 1993 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову “Про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні у 1932-1933 роках”. Цей документ став важливим кроком на шляху до офіційного визнання та вшанування пам’яті мільйонів українців, загиблих унаслідок штучно організованого радянським режимом голоду. Постанова заклала основу для щорічного відзначення пам’ятних заходів, які мають на меті зберегти історичну пам’ять про одну з найжахливіших трагедій в історії України.
2001 – Масове отруєння метанолом у Пярну, Естонія
10 вересня 2001 року місто Пярну в Естонії сколихнула трагедія – масове отруєння метанолом, що сталося через споживання контрафактного алкоголю. У результаті цієї катастрофи загинуло 68 осіб, а понад 100 людей отримали серйозні отруєння. Трагедія привернула увагу до проблеми нелегального виробництва та розповсюдження алкогольної продукції, спричинивши масштабні перевірки та заходи боротьби з контрафактом у країнах Балтії та по всій Європі.
Початок роботи Великого адронного колайдера
10 вересня 2008 року відбулася одна з найважливіших подій у сфері фізики елементарних частинок – початок роботи Великого адронного колайдера (ВАК). Це унікальна наукова установка, розташована на кордоні двох країн – Швейцарії та Франції. Колайдер є найбільшим у світі прискорювачем частинок і має тунель довжиною 26,6 км, який прокладено на глибині близько 100 метрів під землею. Вартість проекту на момент запуску складала близько 4,6 мільярда євро, і його створення стало можливим завдяки об’єднанню зусиль багатьох країн і наукових інституцій у рамках Європейської організації з ядерних досліджень (CERN).
ВАК був розроблений для проведення експериментів у сфері вивчення елементарних частинок. Він надає науковцям можливість досліджувати фундаментальні закони фізики та структуру Всесвіту. Основною метою було експериментально перевірити теоретичні передбачення фізики частинок і шукати нові елементи та взаємодії, які раніше не були відомі.
Якщо пояснити роботу Великого адронного колайдера простими словами, то він є величезним прискорювачем частинок. Колайдер здатен розганяти протони або важкі іони до майже світлових швидкостей, використовуючи потужні електромагнітні поля. Частинки рухаються по колу в тунелі, взаємодіючи з магнітами, які керують їх траєкторією, та з електромагнітними полями, що додають їм енергії. Після того, як частинки досягають максимальної швидкості, їх стикають між собою, створюючи колосальні зіткнення, що відтворюють умови, подібні до тих, які існували у Всесвіті через мить після Великого вибуху.
Одним із найбільш відомих досягнень ВАК стало відкриття бозона Хіггса у 2012 році, що підтвердило гіпотезу, висунуту ще в 1960-х роках, та дало змогу науковцям пояснити, як елементарні частинки набувають масу. Це відкриття стало важливим кроком у розумінні того, як побудований Всесвіт і якими законами він керується.
Крім того, ВАК дає можливість досліджувати такі важливі питання, як:
- Вивчення темної матерії і темної енергії, які складають значну частину Всесвіту, але досі маловідомі.
- Пошук нових видів частинок, які можуть допомогти зрозуміти природу гравітації та інші фундаментальні сили.
- Перевірка теорій суперсиметрії та інших альтернативних моделей фізики за межами Стандартної моделі.
ВАК – це не лише технічне досягнення, але й міжнародний проект, у якому беруть участь тисячі вчених з усього світу. Робота колайдера показує, як спільні зусилля багатьох держав можуть призвести до революційних відкриттів. Його інфраструктура, яка включає складні детектори та системи аналізу даних, є безпрецедентною за своїми масштабами та можливостями.
Незважаючи на те, що ВАК працює з 2008 року, він продовжує бути ключовим інструментом для нових наукових відкриттів. Оновлення та модернізації, які плануються на найближчі роки, дозволять ще більше збільшити енергію зіткнень та розширити можливості для проведення експериментів.
Великий адронний колайдер залишається важливим об’єктом для майбутнього науки, оскільки допомагає відповісти на фундаментальні питання про походження Всесвіту та його найглибші структури.
Конкурс комедійних фільмів “Золотий Дюк”
З 10 по 17 вересня 1988 року в Одесі відбувся перший конкурс комедійних фільмів “Золотий Дюк”, який став важливою подією в культурному житті міста і всієї кінематографічної спільноти. Конкурс був названий на честь Дюка де Рішельє, першого градоначальника Одеси, який зробив вагомий внесок у розвиток міста. Відзначимо, що конкурс проходив у будівлі Одеського оперного театру, що додавало події ще більшої урочистості та символізму.
“Золотий Дюк” став першим офіційним конкурсом комедійних фільмів, що було досить незвично для кінематографічного життя того часу, коли більша частина кінофестивалів була присвячена більш серйозним темам або драмам. Конкурс став важливим культурним кроком для Одеси, яка завжди славилася своїм гумором і сатиричними традиціями.
Назва конкурсу мала глибокий історичний сенс, оскільки Дюк де Рішельє, будучи першим градоначальником Одеси, відіграв важливу роль у становленні міста, і його ім’я стало символом Одеси. Вибір саме його імені для назви фестивалю підкреслював значення культурної спадщини Одеси та її зв’язок з гумором і комедією.
Конкурс “Золотий Дюк” швидко привернув увагу кінематографістів всієї країни. Учасниками були найкращі комедійні режисери, актори та сценаристи того часу. Фестиваль став майданчиком для демонстрації нових підходів до комедійного жанру, підкресливши важливість легкого, але глибокого гумору у складні часи.
Конкурс також сприяв подальшому розвитку жанру комедії в кінематографі, надаючи можливість режисерам і акторам отримати визнання за свої досягнення в цій сфері. Одеса, як відомо, мала давні традиції кіновиробництва, і конкурс “Золотий Дюк” став логічним продовженням цих традицій.
Остання в історії Європи страта на гільйотині
10 вересня 1977 року в тюрмі міста Екс-ан-Прованс (Марсель, Франція) відбулася остання в історії Європи страта на гільйотині. Останнім страченим став емігрант із Тунісу, Хамід Джандубі, якого засудили до смертної кари за тортури та вбивство 22-річної Елізабет Буске. Ця подія стала історичним завершенням епохи гільйотини як засобу виконання смертної кари в Європі.
Пристрій для обезголовлювання отримав свою назву на честь французького лікаря та професора анатомії Жозефа Ігнаса Гільйотена, хоча сам Гільйотен не винайшов цей апарат. Він лише запропонував його як більш гуманний спосіб страти, порівняно з іншими методами того часу, такими як повішення, четвертування або спалення на вогнищі. Гільйотен вважав, що страту слід проводити швидко і з мінімальними стражданнями для засудженого, а гільйотина забезпечувала миттєве обезголовлення.
Гільйотина також мала демократичну мету. За задумом, вона повинна була зрівняти всіх у правах на “гідну” страту, незалежно від соціального стану. До цього дворян карали шляхом обезголовлювання мечем або сокирою, тоді як решту засуджених часто страчували більш болісними способами. Гільйотина символізувала рівність у покаранні, що відповідало ідеалам Французької революції.
20 березня 1792 року Національна асамблея Франції офіційно ухвалила застосування гільйотини як основного засобу виконання смертних вироків. Проте не всі французи були задоволені гільйотиною. Багато хто вважав, що цей спосіб страти був недостатньо видовищним. У порівнянні з іншими публічними стратами, гільйотина виглядала “простіше”, і це не приносило очікуваних емоційних вражень натовпу. Тим не менш, ефективність цього пристрою була вражаючою – палач міг виконати 12 страт за 13 хвилин. Це значно перевищувало швидкість інших методів, що, безперечно, спростило процес виконання смертних вироків.
Попри свою ефективність і довгу історію застосування, гільйотина поступово виходила з ужитку. 189 років цей пристрій використовувався для смертних кар у Франції, але у вересні 1981 року смертна кара в країні була офіційно скасована, і це стало кінцем епохи “машини смерті”.
