12 листопада відзначаються Всесвітній день боротьби з пневмонією, Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики, День фахівця з безпеки.
12 листопада вшановується Озерянська ікона Божої Матері, покровителька Харкова і Слобожанщини.
12 листопада 1717 року Іоганн Ернст Еліас Бесслер представив громадськості “вічний двигун”.
12 листопада 1992 року на території України було припинено функціонування рубля у грошовому обігу.
Всесвітній день боротьби з пневмонією
Цей день присвячений хворобі, яка залишається однією з головних причин дитячої смертності в усьому світі. У 2009 році ЮНІСЕФ і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосили цей день початком глобальної кампанії, спрямованої на боротьбу з дитячою пневмонією. Кампанія зосереджена на зборі коштів і наданні медичної допомоги дітям у країнах з низьким рівнем доходів, де захворювання особливо поширене через обмежений доступ до медичних послуг і необхідних вакцин.
Цікаві факти
Пневмонія є провідною причиною смерті дітей віком до п’яти років. Щороку понад 700 тисяч дітей помирають від цього захворювання, що є більше, ніж кількість смертей від малярії, СНІДу та кору разом узятих.
Вакцини від пневмококових інфекцій значно знижують ризик захворювання. ВООЗ рекомендує вакцинацію як один із найефективніших методів профілактики пневмонії.
Діти, які живуть у районах із високим рівнем забруднення повітря, мають більший ризик розвитку пневмонії. Забруднення повітря в приміщенні (через використання твердого палива для приготування їжі) також збільшує ризик.
Понад половина випадків дитячої пневмонії трапляється в п’яти країнах — Індії, Нігерії, Пакистані, Демократичній Республіці Конго та Ефіопії, де бракує медичного обслуговування та ефективних програм вакцинації.
ЮНІСЕФ і ВООЗ активно залучають міжнародну спільноту до кампаній зі збору коштів для забезпечення доступу до вакцинації, антибіотиків, кисневої терапії та якісної медичної допомоги в найбільш постраждалих регіонах.
Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики
Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики щороку відмічається для того, щоб привернути увагу до проблеми стійкості до антибіотиків. Ініційований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), цей тиждень має на меті інформувати громадськість про важливість правильного використання антибіотиків і загрози, які несе безконтрольне застосування цих препаратів.
Антибіотики рятують мільйони життів, борючись із бактеріальними інфекціями. Однак їх неправильне та надмірне використання призвело до розвитку антибіотикорезистентності, що означає, що бактерії стають несприйнятливими до цих ліків. Це може зробити деякі звичайні інфекції невиліковними, а лікування складнішими та дорожчими.
Цікаві факти
Важливо знати, що антибіотики ефективні тільки проти бактеріальних інфекцій, а не проти вірусних. Незважаючи на це, їх часто використовують для лікування вірусних інфекцій, що є марним і може сприяти стійкості бактерій до ліків.
Щороку стійкі до антибіотиків бактерії призводять до 1,27 мільйона смертей по всьому світу. Це викликає стурбованість у медичній спільноті, оскільки кількість випадків антибіотикорезистентності продовжує зростати.
У багатьох країнах антибіотики використовують у тваринництві для прискорення росту тварин, що також сприяє розвитку стійкості. Уряди багатьох країн, зокрема в Європейському Союзі, вводять обмеження на використання антибіотиків у тваринництві, щоб зменшити ризики для здоров’я.
Запобігання інфекціям шляхом дотримання гігієни, вакцинації та уникнення непотрібного використання антибіотиків допомагає зменшити потребу в антибіотиках.
День фахівця з безпеки
День фахівця з безпеки — це професійне свято, яке відзначається, щоб підкреслити важливу роль фахівців у сфері захисту бізнесу, установ та організацій від внутрішніх та зовнішніх загроз. Залежно від країни та організації, дата святкування може різнитися, але загалом це день для визнання внеску тих, хто щоденно дбає про безпеку підприємств та людей.
Фахівці з безпеки працюють над тим, щоб попередити, виявити та реагувати на будь-які загрози, які можуть зашкодити бізнесу, персоналу або майну. Вони займаються як фізичною безпекою (захист від крадіжок, зломів та інших загроз), так і кібербезпекою (захистом від цифрових атак), забезпечують безперебійну діяльність компаній і впроваджують стандарти безпеки.
Цікаві факти
Спеціалісти з безпеки можуть працювати в різних галузях, від охорони фізичних об’єктів до забезпечення інформаційної безпеки, захисту від шахрайства, проведення внутрішніх розслідувань і навіть корпоративної розвідки.
У сучасному цифровому світі роль кібербезпеки стає критично важливою. Атаки на інформаційні системи завдають багатомільярдних збитків щороку, тому фахівці з кібербезпеки мають високий попит.
Один із ключових аспектів фізичної безпеки — це контроль доступу. У великих компаніях використовуються сучасні технології, такі як біометричні системи, камери спостереження та багаторівневі перевірки.
Через постійний розвиток нових загроз фахівці з безпеки змушені регулярно проходити навчання, підвищувати кваліфікацію і адаптуватися до нових методів захисту. Це професія, яка вимагає актуальних знань і реакції на зміни у світі технологій та злочинів.
Історичні події в цей день
1860 — утворена Секретна служба США. Спочатку вона була створена для боротьби з підробкою доларів, оскільки на той час фальшування грошей стало серйозною проблемою для американської економіки.
1910 — перший кінотрюк. У цей день відбувся перший зафіксований каскадерський трюк: сміливий каскадер стрибнув у річку Гудзон з повітряної кулі, що охопила полум’я.
1918 — гетьман Павло Скоропадський узаконив автокефалію Української Православної Церкви. Це був важливий крок у створенні незалежної церковної структури в Україні.
1918 — зречення Карла I Габсбурга та проголошення Республіки Німецька Австрія. Після Першої світової війни останній імператор Австро-Угорщини Карл I склав повноваження, що призвело до утворення нової республіки.
1922 — відкриття Київської картинної галереї. Сьогодні це один із провідних музеїв України, який представляє шедеври національного та світового мистецтва.
1945 — перемога Йосипа Броза Тіто на виборах у Югославії. Його перемога стала початком нової епохи для Югославії, оскільки він очолив соціалістичну державу та об’єднав країну.
1948 — завершення Токійського процесу над японськими військовими злочинцями. Цей суд над злочинцями Другої світової війни привів до суворих вироків та поклав край японському військовому режиму.
1958 — Німецька Демократична Республіка розіслала ноту 60 країнам з вимогою визнання. Це був дипломатичний крок, спрямований на офіційне визнання НДР у світовій спільноті.
1966 — Іспанія відмовилася визнавати гібралтарські паспорти. Це рішення було пов’язане з напруженими відносинами між Іспанією та Великобританією щодо Гібралтару.
1967 — Перший Світовий конгрес вільних українців у Нью-Йорку. Конгрес об’єднав українців у діаспорі та посприяв збереженню української культури за межами батьківщини.
1971 — катастрофа літака Ан-24 у Вінниці. Унаслідок трагедії загинуло 48 осіб, що стало однією з найбільших авіакатастроф в Україні.
1971 — президент Річард Ніксон оголосив про припинення бойових дій у Південному В’єтнамі. Він також наказав вивести з країни ще 45 тисяч військових, що стало важливим кроком до завершення участі США у війні.
1982 — Юрій Андропов обраний генеральним секретарем ЦК КПРС. Його правління розпочало нову еру в радянській політиці після смерті Леоніда Брежнєва.
1990 — коронація імператора Японії Акіхіто. Ця церемонія ознаменувала нову еру правління в Японії після смерті імператора Хірохіто.
1992 — припинення функціонування рубля в Україні. Це стало важливим кроком до економічної незалежності країни, і український карбованець став єдиним засобом платежу.
1996 — зіткнення авіалайнерів над Індією. Літак Boeing 747-168B компанії Saudi Arabian Airlines та вантажний літак Іл-76ТД компанії Kazakhstan Airlines зіткнулися в небі, що призвело до загибелі 349 людей.
2001 — катастрофа літака Airbus A300 у Нью-Йорку. Літак розбився, забравши життя 260 пасажирів та членів екіпажу, а також п’яти людей на землі.
2014 — перше в історії приземлення на комету. Космічний апарат був посаджений на поверхню комети Чурюмова-Герасименко, що стало величезним науковим досягненням.
2015 — теракти у Бейруті. Вибухи забрали життя понад 40 людей і поранили десятки інших.
2017 — землетрус в Ірані. Магнітуда 7,3 призвела до загибелі понад 500 людей, спричинивши руйнування та великий біль для місцевих громад.
Вшанування Озерянської ікони Божої Матері, покровительки Харкова і Слобожанщини
12 листопада Православна Церква відзначає пам’ять Озерянської ікони Божої Матері, яка є головною святинею Харкова та всієї Слобожанщини. За легендою, ця чудотворна ікона була знайдена у XVII столітті у пустелі, яка отримала назву Озерянська і розташована приблизно за 30 км на південний захід від Харкова та в 3 км від Мерефи. За переказами, один місцевий житель косив траву в пустелі, коли раптом почув стогін і побачив під своїм лезом розсічене навпіл зображення Божої Матері. Друга половина ікони стояла біля коріння дерева, поруч з яким горіла свічка. Він забрав ікону додому, але наступного дня вона знову опинилася на місці свого першого об’явлення. Там також забило джерело чистої води, яке місцеві жителі почали вважати святим.
На місці знахідки була збудована дерев’яна церква в честь Різдва Богородиці, і згодом там заснували Курязький монастир. Інша версія подій належить єпископу Філарету. За його словами, після повстання Брюховецького священник Федір переселився за Дніпро до слободи Мерефа, де полковник Федір Донець виділив йому землю на річці Озерянка. У 1710 році священник передав свої землі архімандриту Святогірського монастиря Севастіану, і через рік там була збудована церква на честь Богородиці. Філарет вважав, що ікона потрапила до Мерефи разом із отцем Федором і отримала назву Озерянська після того, як її помістили в храм на річці Озерянка.
В народі Озерянську ікону прозвали “Визволителька від хвороб”. До неї звертаються з молитвами за зцілення від недуг, за спасіння душі й тіла. За переказами, завдяки іконі у другій половині XVIII століття місто було врятоване від холери. Відомий український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко з дитинства майже осліп і, коли медицина була безсилою, мати привела його до Курязького монастиря. Там вона молилася перед іконою Озерянської Божої Матері і вмила сина водою з Онуфріївського джерела, після чого його зір почав відновлюватися. В молодості Григорій Федорович навіть хотів присвятити себе Богу і був послушником у Преображенському монастирі.
У радянські часи оригінал ікони було втрачено, але залишилося два списки (копії), які збереглися в Харкові. У вересні 2010 року ікону відтворили за історичними джерелами, і 16 вересня того ж року її освятили на місці, де вона вперше була знайдена, — в Озерянах. Наразі Озерянська ікона Божої Матері знаходиться в Крестовоздвиженському храмі Свято-Покровського чоловічого монастиря в Харкові.
Ця святиня і досі є символом захисту і віри для Харківщини, до неї приходять тисячі паломників, аби отримати зцілення та духовний спокій.
Реформа грошової системи України
12 листопада 1992 року з 23:00 на території України припинено функціонування рубля у грошовому обігу згідно з Указом Президента від 7 листопада “Про реформу грошової системи України”. Відтоді єдиним законним засобом платежу став український карбованець.
Назва “карбованець” має цікаву етимологію. Імовірно, слово походить від дієслова “карбувати” — записувати борги та обліковувати розрахунки, використовуючи насічки на дерев’яних паличках. Інша версія пов’язана з “рублевими монетами”, які на бокових гранях мали косі насічки (карби) замість надписів, через що їх і почали називати карбованцями. У словнику Даля карбованець означає не лише срібний рубль, але й будь-яку монету, особливо срібну.
Карбованець використовувався в Україні як платіжний засіб ще після Першої світової війни та під час Громадянської війни. Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) тоді почали випускати карбованці, що містили 17,424 частки чистого золота й ділилися на 2 гривні або 200 шагів. Згодом карбованець використовували і в часи Директорії, і навіть у Радянській Україні: більшовицька влада в Харкові дозволила використання карбованців Директорії в номіналі 10 карбованців. Під час німецької окупації в Україні також випускали карбованці, де 10 карбованців дорівнювали 1 рейхсмарці.
Після здобуття незалежності український карбованець знову з’явився в обігу у вигляді купоно-карбованців, які виконували функцію тимчасової валюти. За три дні Національний банк України здійснив переоцінку залишків на рахунках усіх юридичних та фізичних осіб, замінивши рублі на карбованці у співвідношенні один до одного без обмеження сум. А з 16 листопада 1992 року радянські рублі були повністю вилучені з безготівкового обігу.
Однак український карбованець згодом зазнав великих випробувань. У період з 1992 по 1995 роки купоно-карбованці стали жертвами гіперінфляції, викликаної складною економічною ситуацією в країні. Наприклад, у 1992 році середньорічний курс становив 135 купонів за німецьку марку, але до 1995 року за марку давали вже 102 886 купонів.
Леонід Кучма, який на той час був прем’єр-міністром України, описував купоно-карбованці так:
“Цей уламок колись монолітного радянського потяга все ще котився по рейках, хоча все повільніше… Якби мені тоді сказали, що буде через два роки! Наші купони валятимуться на вулицях, знецінюючись з кожною хвилиною. Накопичуватимуться колосальні борги за газ перед Росією. Країна фактично стане банкрутом”.
Ситуація із знеціненням валюти стала настільки критичною, що вже в липні 1994 року найменшою купюрою була 1000 карбованців, тоді як банкноти номіналом 500 карбованців вже вилучалися з обігу через їхню знеціненість.
Демонстрація “вічного двигуна” Іоганном Бесслером
12 листопада 1717 року німецький алхімік та інженер Іоганн Ернст Еліас Бесслер, відомий також під псевдонімом Орфіреус, представив громадськості свій сенсаційний винахід— “вічний двигун”. Його пристрій, який отримав назву “самодвижущеся колесо”, привернув неабияку увагу. Дерев’яне колесо діаметром 90 см і товщиною 10 см оберталося з постійною швидкістю 60 обертів на хвилину. Винахід був виготовлений з дерев’яних рейок і обтягнутий полотном, що приховувало його внутрішній механізм.
Звуки, що доносилися з-під полотна під час роботи пристрою, створювали враження, ніби всередині колеса по черзі стукотять вісім обтяжених маятників. Учені, які оглядали винахід, так і не змогли з’ясувати, як пристрій продовжував працювати без зовнішнього джерела енергії. Для перевірки дива машину замкнули в кімнаті на два тижні — колесо не зупинялося і через 14 днів, і навіть через два місяці.
Таємниця “вічного двигуна” Орфіреуса так і залишилася нерозгаданою. Сам винахідник був готовий продати секрет пристрою за 100 тисяч талерів, але, на його жаль, це не привернуло достатньої уваги. Орфіреус отримав лише одноразову винагороду в 4000 талерів та будинок у подарунок. Однак, коли навколо його винаходу почали розповсюджуватися чутки про шахрайство, Бесслер зруйнував колесо власноруч.
Сьогодні вважається, що створення вічного двигуна неможливе. Паризька академія наук свого часу заявила, що це суперечить усім законам фізики, які ми знаємо. Проте винахід Бесслера залишився загадкою для нащадків. Він навіть залишив зашифровані креслення пристрою, які долучив до своєї дисертації про вічні двигуни. Ці креслення і донині зберігаються в бібліотеці міста Касселя, але жодна спроба розшифрувати їх не увінчалася успіхом.
Попри скептицизм, Іоганн Бесслер визнаний генієм механіки, а його “самодвижущеся колесо” залишається захоплюючим феноменом, який кидає виклик законам природи і продовжує інтригувати науковців та ентузіастів навіть через століття.
