15 серпня в Україні відзначають одразу два цікаві свята – День археолога та Всесвітній день величі. Обидва ці дні поєднують у собі дух досліджень, відкриттів та прагнення до великих звершень, що відображає важливість як історії, так і сучасних досягнень. Також у цей день народилися видатні особистості, про які читайте у нашому матеріалі.
День археолога в Україні
Україна багата на археологічні знахідки, що відкривають перед нами завісу минулого та допомагають краще зрозуміти історію нашої землі. Археологи виконують неоціненну роботу, відновлюючи минуле за допомогою артефактів, які залишили наші предки. Саме 15 серпня кожного року археологи відзначають своє професійне свято, що стало офіційним в Україні з 2008 року. Це свято вшановує роботу тих, хто присвятив своє життя дослідженню та збереженню історії.
Цікаві факти
День археолога був офіційно затверджений в Україні у 2008 році Указом президента. Проте неофіційно це свято відзначали ще з радянських часів, адже археологія завжди була важливою частиною наукових досліджень на території України.
Україна є батьківщиною однієї з найдавніших землеробських культур – трипільської. Археологи знайшли численні свідчення її існування, включаючи кераміку, статуетки та залишки великих поселень. Трипільська культура існувала в IV-III тисячоліттях до нашої ери.
Одне з найбільш відомих археологічних відкриттів в Україні – золота пектораль з Товстої Могили, знайдена в 1971 році Борисом Мозолевським. Це розкішна прикраса скіфського царя вагою 1,15 кг, що складається з чистого золота і вважається шедевром скіфського мистецтва.
Археологічний заповідник в Севастополі є одним з найбільших на території України. Херсонес Таврійський – стародавнє грецьке місто, засноване приблизно в 422 році до н.е. і є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В Україні збереглося безліч курганів – давніх поховальних споруд, в яких ховали скіфських царів та знатних воїнів. Археологічні розкопки виявили багато скарбів і цінних артефактів, що свідчать про високий рівень культури скіфів.
Всесвітній день величі
Всесвітній день величі – це ще одне цікаве свято, яке відзначають 15 серпня. Це свято покликане нагадати людям про величність їхніх досягнень та закликати їх прагнути до ще більших звершень. Ідея цього дня полягає у тому, щоб мотивувати людей до саморозвитку, виходу за межі своїх можливостей та створення чогось дійсно значущого для себе та оточуючих.
Цікаво зазначити, що поняття величі завжди було тісно пов’язане з історією людства. Величні досягнення у науці, мистецтві, архітектурі та інших сферах завжди залишають слід у світовій історії. Приміром, спорудження пірамід у Єгипті, розвиток античної філософії або створення шедеврів Леонардо да Вінчі – усе це приклади того, як людський дух прагне до величі.
Цікаві факти
Ідея відзначати Всесвітній день величі виникла на початку XXI століття як спосіб надихнути людей на досягнення великих цілей. Це свято підкреслює важливість прагнення до кращого, незалежно від сфери діяльності.
Один з найбільш вражаючих природних чудес світу – Великий бар’єрний риф, розташований біля узбережжя Австралії. Це найбільша коралова система на планеті, яка простягається на понад 2,300 кілометрів і є прикладом величі природи.
Велич людського духу проявляється у багатьох досягненнях, від перших кроків людини на Місяць у 1969 році до створення Інтернету, який змінив спосіб нашого життя. Ці досягнення демонструють, як далеко може зайти людство у своєму прагненні до величі.
Велич архітектури проявляється у таких спорудах, як Піраміди Гізи в Єгипті, Тадж-Махал в Індії та Велика китайська стіна. Ці споруди не лише дивують своїми розмірами і красою, але й слугують символами людської здатності створювати щось, що переживає століття.
Всесвітній день величі також закликає кожного задуматися про власні досягнення. Велич може проявлятися у маленьких, але значущих вчинках – у допомозі ближньому, подоланні особистих труднощів або створенні чогось важливого для суспільства.
Історичні події в цей день
14 серпня 1914 року в світі відбулася важлива подія – офіційне відкриття Панамського каналу, який став одним із найзначніших інженерних досягнень свого часу, значно скоротивши шлях мореплавців між Атлантичним і Тихим океанами.
У 1932 році, під час археологічних розкопок у Ватикані, було знайдено давньоримську “Тріумфальну дорогу” – стародавній шлях, який символізував велич Римської імперії і був свідком багатьох тріумфальних парадів переможців.
У 1947 році, згідно з ухваленим у червні британським парламентом законом “Про незалежність Індії”, відбулося розділення Індії на дві незалежні держави: мусульманську Пакистан та індуїстську Індійський Союз, що стало переломним моментом в історії Південної Азії.
У 1960 році Республіка Кіпр офіційно проголосила свою незалежність, відкриваючи нову сторінку у своїй історії як суверенна держава.
У Шотландії 1963 року відбулася остання в історії країни смертна кара, яка стала символічним завершенням цілої епохи.
У 1997 році в Україні було засновано орден княгині Ольги, який став важливим символом пошани та визнання заслуг жінок в різних сферах життя.
Також сьогоднішній день пов’язаний з низкою пам’ятних дат:
375 років тому, 15-16 серпня 1649 року, відбулася Зборівська битва, де українське військо під проводом Богдана Хмельницького разом з татарами на чолі з кримським ханом Ісламом-Гіреєм ІІІ зіткнулося з польською армією під командуванням короля Яна II Казимира. Ця битва стала однією з ключових подій в історії української визвольної боротьби.
У 1914 році, народився Володимир Миколайович Михайловський, видатний український вчений, засновник нового наукового напряму “Фізикометрія”, який зробив вагомий внесок у розвиток автоматики, телемеханіки та випромінювальної техніки.
У 1934 році, народився Юрій Федорович Худяков, відомий український архітектор, художник і педагог, чия праця залишила помітний слід у культурному спадку країни.
У 1922 року народився видатний італійський історик економіки Карло Манліо Чиполла, який згодом став членом Королівського історичного товариства Великої Британії та Американського філософського товариства. Його наукові досягнення були високо оцінені на міжнародному рівні, що підтверджено отриманням престижної премії Бальцана, яка вручається за видатні досягнення в науці і культурі. Протягом свого життя Чиполла написав понад 20 книг, які були перекладені на більш ніж 15 мов світу.
Одним із найбільш цікавих його творів є книга “Основні закони людської дурості”, в якій він сформулював п’ять універсальних законів, що діють у будь-якому суспільстві. Ця робота виявилася надзвичайно актуальною, оскільки Чиполла довів, що дурість набагато небезпечніша, ніж ми звикли думати.
Перший закон свідчить: людина завжди недооцінює кількість дурнів, що її оточують. Навіть ті, кого ми вважаємо розумними, часто виявляються дурнями, і це, на жаль, відбувається у найбільш невідповідний момент, руйнуючи наші плани.
Другий закон говорить: людина народжується дурнем за волею Провидіння, і освіта не має жодного впливу на ймовірність існування певного числа дурнів у суспільстві. Чиполла навіть провів експерименти, які підтвердили цю тезу.
Третій закон визначає дурня як людину, чиї дії призводять до втрат для інших людей або групи, при цьому не приносячи користі самому дурневі, а іноді навіть завдаючи шкоди йому самому. Дурень є вкрай небезпечною особистістю, оскільки його логіку неможливо зрозуміти, а його дії – передбачити.
Четвертий закон говорить про те, що оточення дурня завжди недооцінює його руйнівний потенціал. Люди навколо зазвичай розслабляються, насолоджуючись своєю інтелектуальною перевагою, замість того, щоб мобілізуватися і мінімізувати шкоду, коли дурень починає діяти. Ніколи не вступайте в альянс із дурнями!
П’ятий закон розділяє суспільство на чотири типи: простодушні (ті, хто діє на шкоду собі, але на користь іншим), розумні (ті, хто діє на користь і собі, і іншим), бандити (ті, хто діє на шкоду іншим заради своєї вигоди) і дурні (ті, хто завдає шкоди всім, включно з собою). Дурень – найнебезпечніший тип особистості, оскільки він навіть небезпечніший за бандита. Якщо бандит просто переміщує блага від однієї людини до іншої, то дурень ці блага знищує.
Чиполла підкреслює, що країна процвітає тоді, коли при владі перебуває достатньо розумних людей, здатних стримувати активність дурнів і не давати їм руйнувати те, що створено розумниками. І навпаки, якщо при владі опиняється дурень, то вся країна скочується в безодню. А якщо цей дурень ще й активний…
Отож, народна мудрість, яка стверджує, що “краще мати розумного ворога, ніж дурного друга”, знаходить підтвердження навіть у наукових дослідженнях Чиполли.
У 1769 року в Аяччо на острові Корсика народився один із найвидатніших людей в історії – Наполеон Бонапарт. Він увійшов в історію як імператор французів, який заклав основи сучасної французької держави та перетворив Францію на головну державу Європи. Як полководець, він привів Францію до численних перемог і створив могутню імперію, що домінувала на континенті. Як державний діяч, Наполеон заснував Банк Франції, створив систему префектів, відкрив ліцеї, заснував орден Почесного Легіону, затвердив біметалічний стандарт франка, ухвалив Громадянський кодекс і проголосив католицизм релігією більшості французів.
Наполеон був не лише геніальним полководцем та державним діячем, але й талановитим математиком. Він довів теорему, відому сьогодні як “теорема Наполеона”. Вона звучить так:
“На сторонах довільного трикутника побудовані зовнішні рівносторонні трикутники. Доведіть, що центри цих зовнішніх трикутників утворюють рівносторонній трикутник”.
Завдяки Бонапарту в світовій практиці з’явилися деякі інновації, які ми використовуємо й до сьогодні:
- Сонцезахисні окуляри: під час єгипетського походу Наполеон замовив для своїх солдат велику партію темних окулярів зі скельцями кольору, який він називав “нільська грязюка”.
- Наручний годинник: Наполеон був першим, хто замовив годинник для носіння на руці, прикріплений за допомогою браслета.
- Уроки гігієни: Наполеон особистим прикладом навчив французів культурі використання туалету.
- Боротьба зі злочинністю: Наполеон призначив на посаду керівника кримінальної поліції колишнього злочинця Відока, який практично викорінив злочинність у Франції, хоч і недемократичними методами, включно з розстрілами та стратами.
- Система нумерації будинків: чітка система нумерації, де парні номери знаходяться на одній стороні вулиці, а непарні – на іншій, також була запроваджена Наполеоном.
- Ефективна фінансова система: Наполеон створив ефективну систему збору податків, заснувавши податкову інспекцію з підрозділами в кожному департаменті країни.
- Завдяки йому Франція стала монолітною, гордою нацією!
Наполеон часто згадується як “батько сучасної Європи”. Він мріяв створити таку Європу, в якій громадяни мали б спільну національність і могли б вільно переміщатися з одного кінця континенту в інший з єдиним паспортом.
Варто згадати кілька цитат цієї дійсно великої особистості:
- “Не шукайте злий умисел там, де все можна пояснити дурістю”.
- “Дай людині владу, і ти дізнаєшся, хто вона насправді”.
- “Коли ворог робить помилку, не варто йому заважати. Це було б неввічливо”.
- “Дурень має величезну перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою”.
- “Народ, який не хоче годувати свою армію, незабаром буде змушений годувати чужу”.
- “Будіть мене тільки в разі поганих новин; якщо новини хороші, не турбуйте”.
- “Перемога належить не тому, хто дав добру пораду, а тому, хто взяв на себе відповідальність за його виконання і віддав наказ виконати”.
- “Армія баранів під керівництвом лева завжди переможе армію левів під керівництвом барана”.
- “Ті, хто шукає щастя в розкоші та марнотратстві, подібні до тих, хто віддає перевагу блиску свічок перед сяйвом сонця”.
І нарешті, варто підкреслити, що французький народ двічі голосував за Наполеона на всенародних виборах, спершу обравши його пожиттєвим консулом, а потім – імператором. Саме французький народ двічі саджав його на трон і благав його не відрікатися, обіцяючи боротися за нього до останнього.
Такий він, “страшний тиран і узурпатор”, який об’єднав суспільство навколо ідей розуму, логіки, праці та створив “режим, за якого їдять”.
15 серпня 2008 року увійшло в історію як “День майже з’їденого галстука”. Саме в цей день тележурналісти британської корпорації Бі-Бі-Сі, які прибули до резиденції президента Грузії Михайла Саакашвілі, щоб обговорити з ним ситуацію в зоні грузино-осетинського конфлікту, зафіксували на камеру незвичайний момент. Під час телефонної розмови з одним із закордонних політиків Саакашвілі настільки нервував, що почав жувати свій галстук.
Наступного дня ці кадри швидко розлетілися по всьому світу, ставши однією з найбільш обговорюваних тем. Тільки 28 листопада Саакашвілі вперше прокоментував цей епізод, заявивши:
“Переживання за країну можуть змусити людину з’їсти власний галстук. Але найважливіше, що наш супротивник отримав гідну відповідь і не побачив нашої поразки”.
Цей випадок став символом сильних емоцій і напруженості, які панували під час конфлікту, і залишився в пам’яті багатьох як яскравий приклад людського стресу на тлі великих політичних подій.
