18 липня: свята і події в цей день
18 липня відзначають День ідеальної родини, Всесвітній день слухання, День народження гри “Тетріс”, Міжнародний день Нельсона Мандели.
Всесвітній день слухання – це щорічна міжнародна подія, що проводиться 18 липня. Він присвячений глибшому розумінню світу, навколишнього середовища, суспільств та культур через практику уважного слухання та польових записів. Цей день закликає нас уповільнити темп, відкрити свої вуха та досліджувати звукові ландшафти.
День ідеальної родини присвячений визнанню важливості міцних сімейних зв’язків та святкуванню всіх чудових аспектів, які роблять нас родиною.
Міжнародний день Нельсона Мандели – захисник прав і свобод, політичний в’язень, миротворець, перший демократично обраний президент Південної Африки, який подолав апартеїд. На честь його внеску в боротьбу за мир і загальнолюдські цінності, ООН встановила Міжнародний день Нельсона Мандели, який відзначається щорічно 18 липня.
День народження гри “Тетріс” — у цей день 1985 року було випущено електронну версію популярної комп’ютерної гри “Тетріс”. Її винахідник – вчений Олексій Пажитнов. Світ уперше побачив гру 6 червня 1984 року.
Інші події в цей день:
- 64 рік – у Римі розпочалася “Велика пожежа”, яка тривала тиждень і знищила 10 з 14 районів міста.
- 1878 рік – шведський полярний дослідник Адольф Норденшельд першим пройшов північним шляхом з Атлантичного океану в Тихий.
- 1898 рік – П’єр і Марія Кюрі представили у Паризькій Академії доповідь про відкриття нового хімічного елемента — полонію — другого радіоактивного після урану.
- 1915 рік – в Адріатичному морі австро-угорський підводний човен потопив італійський крейсер “Джузеппе Гарібальді”.
- 1946 рік – відновлено в еміграції Спілку української молоді.
- 1947 рік – Король Великої Британії Георг VI підписав закон про незалежність Британської Індії.
- 1994 рік – терорист-смертник руху «Хезболла» влаштував вибух у Єврейському центрі в Буенос-Айресі (Аргентина), що призвело до загибелі 85 людей.
- 2013 рік – влада американського Детройту подала заяву про визнання міста банкрутом.
- 2019 рік – внаслідок підпалу студії Kyoto Animation в Японії загинуло 36 осіб.
- 2023 рік – космічний апарат “Вояджер-2” обігнав “Піонера-10” за віддаленістю від Сонця, ставши другим після “Вояджера-1”.
18 липня 387 року до н.е. гуси врятували Рим. Це була перша подія римської історії, яку описали в літописах освічених еллінів. Ця історія відбулася в ті далекі часи, коли стародавні римляни боролися з дикими галлами. Перший “безладний і тому ганебний для себе бій” римська армія провела за 11 миль від Рима, але була розбита і сховалася на Капітолії. Всі захоплені жителі міста, включаючи жінок і дітей, загинули від мечів галлів, у тому числі й літні сенатори та жерці, які вирішили не залишати свого рідного міста. Благородні старці одягли багаті святкові вбрання і стали чекати своєї долі на римському форумі, сидячи в кріслах зі слонової кістки. Всіх їх зарубали варвари, що увійшли до міста.
Вночі вояки галлів виявили таємний шлях, що вів до Капітолію. Все б вдалося (навіть собаки не почули), якби не священні гуси з храму Юнони Радниці. З гучним гоготом гуси кинулися на непроханих гостей, а за ними піднялися і римські воїни, які змогли відбити атаку ворогів.
Пізніше, звісно, були переговори. Противники домовилися, що римляни виплатять галлам тисячу фунтів золота, а ті негайно покинуть місто і римські володіння. Існує легенда, пов’язана з виникненням крилатого виразу – під час зважування золота римляни виявили, що галли використовують фальшиві гирі. Природно, вони обурилися. У відповідь на їхні скарги Бренн відстебнув меч разом з поясом і кинув їх на ваги, вигукнувши: “Vae victis” (“Горе переможеним!”). Можна, звичайно, згадати мудру єврейську приказку з гумором: “Господи, дякую, що взяв грошима…”, але римляни не євреї – з того часу 18 липня вважався у римлян нещасливим.
Втім, є і свято на честь дивовижних птахів, які врятували місто. У цей день вулицями міста з пошаною несуть гуся, і люди з вдячністю вклоняються йому, а позаду на мотузці тягнуть собаку. Спочатку свято було досить жорстоким – собаку розпинали, а гусак на подушках, за цим спостерігав, як попередження всім представникам собачого роду, щоб вони не засинали на службі. З поширенням християнства, собак стали просто водити на мотузці… Суть свята – ніколи не потрібно недооцінювати свого ворога і завжди бути вдячним за добрий вчинок. До речі, Рим після цих подій став найсильнішою державою в Європі – протягом кількох століть мешканцям Рима ніхто не загрожував настільки, щоб ховатися на Капітолії або думати про перенесення столиці на нове місце.
18 липня 1870 року був прийнятий догмат про непогрішність Папи Римського. Прийняв його Блаженний Пій IX. Догмат стверджував, що коли папа визначає вчення Церкви, що стосується віри або моралі, він володіє непогрішністю (безпомилковістю) і захищений від самої можливості помилятися. До речі, разом із догматом про непорочне зачаття Діви Марії та філіокве (додавання, зроблене Західною (Римською) Церквою в Нікео-Константинопольський Символ віри IV століття у догматі Трійці: про сходження Святого Духа не тільки від Бога-Отця, але «і від Сина»), цей догмат став одним із головних каменів спотикання в міжконфесійному діалозі між католицизмом і православ’ям, яке бачить у ньому порушення догмату церковної соборності.
На честь римських пап, догматом про непогрішність скористалися лише один раз – у 1950 році папа Пій XII проголосив догмат про Вознесіння Пресвятої Діви Марії. Часто складається таке враження, що цей догмат діє й зараз практично для всіх політиків та активістів різних мастей і кольорів – усі вони, говорячи нам лише частку правди, запевняють нас у своїй безпомилковості й правильності й водночас виносять вирок, забуваючи цікаву думку, висловлену Бертраном Расселом – “Проблема цього світу в тому, що дурні надто впевнені в собі, а розумні люди сповнені сумнівів”.
18 липня 1995 року відбулися похорони Патріарха Київського і всієї Русі-України УПЦ КП Володимира. В історію вони увійшли як “Кривавий або Чорний вівторок”, “Друге Софійське побоїще”. Володимир (у миру Василь) Романюк – український дисидент і релігійний діяч, помер 14 липня 1995 року за досить дивних обставин. Під час життя “сидів” за участь в ОУН у 1944, а пізніше за антирадянську пропаганду. Потім була еміграція і повернення на Батьківщину. Він активно виступав за створення незалежної помісної української церкви з центром у Києві. Звісно, активно підтримувалася УНА-УНСО.
На похорони Володимира прийшли політики Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Леонід Кравчук. Вирішили поховати на почесному місці в Софійському Соборі, але щось пішло не так – Євген Марчук пізніше пояснить це командою президента Кучми, який дав наказ не допустити поховання Патріарха на території собору Святої Софії, оскільки УПЦ КП “була в немилості в Адміністрації Президента”. Після чого пішли страшні наслідки.
З одного боку активісти “УНА-УНСО” – строєм і в камуфляжній формі з червоно-чорними хрестами своєї організації на чолі з Олександром Музичком та Ігорем Мосійчуком, з іншого – підрозділи міліції з газом і гумовими дубинками. Билися люто – камінням, лопатами й ломиками навіть… труною. Протистояння тривало до вечора. О 22 годині міліцію відвели. І досі ніхто не зможе відповісти, навіщо була ця сутичка… Постраждалих було близько тридцяти, але обійшлося без важких травм і покалічених. Затриманих одразу відпустили. Покарань ні протестувальникам, ні міліції за перевищення повноважень не було. Кравчук заявив, що “це був подарунок до річниці інавгурації Кучми”. Кучма – що не знав про побиття людей і переклав всю відповідальність на прем’єр-міністра Євгена Марчука, але правду про те, що сталося, знає і розповість про неї пізніше, але не розповів… Марчук, своєю чергою, поклав відповідальність на президента… Могила патріарха Володимира знаходиться біля Софії і зараз.