У цей день

20 січня: свята і події в цей день

20 січня відзначаються День Автономної Республіки Крим, Міжнародний День прийняття, День відеокамери та День поширення знань про пінгвінів.

Про День інавгурації президентів США, перших поліцейських з радарами, мільйонний трактор у Харкові, «чорний січень» в історії Азербайджану та інші історичні події читайте більше детально в нашому матеріалі.

День Автономної Республіки Крим

Це подія, яка нагадує про історичний вибір мешканців півострова. Саме цього дня у 1991 році був проведений референдум, на якому понад 93% кримчан підтримали створення автономії у складі України. Це рішення закріпило статус Криму як частини незалежної України, сприяючи збереженню унікальної культури, багатонаціональної ідентичності та політичної самостійності півострова у межах суверенної держави.

Проте цей день також викликає болючі асоціації через трагічні події 2014 року, коли Російська Федерація незаконно анексувала Крим. Анексія була здійснена у порушення міжнародного права, зокрема Будапештського меморандуму 1994 року, який гарантував територіальну цілісність України. Події 2014 року розпочали новий етап боротьби за відновлення суверенітету України над Кримом. Міжнародна спільнота переважно не визнала анексію, засудивши її як грубе порушення міжнародного порядку.

Цікаві факти

Референдум 1991 року став першим мирним способом відновлення автономного статусу півострова, який свідчив про бажання кримчан бути частиною України.

Після анексії Криму у 2014 році права кримських татар та українців на півострові систематично порушуються, що викликає занепокоєння міжнародних правозахисних організацій.

Генеральна Асамблея ООН неодноразово приймала резолюції, які підтверджують суверенітет України над Кримом і закликають Росію припинити окупацію.

Кримські татари, які історично страждали від депортації у 1944 році, після анексії стикаються з переслідуваннями, арештами та забороною їхніх культурних та релігійних заходів.

Україна продовжує відстоювати питання деокупації Криму на міжнародній арені, ініціюючи такі платформи, як Кримська платформа, метою якої є повернення півострова під український контроль.

Анексія Криму призвела до численних викликів, зокрема мілітаризації півострова, загрози екології та блокування доступу до морських ресурсів України.

День АР Крим залишається важливим символом боротьби за територіальну цілісність України та її демократичні цінності.

Міжнародний День прийняття

Цей день закликає до толерантності, розуміння та підтримки. Це свято зворушливої історії, покликане підкреслити важливість прийняття себе, інших людей і життєвих обставин. Його основна ідея – навчитися сприймати те, що ми не в силах змінити, і знаходити гармонію у власному житті. Це може бути прийняття власних недоліків, особливостей зовнішності, відмінностей інших людей або навіть важких викликів долі.

День прийняття допомагає усвідомити, що розуміння та підтримка інших зміцнюють суспільство, роблячи його добрішим і згуртованішим. Свято стало платформою для різноманітних ініціатив: просвітницьких кампаній, благодійних заходів, акцій на підтримку інклюзії та боротьби зі стигматизацією.

Цікаві факти

Це свято було започатковане у 2007 році Кортні Хіксон, активісткою, яка прагнула підтримати людей із фізичними вадами та їхні родини.

Символом Дня прийняття є зображення розкритого серця, яке символізує відкритість до світу і любов до себе та інших.

Дослідження показують, що практика прийняття себе покращує психологічний стан, знижує рівень стресу та сприяє підвищенню впевненості у собі.

На честь цього дня організовують художні виставки, де люди можуть через творчість розповісти про власний шлях до прийняття.

У багатьох країнах цей день також використовується як платформа для боротьби зі стигматизацією людей із психічними розладами.

Психологи вважають, що прийняття – це не капітуляція перед обставинами, а активний вибір жити в гармонії з реальністю.

День відеокамери

Це свято нагадує про важливу віху у світі технологій та масової комунікації. Саме цього дня, у 1982 році, компанія Sony Electronics здійснила революцію у збереженні візуальної інформації, презентувавши першу комерційну відеокамеру. Цей пристрій не лише зробив відеозйомку доступною для широкої аудиторії, а й започаткував нову еру в документуванні життя, зйомці кіно та телевізійних програм.

Цікаві факти

Перша відеокамера Sony мала формат Betamax, який на той час був конкурентом формату VHS. Хоча VHS отримав ширше розповсюдження, Betamax вважався якіснішим. Перша відеокамера від Sony стала справжнім проривом: компактна, зручна у використанні та технологічно інноваційна. Вона дозволила людям знімати відео в домашніх умовах, відкривши безмежні можливості для творчості та самовираження.

Популярність відеокамер швидко зростала, і вже до кінця 1980-х років зйомка домашніх відео стала буденністю для багатьох родин.

Поява цифрових відеокамер у 1990-х роках повністю змінила ринок, зробивши зйомку ще якіснішою та доступнішою.

Перші відеокамери мали обмежений час запису через невеликий обсяг плівки, але сучасні цифрові пристрої дозволяють записувати години відео.

День відеокамери також вшановує вплив цієї технології на кінематограф, зокрема на незалежне кіно, де компактні пристрої дозволили режисерам знімати фільми з меншим бюджетом.

Сучасні смартфони із вбудованими камерами стали продовженням ідеї доступної відеозйомки, зробивши її частиною повсякденного життя.

Відеокамери відіграють ключову роль у журналістиці, забезпечуючи можливість оперативно знімати репортажі безпосередньо з місця подій.

День поширення знань про пінгвінів

Це свято створене, щоб привернути увагу всього світу до дивовижних особливостей цих птахів, їхніх місць мешкання, а також проблем, які загрожують їхньому виживанню. Пінгвіни, що є символом полярних регіонів, зокрема Антарктиди, зачаровують своєю поведінкою, соціальною структурою та унікальною адаптацією до суворих умов.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  24 серпня: свята і події в цей день

Головною метою цього дня є підвищення обізнаності про екологічні виклики, які постають перед цими пернатими, включаючи зміни клімату, втрату природних місць існування, забруднення океанів і надмірний вилов риби, що є їхнім основним джерелом харчування. Поширення знань про пінгвінів є важливим кроком у збереженні їхньої чисельності.

Цікаві факти

Пінгвіни не можуть літати, але їхня будова тіла ідеально пристосована до плавання. Вони можуть пірнати на глибину до 500 метрів і плавати зі швидкістю понад 20 км/год.

У світі налічується 18 видів пінгвінів, з яких найбільшими є імператорські пінгвіни, а найменшими – малі пінгвіни, висота яких сягає лише 40 см.

Більшість видів пінгвінів мешкають не лише в Антарктиді, а й у помірних широтах, наприклад, на Галапагоських островах чи узбережжях Південної Африки.

Пінгвіни є моногамними птахами, і більшість видів залишаються з одним партнером протягом усього життя. Їхня густа водонепроникна шерсть та товстий шар підшкірного жиру дозволяють виживати у дуже низьких температурах.

Зміна клімату серйозно впливає на чисельність пінгвінів. Танення льодовиків і скорочення крилю, їх основного джерела їжі, загрожує багатьом видам.

Імператорські пінгвіни є єдиними птахами, які розмножуються взимку в Антарктиді, витримуючи мороз до -60°C.

Історичні події в цей день

250 — Римський імператор Децій видав указ про переслідування християн, що став одним із найжорстокіших у римській історії. У цей день стратили папу римського Фабіана, який був одним із перших мучеників християнства.

1265 — Симон де Монфор вперше зібрав Палату громад Англійського парламенту, що стало основою для сучасної парламентської системи.

1320 — Владислав I Локетек був коронований польським королем, об’єднавши польські землі після тривалого періоду роздробленості.

1633 — Італійський фізик та астроном Галілео Галілей вирушив із Флоренції до Риму, щоб постати перед судом інквізиції за підтримку геліоцентричної теорії.

1661 — У Львові засновано університет Казимира, який нині відомий як Львівський національний університет імені Івана Франка. Це один із найстаріших і найпрестижніших закладів освіти в Україні.

1841 — Британія окупувала острів Гонконг, який на довгі роки став ключовим торговим і культурним центром регіону.

1892 — В Олбані (США) відбувся перший офіційний матч із баскетболу, що започаткував нову спортивну еру.

1921 — Ухвалена перша конституція Туреччини на Великих національних зборах, що заклала основи сучасної турецької державності.

1945 — Франклін Рузвельт уперше в історії США став президентом на четвертий термін.

1946 — Президент США Гаррі Трумен заснував Центральну розвідувальну групу, яка пізніше стала Центральним розвідувальним управлінням (ЦРУ). У цей самий день Шарль де Голль подав у відставку з поста глави уряду Франції через політичну кризу.

1958 — У Лондоні з’явилися перші поліцейські з радарами для визначення порушників швидкості, що стало початком сучасної системи дорожнього контролю.

1961 — Джон Кеннеді став 35-м президентом США, а 1969 року — Річард Ніксон зайняв пост 37-го президента США.

1980 — Президент США Джиммі Картер оголосив бойкот Олімпійських ігор у Москві через вторгнення СРСР до Афганістану.

1986 — Франсуа Міттеран і Маргарет Тетчер підписали договір про будівництво тунелю під протокою Ла-Манш, що з’єднав Францію та Британію.

1990 — У ніч з 19 на 20 січня радянські війська напали на беззбройних протестувальників у Баку, що призвело до загибелі понад 150 осіб. Ця трагедія відома як «Чорний січень».

1996 — Ясір Арафат став першим демократично обраним лідером палестинського народу.

1998 — У Чехії Вацлав Гавел вдруге виграв президентські вибори, продовживши свій шлях реформатора.

2006 — У Темзі, поблизу англійського парламенту, був виявлений кит. Його не вдалося врятувати, але подія привернула увагу до екологічних проблем.

2017 — Дональд Трамп офіційно став 45-м президентом США.

День інавгурації президентів США

20 січня є особливим днем в політичному житті Сполучених Штатів, оскільки саме цього дня відбувається інавгурація президентів. До 1933 року церемонія проводилася 4 березня, але після ухвалення Двадцятої поправки до Конституції, яка встановила закінчення президентського терміну о полудні 20 січня, дату змінили.

Інавгурація традиційно відбувається перед Капітолієм у Вашингтоні, що символізує відкритість і прозорість влади. Під час цієї урочистої події президент присягає на Біблії або іншій священній книзі (за вибором) і виголошує програмну промову. Ці промови нерідко стають історичними, відображаючи бачення нового лідера щодо розвитку країни.

Знакові висловлювання президентів США на інавгураціях:

Франклін Д. Рузвельт: «Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є». Ці слова наголошують на відповідальності кожного діяти навіть у найскладніших умовах.

Джон Кеннеді: «Запитуйте не про те, що країна може зробити для вас, а що ви можете зробити для неї». Це звернення до громадян закликало до активної участі у розбудові держави.

Джиммі Картер: «Не Америка винайшла права людини, а права людини створили Америку». Ця промова відобразила ідеологічну позицію США як захисника прав і свобод. Примітно, що 20 січня 1980 року Картер оголосив про бойкот Олімпійських ігор у Москві.

Рональд Рейган: «Кажуть, що політика – це друга найдавніша професія. Але я прийшов до висновку, що вона має багато спільного з першою». Цей гумористичний підхід актора і телеведучого зробив його інавгураційні промови популярними.

ПОДИВІТЬСЯ ЩЕ:  12 квітня: історичні події та свята, які варто знати

Джордж Буш-молодший: «Бог говорить через мене». Ця фраза підкреслила релігійну складову його світогляду.

Барак Обама: «Обережніше з тим, що ви постите на Facebook. Що б це не було, це ще спливе коли-небудь у вашому житті…». Як перший афроамериканський президент, Обама зробив акцент на викликах цифрової епохи.

Дональд Трамп: «Головна відмінність між мною і іншими кандидатами полягає в тому, що я чесніший, а мої жінки красивіші». Трамп, який не мав досвіду в політиці, привніс у президентство епатаж і скандальність.

Джо Байден: «Мужик, ти коли-небудь заткнешся?». Це була відповідь під час дебатів, а його інавгурація проходила в умовах пандемії. Вперше з 1869 року попередник (Дональд Трамп) не був присутній на церемонії. За чутками, Трамп залишив Байдену записку: «Ти знаєш, що я переміг».

Перші поліцейські з радарами

20 січня 1958 року в Лондоні з’явилися перші поліцейські з радарами, призначеними для фіксації порушень швидкісного режиму на дорогах. Ця подія стала важливою віхою у розвитку системи дорожньої безпеки та контролю за дотриманням правил руху.

Англійці стверджують, що першим, хто розробив радар, був шотландець сер Роберт Уотсон-Уотт. Його робота над «секретним озброєнням» під час Другої світової війни відіграла ключову роль у перемозі в «Битві за Британію». Завдяки радарній технології, британські військові змогли ефективно попереджати повітряні нальоти Люфтваффе. Лише за кілька хвилин, необхідних німецьким літакам для перетину Ла-Маншу, британські істребителі вже перебували в потрібному місці, готові до бою. У 1942 році за свій внесок у захист Британії Уотсон-Уотт був посвячений у лицарі.

Іронія долі полягає в тому, що сам сер Роберт став жертвою свого винаходу, коли отримав штраф за перевищення швидкості, зафіксоване радаром. Легенда свідчить, що у той момент він вигукнув: «Якби я тільки знав, що вони будуть робити з моїм винаходом, я б ніколи його не створив!».

Однак, питання про першість у розробці та використанні радарів залишається дискусійним.
У США поліція почала досліджувати можливість використання радарів ще у 1947 році, а вже у 1949 році американські правоохоронці застосовували ці пристрої для накладання штрафів за перевищення швидкості.

Незалежно від географії, впровадження радарів стало революційним кроком у боротьбі з порушеннями на дорогах, заклавши основу для сучасних систем контролю швидкості. Це не лише підвищило безпеку дорожнього руху, але й відкрило нову еру у взаємодії технологій та суспільства.

Мільйонний трактор у Харкові

20 січня 1967 року о 16:45 з конвеєра Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе зійшов мільйонний трактор. Ця визначна подія стала підсумком 36-річної праці заводу, який за ці роки перетворився на один із найбільших машинобудівних центрів Радянського Союзу.

У квітні того ж року Харківський тракторний завод отримав другий орден Леніна за досягнення у випуску мільйонного трактора. Цю нагороду тодішньому генеральному директору заводу Валентину Библику особисто вручив генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв.

Менш ніж через сім років, 29 грудня 1973 року, завод досяг чергової віхи – з його конвеєра зійшов півтора-мільйонний трактор. У 1980-х роках виробнича потужність заводу становила до 70 тисяч машин на рік, що забезпечило підприємству репутацію лідера у галузі тракторобудування. Трактори, виготовлені на Харківському заводі, експортувалися у 36 країн світу, підтверджуючи високий рівень технологій і надійності техніки.

Ці досягнення стали не лише символом економічного успіху, але й важливим внеском у розвиток сільського господарства, як у межах СРСР, так і за його кордонами. Харківський тракторний завод став прикладом потужності радянської промисловості, яка продовжувала впливати на світовий ринок машинобудування.

«Чорний січень» в історії Азербайджану

20 січня 1990 року стало однією з найтрагічніших дат у сучасній історії Азербайджану, що отримала назву «Чорний січень». Події в Баку стали кривавими наслідками політичних і соціальних процесів, які розгорталися в період перебудови, спричиняючи заворушення, етнічні конфлікти та масові жертви.

Безлади та міжетнічна напруженість переросли в різанину, в результаті якої загинули сотні людей. Для придушення заворушень до міста були введені радянські війська під командуванням полковника Олександра Лебедя. За офіційними даними, 125 осіб загинуло, 737 отримали поранення. Серед загиблих було також 20 солдатів радянської армії. Втім, реальна кількість жертв могла бути значно більшою.

Військова операція супроводжувалася жорсткими діями, включно з обстрілами мирних демонстрантів та застосуванням важкої техніки в міських умовах. У той час як радянська влада пояснювала введення військ необхідністю «захисту порядку», це рішення викликало широке засудження серед населення Азербайджану, яке сприймало його як акт насильства проти свого народу.

На політичному рівні за наслідки операції ніхто не взяв на себе відповідальності. Лише міністр оборони СРСР маршал Дмитро Язов відкрито заявив, що метою військової операції було недопущення повалення комуністичної влади Народним фронтом Азербайджану. Ці слова підтвердили, що дії радянської влади були спрямовані не стільки на врегулювання конфлікту, скільки на збереження політичного контролю.

Цікаво, що президент США Джордж Буш-старший назвав введення військ до Баку «виправданою необхідністю» для Михайла Горбачова з метою збереження порядку в регіоні. Втім, для багатьох жителів Азербайджану ці події стали символом кривавого придушення свободи та національного руху.

«Чорний січень» став переломним моментом в історії Азербайджану, закарбувавшись у пам’яті народу як трагедія, що не лише продемонструвала жорстокість радянської системи, але й пришвидшила шлях до незалежності країни. Ця дата сьогодні відзначається як день пам’яті жертв і символ національного спротиву.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку