21 червня в Україні відзначається День працівника служби контролю за регульованими цінами, в світі – Всесвітній день музики, Всесвітній день гуманізму, Всесвітній день гідрографії та Всесвітній день мотоцикліста. У цей день в різні роки відбувалися події, що стали частиною військової, наукової, культурної та релігійної історії людства.
День працівника служби контролю за регульованими цінами
Саме цього дня 2012 року був ухвалений Закон України «Про ціни і ціноутворення», що став базовим нормативним актом у сфері державного регулювання вартості товарів і послуг. Цей день не є вихідним, але має символічне значення для працівників структур, які здійснюють моніторинг, аналіз і контроль за економічно обґрунтованим формуванням цін у соціально чутливих сферах: енергетика, ЖКГ, медикаменти, перевезення, продукти.
Установи, пов’язані з ціноутворенням, працюють під координацією центральних і регіональних органів виконавчої влади, здійснюють перевірки, розрахунок граничних надбавок, контролюють дотримання порядку формування цін у держсекторі та надають висновки з обґрунтованості тарифів.
Цікаві факти
У часи Київської Русі ціни на хліб і сіль іноді фіксувалися у спеціальних домовленостях із місцевими громадами — так званими «рядних листах», що регулювали торгівлю на ярмарках.
У 1990-х роках в Україні діяли тимчасові урядові постанови, які встановлювали граничні торгові надбавки навіть на цукор і сірники. Це було пов’язано з гіперінфляцією і намаганнями втримати соціальну напругу.
У 2014 році вперше з’явилася концепція граничних цін на ліки в межах програми «Доступні ліки». Це дало поштовх до створення механізму референтного ціноутворення — коли держава орієнтується на середню ціну у сусідніх країнах.
Під час пандемії COVID-19 Кабмін оперативно встановлював граничні ціни на медичні маски, антисептики, а згодом — на тести й окремі препарати.
Антимонопольний комітет України не встановлює ціни, але відіграє ключову роль у контролі за зловживанням монопольним становищем при ціноутворенні, зокрема в енергетичній сфері.
Деякі тарифи, як-от на водопостачання, тепло і електроенергію, формуються за участі Нацкомісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) — незалежного регулятора, підзвітного Верховній Раді.
У 2022–2024 роках уряд запровадив тимчасове державне регулювання цін на пальне, хліб, крупи, молоко і макаронні вироби — через війну, інфляцію і логістичні обмеження. Це робилось у вигляді обмеження торгової націнки.
Існує міжнародна практика ceiling pricing — граничного ціноутворення на життєво необхідні товари, яка застосовується у країнах ЄС, Канаді та ПАР — особливо в галузі медицини, енергетики та соціального житла. Україна використовує схожі підходи в обмежених випадках.
Всесвітній день музики
Це неофіційне міжнародне свято започаткували у Франції 1982 року. Ініціатором став міністр культури Жак Ланг, який запропонував ідею вільного, публічного музикування як способу популяризації музичного мистецтва серед широких верств населення. Спершу свято назвали Fête de la Musique, тобто Свято музики.
Концепція передбачала безкоштовні концерти на вулицях, у парках, на площах. Її підтримали професійні музиканти, аматори, місцеві органи влади, а згодом — і інші країни. Наразі День музики проводять більш як у 120 країнах. Його мета — зробити музику доступною для кожного, незалежно від статків, віку чи соціального статусу.
Цікаві факти
Музика може змінити серцевий ритм. Якщо слухати музику з темпом близько 60 ударів на хвилину, серце автоматично підлаштовується під цей ритм. Це використовують у медитації та терапії тривоги.
У Моцарта був синдром Туретта. Деякі біографи вважають, що композитор мав неконтрольовані вигуки та обсценно-гумористичне листування, що відповідає ознакам синдрому — і це могло вплинути на його експресивний стиль.
Найдовший музичний твір триває 639 років. Це композиція «As Slow As Possible» Джона Кейджа, яка виконується безперервно в німецькій церкві з 2001 року і завершиться у 2640-му.
Люди з абсолютним слухом часто не переносять зміни тональності. Вони відчувають їх майже фізично, як біль або дискомфорт — тому сучасна музика з тональними експериментами може викликати у них огиду.
Гітари колись робили з панцирів черепах. У XVI–XVIII століттях частини інструментів, особливо резонатори, виготовляли з натуральних панцирів — через акустичні властивості матеріалу.
Бас впливає на домінантність. У дослідженні 2014 року учасники, які слухали музику з виразним низьким частотним рядом, частіше поводилися впевнено, брали на себе лідерство в групових іграх.
У космосі звучала українська композиція. Під час місії «Союз ТМА-19М» у 2015 році один із космонавтів слухав у навушниках пісню «Пливе кача» — вона прозвучала на орбіті Землі.
Найгучнішим інструментом є орган. Зокрема, орган у Bord Gáis Energy Theatre в Дубліні здатен перевищити 130 децибелів — як авіадвигун на зльоті.
Собаки реагують на класичну музику. У притулках тварини, яким вмикають Баха чи Шопена, значно спокійніші, ніж ті, хто слухає поп або тишу. Це доведено експериментально.
У часи бароко музика вважалася ліками. Лікарі XVIII століття прописували пацієнтам слухати твори Генделя або Вівальді як спосіб стабілізувати «душевну рівновагу».
Всесвітній день гуманізму
Ініціатором цього дня став Міжнародний гуманістичний та етичний союз (IHEU), який ухвалив відповідне рішення у 1986 році на конференції в Осло. Дату обрали невипадково — 21 червня є днем літнього сонцестояння, що символізує світло, раціональність і розум. Свято покликане нагадати про філософію гуманізму, яка ставить у центр уваги людину, її гідність, критичне мислення, свободу совісті, права і відповідальність без посилань на надприродне.
Згідно з поглядами сучасних гуманістів, суспільство має розвиватися через освіту, науку, етику, повагу до прав людини й секулярні цінності, а не через релігійні догми чи авторитарні ідеології.
Цікаві факти
Сучасний світський гуманізм вважає мораль природним продуктом людського досвіду, а не дарованим «згори». Це означає, що етичні принципи є результатом раціонального аналізу наслідків, а не божественних заповідей.
У 1952 році, коли заснували IHEU, першим президентом став Джуліан Гакслі — британський біолог, брат письменника Олдоса Гакслі. Він вважав, що еволюція не лише біологічна, а й культурна, і гуманізм має стати новим етапом розвитку людини.
У 1990-х роках у Норвегії та Ісландії гуманістичні організації почали проводити альтернативні обряди — світські хрестини, шлюби, похорони. В Ісландії частка таких шлюбів перевищує 40%.
У Нідерландах і Бельгії гуманізм офіційно визнаний як світогляд нарівні з релігіями. У державних структурах працюють гуманістичні консультанти (аналог капеланів), які надають підтримку в армії, тюрмах та лікарнях.
У США існує «Гуманістична армія» — неформальна спільнота військових, які підтримують гуманістичні цінності та вимагають рівного представлення поряд з релігійними капеланами.
ЮНЕСКО у 2005 році включило гуманізм до переліку ключових ідей сучасної глобальної освіти. В освітніх політиках гуманізм ототожнюється з повагою до прав людини, інклюзією, екологічною відповідальністю.
У багатьох країнах існують гуманістичні школи, де навчання побудоване на діалозі, критичному мисленні й відмові від жорсткої ієрархії. Наприклад, у Німеччині та Швеції вони фінансуються з держбюджету.
Всесвітній день гідрографії
Цю дату встановила Міжнародна гідрографічна організація (МГО) на честь власної річниці — вона була заснована в червні 1921 року як Міжнародне гідрографічне бюро в Монако. Із 1970 року організація носить сучасну назву. Сам день почали відзначати з 2006 року, після відповідного рішення ООН.
Метою події є підвищення поінформованості суспільства про роль гідрографії в безпеці мореплавства, охороні навколишнього середовища, управлінні морськими ресурсами, реагуванні на надзвичайні ситуації на воді та підтримці сталого розвитку прибережних зон.
Цікаві факти
Слово «гідрографія» з’явилось ще в античному світі. Першим гідрографом часто вважають грека Піфея з Массалії, який у IV ст. до н. е. здійснив навігаційне дослідження Північної Європи.
Найточніша морська карта до XIX століття була створена на основі експедицій капітана Джеймса Кука. Її точність вражає навіть за сучасними стандартами.
Міжнародна гідрографічна організація координує понад 90 країн і має штаб-квартиру в Монако. Її патроном є князь Монако, і саме князівство стало першим її спонсором у XX столітті.
Гідрографія бере участь у прокладенні трансокеанічних кабелів зв’язку — без її даних неможливо безпечно встановити підводні телекомунікаційні системи.
Найглибша точка океану — Маріанська западина — була офіційно підтверджена саме завдяки гідрографічним дослідженням у 1951 році британським судном «Challenger II».
Сучасні гідрографи використовують не тільки ехолоти, а й лазерні системи LIDAR, супутники, автономні дрони та підводні роботи, здатні створювати 3D-моделі морського дна.
Гідрографічна інформація використовується також для прогнозування повеней і цунамі, включаючи попереджувальні системи для прибережних міст і портів.
У багатьох країнах існують військово-гідрографічні служби, які відповідають за морську навігацію, мінну безпеку та підтримку флоту під час операцій.
Всесвітній день мотоцикліста
Ініціатива святкування цього дня виникла у 1992 році в США під назвою Ride To Work Day — як акція для популяризації мотоциклів як альтернативного транспорту. Згодом дата змістилася на 21 червня, щоб мати символічний зв’язок із найсвітлішим днем.
Цей день не має єдиного формату святкування — байкери в усьому світі влаштовують пробіги, з’їзди, акції безпеки на дорогах, благодійні ініціативи або просто виїжджають на улюблених маршрутах. Також часто проходять виставки, обміни досвідом і фестивалі мото-культури.
Основною ідеєю цього дня є показати, що мотоцикл — це не лише хобі, а й ефективний, екологічніший і доступніший засіб пересування, а мотоциклісти — не «екстремали», а відповідальні учасники дорожнього руху.
Цікаві факти
Перший у світі мотоцикл був сконструйований у 1885 році німцями Готлібом Даймлером і Вільгельмом Майбахом. Він мав дерев’яну раму, один циліндр і бензиновий двигун.
Найдовший мотопробіг в історії здійснив аргентинець Еміліо Скотто: з 1985 по 1995 рік він об’їхав понад 280 країн, подолавши майже 735 000 км на одному мотоциклі Honda Gold Wing.
В Японії існує шкільна дисципліна зі сповільненого проїзду на мотоциклі. Студенти мають проїхати дистанцію якомога повільніше, не втрачаючи рівновагу — вчать контроль і стабільність.
Найдорожчий серійний мотоцикл — Neiman Marcus Limited Edition Fighter. Його ціна — понад 11 мільйонів доларів. Він має авіаційний дизайн і алюмінієвий корпус без швів.
У США байкери мають власні банки крові. Існує ініціатива Bikers for Blood — байкери добровільно здають кров на випадок ДТП або допомоги побратимам.
На Гімалаях працює найвисокогірніша мотоциклетна дорога — перевал Хардунг-Ла (близько 5400 м). Це популярне місце паломництва для мотоциклістів з усього світу.
У Німеччині є мотоцерква — офіційно освячена будівля, де проводяться весілля, похорони й служби виключно для мотоциклістів.
Існує байкерський клуб для священників. Holy Riders діє в Скандинавії, їхні члени їздять на мотоциклах, проповідуючи моральність і взаємоповагу на дорогах.
Історичні події в цей день
1621 — на Староміській площі в Празі відбулася публічна страта 27 учасників антимонархічного повстання проти влади Габсбургів. Це стало жорстокою відповіддю імператора Фердинанда II на поразку чеських протестантів у битві на Білій Горі — і початком жорсткої рекатолизації Чехії.
1633 — італійський вчений Галілео Галілей був ув’язнений у палаці інквізиції після процесу, де його змусили зректися підтримки геліоцентричної теорії Коперника. Хоча офіційно він уникнув тортур, вирок інквізиції закріпив символічний розрив між наукою й догматичною церквою епохи бароко.
1788 — розпочалася нова російсько-шведська війна, викликана суперечками щодо впливу на Балтійське море. Швеція прагнула повернути втрачені території, однак кампанія завершилася без суттєвих територіальних змін.
1788 — Нью-Гемпшир ратифікував Конституцію США і став дев’ятим штатом, забезпечивши тим самим її остаточне ухвалення згідно з процедурою. З цього моменту федерація отримала легітимність як повноцінна держава.
1804 — англійський хімік Смітсон Теннант надав Королівському товариству звіт про відкриття двох нових хімічних елементів — іридію й осмію. Він виділив їх із залишків платини, що стало значним кроком у розвитку аналітичної хімії й розуміння платинової групи металів.
1851 — у Лондоні була зіграна знаменита шахова партія між Адольфом Андерсеном і Ліонелем Кізерицьким, пізніше названа «Безсмертною». Андерсен пожертвував дві тури, слона і ферзя, завершивши комбінацію ефектним матом — партія стала легендою шахової естетики.
1893 — у Чикаго на Всесвітній виставці було вперше представлено колесо огляду, сконструйоване інженером Джорджем Феррісом. Це стало інженерною відповіддю Америки на Ейфелеву вежу і новим видом розваги в публічному просторі.
1898 — острів Гуам був окупований США під час іспано-американської війни і став їхньою заморською територією. Це закріпило стратегічну присутність США в Тихоокеанському регіоні.
1913 — американка Джорджія Броудвік стала першою жінкою, яка здійснила стрибок із парашутом із літака, що стало проривом у жіночій участі в авіації й парашутному спорті.
1915 — український художник Казимир Малевич завершив роботу над «Чорним квадратом». Цей твір став маніфестом супрематизму й символом радикального розриву з традиційним мистецтвом у ХХ столітті.
1963 — кардинал Джованні Монтіні був обраний Папою Римським і взяв ім’я Павло VI. Його понтифікат став важливим етапом оновлення церкви — саме він завершив Другий Ватиканський собор і почав нову епоху діалогу з сучасним світом.
1971 — на території Дніпропетровщини український археолог Борис Мозолевський під час розкопок кургану Товста Могила знайшов скіфську пектораль — золоту прикрасу IV століття до н. е. Вона стала сенсаційною знахідкою й однією з найвідоміших археологічних реліквій України.
1975 — у США відбулася прем’єра фільму Стівена Спілберга «Щелепи». Картина започаткувала еру блокбастерів, а також спричинила справжню акулофобію — страх перед морськими хижаками.
2004 — космічний апарат SpaceShipOne здійснив перший в історії політ приватного пілотованого корабля за межі атмосфери. Цей прорив ознаменував початок нової епохи приватної космонавтики.
«Уманська різанина»
21 червня 1768 року відбулася подія, яка увійшла в історію під назвою «Уманська різанина». Це один із найкривавіших епізодів Коліївщини — повстання гайдамаків, яке вибухнуло на Правобережній Україні проти польської шляхти, уніатського духовенства й євреїв.
У ті дні повстанці — переважно озброєні селянські загони, відомі як гайдамаки, — підійшли до міста Умань, де тримали оборону польські конфедерати, євреї та русини-греко-католики. Місто охороняв загін козаків на службі Речі Посполитої, яким командував сотник Іван Гонта. Проте коли повстанські загони почали штурмувати місто, Гонта перейшов на їхній бік.
Захисники міста відстрілювалися з фортечних мурів, використовуючи гармати й рушниці. Але штурм виявився стрімким — гайдамаки зайшли в місто під покровом диму, що накрив фортецю, і майже без опору почали масову розправу. Вважається, що тоді в Умані було вирізано більшість єврейського, польського та греко-католицького населення. Крім того, загинули понад 2000 православних українців, запідозрених у «зраді» — співчутті або укритті «ворогів».
Саме повстання, яке отримало назву Коліївщина, було викликане соціальним, релігійним та національним гнітом. Його назва походить від слова «кіл» — головної зброї селянських загонів. Гайдамаки сподівалися на підтримку Російської імперії, вважаючи, що православна держава підтримає повстання проти католицької шляхти. Проте імператриця Катерина II, яка щойно посадила на польський трон лояльного до себе Станіслава Августа Понятовського, не мала наміру підтримувати антипольський заколот. Навпаки — вона наказала генералу Петру Кречетнікову придушити повстання. Російські війська розгромили основні сили гайдамаків, а їхніх очільників, зокрема Максима Залізняка та Івана Гонту, було схоплено.
Уманська різанина залишила кривавий слід у пам’яті кількох народів — українців, поляків, євреїв. Для одних це була спроба відплати за гноблення, для інших — трагедія масового винищення. Події 21 червня 1768 року й досі викликають суперечливі оцінки й потребують виваженого аналізу поза ідеологічними кліше.
Останній мирний день у СРСР перед вторгненням нацистської Німеччини
21 червня 1941 року був останнім мирним днем у СРСР перед вторгненням нацистської Німеччини, але за межами радянського простору атмосфера вже була гнітючою. Цього дня майже всі великі міжнародні інформаційні агентства, зокрема Associated Press, Reuter і Havas, повідомили тривожні новини: з посиланням на дипломатичні джерела у Стокгольмі та Лісабоні у світ вийшли повідомлення про те, що війна між Німеччиною та Радянським Союзом — неминуча. Очікуваний термін — найближчі дні. Газети писали про концентрацію німецьких військ уздовж радянського кордону, незвичну активність розвідки й високу напругу у ділових та політичних колах Європи.
Незважаючи на ці сигнали, у СРСР панував дивний спокій. Радіо грало вальси, транслювались концерти симфонічної музики, опери, естрадні пісні — жодних новин, попереджень чи звернень. Радянська влада продовжувала дотримуватися лінії «дружби з Німеччиною». У Москві не було оголошено ані тривоги, ані мобілізації. Люди готувались до вихідного дня: суботи, яка передувала святу — Дню молоді.
Цей контраст — між гучними, панічними телеграмами на Заході й повною мовчанкою в СРСР — мав драматичні наслідки. Інформація про ймовірну агресію ігнорувалась на всіх рівнях — від Генерального штабу до керівників областей. Попри численні попередження від британської, польської, американської та навіть власної розвідки, Сталін вважав це дезінформацією й провокацією, покликаною втягнути СРСР у війну передчасно.
Навіть коли в ніч на 21 червня НКВС і Генштаб отримали надзвичайно детальні зведення про пересування німецьких частин, вони не призвели до активних дій. Залишалося лише кілька годин до початку операції «Барбаросса» — наймасштабнішого вторгнення в історії людства, що змінить хід Другої світової війни.
21 червня 1941 року — це день, коли світ знав, що почнеться війна, а країна, на яку нападуть, зробила вигляд, що все добре. І саме тому цей день став символом стратегічної сліпоти, політичного догматизму й людської безпорадності перед катастрофою.
Петро Порошенко представив мирний план врегулювання ситуації в східних регіонах
21 червня 2014 року Президент України Петро Порошенко під час першої робочої поїздки на Донбас представив мирний план врегулювання ситуації в східних регіонах. Документ, розміщений того ж дня на офіційному сайті глави держави, отримав назву «15 кроків до миру» та був покликаний зупинити бойові дії й повернути контроль над окупованими територіями мирним шляхом.
План передбачав комплекс із безпекових, політичних, гуманітарних і соціально-економічних заходів. Його ключовою умовою було добровільне припинення вогню та готовність усіх сторін до діалогу без збройного тиску.
Основні положення мирного плану «15 кроків до миру»
- Гарантувати безпеку всім учасникам перемовин — як з українського боку, так і тим, хто погодиться скласти зброю.
- Надати амністію всім, хто добровільно залишить лави незаконних збройних формувань і не вчинив тяжких злочинів.
- Забезпечити звільнення всіх заручників.
- Створити 10-кілометрову буферну зону на державному кордоні між Україною та Росією й забезпечити виведення всіх незаконних збройних формувань.
- Гарантувати безпечний вихід із території України для іноземних бойовиків, зокрема громадян Росії, які прибули як найманці.
- Провести повне роззброєння незаконних формувань.
- Створити у складі МВС України спеціальні патрульні підрозділи для спільного контролю територій, щойно звільнених від бойовиків.
- Звільнити всі незаконно захоплені адміністративні будівлі в Донецькій і Луганській областях.
- Відновити повноваження легітимних місцевих органів влади.
- Перезапустити українське теле- і радіомовлення на підконтрольній бойовикам території.
- Провести децентралізацію влади: створити виборні виконкоми, гарантувати захист російської мови, ініціювати конституційні зміни.
- Призначати тимчасових керівників областей Донбасу лише після узгодження їхніх кандидатур із місцевими представниками. У разі суперечок остаточне рішення залишається за Президентом.
- Провести дострокові місцеві та парламентські вибори для оновлення легітимної політичної влади.
- Реалізувати програму зі створення нових робочих місць у регіоні.
- Забезпечити відновлення зруйнованих об’єктів промисловості, інфраструктури, соціальних закладів.
Цей план став основою першої спроби України повернути мир на Донбас не воєнним шляхом, а через поетапне врегулювання й діалог. Однак реалізація його положень була зірвана через продовження збройного спротиву бойовиків та втручання Росії.
