23 листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодоморів, в світі –
Міжнародний день людей, які пережили самогубство близької людини, Міжнародний день боротьби з безкарністю та Міжнародний день обізнаності про ауру.
День пам’яті жертв Голодоморів
23 листопада є особливим днем для всіх українців. Ця дата нагадує про одне з найболючіших питань історії України – Голодомори, які стали справжнім геноцидом проти українського народу. Щороку четверта субота листопада присвячується вшануванню пам’яті мільйонів невинних жертв цих трагедій. Ця традиція започаткована у 2003 році. Щороку в цей день люди запалюють свічки, аби висловити солідарність із мільйонами жертв.День пам’яті жертв Голодоморів – це не лише скорбота, але й нагадування про важливість збереження історичної правди та єдності нації.
Голодомори тричі вражали Україну: у 1921–1923 роках, 1932–1933 роках і 1946–1947 роках. Наймасштабнішим і найжорстокішим був Голодомор 1932–1933 років, внаслідок якого загинуло понад 7 мільйонів осіб. Цей голод був штучно створений радянською владою як частина політики винищення національної свідомості українців. Конфіскація зерна, введення хлібозаготівельних квот, заборона виїзду з голодуючих регіонів – усе це було частиною спланованого акту геноциду.
В цей день українці запалюють свічки пам’яті на вікнах своїх домівок, беруть участь у меморіальних заходах та хвилиною мовчання вшановують загиблих. Свічка, що горить у темряві, символізує не лише скорботу, а й силу нації, яка вистояла перед лицем таких жахливих випробувань.
Цікаві факти
Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом українського народу у понад 20 країнах світу, серед яких США, Канада, Польща, Австралія, Естонія.
Одним із методів репресій були “чорні дошки” – села, які звинувачували в невиконанні хлібозаготівель. Їх мешканців позбавляли продуктів, що робило голод неминучим.
Лише після здобуття незалежності України у 1991 році стали доступними архівні документи, які розкрили масштаби злочину. Раніше тема Голодомору була забороненою.
У Києві створено Національний музей Голодомору-геноциду, а пам’ятники жертвам Голодомору встановлені в багатьох містах світу.
Міжнародний день людей, які пережили самогубство близької людини
Цей день, що припадає на третю суботу листопада, є особливим для тих, хто втратив близьких через самогубство. Це неофіційне, але важливе в глобальному масштабі вшанування присвячене людям, які пережили надзвичайно складний досвід втрати і несуть на собі емоційний тягар цього трагічного випробування.
Міжнародний день людей, які пережили самогубство близької людини, має дві ключові мети:
- Підтримка тих, хто пережив втрату: Люди, які втратили когось через самогубство, часто стикаються з глибоким почуттям провини, горя та ізоляції. Цей день надає їм можливість знайти підтримку, обмінятися досвідом і зрозуміти, що вони не самотні.
- Поширення обізнаності про профілактику самогубств: Окрім підтримки постраждалих, ця дата привертає увагу до необхідності психічного здоров’я та профілактики самогубств.
Як і в День пам’яті жертв Голодоморів, символом підтримки є свічка, запалена у пам’ять про втрачених близьких. У багатьох країнах цього дня організовуються зустрічі для тих, хто пережив втрату. Вони можуть поділитися своїми емоціями та отримати поради від професіоналів.
Цікаві факти
За даними ВООЗ, щороку від самогубств помирає близько 700 тисяч людей. Це перевищує кількість смертей від воєн і стихійних лих разом.
Найвищий рівень самогубств спостерігається серед підлітків, молоді та літніх людей. Особливо вразливі ті, хто стикається з психічними розладами чи соціальною ізоляцією.
Більшість випадків самогубств можна попередити за умови своєчасної психологічної та соціальної допомоги.
Люди, які втратили близьких, потребують особливої підтримки. Співчуття, виявлене навіть у найменших жестах, може мати значення.
Міжнародний день боротьби з безкарністю
Цей день, який щороку відзначається 23 листопада, привертає увагу до проблеми безкарності за злочини, особливо ті, що стосуються порушення прав людини, злочинів проти журналістів, активістів і правозахисників. Цей день став символом солідарності з тими, хто страждає від безкарності, і закликом до суспільства та влади забезпечувати справедливість.
Дата вибрана не випадково: саме 23 листопада 2009 року були вбиті 32 журналісти на Філіппінах у межах так званої Магінданаоської різанини. Ця трагедія стала однією з найбільш масових і жорстоких атак на журналістів в історії. Вбивства залишалися безкарними протягом багатьох років, що підштовхнуло міжнародні організації до акценту на проблемі.
Безкарність підриває основи правосуддя, дозволяючи порушенням прав людини залишатися непокараними.
Журналісти та правозахисники, які виступають за правду, часто стають мішенню для переслідувань і насильства.
Коли злочинці не отримують покарання, суспільство втрачає віру в систему правосуддя.
Безкарність створює ґрунт для нових злочинів, оскільки потенційні злочинці не бояться відповідальності.
Міжнародний день обізнаності про ауру
Міжнародний день обізнаності про ауру — це день, присвячений поширенню інформації про це специфічне неврологічне явище, яке найчастіше супроводжує мігрень, епілепсію чи інші розлади. Цей день покликаний підвищити рівень розуміння симптомів аури, способів діагностики та методів лікування, а також підтримати тих, хто стикається з цим станом у повсякденному житті.
Аура — це набір тимчасових неврологічних симптомів, які можуть виникати перед початком мігрені або як частина епілептичного нападу. Вона є результатом змін у мозковій активності, зокрема в кровопостачанні чи електричній активності.
Цікаві факти
Близько 20% людей, які страждають на мігрень, відчувають ауру, але не завжди вона супроводжується головним болем. Це явище відоме як “мігрень без головного болю” або “німа мігрень”.
Зазвичай симптоми аури тривають від 5 до 60 хвилин, хоча іноді можуть тривати трохи довше. Тривала аура (більше години) потребує медичної консультації, щоб виключити інші неврологічні розлади.
Близько 90% людей, які переживають ауру, стикаються із зоровими порушеннями: мерехтіння, спалахи світла або темні плями, що можуть нагадувати калейдоскопічні зображення.
Аура не обмежується мігренню. Вона також може бути частиною епілепсії, інсультів, панічних атак і навіть іноді супроводжувати інші розлади мозкової активності. У деяких випадках аура може викликати відчуття дежавю або спотворення сприйняття часу та реальності. Це часто буває при епілепсії скроневої частки.
Для багатьох людей аура служить корисним попередженням про наближення нападу мігрені або епілептичного нападу. Це дає їм час прийняти ліки або вжити запобіжних заходів.
Хоча рідко, але деякі люди відчувають специфічні запахи під час аури, наприклад запах гару, цитрусових або навіть металу.
Симптоми аури, такі як спотворення сприйняття, іноді помилково сприймаються за ознаки психічних розладів. Однак аура — це фізіологічне, а не психологічне явище.
Науковці досі не до кінця розуміють механізми виникнення аури. Основна теорія вказує на тимчасову електричну “хвилю” в мозку, що впливає на його активність і кровопостачання.
Історичні події в цей день
1492 — іспанський король Фердинанд оголосив, що майно іспанських євреїв належить короні. Це рішення стало частиною репресивної політики Іспанії щодо єврейської спільноти після вигнання євреїв з країни.
1793 — міська комуна Парижа закрила всі церкви. Ця подія була пов’язана з антирелігійною політикою під час Французької революції.
1852 — в Англії запровадили перші поштові скриньки. Це стало важливим кроком у розвитку комунікаційної інфраструктури.
1877 — США заплатили Канаді $5,5 млн за вічне право рибальства і навігації на річці Святого Лаврентія. Ця угода мала стратегічне значення для обох країн.
1906 — німецький фізик Фердинанд Браун виявив явище уніполярної провідності кристалів, що згодом стало основою для розвитку напівпровідникових технологій.
1918 — у Берліні моряки захопили резиденцію канцлера та заарештували Фрідріха Еберта. Подія стала частиною революційного руху в Німеччині після Першої світової війни.
1921 — президент США Уоррен Гардінг заборонив лікарям прописувати хворим пиво як ліки, що закрило лазівку для обходу “сухого закону”.
1923 — американець Якоб Шик запатентував електробритву, що зробило революцію у сфері особистої гігієни.
1923 — у Німеччині заборонили Комуністичну партію. Це було частиною політики, спрямованої на послаблення радикальних рухів у Веймарській республіці.
1936 — у США вийшов перший номер журналу Life. Видання швидко стало популярним завдяки своїй новаторській фотожурналістиці.
1953 — королева Великобританії Єлизавета II з чоловіком вирушили у поїздку країнами Співдружності, яка тривала до 15 травня 1954 року.
1961 — поблизу Кампінаса (Бразилія) незабаром після зльоту розбився пасажирський літак De Havilland Comet 4 аргентинської авіакомпанії Aerolíneas Argentinas. Загинуло 52 людини.
1962 — літак Іл-18Д угорської компанії Malev Airlines розбився під час заходу на посадку в аеропорту Ле Бурже (Франція). Загинула 21 людина.
1962 — авіалайнер Vickers 745D Viscount американської авіакомпанії United Air Lines впав на землю під час рейсу з Ньюарка до Вашингтона. Загинуло 17 осіб.
1963 — у Великобританії відбулася прем’єра телесеріалу “Доктор Хто”, який згодом став одним із найтриваліших і культових телепроєктів.
1964 — літак Boeing B-707-331 американської компанії Trans World Airlines зазнав катастрофи при спробі зльоту. Із 73 людей на борту загинуло 51.
1964 — англійська католицька церква востаннє використала латинську мову під час літургії, після чого перейшла на народну мову.
1976 — літак NAMC YS-11A-500 грецької компанії Olympic Airways зазнав катастрофи у гірській місцевості. Загинули 50 людей.
1980 — серія потужних землетрусів на півдні Італії забрала життя понад 4800 осіб.
1981 — у Китаї дозволили приватний бізнес, що стало одним із перших кроків країни до реформ і відкриття економіки.
1991 — співак Фредді Мерк’юрі офіційно підтвердив, що хворий на СНІД. Наступного дня він помер.
1993 — Молдова запровадила національну валюту — лей.
1996 — поблизу Коморських островів зазнав аварії захоплений терористами літак Boeing 767 компанії Ethiopian Airlines. Загинули 125 людей із 175, які перебували на борту.
1996 — офіційно завершилася перша російсько-чеченська війна. Президент Росії Борис Єльцин підписав указ про виведення 6 тисяч військових із Чечні.
2003 — унаслідок Революції троянд у Грузії президент Едуард Шеварнадзе подав у відставку.
2022 — під час війни в Україні російські військові здійснили масовану ракетну атаку, випустивши понад 70 ракет по українських містах. Були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, що спричинило масштабний блекаут у країні.
23 листопада 2004 року: символічна присяга Віктора Ющенка
Цей день увійшов в історію України як одна з найяскравіших і водночас спірних подій періоду Помаранчевої революції. 23 листопада 2004 року, після закриття позачергового засідання Верховної Ради, кандидат у президенти Віктор Ющенко у сесійній залі символічно склав присягу на вірність народу України.
Подія відбулася в умовах, коли керівництво парламенту та частина депутатів вийшли із зали. Ющенко зачитав текст президентської присяги, тримаючи руку на Біблії. Після цього присутні депутати та гості заспівали гімн України.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин, коментуючи ситуацію, заявив: “Інавгурації не було, це була вулична демократія”.
Після складання присяги Віктор Ющенко разом із прихильниками вирушив на Майдан Незалежності. Там він публічно проголосив себе президентом України. Ситуація набула ще більшої напруженості, коли натовп його прихильників намагався прорватися до будівлі парламенту.
У той же день Юлія Тимошенко, одна з ключових фігур Помаранчевої революції, зробила гучну заяву: “З цього дня Віктор Ющенко починає виконувати обов’язки президента України”.
Вона закликала прихильників “брати владу” і відмовитися від будь-яких переговорів з політичними опонентами.
Пізніше цю подію назвали політичним і психологічним актом тиску, покликаним зміцнити позиції Ющенка та мобілізувати його прихильників на тлі фальсифікацій результатів другого туру президентських виборів. Однак цей крок став відображенням тодішньої політичної кризи та суспільного розколу. І хоча він мав радше символічний характер, для багатьох українців ця подія залишилася одним із символів боротьби за справедливість і демократичний вибір.
23 листопада 1981 року: дозвіл приватного бізнесу в Китаї
23 листопада 1981 року стало історичною датою для Китаю. Саме цього дня влада офіційно дозволила існування приватного бізнесу, що ознаменувало початок глибоких економічних реформ, які докорінно змінили не лише Китай, а й глобальну економіку.
До цього часу приватний сектор у Китаї був фактично знищений. До 1952 року 83% економіки перейшло у державне управління, а до 1958 року приватні підприємства перестали існувати зовсім. Сільське господарство на 94% було колективізоване, а решта економіки стала державною або змішаною (державно-приватною). Усе це призвело до стагнації, голоду та економічного колапсу.
Реформи, розпочаті в 1981 році, передбачали дозвіл приватного підприємництва як доповнення до соціалістичної економіки. Це рішення стало революційним і відкрило нову сторінку в історії Китаю. Держава не лише контролювала та регулювала приватний сектор, але й почала захищати його права.
Ключовим фактором успіху реформ стало введення поняття приватної власності та її захист. У Китаї навіть найменший власник отримав право на юридичну підтримку своїх активів, що підвищило довіру до системи. Крім того, у 2007 році було ухвалено закон, що офіційно гарантував права приватних власників. Хоча земля залишилася у власності держави, інші активи підприємців отримали законодавчий захист.
Ці реформи мали глибокий ідеологічний вплив. У 2002 році Комуністична партія Китаю ухвалила концепцію “трьох представництв”, яка включала робітників, селян і підприємців. Це дозволило бізнесменам вступати до лав партії, що стало свідченням радикальної зміни ставлення до підприємництва.
Результати реформ перевершили всі очікування. Китай, що протягом століть страждав від масового голоду та бідності, менш ніж за десятиліття перетворився на “фабрику світу”, яка забезпечує міжнародні ринки доступними товарами. Економічні реформи також допомогли мільйонам людей вийти з бідності та дали поштовх до формування середнього класу.
Однак держава зберегла контроль над ключовими галузями економіки — до 35% економіки залишаються в державній власності. Ці галузі (ресурси, енергетика) забезпечують стратегічну стабільність, вплив на ціни та лояльність населення до Комуністичної партії.
Китайська модель, яка поєднує капіталізм із соціалістичною системою, стала унікальним прикладом економічного успіху. Вона доводить, що навіть у складних умовах, за наявності чіткого плану й професійного виконання, можна досягти видатних результатів.
