27 грудня в Україні відзначається День контррозвідки Служби безпеки, в світі – Міжнародний день готовності до епідемій та День вирізання сніжинок.
День контррозвідки СБУ
Це професійне свято, присвячене діяльності Департаменту контррозвідки СБУ. Ця дата символізує важливість роботи контррозвідників, які стоять на сторожі національної безпеки, захищаючи державу від зовнішніх шпигунських впливів, диверсій та внутрішніх загроз. Контррозвідка є одним із ключових напрямків роботи СБУ, покликаним зберігати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечуючи стабільність у складних політичних умовах.
Департамент контррозвідки СБУ займається виявленням та нейтралізацією шпигунських мереж, викриттям терористичних змов, а також протидією кібератакам, які можуть завдати шкоди стратегічно важливим об’єктам країни. Цей орган діє не лише як щит перед зовнішніми агресіями, але й як потужний інструмент у боротьбі з внутрішньою злочинністю, що може загрожувати національній безпеці.
Цікаві факти про контррозвідку СБУ
Контррозвідка в Україні має давню історію, яка сягає ще радянських часів, але після здобуття незалежності вона зазнала кардинальних змін, спрямованих на адаптацію до сучасних викликів. Одним із найбільших успіхів Департаменту контррозвідки стало викриття агентів, пов’язаних із іноземними розвідувальними службами, які діяли на шкоду інтересам України. Крім того, за останні роки значно посилено технічну базу для протидії кіберзагрозам.
За роки незалежності контррозвідка СБУ викрила сотні шпигунів і агентів впливу, які працювали на іноземні розвідувальні служби. Однією з найгучніших справ було виявлення агентів, що працювали на користь спецслужб Російської Федерації.
У сучасному світі кіберзагрози стають одним із ключових викликів. Департамент контррозвідки СБУ успішно блокує спроби хакерських угруповань отримати доступ до секретної інформації та критичної інфраструктури країни.
Українська контррозвідка активно співпрацює з партнерами з ЄС та НАТО, що дозволяє швидко реагувати на глобальні виклики, такі як міжнародний тероризм та гібридні загрози.
Одним із головних напрямків роботи є запобігання диверсіям на стратегічно важливих об’єктах, зокрема на енергетичних і транспортних вузлах. Ця діяльність стала особливо актуальною під час війни на сході України.
Міжнародний день готовності до епідемій
Цей день, заснований Генеральною Асамблеєю ООН, покликаний нагадати про важливість готовності до епідемій та посилити міжнародну співпрацю в цій сфері. Створення такого дня стало відповіддю на глобальні виклики, пов’язані з поширенням інфекційних хвороб, зокрема пандемії COVID-19, яка продемонструвала критичну необхідність координованих дій для запобігання катастрофічним наслідкам.
Головною метою цієї ініціативи є сприяння усвідомленню ризиків епідемій, підтримка наукових досліджень, впровадження сучасних технологій у сфері медицини та підвищення ефективності систем охорони здоров’я. Окрім того, день спрямований на формування глобальної культури відповідальності, яка передбачає прозорість, обмін даними та швидке реагування на загрози.
Ця дата нагадує урядам, міжнародним організаціям і суспільству про необхідність інвестувати у профілактику, зміцнювати системи раннього попередження та забезпечувати доступ до необхідних ресурсів для боротьби з майбутніми епідеміями.
Цікаві факти
У різні історичні періоди епідемії мали руйнівний вплив на людство. Наприклад, «чорна смерть» (чума) в XIV столітті забрала життя близько третини населення Європи. Вивчення таких катастроф стало основою для розробки сучасних заходів профілактики.
Під час пандемії COVID-19 зросло значення міжнародних організацій, таких як ВООЗ. Їхні рекомендації та зусилля з координації сприяли створенню вакцин у рекордно короткі терміни.
Сучасні системи штучного інтелекту та великих даних використовуються для прогнозування епідемій і швидкої ідентифікації спалахів захворювань.
У рамках готовності до епідемій проводяться спеціальні навчання для медичного персоналу та організацій, спрямовані на відпрацювання координації дій у кризових ситуаціях.
У багатьох країнах створюються стратегічні резерви медикаментів, вакцин і засобів захисту, що дозволяють швидко реагувати на нові виклики.
День вирізання сніжинок
Це незвичайне і затишне свято нагадує про радість простих речей, коли звичайний аркуш паперу перетворюється на витвір мистецтва, додаючи святкового настрою та створюючи атмосферу зимової казки.
Традиція вирізання паперових сніжинок популярна серед дітей і дорослих у всьому світі. Це заняття асоціюється з передноворічними приготуваннями, адже сніжинки часто використовують для прикрашання ялинок, вікон, подарунків або інтер’єрів. Процес вирізання не лише розвиває творчість і фантазію, але й дарує можливість відпочити, провести час із сім’єю або друзями за спільним створенням зимового декору.
Сніжинки символізують унікальність, адже в природі немає двох ідентичних. Вирізання паперових аналогів дозволяє кожному створити свою власну, неповторну красу. Це заняття підходить для будь-якого віку та не потребує спеціальних матеріалів чи навичок — лише папір, ножиці й натхнення.
Цікаві факти
Науковці підтверджують, що кожна сніжинка має свою унікальну структуру через різні умови замерзання водяної пари.
Вирізання сніжинок має давні корені в різних культурах. У Китаї це частина традиційного мистецтва вирізання з паперу, яке використовується для прикрашання святкових заходів.
Американський фотограф Вілсон Бентлі, відомий як «Сніжинка» Бентлі, одним із перших сфотографував кристали снігу в XIX столітті, відкриваючи людям їхню неймовірну красу.
Вирізання сніжинок розслабляє та допомагає зосередитися, подібно до занять медитацією чи розфарбовуванням.
Сніжинки можна вирізати в найрізноманітніших формах — від класичних геометричних до стилізованих, наприклад, у вигляді символів чи силуетів.
Завершення робота над фільмом «У бій ідуть лише старики»
27 грудня 1973 року на Київській кіностудії імені Довженка Леонід Биков завершив роботу над фільмом «У бій ідуть лише «старики», де він виступив як сценарист, режисер і виконавець головної ролі. Ця стрічка стала культовою в історії українського кінематографа, зворушивши мільйони глядачів.
Зйомки фільму проходили під Києвом та Черніговом і тривали майже п’ять місяців. Прототипом головного героя, командира ескадрильї гвардії капітана Титаренка, відомого як «Маестро», став Герой Радянського Союзу Віталій Попков. У роки війни Попков служив у легендарному 5-му гвардійському винищувальному авіаполку під командуванням Василя Сталіна. Його ескадрилья називалася «співочою» завдяки тому, що в ній діяв власний хор, а два літаки були подаровані фронту оркестром Утьосова. Один із них навіть мав напис «Веселі хлопці».
Однак деякі події у фільмі є художньою вигадкою Бикова. Наприклад, образ «Кузнечика», а також роман узбецького льотчика на прізвище Марнсаєв із льотчицею «Джульєттою», та їхня трагічна загибель були створені режисером для підсилення драматизму сюжету.
Деякі сцени, натомість, базувалися на реальних подіях. Так, епізод, де «Маестро» потрапив у полон до своїх і змушений був вдарити одного з конвоїрів, аби довести свою належність до Червоної армії, мав реальний прототип. Так само реальною була звичка механіка «Макарича» хрестити літаки перед вильотом. Легендарна репліка: «Макарич, приймай апарат! Помінялися, не дивлячись!» — теж має свої корені в дійсності.
Цей фільм залишився в пам’яті багатьох поколінь як щира й тепла історія про людяність, дружбу та самовідданість у найважчих обставинах війни. Леонід Биков вклав у нього частинку своєї душі, створивши справжній шедевр.
