27 листопада відзначається Дня заснування Національної академії наук України, він також багатий на історичні події.
День заснування Національної академії наук України
Цей день нагадує про науковий та культурний поступ України. Особливе значення цей день має завдяки святкуванню Дня заснування Національної академії наук України (НАН України). Відзначення цієї події вшановує науковців, які своєю працею сприяли розвитку науки, техніки та культури країни.
Національна академія наук України була створена 27 листопада 1918 року указом гетьмана Павла Скоропадського. Це була визначна подія, яка заклала підвалини наукового життя молодої української держави. Академія об’єднала талановитих вчених, чиї здобутки стали важливим внеском у світову науку. Серед засновників були видатні науковці: академік Володимир Вернадський, який став першим президентом НАН України, та інші знані діячі науки.
З 1962 року Патон Борис Євгенович безперервно був президентом Національної академії наук України (спочатку президент Академії наук Української РСР) – перший герой України, двічі герой СРСР. Востаннє він був переобраний президентом у 2015 році. На намічені на 16 квітня 2020 року Загальні збори НАН України Патон не подав заяви. Він помер 19 серпня 2020 року на 102-му році життя. Патон вважав, що “треба вміти працювати і головою, і руками. Ось коли з’їж із заводським народом пуд солі, відразу зрозумієш, що йому від науки потрібно”, а формула щастя, в тому, щоб “твоє життя і твоя діяльність були потрібні людям” .
Сьогодні НАН України — це багатопрофільна організація, яка об’єднує дослідників у різних галузях знання: природничих, технічних, гуманітарних та соціальних наук. Її установи займаються вирішенням сучасних проблем, впровадженням інноваційних технологій та підготовкою нових поколінь науковців.
Цікаві факти про науку в Україні
Володимир Вернадський був одним із засновників біогеохімії та першим президентом академії. Його праці про ноосферу вплинули на формування сучасної екології.
Київський політехнічний інститут є одним із найстаріших та найвідоміших технічних університетів у Східній Європі, заснований 1898 року, дав старт багатьом винаходам у галузі інженерії.
КБ “Південне” та “Південмаш” у Дніпрі створили ракети-носії, які використовувалися для запусків супутників та космічних апаратів у рамках міжнародних програм.
Ігор Сикорський, знаний авіаконструктор, народжений у Києві, ще в юності займався створенням інноваційних інструментів, серед яких був перший мікроскоп власного дизайну.
Інститут молекулярної біології та генетики в Києві став осередком розробок у галузі генної інженерії, включно з розшифруванням геному пшениці.
Зараз Україна посідає провідне місце в світі за кількістю IT-фахівців і стартапів, які працюють у сфері штучного інтелекту, блокчейну та програмного забезпечення.
Історичні події в цей день
1095 рік – проголошення Першого хрестового походу.
Папа Римський Урбан II на соборі в Клермоні закликав до хрестового походу з метою звільнення Святої Землі від мусульман. Цей заклик став початком серії хрестових походів, які суттєво вплинули на історію середньовічної Європи та Близького Сходу.
1620 рік – пілігрими висадилися в Америці.
Група англійських переселенців, відома як пілігрими, прибувши на кораблі “Мейфлауер”, висадилася на узбережжі сучасного штату Массачусетс. Ця подія стала початком колонізації Північної Америки.
1895 рік – Альфред Нобель підписав заповіт.
Шведський винахідник і промисловець Альфред Нобель вирішив, що його майно після смерті буде використано для створення фонду Нобелівської премії. Ця премія згодом стала однією з найпрестижніших у світі.
1897 рік – введено в експлуатацію Єнакіївський металургійний завод.
Одне з найстаріших металургійних підприємств України, Єнакіївський завод, стало важливим промисловим об’єктом, який зробив значний внесок у розвиток металургії в регіоні.
1918 рік – перше засідання Української академії наук.
На перших установчих зборах обрали Володимира Вернадського президентом Академії, а Агатангела Кримського — її секретарем. Ця подія заклала фундамент наукового життя в Україні.
1939 рік – створення Львівської та Дрогобицької областей.
Після приєднання Західної України до СРСР було утворено нові адміністративно-територіальні одиниці — Львівську та Дрогобицьку області. Це стало частиною процесу інтеграції цих територій до складу радянської держави.
1952 рік – перший рейс львівського тролейбуса.
У цей день у Львові запрацював новий вид транспорту — тролейбус. Він став символом прогресу міської інфраструктури та значно поліпшив транспортну доступність для мешканців.
1971 рік – посадка автоматичної станції “Марс-2”.
Радянська космічна місія зробила спробу посадки на Марс. Хоча апарат здійснив жорстку посадку, ця подія була важливим кроком у дослідженні космосу. “Марс-2” передав цінну наукову інформацію, яка сприяла подальшим місіям до червоної планети.
27 листопада 1701 року в шведському місті Упсала народився Андерс Цельсій — видатний астроном, геолог і метеоролог. У віці 29 років він став професором астрономії в Упсальському університеті, де заснував астрономічну обсерваторію.
Серед наукових досягнень Цельсія є:
- точне вимірювання яскравості 300 зірок за допомогою спеціальної системи скляних пластин;
- збір колекції з 316 спостережень полярних сяйв і висунення гіпотези про їхній зв’язок із магнітними полями Землі;
- найвідоміше відкриття — шкала термометра, поділена на 100 градусів. Цікаво, що спочатку шкала була перевернута: температура кипіння води позначалася 0°, а замерзання — 100°. Згодом біолог Карл Лінней змінив її на ту, яку ми використовуємо сьогодні.
Саме Цельсію належить вираз: “Пар кісток не ламає”.
27 листопада 2018 року Чернівецька митниця ДФС вперше оформила транспортний засіб на європейських номерах за новими пільговими умовами розмитнення. Першим таким автомобілем стала Renault Laguna 2004 року випуску з дизельним двигуном і німецькою реєстрацією. Це був початок нової практики, яка дозволила власникам авто на “євробляхах” легально оформити свої транспортні засоби за спрощеними правилами.
10 листопада 2021 року завершився період пільгового розмитнення транспортних засобів на “євробляхах”. Пільгові умови розмитнення діяли для стимулювання власників європейських авто легалізувати свій транспорт в Україні, пропонуючи зниження митних платежів.
За весь час дії пільгового періоду в державний бюджет надійшло 2,3 млрд гривень. Ці кошти стали важливим додатковим ресурсом для економіки країни, а пільговий режим розмитнення дозволив значній кількості українців офіційно зареєструвати свої авто.
27 листопада 2017 року експерти Всесвітнього економічного форуму опублікували рейтинг країн за рівнем організованої злочинності. Україна зайняла 113 місце серед 137 позицій, хоча дані враховували лише перше півріччя. Це свідчило про високий рівень організованої злочинності в країні.
У 2020 році Україна опустилася в рейтингу європейських країн за рівнем злочинності, посівши 47 місце. Ситуація погіршилася вже у 2021 році, коли у жовтні Україна досягла 34-ї позиції у цьому списку. Експерти визнали країну такою, що має високий рівень злочинності та низьку здатність влади ефективно протидіяти їй.
Рейтинг формувався на основі таких критеріїв:
- Масштаб і вплив кримінальних ринків.
- Структура і вплив чотирьох типів злочинності:
- мафії,
- злочинних мереж,
- кримінальних структур, інтегрованих у державні органи,
- іноземних злочинних організацій.
- Стійкість держави до організованої злочинності.
Для порівняння, Польща зайняла 143-тє місце, а до країн із ще гіршою ситуацією належать Конго, Колумбія, Ірак і Афганістан.
Уряд України зробив низку кроків для боротьби з організованою злочинністю: Кабінет Міністрів підтримав проєкт Стратегії боротьби, а РНБО ввела санкції. Було закуплено нове обладнання — вертольоти, електросамокати та іншу техніку для правоохоронців. Однак ефективність цих заходів викликала сумніви, і вже до кінця 2021 року ситуація залишалася невтішною.
За статистикою бази даних Numbeo, Україна отримала індекс злочинності 47,42, займаючи 80 місце у світі. Індекс безпеки склав 52,58, що трохи вище середнього рівня. Найбезпечнішою країною визнано Катар із показниками 12,13 (злочинність) та 87,87 (безпека). Експерти наголошували, що в країнах із високою злочинністю частина злочинів просто не реєструється, що спотворює реальну картину.
У 2022 році аналітики Global Risk Assessment визнали Україну однією з найбільш небезпечних країн світу. У 2023 році Україна посіла 57-е місце у рейтингу безпеки серед 136 країн із показником 47,42 злочини на 100 тисяч мешканців за офіційною статистикою.
Колись міністр Арсен Аваков, розпочинаючи реформи в поліції, проголосив:
“Дорогі правоохоронці. Ви на службі у народу, у людей. Ви служите тільки їм. Ніхто з вас не має морального права виконувати команди, спрямовані проти людей, яким ви служите. Це принципово важливо. А для тих, хто втратив честь і совість… я забезпечу тотальний контроль над тим, що відбувається. Свавілля не буде!”.
Ці слова звучали красиво й обнадійливо, але як показує час, реальність виявилася зовсім іншою.
