Економічні

Китай проти ЄС: чи загрожує масовий бан європейській продукції?

Ще років 30 тому, після багаторічного перебування біля керма компартії Великого Керманича, Китай досяг економічного дна. У такій ситуації оптимальна тактика – відштовхнутися від дна і спливати, що КНР і зробив, явивши світу економічне диво.

Тоді у Китая був ідеальний шанс увірватися в глобальну торговельну систему. Низька економічна база і дешева робоча сила були ідеальними умовами для створення спеціальних економічних зон, в яких іноземні корпорації могли розвивати свої виробництва на умовах приймаючої країни.

Однак в останні роки праця китайських пролетарів подорожчала десятикратно. Компартії Піднебесної довелося впровадити альтернативний спосіб підтримки державної конкурентної переваги для збереження своєї світової гегемонії. «Чарівною пігулкою» нинішнім керманичам видається субсидування вітчизняної промисловості доданою вартістю і тотальний демпінг, про що ІА”ФАКТ” вже писало раніше.

Те, що в малій дозі – ліки, у великій – отрута

Як тимчасовий захід, субсидування конкретних галузей або виробництв може бути виправданим. Як приклад з української практики – поточне субсидування військово-промислового комплексу, що за законами воєнного часу наразі є гострою необхідністю.  Але як постійна економічна політика, субсидування невиправдане, оскільки порушує макроекономічні тенденції в самій країні та в глобальній економіці.

У 2019 році обсяг субсидування промисловості Китаю перевищив 221 млрд євро, що відповідає 1,73% від ВВП країни.  Це безпрецедентний у світовій практиці обсяг внутрішнього фінансового накачування економіки як в абсолютному, так і у відносному вираженні.

Після економічних потрясінь першого ковідного року Піднебесна засекретила багато статистичних даних. Тому судити про обсяги субсидування за останні чотири роки можна лише за непрямими ознаками.  Експерти припускають, що частка субсидування щодо ВВП тепер не нижча за показник 2019 року, а можливо, навіть перевищує його втричі.

Так, Пекін активно фінансово підтримував свій автопром. Скажімо, собівартість виробництва електромобіля BYD була такою помірною, що дала змогу реалізовувати його на 4 тисячі доларів дешевше від аналогів. конкурентів Амбіції Піднебесної зайшли так далеко, що вона планувала навіть будувати заводи на території ЄС. Першою країною, яка виявила готовність до такої колаборації, стала Угорщина.

ЧИТАТИ
Не дай себе обдурити: як виявити підроблені купюри до того, як стане надто пізно

Реакція Заходу на демпінг Пекіну

США і Європа цілком адекватно реагують на недобросовісну конкуренцію – а китайський демпінг торкнувся виробництва не лише автомобілів, а й чіпів, сонячних панелей та іншого, підвищуючи мито і вводячи ембарго на китайський експорт.

Проти деяких «недобросовісних» китайських товарів США встановили розмір мита 100%, що по суті є ембарго.  ЄС розпочав антидемпінгові розслідування проти китайської сталі, медичного обладнання, сонячних панелей і вітрових турбін, завезених Піднебесною в Європу. Більш ніж імовірно, що наступного року на вітрові турбіни «made in China» також буде встановлено солідне мито, як це раніше трапилося з електрокарами.

Полювання на відьом по-китайськи

Однак у ЄС бурхлива реакція з’явилася лише останнім часом. Ставки митних зборів на китайську продукцію сягають 17-36%.  Пекін сприймає такі обмеження як особисту образу.  Нещодавно Європейська комісія оприлюднила проект рішення про оновлення тарифів на електромобілі, що викликало швидку критику з боку Китаю, який назвав це «нечесною конкуренцією». Пекін підтвердив свою рішучість вжити заходів для захисту «законних прав та інтересів» своїх компаній.

Так, Китай оголосив про початок антисубсидійного розслідування щодо імпорту молочних продуктів з Європейського Союзу. Це сталося невдовзі після того, як ЄС зробив черговий крок у своєму розслідуванні щодо субсидованих Пекіном електромобілів.

Через кілька годин після цього Міністерство торгівлі КНР опублікувало заяву, в якій повідомило про початок розслідування імпорту молочних продуктів, вироблених до 31 березня 2024 року. Це розслідування стало відповіддю на скарги галузевих асоціацій і охоплює різні види сирів, молока та вершків з восьми країн ЄС, включаючи Австрію, Бельгію, Фінляндію та Італію. Країни, що “завинили” перед Пекіном, мають відповісти на розслідування протягом 20 днів, а саме розслідування триватиме рік.

Однак, молочна продукція стала не єдиною сферою, де Китай уже шукає “знаки диявола”. До цього вони встановлювали подібні обмеження на європейський алкоголь, свинину, продукцію хімічної промисловості.

ЧИТАТИ
Згадали про лікарів: президент видав п’ять указів для підтримки медичної спільноти

Так, торік Європа експортувала до Китаю свинини 560.000 тонн загальною вартістю 3 млрд євро. Абсолютним лідером в експорті «некошерної» продукції виявилася Іспанія. Через свою перевантаженість перевіряючі органи КНР мали намір перевіряти скомпрометовану імпортну продукцію вибірково, а не всю, і пролонгувати розслідування щонайменше на рік.

Експерти вважають, що ці перевірки викликані не об’єктивною необхідністю навести лад у своєму імпорті, а спробою маніпулювати європейською владою. Далі цілком очікувано, що ця інформаційна війна перейде в соцмережі, де китайці будуть таргетувати на європейських фермерів, переконуючи їх у неспроможності європейської бюрократії, яка не дозволяє своїм співвітчизникам заробляти, провокуючи таким чином соціальне обурення і, можливо, навіть страйки.

Перспектива такого розвитку подій підштовхує ЄС до необхідності формувати власний безпечний інформаційний простір, щоб не залишити китайським ватникам шанс каламутити воду.

Цього року Міністерство торгівлі КНР розпочало антидемпінгове розслідування щодо бренді, коньяку та лікеру, імпортованих з Євросоюзу. Розслідування нібито апелюватиме до правил Всесвітньої організації торгівлі і нібито не пов’язане з бажанням Китаю помститися Європі за ініційовані нею антидемпінгові заходи проти Китаю.

Але Китай перевершив сам себе в розслідуваннях щодо поставок поліксатиленового сополімеру з ЄС, Тайваню, Японії та США. Це пластик, широко застосовуваний в електроніці та автомобільному виробництві в Китаї за несправедливо низькою – на думку Компартії – ціною.

Сміливо можна стверджувати, що в Китаї немає ні політичної, ні економічної свободи. Цікаво, наскільки масовими стануть економічні бар’єри Китаю проти європейських товарів? Якщо компартія Китаю дасть добро на високі мита на європейські товари, вона тим самим скоротить внутрішнє споживання, що неминуче вдарить по її внутрішній економіці. Перефразовуючи фразу «не можна жити в суспільстві і бути вільним від нього», можна сказати: не можна торгувати в глобальному економічному просторі та не зважати на його правила.

Тетяна Морараш

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку