Берлінські переговори щодо мирного плану завершено: про що вдалося домовитися і чи є прогрес
Повномасштабна війна в Україні триває майже четвертий рік, залишаючи мільйони людей у стані небезпеки, невизначеності та постійного очікування на завершення бойових дій. Українці разом з міжнародним суспільством уважно слідкують за кожною новиною, яка стосується переговорного процесу. Кожна зустріч і рішення або навіть натяк на компроміс може вплинути на хід війни та можливість досягнення миру. Особливої уваги набули переговори, які сьогодні завершилися в Берліні, оскільки вони зібрали президента України, представників США та провідних європейських держав, що свідчить про високий міжнародний інтерес до обговорень щодо потенційного врегулювання конфлікту. Чи вдалося домовитися про щось конкретне і чи є прогрес у переговорному процесі?
Переговори в Берліні: міжнародний діалог на тлі тривалої війни
15 грудня в столиці Німеччини завершився другий раунд переговорів між делегаціями України та США, де сторони другий день поспіль обговорювали мирний план. Вони проходили за участю Президента України Володимира Зеленського та спеціальних представників Президента США Дональда Трампа, серед яких були Стів Віткофф і Джаред Кушнер. При цьому європейську сторону представляли лідери та дипломати, зокрема представники Німеччини та Фінляндії, що підкреслює важливість цієї зустрічі у загальному європейському та трансатлантичному контексті.
Дводенні обговорення зосередилися на можливих шляхах досягнення миру та механізмах, які могли б забезпечити стабільність у регіоні після завершення конфлікту. Заявлений американською стороною на початку переговорів «значний прогрес» створив очікування про реальні кроки до врегулювання, проте конкретні деталі щодо закінчення переговорного процесу залишаються невідомими. Українська сторона не коментує це питання, а деякі деталі стали відомими лише завдяки повідомленням з іноземних ЗМІ. Президент України Володимир Зеленський поки що не дає публічних коментарів щодо змісту домовленостей, очікуючи на продовження наступних етапів переговорного процесу, які заплановані найближчим часом.
Ключовою темою переговорів став 20-пунктний мирний план, який сторони розглядають як основу для подальших консультацій. При цьому, крім безпекових питань, делегації обговорювали економічні програми, а також можливі механізми реалізації домовленостей у разі просування переговорного процесу.
Під час переговорів продовжувалося формування мирного плану, який передбачає вирішення декількох критично важливих аспектів. Йшлося про розробку рамкового документа з двадцяти пунктів, де однією з центральних позицій є питання гарантій безпеки для України, що має забезпечити їй стабільність та недоторканність у майбутньому. Окремий блок документа стосувався відбудови нашої країни після завершення бойових дій, включаючи економічну та інфраструктурну підтримку з боку міжнародних партнерів. Також обговорювалася участь США та Європейського Союзу в формуванні умов для миру, що демонструє прагнення об’єднати дипломатичні та економічні ресурси для досягнення стабільності.
За словами фінського президента Александра Стубба, переговори перебувають на критичному етапі, і водночас існує ймовірність наближення до мирної угоди, яка могла б стати результатом повномасштабної війни. Зараз сторони зосереджені на трьох ключових документах, які можуть визначити майбутнє регіону: рамковий план з 20 пунктів, де йдеться про гарантії безпеки, механізми економічної відбудови та конкретні домовленості щодо територіальних питань.
Водночас оцінка переговорів представниками ЄС залишається стриманою, оскільки очікувані рішення Євросоюзу щодо масштабного кредиту Україні, який планується сформувати коштом заморожених активів російського Центробанку, мають бути ухвалені вже 18 грудня. Це робить початок тижня визначальним для регіональної економічної та політичної стабільності. Цей контекст підкреслює стратегічну вагу берлінської зустрічі, адже фінансові інструменти та економічна підтримка можуть суттєво впливати на здатність України вести переговори з позиції сили.
Німецькі представники, зокрема очільник МЗС Йохан Вадефуль, відзначили готовність України до діалогу щодо пропозицій, які можуть включати обмеження на вступ до НАТО, проте наголосили на збереженні української переговорної позиції. При цьому, за його словами, українська сторона продовжує відстоювати «червоні лінії», особливо щодо територіальної цілісності та недопущення одностороннього виведення військ з Донбасу, що робить процес надзвичайно делікатним та складним. Однак глава дипломатії ЄС Кая Каллас застерегла, що цілі Москви не обмежуються лише територіями Донбасу, натякаючи на ширший спектр геополітичних амбіцій Росії.
На тлі цих переговорів окрему увагу привертає позиція Кремля, який неодноразово висував вимоги щодо нейтралітету України, відмови від вступу до НАТО, виведення українських військ з Донбасу та обмеження на розміщення іноземних сил на українській території. Ці умови залишаються серйозною перепоною для досягнення компромісу, оскільки українська сторона категорично не погоджується на односторонній відступ з територій, які залишаються під контролем українських військ.
Своєю чергою представники США на переговорах у Берліні продовжують наполягати на тому, щоб Україна погодилася на поступки щодо неокупованих територій у Донецькій та Луганській областях, розглядаючи це як суттєву умову завершення війни. Як повідомляє The Guardian, це створює напруженість в переговорах, а також піднімає питання про пріоритети союзників у мирному процесі. Про це повідомив агентству AFP і посадовець, ознайомлений з переговорами. Він зазначив, що Путін прагне здобути територію, тоді як американська сторона наполягає на виведенні українських військ з цих регіонів, що фактично збігається з позицією Росії.
У Берліні також пролунали сигнали про можливість використання частини пропозицій України як підґрунтя для діалогу. Очільник МЗС Німеччини Йохан Вадефуль прокоментував заяви Зеленського про можливу готовність відмовитися від НАТО, зазначивши, що якщо це позиція України, Росія може її прийняти. Однак при цьому Європа продовжуватиме докладати зусиль, щоб Київ зберігав найкращу можливу переговорну позицію. Водночас українська сторона зараз готова до компромісів, включно з болісними для країни, проте зберігає чітко визначені «червоні лінії», які не підлягають обговоренню.
Слід зазначити, що за результатами переговорів спецпосланець президента США Стів Віткофф повідомив про досягнення «значного прогресу» в дискусіях. Така позитивна оцінка американської сторони свідчить про те, що Вашингтон сприймає берлінський формат як перспективну платформу для продовження діалогу і розглядає його як можливий механізм для просування до конкретних домовленостей. Раніше німецькі ЗМІ також повідомляли, що представники США попередньо визнавали потенціал досягнення певних результатів у межах цих переговорів, що підкреслює значущість берлінського майданчика для міжнародного врегулювання війни.
Чого очікувати
Попри складність переговорного процесу, європейські політики прогнозують, що з’являються реальні шанси на мир в Україні, можливо, навіть до Різдва. При цьому німецький таблоїд зазначає, що першим сигналом, який дає надію, є візит спеціальних представників президента США Дональда Трампа до Берліна, що демонструє активне залучення міжнародних партнерів і створює підґрунтя для подальших дипломатичних кроків.
Сам факт проведення дводенних переговорів, активної участі європейських лідерів та залучення високопосадовців з обох сторін створює передумови для поступового просування до конкретних домовленостей. Водночас залишаються відкритими ключові питання безпеки, економічної підтримки та територіальної цілісності, які визначатимуть остаточний результат переговорного процесу і на які впливатимуть позиції Росії, США та ЄС.
Отже, зустріч у Берліні 15 грудня стала важливим етапом у завершенні тривалої війни, демонструючи складність дипломатичного процесу та необхідність ретельного балансування між безпековими гарантіями, економічними інтересами та політичними вимогами всіх сторін. Попри відсутність остаточних рішень, ці переговори підтвердили активну участь міжнародних партнерів і наявність можливостей для конструктивного діалогу, який може закласти фундамент для досягнення миру в Україні.
Однак це далеко не перші переговори, вони проводяться в різних форматах і тривають занадто довгий час, проте конкретних домовленостей, як і миру досі немає. Однак українці продовжують щодня страждати від наслідків війни, гинуть, отримують поранення, залишаються без домівок, стабільного доступу до світла, води та тепла, що підкреслює критичність кожного невирішеного питання у мирному процесі.
За даними ООН, на даний час від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну нараховується 14 534 цивільних загиблих (серед них 745 дітей) і 38 472 поранених (серед них 2375 дітей). При цьому інформація Офісу Генерального прокурора України різниться – за його даними загинуло понад 630 дітей, а загалом постраждало (загинули або отримали поранення) понад 2500 дітей. Точна кількість загиблих українських військових під час війни офіційно не розголошується, але в 2025 році називалися різні оцінки: у лютому Володимир Зеленський озвучив цифру понад 46 тисяч загиблих, а пізніше аналітики оцінювали українські втрати у 60-100 тисяч загиблих.
Крім того, станом на зараз війна в Україні спричинила масштабні руйнування: було зруйновано або пошкоджено понад 236 тисяч будівель, через що понад 2,5 мільйона житлових одиниць стали недоступними. Загалом знищено близько 60 мільйонів квадратних метрів житлової площі. Також значних збитків зазнали промислові та енергетичні об’єкти, відновлення яких потребує колосальних фінансових ресурсів — приблизно 486 мільярдів доларів.
На жаль, з кожним днем ці данні невпинно зростають, кладовища поповнюються, а світло надії для мільйонів українських родин, які втратили близьких і дах над головою, хоча і залишається, але довгоочікуваний мир досі не приходить.
