Дослідження незалежного європейського аналітичного центру Bruegel оцінює, скільки додаткових військ та озброєння потребує Європа для самостійного захисту від Росії.
Реальність, у якій опинилася Європа, стає дедалі жорсткішою: загроза з боку РФ зростає, а надія на Сполучені Штати як головного гаранта безпеки вже не здається беззаперечною. Чи здатний Європейський Союз власними силами стримати потенційне вторгнення? Нове дослідження Інституту світової економіки Кіля надає відповіді на це запитання.
Росія після трьох років війни: сильніша, ніж у 2022 році
Попри значні втрати у війні проти України, російська армія не послабилася. Навпаки, завдяки мобілізації ресурсів та нарощуванню військового виробництва Москва збільшила свою армію та покращила її оснащення.
Станом на кінець 2024 року чисельність російських військ в Україні сягала приблизно 700 000 військових – набагато більше, ніж під час вторгнення у 2022 році. Лише за 2024 рік Росія виробила та модернізувала:
- 1 550 танків (на 220% більше, ніж у 2022 році);
- 5 700 бронемашин (збільшення на 150%);
- 450 артилерійських установок;
- 1 800 дронів-камікадзе Lancet (на 435% більше, ніж у 2022 році).
Більшість цієї техніки – модернізовані зразки радянського виробництва, але Росія також активно розвиває власне виробництво безпілотників, значно скоротивши залежність від іранських постачальників.
Чи готова Європа до виклику?
Згідно з оцінками НАТО, Німеччини, Польщі, Данії та країн Балтії, Росія може бути готова до нападу на одну з країн ЄС протягом 3-10 років. І навіть раніше: улітку 2025 року в Білорусі відбудуться масштабні військові навчання “Захід-2025”, які продемонструють здатність Москви проводити великомасштабні операції навіть під час війни.
Експерти визнають, що головним завданням Європи залишається підтримка України, адже саме українські військові сьогодні є ключовим фактором стримування можливого нападу Росії на ЄС. Якщо Україна відкине можливу угоду між США та Росією щодо припинення війни – наприклад, через недовіру до гарантій Путіна – Європа повинна мати ресурси для додаткового постачання зброї, щоб підтримати нинішній бойовий потенціал української армії. Хоча Україна та ЄС залежать від стратегічних ресурсів США, таких як розвідка і супутниковий зв’язок, у разі потреби можна знайти альтернативи.
Чи зможе Європа компенсувати військову допомогу США?
З фінансового погляду – так. Від початку війни США надали Україні 64 млрд євро військової допомоги, а країни Європи – 62 млрд євро. У 2024 році частка США в загальному пакеті допомоги склала 20 млрд євро з 42 млрд. Це означає, що для повного заміщення американської підтримки країнам ЄС потрібно лише збільшити витрати на 0,12% ВВП.
Водночас головним викликом буде не фінансування, а доступ до американської військово-промислової бази. Якщо Україна погодиться на мирну угоду, Росія, швидше за все, використає паузу для відновлення своїх сил. Це змусить Європу терміново нарощувати власний оборонний потенціал.
За деякими оцінками, для гарантування безпеки України після угоди може знадобитися близько 150 000 європейських військових. Однак ці сили мають бути готові швидко реагувати на будь-яку потенційну агресію Росії проти ЄС.
За поточними прогнозами НАТО (RAND, 2024), у разі нападу Росії на одну з країн Альянсу США можуть оперативно збільшити чисельність своїх військ у Європі зі 100 000 до 300 000, зокрема за рахунок бронетанкових підрозділів, які найкраще підходять для ведення бойових дій у Східній Європі.
Що потрібно Європі для самозахисту?
Якщо США скоротять свою присутність у Європі, країни ЄС повинні:
- Збільшити армію щонайменше на 500 000 військових;
- Наростити виробництво танків, артилерії та безпілотників;
- Удосконалити систему військової координації.
Одна з найбільших проблем Європи – це фрагментованість військових структур. У США війська чисельністю 300 000 осіб діють у великих, згуртованих корпусах під єдиним командуванням. У Європі ж 1,47 млн військових розпорошені між 29 арміями з різними системами управління.
Щоб компенсувати потенційний вихід США, Європа повинна або збільшити чисельність армії на 300 000 осіб, або знайти ефективний механізм військової координації.
Оборонна промисловість: чи готова Європа нарощувати виробництво?
Європі потрібно швидко збільшити випуск військової техніки. Мінімальні потреби:
- 1 400 танків;
- 2 000 бойових машин піхоти;
- 700 артилерійських установок;
- 1 млн снарядів (на 90 днів активних бойових дій);
- 2 000 далекобійних дронів щорічно.
Спільні закупівлі можуть значно зменшити витрати. Наприклад, 6000 безпілотників Helsing, замовлених для України, допоможуть ЄС досягти технологічного паритету з Росією.
Крім того, оборонній промисловості знадобиться щонайменше 300 000 нових працівників для виробництва техніки та боєприпасів.
Фінансування оборони: хто заплатить за безпеку?
Щоб Європа могла ефективно протидіяти російській загрозі, її оборонний бюджет має зрости на 250 млрд євро на рік, що підніме військові витрати до 3,5% ВВП.
Великі закупівлі дозволять суттєво знизити вартість техніки. Наприклад, танки Leopard II, які Німеччина нині купує за 28 млн євро за одиницю, можуть значно подешевшати при масштабних замовленнях.
Найбільший внесок у нову європейську оборонну стратегію має зробити Німеччина. Очікується, що вона виділить щонайменше 125 млрд євро щорічно, збільшивши свій військовий бюджет до 3,5% ВВП.
Діяти потрібно зараз
Європа має два шляхи: або нарощувати власні збройні сили та виробництво, або залишатися залежною від США – з ризиком залишитися без підтримки у критичний момент.
Вибір має бути зроблений негайно. Зволікання може дорого обійтися всьому континенту.
