Бойовий медик Петро Конопля розповів про критичні проблеми, з якими стикаються українські військові

Життя на передовій залежить не лише від сміливості та відваги наших захисників, а й від умов, яких їм забезпечує держава, якості медичних засобів та  відновлення після поранень. Як виявляється, українські військові стикаються з численними проблемами, що стосуються якості забезпечення та умов відновлення після поранень. Відсутність належного фінансування, корупція, бюрократія та використання ненадійних медичних засобів створюють додаткові загрози для їхнього життя. Харчування у лікарнях, якість медичних засобів, затримки у виплатах — це лише частина тих викликів, з якими щодня зіштовхуються наші захисники.

Бойовий медик Петро Конопля розповів про критичні проблеми, з якими стикаються українські військові, зокрема щодо небезпечної якості китайських турнікетів та незадовільного харчування в медичних закладах. Його історія — це відвертий погляд на реальні загрози, що ставлять під загрозу життя наших захисників, і вона показує, чому корупція та бюрократія продовжують нищити надії на покращення умов для армії.

Якість годування українських військових

Проблеми з якістю харчування в медичних установах, де лікуються і реабілітуються українські військові, залишаються критичними. Це питання стає ще більш важливим, коли військові, які пережили травми, стикаються з неприпустимими умовами під час свого лікування та реабілітації.

“Я не розумію, чому, коли лікарням виділяють однакові кошти, в одних місцях годують об’їдками, а в інших — справжніми стравами. У них є і перше, і друге, йогурти, компоти, хліб з сиром, ковбаса, борщ”, — обурюється Петро, описуючи контраст між різними лікарнями.

Медик згадує, як після останнього поранення він опинився в психіатричній лікарні №2 в Олександрівці, де його шокувала якість їжі.

“Коли я потрапив туди, я думав, що це знущання над людьми. Їжа, яку нам подавали, була далека від лікувальної дієти. Вранці нас годували перевареними макаронами з молоком, без жодної поживної цінності”, — вважає Петро.

Ситуація погіршилася настільки, що бойовий медик вирішив оголосити голодовку.

“У моєму раціоні не було овочів, фруктів, нормального м’яса. Я втрачав вагу під час служби і під час лікування”, — пояснює він.

Після публікації відео з умовами харчування ситуація привернула увагу громадськості. Тоді домовилися, що їжу почне постачати кейтеринг. Але, на жаль, це тривало недовго.

“Мене виписали 13 вересня, а вже 14 вересня кейтеринг перестав приїжджати”, — зазначив Петро.

Попри збільшене фінансування, виділене Національною службою здоров’я України (НСЗУ), ситуація залишилася критичною.

“На лікування посттравматичного стресового розладу на день виділялося 168 гривень, з яких 32 гривні йшли на харчування. Але навіть на ці гроші нас не годували належним чином. Потім фінансування збільшилося втроє, але змін майже не було”, — додає Петро.

На його думку, відсутність контролю за витратами породжує корупцію та негативно впливає на якість умов для військових.

“Я намагався запитувати, чому відмовилися від кейтерингу, і мені сказали, що вирішили годувати силами лікарні. Виявилося, що в інших лікарнях ситуація також залишається критичною.

До мене звернулися люди з обласного наркологічного диспансеру у Харкові, де військових годують один раз на день. Там уже оголосили про службову перевірку”, – повідомляє Петро.

Виплати за поранення: семикратний шлях через ВЛК

Петро Конопля розповів, що процедура виплат компенсацій за поранення для військових в Україні значно залежить від тяжкості травм. Військові можуть отримати близько 50 тисяч гривень за легкі травми, від 100 до 200 тисяч гривень за середні травми і до мільйона гривень за важкі поранення. У випадку встановлення інвалідності, виплати можуть бути ще більшими. Однак сам процес отримання виплат проходить через Військово-лікарську комісію (ВЛК) і Спеціалізовану експертну комісію (СЕК), що часто призводить до значних затримок у виплатах. Крім затримок через комісії, багато залежить від того, наскільки сам військовий обізнаний про свої права і підтримки його підрозділу.

“Дуже багато залежить від командування підрозділу, в якому перебуває військовий. Деякі бригади активно допомагають своїм бійцям у процесі оформлення документів на виплати. Наприклад, патронатна служба “Азову” надає таку підтримку. Але є випадки, коли військові не знають своїх прав і залишаються наодинці з проблемами, через що вони не отримують належних виплат”, – наголошує військовий.

Петро зізнається, що сам не отримав коштів за свої попередні поранення.

“Я дізнався про виплати лише після другого поранення. Третє було легким, і я швидко повернувся на службу. А зараз виникли бюрократичні помилки, які я повинен вирішити першочергово. Втім, є новий закон, спрямований на покращення соціального забезпечення військових, але його впровадження ще не завершене, і питання бюрократії та нестачі фінансування залишаються актуальними”, – пояснює Петро.

Турнікети, які не рятують життя: загроза для військових

Бойовий медик вважає, що серед найбільших проблем залишається якість медичних засобів, зокрема турнікетів. Китайські турнікети, які часто потрапляють до аптечок військових, не відповідають стандартам і можуть не спрацювати в критичний момент. Він зазначає, що навіть в аптечках елітних підрозділів, таких як морська піхота, потрапляли турнікети сумнівної якості.

“Ми тільки на полі бою зрозуміли, що в наших аптечках — китайські турнікети. Проблема залишається серйозною, адже неякісні турнікети можуть коштувати життя, а їх використання ускладнюється через недоліки в організації постачання та контролю якості засобів. Тому питання забезпечення надійними медичними засобами, особливо на передовій, потребує нагальної уваги та вирішення“, — наголосив Конопля.

Він розповів, що після виявлення проблеми було подано заяви до ДБР, внаслідок чого почалося розслідування, і навіть було звільнено начальника медичних сил. Однак, незважаючи на проведений аудит, якісні турнікети все ще не видано всім підрозділам, і багато військових досі користуються ненадійними засобами.

“Корупція, безперечно, є однією з причин цього явища. Вирішення питання потребує комплексного підходу, адже навіть у рятувальників, у працівників поліції та медичних служб досі трапляються неякісні турнікети, що ставить під загрозу життя людей під час надзвичайних ситуацій”, – упевнений Петро.