Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Володимир Путін неодмінно порушить мирну угоду з Україною, якщо вона не матиме надійних механізмів безпеки. Виступаючи після зустрічі з високопосадовцями військового командування, Стармер наголосив, що будь-яка домовленість про припинення бойових дій буде дієвою лише за умови наявності безпекових гарантій. Ці заяви британського прем’єр-міністра прозвучали у Нортвуді, під час зустрічі в Постійному Об’єднаному Штабі представників 20 країн, де обговорювалися пропозиції щодо введення військового контингенту в Україну.
Закрита зустріч у Лондоні зібрала представників так званої “Коаліції добровольців”. Її мета – детальне планування можливої місії в Україні. Принциповий момент – сили, які можуть бути розгорнуті, позиціонують як “групу стримування”, а не класичний миротворчий контингент. Стармер дав зрозуміти, що Британія та її союзники переходять від політичного тиску до військового планування, і ця робота має бути завершена ще до укладення мирної угоди.
Що відомо про війська “Коаліції країн-добровольців”?
Контингенти Коаліції в Україні будуть бойовими силами, а не миротворчими (peacekeeping). Вони отримають статус “оборонних сил, що вселяють упевненість” (reassuring defence force). Ці сили матимуть офіційну назву – MFU (Multinational Force of Ukraine), тобто Багатонаціональні Війська України. Вони захищатимуть Україну на морі та в повітрі. До їхніх завдань входитиме захист міст, портів та ключової інфраструктури України. Вони не пов’язані з НАТО. MFU будуть на боці України та матимуть завдання захищати її від російської агресії.
Моніторинг дотримання перемир’я здійснюватимуть ЗСУ та західні розвідувальні служби, а не сили MFU. Контингент MFU буде невеликим (20 тисяч осіб), оскільки його завданням має стати забезпечення оборони, а не наступальні дії, що могло б призвести до ескалації.
MFU мають створити потужні можливості повітряної оборони для України, зокрема визначається список країн, які можуть надати бойові літаки для забезпечення перемир’я.
У Чорному морі буде створено формування для уможливлення безпечного судноплавства та безперешкодної торгівлі, зокрема планується озброєна морська присутність MFU. З-поміж іншого обговорюється питання, як убезпечити судноплавні шляхи від мін і яка за типом стримування військово-морська оперативна група могла б подбати про безпеку в морі.
Серед союзників тривають дискусії про те, які ресурси мають надати міжнародні сили Україні з того, що вона ще не має.
Як захистити повітряний простір?
Високопосадовець Королівських військово-повітряних сил (RAF) повідомив на умовах анонімності британському авторитетному виданню The Telegraph, що на закритій зустрічі обговорювали можливість британського повітряного прикриття. Якщо британські військові будуть відправлені в Україну, їм необхідне авіаційне прикриття, – наголосив співрозмовник видання. Справа в тому, що Британія не відправляє війська без повітряної підтримки. Для цього можуть залучити винищувачі Typhoon або F-35, які ефективно виконують завдання з повітряного патрулювання та захисту.
Європейські країни мають можливість надсилати винищувачі, але тільки США та Франція здатні забезпечити авіаційний контроль і раннє попередження, включно з виявленням ракет. Вже цитоване джерело в RAF заявило, що британська армія та ВПС будуть серед перших, хто зайде в Україну. “Британці, ймовірно, будуть одними з перших, хто візьме на себе зобов’язання, бо всі орієнтуються на них. Якщо США не керують процесом, то це має робити Кір Стармер“, – зазначив високопосадовець Королівських військово-повітряних сил. Повітряне прикриття забезпечуватиметься різними країнами на ротаційній основі. Вже узгоджено відправку шести винищувачів Typhoon до Польщі, де вони виконуватимуть завдання в рамках посиленої присутності НАТО. Якщо виникне необхідність, вони можуть бути перенаправлені в Україну. Також обговорювалося, які країни можуть надати літаки, де їх будуть базувати та як організувати дозаправлення.
Не покладатися на США
Під питанням залишається участь США у європейській ініціативі. Союзників непокоїть, чи надасть Америка своє повітряне, супутникове чи розвідувальне прикриття для європейців, які будуть брати участь у стримуванні країни-агресора.
ВВС нагадує: “Трамп чітко заявив Європі, що вперше після Другої світової війни континент більше не може сприймати військову підтримку США як належне”.
Європейська стратегія якраз і полягає в тому, щоб припинити стояти з простягнутою рукою, сподіваючись на Вашингтон. Натомість союзники прагнуть зібрати найкращі сили і організувати стримування для убезпечення України від повторної агресії після укладання мирної угоди. Це не виключає, що США згодом долучаться до MFU. Про таку можливість говорять у Великобританії і Франції, сподіваючись, що їхня ініціатива буде достатньо переконливою для Білого дому.
Як повідомляє міжнародне агентство Associated Press, чисельність міжнародних військ для підтримки миру в Україні поки невизначена – звучать цифри від 10 до 30 тисяч. Достеменно відомо, що Британія та Франція готові відправити війська. Австралія, Канада та Фінляндія можуть долучитися в іншій формі. На закритій зустрічі 31 країни Кір Стармер розділив планування на чотири напрямки: море, небо, суходіл і кордони, а також відновлення України.
Як відомо, Росія відкидає присутність військових НАТО в Україні, а Трамп не дає гарантій резервної підтримки США в разі порушення перемир’я. Західний військовий контингент має дати Україні впевненість, що порушення перемир’я змусить Росію зіткнутися з європейськими силами, зокрема авіацією. Своєю чергою у Брюсселі лідери ЄС обговорюють збільшення оборонних витрат і підтримку України з Зеленським. Німеччина планує виділити додаткові 3 млрд євро на військову допомогу Україні.
Кремль цілком очікувано обвинувачує Європу в мілітаризації та заявляє, що вона «стала стороною війни», нібито всупереч зусиллям Путіна і Трампа щодо мирної угоди.
Що далі?
Еммануель Макрон планує провести зустріч з групою європейських лідерів у четвер, 27 березня, щоб обговорити питання України та безпеки в Європі. Про це виданню Politico повідомили три офіційні особи на умовах анонімності. Президент Франції підтвердив саміт наступного тижня з “коаліцією бажаючих” та президентом України Володимиром Зеленським після зустрічі в Європейській Раді в четвер увечері.
“Ми завершимо роботу над питаннями короткострокової підтримки української армії, створення стійкої та ефективної моделі української армії для запобігання російським вторгненням, а також надамо безпекові гарантії, які можуть запропонувати європейські армії“, — зазначив він. Саміт, що відбудеться 27 березня, стане продовженням лютневих і березневих зустрічей Макрона з європейськими та НАТО — лідерами, де обговорювались оборонні гарантії для України та Європи.
Шведський прем’єр Ульф Крістерссон пообіцяв, що на зустріч прибуде «ширше коло» лідерів, зокрема ті, хто раніше зустрічався в Лондоні, з можливим залученням представників Канади та Туреччини. Усе це відбуватиметься на тлі зусиль ЄС щодо зміцнення обороноздатності перед загрозою з боку Росії та політичними змінами в США за Дональда Трампа.
У понеділок у Саудівській Аравії США проведуть переговори з Москвою та Києвом щодо можливої угоди про припинення вогню.
Туреччина — серед союзників
Згідно з інформацією німецького видання Frankfurter Rundschau, Туреччина також розглядає можливість відправлення своїх військових для миротворчої місії в Україні. Планування цього кроку знаходиться на ранній стадії. Умовою для розміщення турецьких військ є припинення вогню між Росією та Україною. Перші відправлення, за повідомленнями ЗМІ, обмежуватимуться небойовими підрозділами, які повинні будуть контролювати виконання можливого мирного договору.
Країни ЄС переосмислюють свою залежність від США у сфері безпеки через зростаючу невизначеність трансатлантичної співпраці. Одним з варіантів є посилення співпраці з Туреччиною. Генсек НАТО Марк Рютте закликав країни ЄС розширити співпрацю з Анкарою і попередив про важливість включення Туреччини в європейські оборонні ініціативи. Президент Туреччини Ердоган наголошує на стратегічному пріоритеті вступу до ЄС і бачить майбутнє у можливості відновити переговори про митний союз та спрощення візового режиму.
Чи долучиться Німеччина, якій Конституція не дозволяє брати участь у таких об’єднаннях?
Від Бундесверу, за інформацією видання “Augen geradeaus”, участь у лондонських переговорах взяв командувач нового Оперативного командування, Александр Солфранк. Німеччина щодо прийняття політичного рішення стосовно можливої участі в такій багатонаціональній силі перебуває в складній ситуації. Згідно з Основним законом, участь Бундесверу у закордонних місіях не передбачена через так звану “Коаліцію охочих”. У Конституції зазначено, що для цього має бути система колективної безпеки, зазвичай це ООН, НАТО або, у деяких випадках, ЄС. Однак уряд Німеччини, за згодою Бундестагу, вже відхилявся від цієї норми, наприклад, під час місії Counter Daesh у боротьбі з Ісламською державою. Тож, сподіваємося, німці знайдуть можливість приєднатися до сил, що убезпечуватимуть Україну від російської агресії. Згідно з інформацією видання “Die Welt”, Бундесвер шукає допомогу приватних компаній для реалізації секретного плану, який передбачає транспортування великої кількості військових, техніки та поранених у випадку надзвичайної ситуації або конфлікту.
