За останні три місяці в площині військового права відбулось дуже багато істотних змін. Прийняті зміни в законодавстві викликають гарячі спори серед фахівців та безліч сперечань у соцмережах. Ще більшу суперечливу реакцію викликають численні законопроєкти, які то з’являються на розгляді Верховної Ради України, то знімаються та відправляються на доопрацювання.
Однією з несподіванок стала інформація щодо бронювання працівників поліції та ДСНС від мобілізації. Точніше не саме бронювання, а той факт, що на даний час вони підлягають мобілізації на загальних підставах та не звільнені від неї у зв’язку з характером та умовами праці. Прокоментувати цю ситуацію ІА “ФАКТ” попросило юристів адвокатського об’єднання “Репешко і партнери”.
18 травня 2024 року набув чинності Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”. Відповідно до даних змін в Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” було визначено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу зокрема в:
- органах державної влади, інших державних органах,
- Національній поліції України,
- Державній службі України з надзвичайних ситуацій,
- Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування
При цьому порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних також визначаються даним законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання. Згідно цих нормативних документів було встановлено, що працівники зазначених служб підлягають загальному військовому обліку, але на них розповсюджується бронювання.
5 червня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою у обсязі до 50% обмежено бронювання співробітників Національної поліції України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Однак на даний час інформації про зазначену постанову на офіційному порталі Кабінету Міністрів немає, як і в базі законодавства на сайті Верховної Ради.
Безперечно, працівники зазначених структур найбільш підготовлені до військової служби, враховуючи їх досвід поводження зі зброєю, працю в стресових ситуаціях, стан здоров’я та фізичну підготовку в порівнянні з водієм тролейбуса або офісним менеджером, але вони виконують вкрай важливі для країни завдання – приїжджають ліквідувати наслідки ворожих влучань, здійснюють евакуацію з прифронтових територій цивільного населення, ліквідують наслідки надзвичайних ситуацій, не пов’язаних з воєнними діями, здійснюють розшук та затримання колабораційних елементів та злочинців. Тому за родом своєї діяльності і повинні мати спецпідготовку.
Дуже дивно на цьому тлі виглядає бронювання, наприклад, артистів цирку. Як пояснив т.в.о. міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв, зараз в Україні колективи державних пересувних цирків виконують важливу функцію щодо допомоги збалансування трагічної інформації і беруть участь у заходах відновлення ментального здоров’я. Не думаємо, що ці задачі є важливішими, ніж ті, які виконують поліцейські та рятівники. В уряді також намагалися забронювати працівників ІТ-сфери та грального бізнесу, однак це рішення відмінили після широкого резонансу та обурення в суспільстві.
Однак повернемося до постанови Кабміну. Згідно неї бронюванню підлягають усі військовозобов’язані, які обіймають посади голів обласних, районних, сільських та міських рад та всі посадовці категорії “А”. Також в обсязі тільки 50% підлягають бронюванню ті, хто працює в органах місцевого самоврядування, але ж важливість працівників поліції та ДСНС не йде з ними ні в яке порівняння.
Крім того, невідомо хто і як буде забезпечувати охорону правопорядку, якщо 50% співробітників поліції буде відправлено до лав військовослужбовців, а ті, які залишились на вимогу чинного законодавства, залучені до мобілізаційного процесу та будуть брати участь у здійсненні заходів щодо оповіщення резервістів та військовозобов’язаних разом з представниками ТЦК та СП, здійснювати за зверненням ТЦК та СП адміністративне затримання та доставлення до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов’язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, організації проведення перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа в тому числі на блок-постах.
Також вкрай важливими но невирішеними питаннями є обов’язкове звільнення силовиків перед тим, як перейти до лав ЗСУ. Де гарантія того, що вони повернуться потім на свої робочі місця? Як у такому випадку їм буде виплачуватися пенсія?
В травні на сайті Кабінету Міністрів з’явилась петиція щодо 100%-го бронювання особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на період мобілізації та на воєнний час. Вона набрала необхідні 25 тисяч голосів, що відзначає велику стурбованість широкого загалу по даному питанню.
Ймовірно, на цей раз обурення у суспільстві почули, тому 7 червня міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко на своєму ТГ-каналі повідомив, що 90% працівників ДСНС та Національної поліції України заброньовано від мобілізації. 10% поліцейських, які підлягають мобілізації, можуть долучитися до бригади “Лють” або додатково створених трьох бойових бригад Національної поліції України. Також міністр заявив, що 10% рятівників мають вибір мобілізовуватися до лав Збройних Сил України, Національної гвардії або Державної прикордонної служби.
“Щодо рятувальників: наша позиція полягає в тому, щоб працівники підрозділів оперативного реагування (пожежники, сапери, рятувальники, хіміки, інженери тощо) були повним складом заброньовані”, – повідомив Клименко.
При цьому ми поки що не бачили офіційні нормативні документи, які підтверджують слова міністра. А якщо їх немає, ця заява залишається поки ще тільки словами.
Необхідно пам’ятати, що крім бронювання на працівників зазначених служб повною мірою розповсюджується стаття 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, яка зазначає, що відстрочку від мобілізації під час воєнного стану можна отримати в таких випадках:
- за станом здоров’я (визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
- за сімейними обставинами (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, та інші категорії).
Однак для підтвердження зазначених обставин необхідно своєчасно подати відповідний пакет документів за переліком, що посвідчують обставини які дають право на відстрочку.
Поряд з цим, є ще одна обставина, яка також викликала обурення серед українців. Згідно постанови Кабміну №560 багатодітним чоловікам тепер треба юридично доводити, що вони справді беруть участь в утриманні дітей. Якщо діти народжені від двох жінок, із якими чоловік розлучений, але продовжує фінансово утримувати дітей, необхідно мати договір між чоловіком та його колишніми дружинами про те, що він бере участь в утриманні своїх неповнолітніх дітей. Це повинні мати на увазі працівники поліції та ДСНС.
Враховуючи важливість завдань кожного поліцейського та рятівника які, зокрема, працюють в областях, найближчих до лінії зіткнення з ворогом, є надія, що питання з їх бронюванням буде розумно вирішене хоча б для прифронтових територій. В Харківській області залишення на службі тільки 50% співробітників буде просто катастрофою, враховуючи майже щоденний обстріл території області ворогом та ступень руйнації які спричинять ворожі ракети та КАБи.
Також треба враховувати, що останнім часом ворог застосовує тактику подвійного удару, завдаючи повторний удар в ту ж саму точку, але через деякий час від попереднього, розраховуючи на знищення саме співробітників та техніки, які приїхали на допомогу цивільному населенню та на ліквідацію наслідків влучань. За таких умов людей, які бажають працювати в ДСНС та поліції, особливо на прифронтових територіях, більше не становиться, враховуючи високі ризики для життя.
За даними з відкритих джерел загальна кількість працівників ДСНС зараз не налічує й 80 000 осіб. Необхідно пам’ятати, що це не тільки чоловіки, але й жінки які не підлягають мобілізації. Від початку воєнних дій на території України у 2022 році за офіційною статистикою загинув 91 працівник Державної служби з надзвичайних ситуацій, 348 рятувальників дістали різні ступені поранення. Треба враховувати, що ці цифри складають особи, які не перебувають безпосередньо на лінії бойових дій, а працюють виключно на мирній території, що відзначає великий ступень ризику в даній професії й без відправлення до лав Збройних Сил України.
Такі самі справі й зі співробітниками поліції. За відкритими джерелами загальна кількість співробітників Національної поліції України налічує близько 190 тисяч осіб, при цьому кількість саме поліцейських дорівнює приблизно 100 тисячам осіб. За даними, які є в доступі за час від 2022 року по середину 2024 року безпосередньо від воєнних дій загинуло близько семи десятків поліцейських, інформації що до поранених не має у доступі, але як що порівнювати у статистиці зі співробітниками ДСНС де рахунок припадає приблизно на 1 померлого 4 поранених, то відносно поліцейських також можна сміливо казати про сотні три поранених співробітників. Оскільки офіційні дані по цьому питанню закриті та ніде не озвучуються, імовірніше за все, вони, на жаль, є набагато більшими.
Як ми бачимо, виходячи зі статистики, якщо кожен другий співробітник поліції та ДСНС піде на фронт, то в межах території всієї України залишиться приблизно 40 000 співробітників ДСНС та приблизно 50 000 поліцейських, що на наш погляд, катастрофічно мало, враховуючи які задачі виконують співробітники зазначених служб.
Загалом, в цей час, мобілізаційні питання дуже гостро сприймаються широким загалом та дійсно потребують всебічного висвітлення, аби виключити зловживання та маніпулювання в даній сфері.
