Що повинні знати рідні зниклих безвісти військовослужбовців: мобілізація та виплати
Коли військовослужбовець зникає безвісти, його родина опиняється у важкій ситуації, наповненій невизначеністю та болем. Це не лише величезне емоційне потрясіння, але й юридична складність, яка потребує ясності та правильних дій. Родичі, які стикаються з такою трагедією, часто не знають, з чого почати, які у них права і які кроки необхідно зробити.
ІА “ФАКТ” звернулося до юристів адвокатського об’єднання “Репешко і партнери” за коментарями щодо важливих аспектів правового захисту рідних зниклих безвісти військових, зокрема механізму мобілізації родичів і процедури отримання виплат, з якими стикаються сім’ї в цей складний час. Ми прагнемо надати своїм читачам практичні поради та корисну інформацію для того, щоб допомогти у розв’язанні цих важливих питань. Отже, що кажуть юристи.
До нас звертається багато родин, чиї близькі військовослужбовці зникли безвісти, з проханням про юридичну допомогу. Ми розуміємо, що ця ситуація є надзвичайно складною та болючою. Перше, що варто зрозуміти, це те, що у вас є законні права і механізми захисту. Станом на зараз в Україні офіційно зниклими безвісти вважаються майже 40 тисяч осіб. Це діти, цивільні громадяни, а також військовослужбовці. На жаль реальні цифри можуть бути набагато більшими, оскільки є самотні люди, які мешкали на лінії зіткнення, є особи, які залишились в окупації та наразі їх доля не відома. Що стосується військовослужбовців, то в такому випадку не обов’язково зникнення безвісти означає смерть особи. Є ті, хто опинився у полоні РФ, але з ким неможлива зараз комунікація. Непоодинокі випадки, коли військовослужбовець знаходиться в полоні, але про це не відомо ні українським представникам влади, ні родичам полоненого. У зв’язку з актуальністю цього питання, розглянемо алгоритм дій та наслідки зникнення безвісти саме даної категорії громадян.
Крім безпосередньо пошуку зниклої рідної людини, отримання статусу безвісти зниклого необхідно ще для врегулювання ряду питань. Так, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають:
– жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
– військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
– працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
– осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
– осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
– жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Також у разі зникнення безвісти військовослужбовця, за ним зберігаються виплати у розмірі його посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та інших видів грошового забезпечення. Члени родини мають право на отримання такої виплати щомісячно. Відповідно до п. 6 Постанови КМУ від 30 листопада 2016 р. № 884 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх”, у всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Є ще багато інших пільг та виплат, передбачених для даної ситуації, але ми навели самі актуальні.
Отже, діяти потрібно у двох напрямках:
- Звернутися до територіального центру комплектації та соціальної підтримки через який була мобілізована зникла особа. Своєю чергою ТЦК та СП надсилає безпосередньо до військової частини де проходив службу військовослужбовець письмовий запит, аби за результатами службового розслідування отримати офіційну інформацію що до статусу зниклої особи.
- Звернутися до територіального підрозділу Національної поліції для надання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Разом з прийняттям заяви родичам можуть запропонувати здати біологічні зразки для проведення молекулярно-генетичної експертизи. При цьому за кожною заявою про зникнення особи поліція відкриває справу, яка реєструється в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Обов’язково отримайте витяг з ЄРДР – в ньому буде зазначений номер кримінального провадження, орган який прийняв заяву. Ще один момент – вір органів поліції потрібно вимагати внести відомості до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
Річ у тому, що наразі в Україні діє Закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, який визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. При цьому особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
На підставі цього закону діє Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин – електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.
Далі для родичів зниклого військовослужбовця в плані отримання відстрочки від призову починаються проблеми. Згідно згаданого раніше закону є поняття “особа, зникла безвісти за особливих обставин” та згідно з нормами цивільного законодавства – “безвісно відсутня особа”. Фактом підтвердження першого статусу є саме довідка з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Другий статус отримується за рішенням суду, при цьому це досить тривала процедура, яка проходить за участю судді та двох присяжних. Два різні поняття, два різні статуси. Ось в цьому моменті й криється перший підступ ситуації.
До заяви поданої в ТЦК та СП родичі зниклої особи повинні за чинними нормами подати заяву, документи, які підтверджують родинні зв’язки та рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин про що зазначено в постанові КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.
Необхідно зауважити, що з моменту внесення до реєстру відомостей про зникнення особи така людина набуває статусу зниклої безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Таким чином особа отримує статус офіційно підтверджений адміністративним шляхом.
Постанова №560 вимагає від родичів зниклого військового встановлювати той же самий факт, але в судовому порядку. При цьому рішення суду, яке б мало формулювання: “Визнати Сидоренко Петра Миколайовича таким, що зник безвісти за особливих обставин” отримати не можливо. Воно може звучати тільки наступним чином: “Визнати Сидоренко Петра Миколайовича безвісно відсутнім”, як передбачено статтею 305 Цивільного Кодексу України. Але ТЦК та СП за чинними нормами вимагає рішення яке б звучало як зазначено в першому варіанті.
Зазначені обставини роблять складнішими й без того важке життя зниклих безвісти військовослужбовців.
У зв’язку з цією колізією чинних норм ТЦК та СП зазвичай відмовляють родичам у відстрочці, вимагаючи надання рішення суду, яке фактично отримати не можливо. Для розв’язання даної проблеми зараз є два шляхи, які на жаль потребують часу та терпіння:
- Подати до суду заяву про визнання особи безвісно відсутньою. Отримати рішення суду, яким в задоволенні зазначеної заяви буде відмовлено. Отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Рішення суду та витяг з Реєстру надати разом з заявою про відстрочку до ТЦК та СП. Отримати від ТЦК та СП відмову у отриманні відстрочки та подати до адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними діями ТЦК та СП та зобов’язання останнього розглянути заяву про надання відстрочки від призову.
- Не звертатися до суду та не отримувати рішення про визнання особи безвісно відсутньою. Одразу отримати витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Витяг з Реєстру надати разом з заявою про відстрочку до ТЦК та СП. Отримати від ТЦК та СП відмову у отриманні відстрочки та подати до адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправними діями ТЦК та СП та зобов’язання останнього розглянути заяву про надання відстрочки від призову.
Яким шляхом йти ефективніше, поки ще незрозуміло, але зауважимо, що другий шлях коротший у часі та є більш вагомо доказовий.
Другий підступ випливає з наступного – не виключаються із списків особового складу військової частини, а обліковуються як тимчасово відсутні особи: які зникли безвісти – до визнання їх у судовому порядку безвісно відсутніми або оголошеними померлими, що передбачено п. 16 наказу МОУ від 15.09.2022 № 280 “Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України”. Отже, у разі визнання особи в судовому порядку безвісно відсутніми або оголошення померлими, що тягне за собою обов’язкове виключення такого військовослужбовця зі списків військової частини. Виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини автоматично означає припинення виплат членам сім’ї грошового забезпечення.
Таким чином, перед родиною стоїть вибір – отримання грошового забезпечення або отримання відстрочки від мобілізації. Судової практики з даних питань ще не існує, оскільки до Верховного Суду України ще не дійшли справи, які можливо перебувають на розгляді судів першої та другої інстанції, а тому для формування судової практики потрібен певний час. Втім зазначене не перешкоджає родичам зниклого військового вже зараз звернутися до суду у разі припинення виплат грошового забезпечення та особисто почати формувати судову практику.
Хочемо зазначити, що дійсно дуже сумно та соромно перед рідними військовослужбовців, які зникли безвісти. Мало того, що рідні не мають уяви, що саме відбулося з їх близькою людиною – він вже помер, чи можливо в полоні, а якщо так, то чи вийде живим з полону. Надія підтримує життя багатьох із них, при цьому держава не допомагає, а навпаки – ускладнює життя близьких та рідних. Маємо надію, що у зв’язку із даною ситуацією офіційними органами будуть зроблені кроки з врегулювання наявних колізій та спірних питань.
