У тіні війни й бюджетних дір ринок нелегального тютюну в Україні знову повернувся на траєкторію зростання. Схеми виробництва, контрабанди й торгівлі, які роками працювали під прикриттям, не тільки збереглися, а й скористалися новими умовами: зростанням акцизів, падінням доходів населення, перевантаженістю правоохоронної системи війною. За оцінками експертів, втрати держбюджету через несплату податків у тютюновій сфері складають понад 24 мільярдів гривень — суму, яка у воєнній економіці співмірна з закупівлею 400 тисяч FPV-дронів. Повернення нелегального тютюну на такі масштабні позиції в умовах війни створює не тільки фіскальні втрати, а й демонструє стабільність корупційних схем, які продовжують забезпечувати безперешкодну роботу тіньових виробників та контрабандистів навіть за надзвичайних умов. Ця проблема є стабільною паралельною економікою, яка працює під час війни так само ефективно, як і до неї.
Нелегальний тютюн під час війни: як Україна втрачає мільярди
У період війни податкова дисципліна має прямий зв’язок з оборонною спроможністю держави, тому в різні часи політичні лідери про це говорили жорстко. Під час Другої світової війни президент США Франклін Рузвельт наголошував, що ухилення від сплати податків в умовах збройного конфлікту — це не просто злочин, а пряма шкода обороноздатності держави. Президент США Гаррі Трумен, який зайняв посаду після Рузвельту, заявив, що несплата податків під час війни є державною зрадою.
У свою чергу Прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль зазначав, що людина, яка ухиляється від сплати податків у воєнний час, стріляє в спину своїм солдатам. Він також підкреслював, що перемога у війні забезпечується потом, кров’ю і податками. Генерал Дуайт Ейзенхауер наголошував, що кожен цент, який не потрапив до бюджету, зменшує кількість патронів на фронті. Під час збройного конфлікту у В’єтнамі міністр фінансів США Вільям Саймон вказував, що війна потребує не лише хоробрості на фронті, а й фінансової відповідальності в тилу. Після початку повномасштабної війни Росії проти України у 2022 році Президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що чесність платника податків під час війни є питанням виживання держави.
В Україні у 2025 році ці слова звучать як вирок. Війна триває четвертий рік, а тіньовий ринок тютюну знову демонструє зухвалий ріст, підриваючи бюджет, який і без того витримує колосальне навантаження. Кожна нелегальна пачка сигарет є не тільки втраченим акцизом, а зірваним контрактом на дрони та іншу зброю, недофінансованою зарплатою військових, не збудованими фортифікаціями, недоотриманими коштами на лікування і реабілітацію наших захисників.
У 2025 році ринок нелегального тютюну в Україні після короткочасного падіння знову пішов угору. За даними компанії Kantar Ukraine, вже в лютому 2025 року обсяги нелегальної тютюнової продукції в країні зросли до 14,1% загального ринку. Це перше зростання після стабільного зниження протягом 2024 року. За їхньою оцінкою, загальний обсяг нелегальних сигарет у 2025-му може скласти близько 5 мільярдів штук. При цьому сума несплачених до бюджету України податків перевищить 24,2 мільярда гривень. Вона не є абстрактною, бо за цю суму Україна могла б закупити щонайменше 120 бойових дронів типу «Байрактар» або понад 400 тисяч FPV-дронів, які вже стали одним з головних елементів успіхів на фронті. Також на ці гроші можна було б майже рік утримувати понад 50 тисяч військових, виплачуючи їм зарплати у 40–45 тисяч гривень. Це фінансування для 12 тисяч квартир для тих, хто втратив житло через війну. Це три нових військових госпіталі або посилення української ППО, яке сьогодні рятує сотні життів щодня.
Ситуація набагато серйозніша, ніж одинична цифра за поточний рік. Динаміка останніх років демонструє, що втрати від тіньового тютюну обчислюються десятками мільярдів щороку. Так, у 2023 році частка нелегального ринку сигарет досягла рекордних 25,7% у жовтні, а середньорічний показник склав 21,8%. Обсяг тіньового товару тоді сягнув 353 мільйонів 115 тисяч пачок. За підрахунками асоціації «Укртютюн», бюджети всіх рівнів тоді недоотримали 23,5 мільярда гривень тільки через несплату акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу. Тобто кожна п’ята сигарета продавалась з порушенням законодавства.
У 2024 році державі вдалося частково відкотити зростання нелегального ринку. Після пікового 2023 року частка тіньових сигарет почала знижуватися. Середньорічна частка нелегальної продукції опустилась до 16,1% — це став найнижчий показник з початку великої війни. Упродовж року динаміка залишалася нестабільною: в липні 2024 року частка становила 14,6%, у жовтні знизилась ще сильніше — до 12,6%. Проте цей прогрес виявився нетривалим. Вже з початку 2025 року тенденція знову розвернулась у протилежний бік: нелегальний сегмент почав нарощувати обсяги.
Навіть на тлі цих коливань обсяги втрат для державного бюджету залишаються критичними. Міжнародний валютний фонд у своїх звітах фіксує, що Україна щороку втрачає на акцизних податках від нелегального тютюну від 17 до 31 мільярда гривень. Це офіційні цифри, які включаються у моніторинг місій МВФ під час перегляду фінансової стійкості України. Іншими словами, масштаб збитків від тіньового тютюнового ринку входить у перелік ключових ризиків для макрофінансової стабільності держави в умовах війни.
Якщо брати до уваги несплату акцизів, ПДВ і роздрібного податку, лише за три останні роки війни прямі бюджетні втрати перевищили 70 мільярдів гривень. За різними оцінками та з урахуванням коливань часток у різні місяці, сукупна сума недонадходжень за 2023, 2024 і початок 2025 року наближається до 75–80 мільярдів гривень. Це обсяг, співставний з річними видатками Міністерства охорони здоров’я. Це більше, ніж держава спрямовує на всю державну підтримку освіти. Це вдвічі більше за ті кошти, які Україна змогла виділити у 2023 році на озброєння армії з внутрішніх бюджетних джерел, без урахування західної допомоги.
Втім, податкові втрати є лише часткою проблеми. Нелегальний тютюновий бізнес створює значно ширшу зону токсичного тиску: це тіньова зайнятість, нелегальний обіг готівки, корупційні схеми у правоохоронних та контрольних органах, репутаційні ризики при отриманні міжнародної фінансової підтримки. Держава щоразу змушена виправдовуватися перед донорами, чому існуючі зобов’язання з боротьби з контрабандою залишаються декларативними.
Отже, слова видатних політиків різних років в Україні 2025 року набули буквального змісту. Ухилення від сплати податків під час війни перестало бути економічною проблемою, а перетворилось у ще одну форму удару по державі, яка кожного дня тримає фронт.
Як виглядає механізм цього мародерства і хто наживається
Після ударів влади по тіньовому тютюновому ринку в перші роки повномасштабної війни механізми нелегального бізнесу не зникли. Вони змінили тактику, але не припинили приносити мільярдні втрати для бюджету України навіть у той момент, коли держава веде важку війну. І ті, хто стоїть за цими схемами, не лише зберегли свій бізнес, а примножили його, продовжуючи отримувати прибутки з кожної пачки контрафактних або безакцизних сигарет.
Основою нелегального ринку залишаються внутрішні підпільні виробництва, які розташовані переважно в центральних, північних і південних регіонах України. Вони діють під прикриттям фіктивних підприємств, оформлених на підставних осіб або офшорні компанії, часто маскуючись під легальне виробництво з дозволами й сертифікатами. За оцінками аналітиків, більшість таких нелегальних фабрик продовжують функціонувати завдяки формальним лазівкам у дозвільних процедурах. Коли правоохоронні органи проводять обшуки й вилучення продукції, ці виробництва фактично за короткий час переносять обладнання в інше місце й відновлюють роботу.
Після початку повномасштабної війни влада намагалася завдати удару по цих ланцюгах: за два роки було проведено понад 500 обшуків, вилучено тисячі ящиків контрафактних сигарет, ліквідовано частину транспортних каналів. Але, як свідчать звіти податкової служби, учасники схем швидко адаптувались. Перевезення великих партій замінили дрібним роздрібним транзитом із проміжними перевалочними базами. Частину товару оформлюють як гуманітарні вантажі. Саме гуманітарна сфера стала однією з найбільш вразливих ділянок, де нелегальний товар без проблем пересувається країною без достатньої перевірки.
Окремою ділянкою зловживань є це так званий псевдоекспорт. До 2023 року в Україні існувала норма, що дозволяла виробництво сигарет на експорт за нульовою акцизною ставкою. Формально товар вивозився з України, однак значна його частина поверталася назад на внутрішній ринок, оминаючи акцизи й ПДВ. За оцінками експертів, через цю схему бюджет щорічно втрачав до 10 мільярдів гривень. У 2024 році частину лазівок було перекрито, але значна кількість нелегальної продукції продовжує надходити в Україну. При цьому основними джерелами нелегального ринку є підпільні фабрики на території України, контрабанда з країн Євросоюзу, транзит з Білорусі, реекспортні схеми з Молдови та країн Кавказу. Нелегальні виробництва розташовані переважно у центральних, північних та південних регіонах України, часто прикриваючись легальними підприємствами з фіктивною звітністю.
Важливою складовою тіньового ринку залишаються підроблені акцизні марки, частина яких друкується за межами України — в першу чергу у Придністров’ї. За офіційними даними Держмитслужби, у 2023 році кількість виявлених підроблених марок зросла удвічі. Вже у 2025 році, за даними Kantar Ukraine, третина нелегальних сигарет (33%) в Україні мала підроблені акцизні марки, 67% припадало на підробки міжнародних брендів.
Слід зазначити, що ключовими гравцями на ринку контрафактної продукції у 2025 році аналітики Kantar називають «Маршалл Файнест Тобакко», «Юнайтед Тобако», VK Tobacco FZE, які разом дають 25% підроблених сигарет без марок акцизу, а також «Українське тютюнове виробництво», яке формує ще 8%. Водночас доля контрабандних поставок скоротилась: з 2,7% у 2021 році до 0,6% у лютому 2025-го, хоча протягом 2024 року зафіксовані сплески до 2,2% — у квітні, та 2,6% — у жовтні. Середній рівень контрабанди в 2024 році склав 1,9%.
Однією з найпоширеніших схем є нелегальна реалізація продукції, виготовленої нібито для Duty Free або експорту. Ця продукція потрапляє у роздрібну торгівлю без сплати податків, що дозволяє продавати її значно дешевше, ніж легальні сигарети. У лютому 2025 року частка нелегальної продукції Duty Free становила 6,4%, середньорічний показник 2024 року — 5,9%. Частка підробленої продукції в лютому 2025 року досягла 7% при середньорічному показнику 2024 року — 8,3%. За даними Kantar Ukraine, більше половини нелегальної продукції Duty Free (55%) виробляється на Винниківській тютюновій фабриці (Львівська область). Основні марки — Compliment (50%) та Lifa (5%). Решта — Marshall (25%), Urta (9%), Brut (6%) та невизначені виробники.
Marshall Finest Tobacco Ukraine, що працює в селі Острів Тернопільської області, фігурувала у вилученнях після обшуків у 2024 році через підозри у виробництві нелегальних сигарет. «Українське тютюнове виробництво» в Гощі Рівненської області фігурує у низці кримінальних справ за ухилення від податків, контрафакт і контрабанду. За даними судового реєстру, у 2023–2024 роках ця компанія виробляла сигарети власних брендів і підробки міжнародних торгових марок, реалізовуючи їх з підробленими акцизними марками всередині країни та через контрабандні канали до ЄС. У листопаді 2024 року підприємство втратило ліцензію.
Винниківська тютюнова фабрика неодноразово опинялась в епіцентрі розслідувань. У березні 2023 року Бюро економічної безпеки виявило на її складах 1,6 мільйона пачок нелегальних сигарет, що принесло бюджету збитків на 85 мільйонів гривень. Фабрику звинувачували у використанні схем з дешевшими акцизними марками, призначеними для сигарил, що суттєво знижувало акцизне навантаження. Також фіксувалися порушення процедур атестації виробництва, що давало підстави для призупинення її ліцензії.
Після того, як в Україні заборонили виробництво сигарет Duty Free, тіньовий бізнес перейшов до нових схем псевдоекспорту. При митному оформленні контейнерів, переважно в порту Одеси, використовуються фіктивні контракти з компаніями-прокладками з Сирії, Іраку, Туреччини, Таїланду. Маркування таких товарів не відповідає стандартам жодної з цих країн, містить мінімум інформації про шкоду куріння або взагалі не містить таких попереджень. Контейнери після розмитнення або залишаються в Україні, продаючись за заниженими цінами без податків, або незаконно вивозяться в Європу, формуючи чорний ринок контрафакту в країнах ЄС. При цьому в митних деклараціях власниками такої продукції часто зазначаються ті ж самі гравці — Marshall Finest Tobacco Ukraine і Винниківська тютюнова фабрика.
Попри десятки обшуків, вилучень, тимчасових зупинок виробництва, ці підприємства продовжують працювати. Жодна кримінальна справа проти великих учасників ринку досі не завершилась реальними обвинувальними вироками, а виробництво та реалізація нелегальних сигарет тривають, завдаючи державі мільярдних втрат.
Водночас реалізація нелегальних цигарок відбувається відкрито. За даними Kantar Ukraine, у 2025 році основними каналами є кіоски (39% нелегального обігу), магазини (29%), вуличні продавці (14%) та ринки (11%). Тобто вони не продаються підпільно. При чому найбільші обсяги торгівлі нелегальною тютюновою продукцією зафіксовані у Дніпропетровській (28%), Одеській (16%), Львівській (9%), Харківській (8%), Київській (7%) і Хмельницькій (5%) областях. У цих регіонах нелегальний товар продається фактично безперешкодно.
Відповідальність за існування цієї злочинної схеми не обмежується лише підпільними виробниками чи контрабандистами. За кожною нелегальною пачкою стоїть ціла інфраструктура роздрібного збуту, логістики, торгівлі та мовчазної згоди частини правоохоронної системи. Без легальних торгових точок, які продають нелегальну продукцію, цей ринок не існував би в таких масштабах. Фактично нелегальні сигарети стали частиною легального ринкового обігу.
Варто розуміти, що відповідальність за схему, через яку бюджет та армія недоотримують значні суми, несуть не лише ті, хто організовує виробництво контрафактної та безакцизної продукції, але й ті, хто забезпечує її збут, купує цю продукцію, а також ті, хто має боротися з цим явищем. Можна частково зрозуміти людей, які втратили роботу, житло, стабільний дохід і змушені економити на всьому — в тому числі на сигаретах. Однак це не пояснює того, що за рахунок цієї вразливості громадян спокійно працюють торгові точки, власники яких свідомо обирають продавати нелегальну продукцію, отримуючи з цього стабільний прибуток.
Держава на словах активно бореться з тіньовим ринком. Правоохоронці демонструють обшуки, вилучення, порушені провадження. Але за кожною гучною операцією стоїть одна і та сама кінцева картина: жодна резонансна справа проти ключових виробників контрафакту за всі роки війни не завершилася обвинувальним вироком і реальним покаранням. Ті, хто забезпечує нелегальне виробництво, збут і прикриття, продовжують працювати. Схеми змінюють логістику, юридичні адреси, підконтрольні компанії, але залишаються активними.
Серед громадських активістів, аналітиків і частини народних депутатів давно лунають звинувачення на адресу правоохоронних органів та контролюючих відомств, які не демонструють реальної ефективності в розслідуванні цих схем. Їхні дії часто зводяться до ситуативних рейдів без стратегічного результату. Саме ця «сліпота» і небажання доводити справи до суду є однією з ключових причин збереження та подальшого зростання злочинної тіні.
Ситуацію ускладнює й те, що окремі схеми будуються на прогалинах законодавства. Наприклад, ще у 2023 році в Україні існувала лазівка — виробництво сигарет для експорту за нульовою акцизною ставкою. Формально товар вивозився з України, але потім значна його частина нелегально поверталася на внутрішній ринок, обходячи акциз і ПДВ. За різними оцінками, через таку схему бюджет втрачав до 10 мільярдів гривень щороку. У 2024 році держава ліквідувала частину цих норм, але чимало сірого імпорту продовжує потрапляти до країни через суміжні території.
Ще однією проблемою є те, що частина нелегальної продукції офіційно маркується підробленими акцизними марками, які виготовляються за межами України, насамперед у Придністров’ї. За оцінкою Держмитслужби, у 2023 році кількість виявлених підроблених марок зросла вдвічі порівняно з попереднім роком.
Чи є шанс змінити ситуацію
Розірвати систему нелегального тютюнового бізнесу в Україні можливо лише при одночасному запуску комплексу реальних, а не декларативних заходів. Першим і ключовим залишається питання ефективної роботи правоохоронних органів. Без дієвого слідства, яке б не зупинялося на гучних обшуках і вилученнях, а доводило би справи до конкретних обвинувальних вироків, знищити організовані виробничі схеми неможливо. Сьогодні переважна більшість справ зависає на рівні досудових кримінальних проваджень, окремі вироки носять вибірковий характер, а великі гравці тіньового ринку залишаються недоторканними. Поки існує система кришування на різних рівнях — від окремих правоохоронців до високих посадовців у центральних органах влади — кіоски, фабрики і логістичні схеми працюють без системних збоїв.
Жорсткий контроль за логістичними каналами має стати другим елементом. Перевезення нелегальних сигарет сьогодні відбувається малими партіями, складними маршрутами, через численні проміжні пункти. Тут критично важлива система моніторингу внутрішніх перевезень і контроль руху товару не лише при перетині кордонів, а і всередині країни — особливо на складах, перевалочних базах, транспортних вузлах.
Не менш важливим є повне перекриття лазівок для псевдоекспорту та сірого Duty Free. Поки діють норми, що дозволяють формально декларувати продукцію як таку, що призначена для експорту, виробники будуть користуватись цими прогалинами. Контейнери з підробленими контрактами, оформлені на фіктивних отримувачів у Сирії, Іраку, Таїланді чи на Кавказі, залишаються джерелом повернення нелегального товару в Україну або його виведення на чорний європейський ринок. Заборона таких схем має супроводжуватися контролем кожної експортної партії з реальною перевіркою кінцевого покупця, маршруту поставки і документального підтвердження законності операцій.
Окремим критичним напрямом є запровадження сучасних цифрових систем відстеження виробництва, обігу і продажу тютюнових виробів. У Європейському Союзі працює система Track&Trace, яка дозволяє простежити шлях кожної пачки від фабрики до торгової точки. У Словаччині, Польщі та Литві після впровадження таких систем обсяги нелегального ринку знизились до рівня 3–5%. В Україні спроби запуску подібних електронних систем блокуються роками саме з боку тих, для кого тіньовий ринок став джерелом стабільних доходів.
Ще одним необхідним компонентом залишається міжнародна співпраця. Частина потоків йде через сусідні держави, використовуючи їхню територію як транзитну або джерело підроблених марок. Спільні слідчі групи, обмін даними між митницями, узгодження кримінальної відповідальності на міждержавному рівні здатні ускладнити роботу транскордонних ланцюгів.
Однак жоден з технічних інструментів сам по собі не забезпечить результату, якщо не буде головного — чіткої політичної та виконавчої волі державних органів повністю демонтувати побудовану за роки нелегальну модель обігу тютюнової продукції. Йдеться не про чергові заяви, гучні пресрелізи, поодинокі обшуки чи разові операції. Питання — у цілеспрямованому і системному розриванні всіх ланок схеми одночасно: від виробничих потужностей, де виготовляється контрафакт, від складів, де його накопичують перед розподілом, від оптових ланцюгів, які організовують збут, до торгових точок, де нелегальна продукція відкрито продається, і до тих, хто забезпечує адміністративне прикриття цих процесів у контролюючих та правоохоронних структурах.
Як бачимо, станом на сьогодні така робота майже не проводиться. Нелегальні фабрики продовжують працювати, контейнери з псевдоекспортною продукцією проходять митне оформлення, роздрібні точки безперешкодно продають сигарети без акцизу, а бюджет втрачає кошти, які могли би фінансувати закупівлі дронів, озброєння, спорядження і все те, що сьогодні критично потрібне для армії. Повномасштабна війна триває вже четвертий рік, але внутрішні економічні схеми, які обкрадають державу під час бойових дій, залишаються недоторканими. Отже, в той час, як на фронті наші військові захищають країну, у тилу бюджет продовжує втрачати мільярди через тих, хто стріляє їм в спину.
