Україна стоїть на порозі однієї з найбільших змін у пенсійній системі за останні десятиліття. Міністерство соціальної політики анонсує впровадження законопроєкту, який може радикально змінити принципи нарахування та виплат пенсій. Передбачається, що основною метою реформи стане модернізація застарілої системи, прозорість, а також справедливість та орієнтованість на довгострокову стабільність. Але чи готова держава до таких змін? Чи стануть вони полегшенням для пенсіонерів або додадуть нові виклики? І найголовніше — як це вплине на фінансову стабільність мільйонів українців?
Стан пенсійної системи України
Стан пенсійної системи України є лакмусовим папірцем економічного і соціального розвитку країни. На 1 січня 2024 року в Україні налічується 10,516 мільйона пенсіонерів — це майже на 200 тисяч менше, ніж рік тому. Відносно 1991 року, коли в країні було 13,1 мільйона пенсіонерів, і особливо 1993-го, коли їхня кількість зросла до 14,2 мільйона, нинішні цифри свідчать про тривалу тенденцію скорочення. Від 1994 року кількість пенсіонерів стабільно зменшується приблизно на 2% щороку, що є результатом як демографічних змін, так і складної соціально-економічної ситуації.
Попри скорочення кількості пенсіонерів, їхній рівень життя залишається болючою проблемою. На сьогодні понад половина пенсіонерів отримують менше 4 тисяч гривень на місяць. Проте, якщо порівняти із ситуацією попередніх років, є деякі позитивні зрушення. Частка тих, хто отримує пенсії менше 3 тисяч гривень, зменшилася з 39% до 30% за 2023 рік. Водночас кількість пенсіонерів із пенсіями від 4 тисяч гривень і більше зросла. Це пов’язано як із поступовою індексацією пенсій, так і з підвищенням середньої пенсії по країні, яка станом на початок 2024 року досягла 5 385,25 гривень, що на 16,5% більше, ніж у минулому році.
Регіональні диспропорції у рівні пенсій залишаються значними. Найвищий середній розмір пенсії зафіксовано у столиці — 7 248 гривень, тоді як найнижчий — у Тернопільській області, де середня пенсія складає лише 4 070 гривень. Ці відмінності відображають різний рівень економічного розвитку регіонів, а також відмінності у середніх заробітках, які формують базу для нарахування пенсій.
Проте проблема фінансування пенсій залишається критичною — на одного пенсіонера припадає менше одного працюючого. В Україні зараз є близько 14 мільйонів працездатного населення, з яких лише 6,5 мільйона зайняті в легальному бізнесі та сплачують податки. Ще 3 мільйони — це працівники бюджетної сфери, які також сплачують податки, але з коштів, отриманих від держави. У результаті вся пенсійна система тримається на єдиному соціальному внеску, який сплачують ці працівники, а також на внесках фізичних осіб-підприємців.
Слід зазначити, що старіння населення створює загрозу для стабільності пенсійної системи. Якщо тенденція збережеться, у майбутньому один працюючий українець буде змушений утримувати не одного, а декількох пенсіонерів. Це означає, що нинішнім 40-річним і молодшим вже зараз варто замислитися про створення власних пенсійних накопичень.
Уже сьогодні видно, що без додаткових механізмів накопичувальної системи солідарний рівень не зможе забезпечити гідний рівень життя пенсіонерам. Адже більшість коштів, які надходять у Пенсійний фонд, одразу ж витрачаються на виплати чинним пенсіонерам, не створюючи запасу для майбутніх. Саме тому реформа пенсійної системи, яка має включати впровадження другого рівня – накопичувального – стала необхідною умовою для уникнення колапсу в майбутньому.
Що передбачає пенсійна реформа
Міністерство соціальної політики України оприлюднило законопроєкт, який має стати основою для проведення масштабної пенсійної реформи. Він зараз знаходиться на етапі фінального погодження і незабаром буде поданий на розгляд Верховної Ради.
Однією з найбільших проблем нинішньої системи є відсутність справедливості у розподілі пенсійних виплат. Люди з однаковим трудовим стажем і заробітною платою, але різним роком виходу на пенсію, отримують абсолютно різні суми. Відмінність може сягати до 50%, і це не межа. Причина цього полягає у складній і часто незрозумілій системі перерахунку пенсій, яка лише поглиблює нерівність. Пенсійна реформа має на меті усунути цю несправедливість.
Новий підхід передбачає запровадження трирівневої системи, яка включатиме базову, страхову та накопичувальну пенсії. Базова пенсія буде однаковою для всіх громадян і складатиме 30% від мінімальної зарплати. Вона гарантуватиме мінімальний рівень доходу, незалежно від стажу чи зарплати. Страхова пенсія залежатиме від внесків, які людина накопичувала протягом трудового життя, і розраховуватиметься за бальною системою. Кожен рік офіційної роботи приноситиме працівнику бали, які матимуть грошовий еквівалент, що переглядатиметься щороку. Це замінить традиційну індексацію, яка часто не враховує реальних економічних умов.
Найбільше очікувань пов’язано із впровадженням другого рівня – накопичувальної пенсії. Законодавчі передумови для цього були створені ще 20 років тому, але досі всі спроби зазнавали невдачі. Цього разу уряд планує зробити накопичення обов’язковими для працюючих громадян віком до 55 років. Частина заробітку щомісяця спрямовуватиметься на особисті рахунки, які в майбутньому забезпечать додатковий дохід. Накопичувальні кошти можуть інвестуватися у національну економіку, що сприятиме її зростанню.
Однак це лише частина картини. Уряд також планує ліквідувати спеціальні пенсії, які давно стали символом соціальної нерівності. Судді, прокурори та інші категорії зможуть отримувати додаткові виплати лише з власних накопичень, а не з солідарної системи. Це не лише спростить управління системою, але й зменшить фінансове навантаження на бюджет.
Критично важливим є питання фінансування реформи. На перших етапах, щоб компенсувати дефіцит Пенсійного фонду, уряд планує залучати міжнародну допомогу та інвестувати кошти з державного бюджету. Крім того, розглядаються можливості співпраці з приватними інвесторами для розвитку накопичувальної складової.
Реформа також враховує демографічні виклики. Сьогодні кількість працюючих громадян у відношенні до пенсіонерів продовжує скорочуватися. Якщо не змінити систему, через кілька років держава просто не зможе забезпечувати навіть мінімальні виплати. Тому впровадження накопичувальної системи – це не лише вимога часу, але й крок до економічної стабільності.
Уряд обіцяє, що нова система запрацює вже з 2025 року. Однак для цього потрібно не лише ухвалити законопроєкт, але й забезпечити його реалізацію. Це потребуватиме значних змін у роботі Пенсійного фонду, навчання громадян і впровадження нових технологій для обліку внесків та виплат.
Впровадження бальної системи
Після впровадження пенсійної реформи головним елементом розрахунку виплат стане бальна система, яка покликана змінити традиційний підхід до визначення пенсійних сум. Вона дозволить чітко співвідносити трудову діяльність із майбутніми виплатами, роблячи їх більш зрозумілими і прозорими. Бали будуть нараховуватися щомісяця кожному працівнику, який отримує офіційну зарплату. Їх кількість залежатиме від рівня доходу. Так, працівник, чия зарплата дорівнює середній офіційній зарплаті в країні, зароблятиме за місяць 10 балів. Якщо зарплата вища за середню, кількість балів зросте пропорційно; якщо нижча – зменшиться.
Наприклад, уявімо працівника, який отримує 22 тисячі гривень, тоді як середня зарплата в країні становить 15 тисяч гривень. Його дохід перевищує середній у 1,47 раза, тому за місяць роботи він отримає 14,7 бала. Інший працівник із зарплатою 10 тисяч гривень (66,7% від середньої) заробить 6,67 бала. А от людина з мінімальною зарплатою 6700 гривень отримає лише 4,47 бала (44,7% від середнього рівня).
Для виходу на пенсію необхідно мати мінімум 1440 балів, що відповідає 12 рокам роботи із середньою зарплатою. Якщо людина працювала офіційно 35 років із середнім доходом, вона накопичить близько 4200 балів. Ця кількість стане базовим орієнтиром для визначення вартості одного бала. Наприклад, якщо у 2024 році вартість одного бала становитиме 1,05 гривні, то людина з 4200 балами отримає страхову пенсію у розмірі 4410 гривень.
Розглянемо більш детальні випадки. Працівник із доходом 20 тисяч гривень, який пропорційно отримуватиме 13,33 бала щомісяця, за 35 років накопичить 5600 балів. При ціні одного бала 1,05 гривні його страхова пенсія складе 5880 гривень. Інший працівник, який отримував мінімальну зарплату протягом 35 років, накопичить близько 1865 балів, що відповідає 1958 гривням страхової пенсії.
Базова пенсія, яка також стане частиною виплат, складатиме 30% від мінімальної зарплати. Наприклад, за мінімальної зарплати 8000 гривень базова пенсія дорівнюватиме 2400 гривень. У підсумку загальний розмір пенсії формується як сума страхової частини та базової. Таким чином, працівник із середньою зарплатою зможе розраховувати на загальну пенсію в 6810 гривень (4410 гривень страхової + 2400 гривень базової). Працівник із мінімальною зарплатою отримає 4358 гривень (1958 гривень страхової + 2400 гривень базової).
Ті, хто вже вийшов на пенсію, не залишаться без уваги. Для них виплати перерахують за новими правилами: зароблені раніше бали помножать на їхню поточну вартість, а до страхової частини додадуть базову пенсію. Інші надбавки, такі як компенсація за особливі умови праці чи статус, будуть переведені на фінансування з державного бюджету. У разі, якщо нова система виявиться менш вигідною, розмір пенсій залишиться на колишньому рівні.
Оновлена система має стимулювати офіційне працевлаштування та підвищення рівня зарплат. Вона пропонує чіткий і справедливий підхід, де кожен працівник самостійно формує майбутню пенсію, знаючи, що його внески у систему працюють на нього. Це реформа, яка має на меті не просто модернізувати систему виплат, але й змінити ставлення до праці, страхових внесків і планування свого фінансового майбутнього.
Солідарна пенсія після пенсійної реформи
Розрахунок розміру солідарної пенсії після пенсійної реформи базуватиметься на сумі двох складових: базової та страхової частин. Базова пенсія буде однаковою для всіх громадян і визначатиметься як 30% від мінімальної зарплати. Наприклад, якщо мінімальна зарплата у 2024 році становитиме 8000 гривень, базова пенсія дорівнюватиме 2400 гривень.
Що стосується страхової пенсії, вона залежатиме від кількості накопичених пенсійних балів, які розраховуватимуться на основі офіційного доходу громадянина. При цьому один бал матиме грошову вартість, яка переглядатиметься щороку. Наприклад, у 2024 році вартість одного бала може становити 1,05 гривні.
Розглянемо конкретні приклади. Людина, яка працювала 35 років із середньою зарплатою по країні (15 тисяч гривень), накопичить 4200 балів. При вартості одного бала 1,05 гривні розмір її страхової частини пенсії складе 4410 гривень. Додавши базову пенсію (2400 гривень), загальна сума становитиме 6810 гривень.
Якщо працівник отримував зарплату у 30 тисяч гривень, яка вдвічі перевищує середню, то за кожен рік роботи він отримував би 20 балів (замість 10). За 35 років стажу така людина накопичить 8400 балів. Їх грошова вартість у 2024 році дорівнюватиме 8820 гривням. У поєднанні з базовою пенсією її загальний розмір складе 11 220 гривень.
Для працівника, який усе життя отримував мінімальну зарплату у 6700 гривень, ситуація виглядатиме інакше. Оскільки його дохід становив 44,7% від середньої зарплати, він зароблятиме 4,47 бала щомісяця. За 35 років це складе 1865 балів, вартість яких у 2024 році дорівнюватиме 1958 гривням. Разом із базовою пенсією така особа отримуватиме 4358 гривень.
Варто зазначити, що існує верхня межа нарахування пенсійних балів. Максимальна сума, з якої нараховуватимуть бали, відповідає 15 мінімальним зарплатам. Навіть якщо працівник отримує більше, бали розраховуватимуться лише з цієї межі. Це означає, що людина із зарплатою, скажімо, 200 тисяч гривень і 120 тисяч гривень, накопичить однакову кількість балів, якщо обидва доходи перевищують встановлену межу.
Тим, хто вже перебуває на пенсії, реформа також принесе зміни. Всі раніше нараховані пенсії будуть перераховані за новими правилами. Зароблений стаж та внески будуть переведені у бали, які помножать на актуальну вартість одного бала. До цієї суми додадуть базову пенсію. Наприклад, якщо людина зараз отримує 4000 гривень, а після перерахунку її новий розрахунок покаже 4200 гривень, вона отримуватиме більшу суму. Однак, якщо новий розрахунок виявиться менш вигідним, держава гарантує, що пенсія залишиться на старому рівні.
Окрім цього, надбавки за статус або умови праці більше не враховуватимуться у рамках солідарної системи. Ці виплати перейдуть на фінансування із загального державного бюджету, щоб зменшити навантаження на Пенсійний фонд.
Очікується, що після впровадження реформи більшість українських пенсіонерів побачать підвищення своїх виплат. За прогнозами, до 80% пенсіонерів отримають вигоду від нових правил, оскільки система буде більш справедливою і враховуватиме реальні трудові досягнення кожної людини.
Як зміняться пенсії для чинних пенсіонерів
Після впровадження реформи розмір пенсії для тих, хто вже її отримує, буде визначатися на основі перерахунку раніше зароблених виплат. Це означає, що весь трудовий стаж і внески, зроблені до Пенсійного фонду, переведуть у пенсійні бали за новою методикою. На базі цих балів буде розрахована страхова частина пенсії. До неї обов’язково додадуть базову пенсію, яка стане єдиною і фіксованою для всіх громадян, незалежно від стажу чи заробітної плати.
Базова пенсія складатиме 30% від мінімальної заробітної плати. Наприклад, якщо на момент реформи мінімальна зарплата становитиме 8000 гривень, то базова пенсія дорівнюватиме 2400 гривень. Це нововведення гарантує, що навіть громадяни з мінімальним трудовим стажем отримають певний рівень фінансової підтримки.
Інші надбавки, які раніше нараховувалися за статус чи особливі умови праці, будуть виведені за межі пенсійної системи. Відтепер ці виплати фінансуватимуться напряму з державного бюджету, що дозволить знизити навантаження на Пенсійний фонд. Наприклад, доплати за заслуги перед державою, військовий чи чорнобильський статус більше не враховуватимуться при розрахунку пенсійних балів. Проте, держава зобов’язується продовжувати їх виплату в окремому порядку.
Ключова соціальна гарантія полягає в тому, що якщо після перерахунку розмір пенсії виявиться меншим за той, який отримував пенсіонер до реформи, виплати залишаться на старому рівні. Таким чином, ніхто з громадян не зазнає фінансових втрат у результаті впровадження нової системи.
Накопичувальний рівень пенсійної системи
Одним із найбільш очікуваних і масштабних нововведень стане впровадження другого рівня пенсійної системи – накопичувального. Хоча законодавча база для нього існує ще з 2003 року, реальне впровадження було відкладене через брак політичної волі та фінансових ресурсів. Тепер уряд має намір запустити його з 1 січня 2026 року.
Особливість накопичувального рівня полягає в індивідуальному характері внесків. На відміну від солідарної системи, де кошти надходять у загальний фонд для виплат нинішнім пенсіонерам, накопичувальний рівень передбачає створення персональних рахунків. Кошти, які надходитимуть на ці рахунки, залишатимуться власністю громадянина. Людина зможе не лише розпоряджатися ними у майбутньому, але й передати у спадок. На перших етапах реформи внески до накопичувального фонду становитимуть 2-3% від зарплати. Частина з них буде компенсована за рахунок зменшення податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і єдиного соціального внеску (ЄСВ). Наприклад, у перший рік роботодавець і працівник сплачуватимуть по 1%, а ще 1% становитиме добровільний внесок працівника. На другий рік реформи цей показник зросте до 6% (по 2% від роботодавця, працівника і держави), а на третій рік – до 9%.
Кошти з накопичувального фонду інвестуватимуться у безпечні активи, такі як державні облігації, банківські депозити чи нерухомість. Це дозволить не лише захистити внески від інфляції, але й примножити їх. Через чотири роки після запуску громадяни зможуть перевести свої накопичення у приватні фонди або страхові компанії, які запропонують різні інвестиційні стратегії.
Слід зазначити, що доступ до накопичених коштів відкриється лише після досягнення пенсійного віку (60 років). Людина зможе отримати ці гроші двома способами: як довічні виплати або як пенсію на визначений період. У разі довічної пенсії кошти можна буде передати у спадок лише протягом перших 10 років після початку виплат.
Варто зазначити, що уряд усвідомлює, що реалізація реформи вимагатиме значних фінансових ресурсів. Зокрема, на перших етапах зростуть витрати Пенсійного фонду через збільшення розмірів виплат для більшості громадян. Для цього планується запровадити верифікацію отримувачів соціальних виплат, обмеження надмірно високих пенсій і перенаправлення бюджетних коштів. Крім того, з 2025 року обмежуватимуть виплати спеціальних пенсій, зокрема тих, які перевищують 10 прожиткових мінімумів. А накопичені кошти на рахунках пенсіонерів-переселенців, які не використовувалися понад рік, будуть повернуті до бюджету.
Реформа має підтримку міжнародних партнерів, включно зі Світовим банком, який допомагав у розробці моделі. Це свідчить про високий рівень довіри до запропонованих змін і їх відповідність найкращим світовим практикам. Уряд впевнений, що зміни стануть новим етапом у розвитку соціальної політики України, забезпечуючи стабільність і справедливість для всіх громадян.
Пенсійна реформа є лакмусовим папірцем професійності та далекоглядності влади. Вона повинна стати відповіддю на головний виклик сучасності: як забезпечити гідну старість громадянам у державі, де демографічна криза і тіньова економіка підривають самі основи соціальної системи. Реформа повинна не просто перезавантажити систему, а створити нову, прозору та стабільну модель, яка гарантує, що кожен внесений до системи гривень працює на майбутнє. Вона стане або доказом здатності держави ухвалювати важкі, але необхідні рішення, або черговим провалом, що розхитає і так хитку довіру суспільства. У цій справі немає місця помилкам і політичним іграм — це питання не лише економіки, а майбутнього України як соціальної держави.
