Єврокомісія презентувала Звіт в межах Пакету розширення ЄС 2024 року, який містить, зокрема, оцінку річного прогресу України у реформах та трансформаціях на шляху до членства в ЄС по всіх переговорних розділах. Звіт дає підґрунтя для аналізу не на один день і навіть не на один тиждень. Багато секторальних фахівців уже висловили своє бачення зауваг і рекомендацій від ЄС. І оцінки ці дуже різняться: від констатації прориву у євроінтеграції до критичних зауважень щодо темпів та якості реформ у певних галузях. Звіт став свого роду лакмусовим папірцем, що показав і сильні сторони українського курсу на ЄС, і ті ділянки, де прогрес потребує прискорення та більшої послідовності. Тепер на порядку денному — перетворити ці рекомендації на конкретні дії, щоб рухатися далі.
Дорожня карта для України
Звіт Єврокомісії в межах Пакету розширення — це щорічний документ, у якому Європейська комісія оцінює прогрес країн-кандидатів на шляху до членства в ЄС. Він охоплює різні сфери — від правосуддя, антикорупційної діяльності та економічних реформ до захисту прав людини і розвитку інфраструктури. Звіт має на меті показати, наскільки кожна країна відповідає стандартам ЄС та які зміни потрібні для подальшого просування в процесі євроінтеграції.
Для України цей звіт є важливим орієнтиром, адже він містить оцінку її досягнень та вказує на ключові завдання, які необхідно виконати, щоб рухатися до членства в ЄС. Це не просто формальна оцінка, а детальний «план дій», який визначає пріоритети для подальших реформ і трансформацій. В процесі євроінтеграції кожна країна мала змінити десятки, а то й сотні законодавчих норм, тож звіт орієнтує на пріоритетність таких трансформацій.
Документ важливий не лише для України, а й для самого ЄС, який прагне стабільного і мирного сусідства, особливо у контексті глобальних викликів.
Зазвичай аудит містить рядки схвалення євроінтеграційних зусиль країни-члена, і це привід для окремих фахівців пишатися своїми напрацюваннями. Водночас документ вказує і на слабкі ланки, які не є помітними для тих, хто оцінює стан справ у державі зсередини.
Як побудований звіт Єврокомісії?
Звіт Єврокомісії має чітку структуру і поділений на розділи, кожен з яких охоплює окремий аспект реформ, необхідних для вступу до ЄС. Він містить загальну оцінку прогресу, де узагальнюються основні досягнення та виклики країни за рік. Тут часто міститься короткий огляд політичних, економічних, соціальних змін, а також висновки щодо загального курсу на інтеграцію в ЄС.
Далі йде оцінка по секторах — розділ, у якому розглядається прогрес у кожній з ключових сфер, важливих для членства в ЄС. Тут можна побачити розділи, що стосуються правосуддя, верховенства права, антикорупційної політики, економіки, екології, енергетики, прав людин тощо. Кожен сектор має свої критерії, за якими оцінюється відповідність стандартам ЄС.
Звіт поділяється на так звані “переговорні глави”, кожна з яких відображає певний напрямок реформ. Це можуть бути глави про вільне пересування товарів, соціальну політику, довкілля. Кожна глава отримує окрему оцінку прогресу в конкретній сфері.
У кінці кожного розділу містяться рекомендації Єврокомісії щодо подальших дій, які країна має виконати. Вони фактично стають “дорожньою картою” для уряду країни, адже визначають, потрібно зробити для подальшого просування в переговорах.
Фінальна частина звіту узагальнює його ключові моменти і дає прогноз щодо подальшого прогресу країни-кандидата.
Прогрес чи відставання?
Цьогорічний звіт Єврокомісії по Україні – це вже другий документ, що має продемонструвати, як швидко Україна зближується з Європейським Союзом. Прогрес у реалізації реформ, за оцінкою ЄК, залишився на рівні минулого року. І це є доволі невтішним показником.
Відповідно до шкали від 0 до 4, яку застосовує Єврокомісія, Україна отримала 1,82 бала (торік цей показник сягав 1,68). У шести з тридцяти трьох сфер було відзначено “добрий прогрес”, що еквівалентно трійці. При цьому жодна з глав майбутніх переговорів з ЄС не отримала найвищої оцінки швидкості реформ.
Результат не тішить. За рік Україні не вдалося наблизитися до рівня вимог, які повинна виконати країна-кандидат на членство в ЄС. Лише в одній главі (“Підприємництво та виробництво”) Брюссель додав пів бала до рівня готовності України.
Вочевидь, при таких темпах вступ до ЄС може зайняти ще багато років. Хоча, звісно, можна вважати позитивним те, що, за оцінкою ЄК, Україна не продемонструвала “відкату” і немає жодної сфери, де б ми віддалилися від ЄС. Однак навряд це може стати приводом для оптимізму.
Чи варто євроінтеграторам тривожитися?
Європейські дипломати рекомендують зосередитися на інших досягненнях, підкреслюючи, що хоч пауза у прогресі є прикрою, вона компенсується позитивними змінами. “Зараз важливіше відкриття переговорних глав, до яких ми активно готуємося, проводячи скринінг. Тут ситуація дійсно позитивна” – зазначив один з європейських дипломатів. Це підтверджується звітом Єврокомісії, який акцентує на прагненні відкрити кілька переговорних кластерів з Україною. Для Брюсселя це справжній прорив, що свідчить про наміри пришвидшити переговори.
Видання Deutsche Welle цитує єврокомісара з питань розширення Олівера Варгеї, який зазначає: Україна за умови виконання всіх необхідних реформ зможе впродовж п’яти наступних років стати членом Європейського Союзу. Варгеї є ставлеником Віктора Орбана, відомого своїм скептицизмом щодо України. Тож його висока оцінка прогресу України та можливість її вступу до ЄС впродовж наступних п’яти років свідчить про суттєві зрушення в політичному контексті і підкреслює важливість реформ для інтеграції України в європейську спільноту. Цей коментар може вказувати на зміну настроїв у Європі щодо українських прагнень, навіть якщо окремі політики залишаються обережними у своїх оцінках.
Утім, збереження нинішнього темпу реформ може завадити Україні скористатися цими можливостями. Потрібне радикальне прискорення, але є підстави для оптимізму щодо початку цього процесу у 2025 році.
Прорив у ядерній галузі та цифровізації України
В окремих секторах вже оголосили про суттєві зрушення на шляху до ЄС.
Зокрема, про свої успіхи заявив Енергоатом, адже Звіт Єврокомісії засвідчив значний прогрес України у ядерній галузі. Важливим досягненням стало ухвалення нового законодавства про радіаційний захист, яке покращує процедури ядерного регуляторного нагляду. Саму компанію Енергоатом, відповідальну за атомну енергетику в Україні, перетворено на акціонерне товариство, а у червні 2024 року було затверджено новий склад наглядової ради НАЕК.
Крім того, розроблено нову Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами, яка спрямована на вирішення проблем зберігання та захоронення відходів, у тому числі реалізацію проєкту глибокого геологічного захоронення. У 2023 році також уведено в експлуатацію перший комплекс Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива.
Керівник Енергоатома Петро Котін наголосив на важливості цих кроків, зазначивши, що попри повномасштабне вторгнення Росії компанія продовжить працювати над забезпеченням безпечної експлуатації українських атомних об’єктів і впровадженням європейських стандартів у ядерній галузі.
Є привід пишатися й у міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, адже, за оцінками Єврокомісії розділ 10 “Цифрова трансформація і медіа” демонструє один із найвищих рівнів прогресу. Серед важливих досягнень – впровадження законодавства про спільний роумінг з ЄС та суттєвий прогрес у сфері електронної ідентифікації та довірчих послуг. Ці зрушення наближають Україну до стандартів Європейського Союзу в цифровій сфері, що є критично важливим для подальшої інтеграції.
Михайло Федоров водночас констатує, що попереду ще багато роботи: Україні потрібно зосередитися на розробці законодавства у сфері кібербезпеки, приєднатися до ініціативи Roam like at home та забезпечити взаємне визнання електронних послуг. Це дозволить спростити взаємодію з ЄС ще більше.
Вимоги щодо виборів та роботи опозиції
Є і кілька чітких вимог, на яких наполягають у Єврокомісії.
Брюссель не очікує проведення виборів в Україні до завершення воєнного стану, про що наголошується у Звіті. Рекомендації у виборчій сфері стосуються лише підготовки до повоєнних виборів, які мають відбутися після зняття воєнного стану з “достатнім” часом для підготовки.
Європейська комісія також вказує на необхідні зміни в роботі парламенту, зазначаючи, що опозиція повинна мати можливість виконувати свої функції, що раніше не озвучувалося.
Серед важливих моментів звіту – згадка про телемарафон, який, на думку, Єврокомісії, не варто зберігати як джерело інформації.
