Від початку 2022 року загальна сума державного боргу України зросла у 2,2 рази, досягнувши рекордної позначки – 6,01 трлн гривень на кінець квітня поточного року. Очікується, що у 2024 році розмір боргових зобов’язань нашої країни складе 94% від ВВП. Чи є ці показники катастрофічними та як економіка може впоратися з цим, читайте далі.
Динаміка державного боргу України
Перш за все, варто зазначити, що такий стрибок розміру державного боргу є цілком нормальним явищем для кризових етапів. Як для країни, що воює вже більш ніж два роки, Україна зовсім непогано тримається, а збільшення боргових зобов’язань більш ніж у два рази пов’язане не лише зі зростанням витрат, а й з коливанням курсу гривні. Якщо ж переглядати динаміку запозичень у доларах, то загальна картина виглядає більш оптимістично.
30 квітня Україна мала боргових зобов’язань на суму 151,5 млрд доларів США. Від початку повномасштабної війни цей показник зріс на 58,2 млрд доларів, або 62,4%.
Зазвичай в економіці тяжкість боргового навантаження на країну визначається співвідношенням суми держборгу до ВВП. Якщо в 2021 році у випадку України це співвідношення складало 49%, то цього року може сягнути 94%.
Зазначимо, що питання погашення основної частини державного боргу буде розглядатися лише після закінчення війни. До того, щоб уникнути невиконання боргових зобов’язань і дефолту, Україна буде подовжувати термін виплати боргу та намагатися реструктурувати його – списати частину зобов’язань, взявши на себе нові. Точні умови відстрочки чи реструктуризації будуть відомими вже в серпні.
Після війни помітно зменшити розмір держборгу можуть допомогти репарації. А вже на початку 2025 року суттєвою допомогою у виплаті боргів може стати надання Україні пільгового кредиту розмірі 50 млрд доларів США. Джерело цих коштів – відсотки від заморожених російських суверенних активів, які зберігаються в банках різних країн.
Показники інших країн
Насправді, більшість країн світу мають зовнішні запозичення. Це нормально – кредити це пальне, яке змушує економіки розвиватися швидше і продуктивніше. Головне – мати змогу виконувати боргові зобов’язання.
Сьогодні країною з найбільшим розміром держборгу в грошовому еквіваленті є США. Загальна сума боргових зобов’язань країни складає понад 30 трильйонів доларів.
На другому місці з великим відривом розташувався Китай. Державний борг країни становить Китай 13,77 трлн доларів. Також до топ-10 країн з найбільшими боргами входять Японія (12,78 трлн доларів), Великобританія (3,14 трлн доларів), Франція 3,11 (трлн доларів), Італія (2,91 трлн доларів), Німеччина (2,70 трлн доларів), Індія (2,64 трлн доларів), Канада (2,3 трлн доларів) та Зімбабве (1,91 трлн доларів).
Якщо ж брати у співвідношенні боргу до ВВП, то тут першість за Ліваном та Японією – країнами, розмір боргових зобов’язань яких у кілька разів перевищує показник ВВП. США при цьому лише на дванадцятому місці.
Топ-20 країн із найвищим державним боргом:
|
Країна
|
% ВВП
|
|---|---|
| Ліван | 349,88% |
| Японія | 255,07% |
| Судан | 187,88% |
| Еритрея | 179,66% |
| Греція | 172,6% |
| Сінгапур | 167,5% |
| Кабо-Верде | 147,58% |
| Італія | 141,7% |
| Венесуела | 133,61% |
| Бутан | 127,33% |
| Барбадос | 122,51% |
| Сполучені Штати | 121,31% |
| Сурінам | 119,64% |
| Бахрейн | 117,58% |
| Мальдіви | 114,37% |
| Португалія | 112,4% |
| Франція | 111,8% |
| Іспанія | 111,6% |
| Канада | 107,38% |
| Бельгія | 104,3% |
Джерело: worldpopulationreview.com
Світовий борг: загроза нової економічної кризи
Якщо з боргом України не все так песимістично, то розмір та темпи зростання світового боргу викликає занепокоєння. За підсумками першого кварталу 2024 року він сягнув рекордної позначки – 315 трлн доларів США. Це майже втричі більше (288%), ніж загальний обсяг світового ВВП.
При цьому на державні борги припадає 91,4 трлн доларів, на кредити для бізнесу – 164,5 трлн доларів, а на кредити домогосподарств (іпотека, карткові зобов’язання та ін.) – 59,1 трлн доларів.
За останній квартал борг зріс на 1,3 трлн доларів. Наразі темпи збільшення світового боргу найшвидші з моменту закінчення Другої світової війни. З 2010 року ми спостерігаємо четверту хвилю прискорення зростання загальносвітових боргових зобов’язань, яка ще більш прискорилась після коронакризи. Усі подібні пришвидшення у 80-х, 90-х, та у 2008 закінчувались світовими фінансовими кризами.
Уроки, винесені з 2008 року допомогли зменшити кількість ризикованих кредитів. Утім, війни в різних регіонах світу (Україна, Ізраїль та ін.), передкризовий стан ринку житлового кредитування в Китаї та інші фактори свідчать про те, що чергової глобальної фінансової кризи не уникнути. Хоча навряд це трапиться у короткотерміновій перспективі.
