З 1 січня 2024 року в Україні розпочався черговий етап реформи державного управління: змінено систему оплати праці держслужбовців. Ключовим елементом реформи є значне скорочення варіативної частини виплат, тобто різноманітних премій.
Оскільки до 2024 року постійна частка заробітної плати держслужбовців (оклад, надбавки за вислугу років і звання, відпускні) складала 40%, а змінна – 60%, очікувалося значне зниження їхньої заробітної плати і, як наслідок, масовий відтік працівників у приватний сектор.
З якою метою влада запровадила реформу оплати праці чиновників, які її перші наслідки станом на квітень та чи справдилися похмурі прогнози?
«Справедливе» урізання премій
Національне агентство України з питань державної служби, посилаючись на думку вітчизняних та іноземних експертів, аргументувало необхідність реформування системи оплати праці посадовців її несправедливістю та неефективністю. Як зазначили у відомстві, реформа системи оплати праці держслужбовців має такі цілі:
1. Усунення несправедливості в оплаті праці, що, за сучасними світовими стандартами, в першу чергу має враховувати кваліфікацію, ефективність, рівень відповідальності та особистий внесок працівника.
2. Скасування «застарілої та неефективної» нинішньої системи, за якою офіційний оклад становить лише 39-49%, а приблизно 50% виплат є змінними (це «премії, надбавки, стимулюючі виплати, розмір яких, як правило, визначає керівник, часто спираючись не на результати роботи, а на власне суб’єктивне бачення і відношення до працівника»). Реформа покликана зменшити кількість складових зарплати, зробити систему оплати праці прозорою, а розмір зарплати – залежним від результатів роботи працівника, а також мінімізувати зловживання та корупцію. Тому основна частина заробітної плати не повинна залежати від рішення керівника і має становити не менше 70%.
3. Поступове наближення зарплат до ринкових, що допоможе залучити на державну службу більше висококваліфікованих фахівців, а також мотивувати тих, хто вже на ній працює.
Основними програмними документами у цій сфері є «Стратегія реформування державного управління» та «Концепція реформування системи оплати праці державних службовців», підготовлені ще в 2021 та 2020 роках відповідно й схвалені у 2022 році. Наприкінці 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1409, згідно з якою змінна частка посадового окладу державного службовця не повинна перевищувати 30%. Крім того, загалом заробітна плата визначається грейдом працівника, тобто його місцем у класифікації посад держслужби залежно від типу органу та рівня посади.
Водночас, як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, уряд має намір скоротити кількість вакансій на держслужбі майже на 20 тисяч. Дата початку запланованих «чисток» – 1 квітня 2024 року.
«За оцінками Міністерства фінансів, нова система оплати праці та скорочення вакансій дозволять заощадити приблизно 8 мільярдів гривень бюджетних коштів і спрямувати їх на потреби безпеки та оборони у 2024 році», — наголосив Шмигаль.
Посадовці втечуть у приватний сектор
Такі зміни викликали хвилю негативу. Експерти та чиновники стверджують, що реформа системи оплати праці держслужбовців призведе до різкого падіння зарплат і масового відтоку кадрів з держслужби. Наприклад, взимку голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький у колонці для «Української правди» підрахував, як зміняться зарплати держслужбовців у його регіоні, де під дію постанови №1409 підпадають близько 600 осіб.
«А тепер порівняймо, як зміниться заробітна плата працівників ЛОВА. До 2024 року на руки керівник апарату отримував 55 тисяч гривень, начальник управління – 35 тисяч гривень, начальник відділу – 23 тисячі гривень, головний спеціаліст – 17 тисяч гривень.
З 2024 року на руки керівник апарату отримуватиме 27 тисяч гривень, начальник управління – 18 тисяч гривень, начальник відділу – 12 тисяч гривень, головний спеціаліст – 11 тисяч гривень.
Як бачимо, цього року зниження зарплат працівників ЛОВА становитиме від 36% до 50% залежно від посади», – написав голова Львівської ОВА.
За його словами, ще до реформи, у 2023 році, у Львівській ОВА не спостерігалося черг з охочих працювати. Минулого року було працевлаштовано 59 осіб, а звільнено 93 особи. Він висловив упевненість, що зниження зарплат посилить дефіцит кадрів.
Козицький також зазначив, що, швидше за все, «фахівці будуть шукати себе у приватному секторі та органах місцевого самоврядування, де зарплати є вищими. Залишаться лише ті, кому просто нема куди йти або ті, хто банально допрацьовує до пенсії».
Доплати за рахунок коштів місцевих бюджетів
Очевидно, зрозумівши цю загрозу, наприкінці січня уряд вдався до пошуку джерел додаткових доплат посадовцям. І вирішив зробити це за рахунок місцевих бюджетів.
30 січня представник Кабінету міністрів у парламенті Тарас Мельничук повідомив про внесення змін до постанов уряду від 9 листопада 2016 р. №787 «Про видатки на оплату праці працівників місцевих державних адміністрацій» та від 25 квітня 2023 р. № 391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану». Змінами передбачено, що облдержадміністрації можуть отримувати додаткові кошти з місцевих бюджетів на оплату праці чиновників, зокрема для забезпечення складових їхньої заробітної плати. Документ дозволяє застосовувати додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, визначених схемою, затвердженою постановою Кабміну №1409, яка набула чинності 31 січня 2023 року.
Така ініціатива уряду, як і у випадку з реформуванням системи оплати праці, теж наштовхнулася на хвилю обурення у держслужбовців.
«Ага, спочатку прийняли недолугу постанову 1409, якою знецінили роботу бухгалтерів, а тепер за рахунок місцевого бюджету можна доплатити? А як немає місцевого бюджету, тоді що? Головний бухгалтер несе відповідальність на рівні з керівником, а оплата, як завсектору? Оце справедливо!» – писали в соцмережі користувачі.
Статистика демонструє зростання зарплат
Попри негативні очікування щодо суттєвого падіння рівня заробітної плати, статистика свідчить про протилежне – принаймні на папері. Так, 2 квітня цього року Мінфін оновив дашборд – аналітичний інструмент оплати праці та кількості держслужбовців. За даними відомства, у лютому порівняно з січнем середня заробітна плата серед центральних органів державної влади, що подали інформацію через Автоматизовану інформаційну систему онлайн-взаємодії з розпорядниками коштів державного бюджету (АІС «ГРК-ВЕБ»), збільшилася з 38 тисяч гривень до 43 тисяч, а середній посадовий оклад – з 22 до 25 тисяч гривень. Також зросли зарплати працівників на деяких посадах. Зокрема, переведені на нову систему оплати праці фахівці у центральних органах державної влади в лютому отримали в середньому на 4,2 тисяч гривень більше, ніж у січні цього року.
«Порівняно з січнем у лютому майже всі органи перейшли на нову, грейдову систему оплати праці. Тому простежується ріст середнього рівня оплати праці. На рівень середньої заробітної плати впливають такі одноразові виплати, як компенсація за невикористану відпустку, допомога на оздоровлення, вихідна допомога при звільненні», ‒ прокоментував появу даних заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев.
При цьому урядовці продовжують говорити, що через скасування більшості премій і надбавок на початку 2024 року зарплата суттєво знизилася і вже не може конкурувати з приватним сектором, як це було до впровадження реформи.
Наскільки реформа оплати праці держслужбовців вплине на їх навантаження, а також кадрову ситуацію в цілому, покаже час.
