Дипломатична війна в ЄС: Польща та Угорщина обмінюються гострими обвинуваченнями через війну в Україні

Відносини між Польщею і Угорщиною погіршилися після того, як Віктор Орбан відмовився розірвати стосунки з російським президентом після 24 лютого 2022 року. А нині країни розпочали справжню дипломатичну війну на тлі розбіжностей щодо війни в Україні. Роздратування у Варшаві почалося з “миротворчого” турне Віктора Орбана, який скористався головуванням Угорщини в Європейському Союзі. Польські урядовці, зокрема прем’єр-міністр країни Дональд Туск, висловили рішучу незгоду з такими діями угорського прем’єра. В інших країнах-членах ЄС підкреслили, що Орбан не мав мандату вести переговори від їх імені, хоча Угорщина зараз головує в Раді ЄС.

Утім Орбан пішов далі: під час виступу на зібранні румунських угорців 27 липня він звинуватив країни НАТО і Європейський Союз у лицемірстві і підкреслив, що Польща є однією з найбільш лицемірних країн з-поміж інших країн Європейського Союзу, оскільки польські політики співпрацюють із Росією, але критикують за це угорців.

Такі заяви Віктора Орбана викликали гостру реакцію у Варшаві. Заступник Міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський назвав заяви угорського прем’єра антиєвропейськими, антиукраїнськими і висловив здивування, що Угорщина продовжує перебувати в НАТО і Європейському Союзі, в той час як її прем’єр критикує обидва союзи.

На це обвинувачення відповів міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, що є одним з найближчих соратників Віктора Орбана.

У своєму Фейсбуці він написав: з метою збереження польсько-угорського братства ми довго терпіли провокації та лицемірство нинішньої польської влади, але келих переповнений.

Нинішній польський уряд судить і звинувачує нас за те, що ми імпортуємо нафту з Росії, яка є абсолютно необхідною для функціонування країни. Якщо ж ми уважно придивимося до списку покупців однієї з найбільших російських нафтових компаній (йдеться про Лукойл), ми обов’язково знайдемо там також поляків.

Обмін критикою і обвинуваченнями стався на фоні рішення України обмежити нафтовий транзит російської компанії “Лукойл”, що поставило угорський уряд у досить непросту ситуацію з точки зору енергетичної безпеки.

Щодо блокування поставок нафти російським “Лукойлом” до України Сійярто заявив, що дотримується своєї позиції, відповідно до якої “Україна діє проти угоди про асоціацію з ЄС, коли загрожує безпеці нашого енергопостачання”.

Як відомо, Угорщина не вжила жодних заходів, щоб адаптуватися до нової енергетичної ситуації протягом війни.

Прем’єр-міністру Угорщини відповів міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. В інтерв’ю для порталу Visegrad Insight, він заявив, що егоїзм прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана призвів до ізоляції його країни.

Сікорський пригадав Орбану і блокування бюджету та допомоги Україні, і критику політики ЄС щодо вторгнення Росії в Україну, і самовільну «мирну місію» до Москви та Пекіна.

Він назвав Путіна загрозою для всієї Європи і закликав збільшити оборонний бюджет Європейського Союзу, пропорційно до ВВП кожної з країн. І зазначив, що блокування Угорщиною виплат з цього фонду на модернізацію збройних сил викликає роздратування європейців.

Обмін гострими заявами між Польщею і Угорщиною свідчить про глибоку кризу у взаєминах між цими двома країнами. Непорозуміння щодо політики Угорщини стосовно російсько-української війни існувало і раніше, коли польський уряд очолював лідер партії “Право і справедливість” Матіуш Моравецький. Тоді у Варшаві більш обережно ставилися до конфліктів із Будапештом, адже Польща і Угорщина притримувалися близьких поглядів на Європейський Союз і хотіли солідаризуватися одна з одною.

Нагадаємо, що Віктор Орбан відомий своєю політичною стратегією, яка включає прагнення до відновлення впливу Угорщини в Центральній Європі. Його політика часто критикується за авторитарні елементи та спрямованість на зменшення впливу Європейського Союзу в Угорщині. Виступи Орбана, особливо ті, що стосуються територій, зокрема Закарпаття, можуть бути частиною ширшої стратегії впливу. Орбан може намагатися використовувати політичні та економічні умови для підвищення впливу Угорщини. У Будапешті є сподівання, що Дональд Трамп у разі перемоги на виборах зможе допомогти в реалізації угорських амбіцій. І вони пов’язані з його попередньою адміністрацією, яка була відома своєю скептичною позицією щодо ЄС і схильністю до підтримки країн, що виступають проти європейської інтеграції. Тож стосунки усередині ЄС лише загострюються.

Зміна уряду у Польщі та прихід до влади в Словаччині уряду Роберта Фіцо, близького Орбану за поглядами на європейську інтеграцію, позбавили Варшаву необхідності триматися за підтримку Будапешта. Будапешт також не потребує підтримки Варшави, і тепер Орбан може сподіватися, що у разі якихось рішучих дій проти його країни у Європейському Союзі, ці дії будуть заблоковані Робертом Фіцо. Польський уряд і угорський уряд мають практично діаметрально протилежні погляди на цінності Європейського Союзу, європейську та євроатлантичну інтеграцію. Єдність чотирьох країн Вишеградської групи (Польща, Угорщина, Словаччина і Чехія) є фактично зруйнованою. Польща і Чехія виступають за підтримку України і вважають за необхідне прискорити європейську та євроатлантичну інтеграцію сусідньої держави, усвідомлюючи, що тріумф Росії у війні загрожує і їм. У Віктора Орбана і Роберта Фіцо натомість інший погляд на те, як має закінчитися війна і хто має ухвалювати рішення щодо майбутнього Європи. Для Орбана важливо, щоб Україна залишалася у сірій зоні і підтримувала особливі стосунки з Російською Федерацією. Прем’єр-міністр Угорщини підкреслив, що Україна все одно не увійде до НАТО і Європейського Союзу, а це означає, що Угорщина буде блокувати європейську і євроатлантичну інтеграцію України всюди, де це можливо.

Тож інтереси чотирьох сусідніх країн Центральної Європи є антагонічними. Останнім часом всі актори вирішили, що різницю у поглядах не потрібно приховувати. Для Віктора Орбана вигідно виступати з жорсткою критикою польського уряду та прем’єр-міністра Дональда Туска, а також піддавати остракізму ставлення Варшави до угорської політики. Відверто висловлюватися почали і в Польщі. І більше не закривають очі на особливі взаємини Орбана з Росією. Водночас у Варшаві продовжують сподіватися на справедливий мир в Україні. Схожа ситуація і у стосунках між Чехією і Словаччиною, хоча Роберт Фіцо є більш обережним у балансуванні між інтересами Європейського Союзу і інтересами власної політичної сили, ніж його угорський лідер. Отже дипломатична війна Польщі і Угорщини у розпалі і підстав вважати, що сторони зможуть врегулювати свої стосунки при діаметрально протилежних підходах до майбутнього Європи немає.