Привид MAGA блукає Європою. Нова ультраправа партія “Патріоти за Європу”, до якої увійшли популісти Віктор Орбан і Марін Ле Пен, готується до проведення мітингу в Мадриді. Як повідомляють джерела POLITICO, захід заплановано на 8 лютого під гаслом “Зробимо Європу знову великою” – явне апелювання до риторики Трампа, що надихнула цю політичну силу.
Ідеологічна основа та ключові меседжі партії
“Патріоти за Європу” були створені Орбаном після виборів до Європарламенту у червні минулого року, маючи на меті об’єднати ультраправих ЄС та посилити їхній вплив на політику Брюсселя. Організація має щорічний бюджет у 5 мільйонів євро та вже зібрала під своїм прапором 87 євродепутатів (понад 12% від складу ЄП), ставши третьою за чисельністю групою в Європарламенті.
Хоча в Європейській Раді “Патріотів” поки представляє лише Орбан, ситуація може змінитися через політичні перестановки в єврозоні. В Австрії ультраправа Партія свободи (FPÖ) веде перемовини про створення коаліційного уряду, а її лідер Герберт Кікль має амбіції стати канцлером. Тим часом у Франції продовжує зростати популярність Ле Пен, і вона має високі шанси на перемогу на президентських виборах-2027. Водночас чеська партія ANO, очолювана експрем’єром Андреєм Бабішем, активно готується до парламентських виборів у жовтні, сподіваючись отримати контроль над урядом. Таким чином, “Патріоти за Європу” швидко зміцнюють свої позиції, а політичний ландшафт Європи може суттєво змінитися найближчими роками.
“Патріоти за Європу” об’єднують націоналістичні та ультраправі партії всієї єврозони. Ідеологія цієї політичної сили базується на євроскептицизмі, національному суверенітеті та обмеженні міграції. Члени партії виступають за зменшення централізації влади в ЄС, надаючи перевагу незалежності національних держав у прийнятті рішень. Вони за жорстку антиміграційну політику, наголошують на необхідності захисту національних кордонів та культурної ідентичності. Щодо Євросоюзу, ПЗЄ виступає за реформування його інституцій з метою повернення більшої частини повноважень національним урядам.
Щодо співпраці з НАТО та США, позиції членів партії можуть відрізнятися, але загалом партія займає скептичну позицію, відстоюючи ідею незалежної європейської оборонної політики.
Відмінність “Патріотів за Європу” від інших правих рухів полягає в їхньому прагненні створити єдиний фронт на європейському рівні, об’єднуючи різні націоналістичні партії для спільного впливу на політику ЄС. Це дозволяє їм мати значніший вплив у Європарламенті та просувати спільні ініціативи, спрямовані на реформування ЄС відповідно до їхніх ідеологічних переконань.
Чи справді Віктор Орбан – новий лідер європейських ультраправих
Угорський прем’єр завжди прагнув більшого, ніж просто керувати Угорщиною. Його мета – зруйнувати ліберальний порядок ЄС та створити новий, заснований на принципах жорсткого націоналізму, обмеження міграції та авторитарного управління.
Орбан не просто ініціював створення “Патріотів за Європу” – він був змушений це зробити. Його партія “Фідес” довгий час балансувала між правопопулістами та євро-консерваторами, однак у 2021 році її виключили з Європейської народної партії, що ізолювало Орбана на політичній арені Брюсселя.
Залишившись без партійного даху, він зрозумів: якщо не об’єднати ультраправих Європи, його вплив поступово зійде нанівець. Тому після виборів до Європарламенту-2024 він вирішив створити нову коаліцію, яка зможе нав’язати Європі власні правила гри.
У певному сенсі “Патріоти за Європу” – відповідь на його страх перед тим, що Брюссель продовжить посилювати контроль над країнами-членами ЄС, позбавляючи їх національної незалежності. Орбан хоче збудувати Європу, де кожен уряд ухвалює рішення самостійно, не озираючись на “диктат” Єврокомісії. Його політика заснована на авторитарній моделі правління, яку він випробував в Угорщині: контроль над медіа, жорстке обмеження прав громадянського суспільства, пропаганда традиційних цінностей і боротьба з ліберальними ідеями.
Політичний досвід Орбана в Угорщині можна розкласти на три головні стовпи: примат національного суверенітету, жорстка антиімміграційна політика, консерватизм і боротьба з ліберальною ідеологією. Головне гасло Орбана та “Патріотів за Європу” – Брюссель не має диктувати правила. Країни ЄС повинні самі ухвалювати закони щодо економіки, судочинства та прав людини.
Орбан ще у 2015 році побудував стіну на кордоні з Сербією, щоб зупинити потік біженців. Тепер його союзники у Франції, Австрії та Італії хочуть поширити цю практику на всю Європу.
В Угорщині Орбан заборонив ЛГБТ-пропаганду та взяв під контроль незалежні університети. Наразі “Патріоти за Європу” хочуть зробити подібні обмеження нормою для всього континенту.
Однак, незважаючи на його вплив, залишається відкритим питання: чи справді Орбан є беззаперечним лідером цього альянсу? Адже найсильнішою претенденткою на роль головної фігури альянсу є Марін Ле Пен. Якщо остання виграє президентські вибори-2027, вона зможе диктувати політичний курс всьому альянсу.
Інший претендент на роль лідера – Герберт Кікль. Його партія FPÖ має шанс очолити австрійський уряд, що суттєво підсилить “Патріотів за Європу”. Він виступає за послаблення санкцій проти Росії та радикальну антиміграційну політику.
Представником більш прагматичного популізму є Андрей Бабіш, який прагне повернути собі владу після виборів у Чехії цьогоріч у жовтні. Він має потужні фінансові ресурси, що може зробити його впливовою фігурою в альянсі. Нарешті, Маттео Сальвіні (Італія, “Ліга”), хоча й втратив політичну вагу, досі залишається гравцем на ультраправому полі.
Чи зможе Орбан утримати контроль над альянсом, чи його ініціативу підхоплять інші? Це питання вирішиться вже на наступних виборах у ключових європейських країнах.
Джерела фінансування “Патріотів” та вплив на розклад сил у Європарламенті
Бюджет ПЗЄ становить 5 мільйонів євро на рік. Хоча конкретні джерела фінансування не розголошуються, відомо, що до складу партії входять політичні сили, підозрювані раніше у зв’язках з проросійськими структурами. Зокрема, лідерку французького “Національного об’єднання” Ле Пен підозрювали у незаконному фінансуванні її президентської кампанії-2022.
ПЗЄ також підтримує контакти з міжнародними правими рухами, зокрема, італійською “Лігою” Сальвіні, яка приєдналася до групи Орбана в Європарламенті. Хоча прямих доказів зв’язків з проросійськими структурами немає, деякі експерти вказують на можливий вплив міжнародних правих рухів та окремих осіб, зокрема, Стівена Беннона.
Партія планує використовувати свої фінансові ресурси для проведення кампаній та зміцнення своєї присутності в європейських інституціях та організації мітингів на кшталт запланованого в Мадриді на 8 лютого мітингу “Зробимо Європу знову великою”.
Зі збільшенням кількості місць ультраправих партій у парламенті, “Патріоти за Європу” можуть впливати на прийняття законодавчих рішень та формування порядку денного. Хоча вони не мають абсолютної більшості, їхній вплив може бути вирішальним у питаннях, де потрібна коаліційна підтримка. Країни з сильними націоналістичними рухами можуть стати їхніми союзниками, тоді як держави з ліберальними урядами, ймовірно, протидіятимуть їхнім ініціативам.
Попри те, що ультраправі наразі не контролюють ключові посади в ЄС, їхнє зростання стає серйозною загрозою для європейської єдності. Їхні націоналістичні та євроскептичні позиції можуть призвести до посилення внутрішніх розбіжностей та підриву спільної політики ЄС. Брюссель уже втрачає вплив на країни Центральної Європи, а якщо до них приєднаються Франція та Австрія, це може стати початком розвалу нинішнього політичного порядку.
Одним з можливих наслідків є блокування або послаблення санкцій проти Росії. Деякі ультраправі партії відкрито симпатизують Москві та виступають за відновлення співпраці з нею, що може підірвати спільну позицію ЄС щодо російської агресії в Україні. Крім того, зростання впливу ультраправих може призвести до ослаблення підтримки України.
Марін Ле Пен уже висловлювалася про необхідність “переоцінки” санкцій, які нібито шкодять європейській економіці більше, ніж самій Росії. Віктор Орбан регулярно блокує рішення щодо військової допомоги Україні. Ультраправі в Австрії виступають за нейтралітет у війні, що фактично означає дистанціювання від підтримки Києва.
Їхній скептицизм щодо розширення ЄС та НАТО, а також прагнення до ізоляціонізму можуть зменшити рівень політичної та економічної допомоги, яку ЄС надає Україні.
У крайніх випадках, посилення ультраправих настроїв може спровокувати вихід окремих країн з ЄС. Націоналістичні партії часто виступають проти наднаціональних структур та закликають до повернення суверенітету. Знову набирає популярності ідея виходу з Євросоюзу, що здавалася далекою після болісного Brexit. Французькі ультраправі, угорські націоналісти, австрійські радикали та чеські популісти – всі вони виступають проти централізації влади в Брюсселі. І якщо раніше ці партії працювали ізольовано, то тепер вони діють спільно, формуючи фронт проти європейського істеблішменту.
Вибори у Франції-2027 можуть стати ключовою точкою. Якщо Ле Пен отримає президентську владу, Париж може почати блокувати політичні ініціативи ЄС, переглядати свої фінансові внески в союз і навіть загравати з ідеєю Frexit – виходу Франції з ЄС. Угорщина Орбана та Австрія під керівництвом потенційного канцлера Герберта Кікля можуть піти тим самим шляхом.
Брюссель та традиційні проєвропейські партії усвідомлюють ці загрози та намагаються протидіяти зростанню ультраправих. Вони посилюють інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення обізнаності громадян про переваги євроінтеграції, та працюють над вирішенням соціально-економічних проблем, які часто використовуються ультраправими для здобуття підтримки.
Однак, ефективність цих заходів залежить від здатності ЄС адаптуватися до нових викликів та забезпечити баланс між національними інтересами держав-членів і спільними європейськими цінностями.
Євросоюз опинився на роздоріжжі. З одного боку – ідея єдності, що десятиліттями будувалася на принципах співпраці та солідарності. З іншого – нова хвиля націоналізму, що загрожує розірвати цей союз на частини. “Патріоти за Європу” уже заявляють про себе як третя за потужністю політична група в Європарламенті. Чи не стане цей рух початком кінця для ЄС у його нинішньому вигляді?
Якщо цей альянс отримає більше місць у Європарламенті, а його представники прийдуть до влади в окремих країнах, ризик зміни курсу щодо України стане більш ніж реальним. Це може означати скорочення військової допомоги, зняття окремих санкцій або навіть дипломатичне зближення з Москвою.
Традиційні європейські партії усвідомлюють загрозу. Для протидії ультраправим відбуваються спроби об’єднати лівоцентристів і центристів. Європейська комісія планує більш жорсткі заходи проти порушення демократичних норм у країнах, які прагнуть послабити єдність ЄС.
Але головна проблема – довіра виборців. Багато громадян ЄС розчаровані традиційною політикою, бюрократією Брюсселя та економічною нестабільністю. Саме на цих настроях грають “Патріоти за Європу”. Якщо ЄС не знайде способу ефективно реагувати на виклики, ультраправий рух тільки набиратиме обертів.
Євросоюз переживає найбільшу ідеологічну кризу за останні десятиліття. “Патріоти за Європу” не лише загрожують його єдності, а й пропонують альтернативну модель – Європу незалежних держав, де Брюссель більше не має вирішального голосу.
Чи означає це початок кінця ЄС у його нинішньому вигляді? Чи, можливо, ця криза стане поштовхом до реформ, які дозволять союзу вижити й адаптуватися до нових викликів? Відповідь буде залежати від наступних років – і від того, наскільки далеко зайде новий ультраправий альянс.
…Для більш глибокого розуміння поточної політичної ситуації в Європі в наступному матеріалі ми розглянемо прогнози щодо майбутніх виборів у ключових країнах, можливі ризики та виклики для України, проаналізуємо, як “Патріоти за Європу” набувають рис європейського трампізму та як на це реагують їхні політичні опоненти, а також дослідимо роль соціальних мереж та альтернативних медіа у просуванні цієї партії.
Тетяна Вікторова
