Вітчизняна e-commerce динамічно набирає обертів. Минулоріч українці витратили на онлайн-покупки товарів і послуг 239 мільярдів гривень, що на чверть більше, ніж роком раніше.
LIGA.net склала рейтинг найприбутковіших гравців на ринку e-commerce, які працюють за класифікацією 47.91 – “роздрібна торгівля через інтернет або поштові замовлення”. Цікаво, що зі значним відривом очолив список харківський “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, що заробив 274,5 мільйона гривень чистого прибутку. Це одне з провідних вітчизняних видавництв, яке з моменту заснування у 2000-му одним із перших в країні активно впроваджувало дистанційні продажі. Тоді це були паперові поштові каталоги із пропозиціями книг та інших товарів, що можна було отримати через Укрпошту…
Онлайн як спосіб виживання: як війна переписала споживчу культуру України
Адаптуючись до реальності, в якій непередбачуваність стала нормою, український споживач уже не просто купує онлайн, він там живе. Раніше це було зручно. Тепер це логіка виживання і спосіб контролювати щоденний хаос та невизначеність.
Одяг і взуття залишаються в топі онлайн-продажів не тому, що мода перемогла розсудливість, а тому, що віртуальна примірочна стала єдиною безпечною. Людина звикла обирати не між брендами, а між тим, що доступне тут і зараз – із гарантією повернення і без ризику зайвого контакту. Війна не скасувала бажання виглядати гідно, вона лише змінила маршрут до вітрини.
Онлайн став головною вітриною й для побутової техніки. Покупець тепер не мандрує між торговими залами – він вивчає характеристики й порівнює ціни онлайн, бо кожна гривня має працювати з точністю до останнього пікселя. Фітнес-браслети, розумні пилососи, камери спостереження – наразі це не лише про комфорт, а й про контроль, безпеку і тримання ритму в умовах невизначеності.
Їжа з доставкою ще донедавна була винятком для гурманів або лінивих, тепер це банальна функція виживання в місті, яке щоночі може залишитися без транспорту і світла. Glovo, Zakaz.ua та їм подібні – нова інфраструктура великих міст, де цегляні супермаркети не завжди встигають за ритмом тривог.
Більше не виглядає як привілей тяга до саморозвитку. Онлайн-курси, стрімінги, хмари – це вже не просто інформація, а сховище нормальності. Людина не просто купує, вона інвестує в свою здатність адаптуватися.
Зростання онлайн-продажів товарів для дому, дітей, косметики – питання не лише комфорту, а скоріше спроба утримати відчуття гідності в час, коли звичайне життя відступило під натиском повітряних тривог. Краса і затишок стали формою опору.
Цифровий побут має нові закони. Перерозподіл бюджету тепер не стратегія, а вимога виживання. Інфляція, економічна турбулентність, невпевненість у завтрашньому дні – усе разом штовхає покупця в інтернет, де можна не лише знайти знижку, а й виграти час, сили і спокій.
Із цим росте й популярність секонд-хенду. Купівля вживаного вже не табу, а раціональність, підтримка циклічної економіки і частково жест солідарності. Платформи C2C-торгівлі на кшталт OLX і Shafa перетворюються на альтернативний ринок, де продають, купують, обмінюються речами – і виграють свободу від цінників великих магазинів.
Діджиталізація повсякденного – не гасло реформаторів, а звичка виживати. Зубна паста, корм для кота, антисептик – усе, що раніше кидалося в кошик між іншим, тепер проходить через фільтри доставки, знижок і безпеки. Онлайн-платежі стали не тільки зручністю – вони замінили довіру до системи, до продавця, до завтрашнього дня. Це не зміни, а нова логіка побуту в країні, яка воює й живе водночас.
Онлайн-торгівля в Україні перестала бути зручною альтернативою – вона стала життєво необхідною. Це не просто трансформація звичок, а глибинна перебудова споживчої культури, де цифрові технології не просто з’єднують попит і пропозицію – вони тримають економіку на плаву.
Те, що ще кілька років тому здавалося екзотикою для провінції, сьогодні стало нормою навіть у найвіддаленіших селах. Війна, обмеження пересування, руйнування традиційної логістики змусили навіть тих, хто роками купував “по старинці”, освоїти онлайн-кошики. Інтернет-магазин із Києва тепер однаково близький і жителю Дніпра, і мешканцю гірського селища.
Ринок не чекав, він підлаштувався. Поки великі гравці розмірковували над стратегіями, “Нова Пошта” та інші логістичні сервіси вже привозили замовлення туди, де ще вчора не було навіть дороги. Це тиха революція доставки: без фанфар, але з реальним ефектом довіри. Люди отримали не лише посилки, а й відчуття стабільності, якого бракує в іншому.
Зміни торкнулися не лише способу покупки, а й суті споживання. Тепер онлайн купують не тільки техніку чи кросівки, а хліб, ліки, корм для тварин. Те, що називається повсякденним, поступово перекочувало в діджитал. І це вже не міський тренд, а нова реальність українського побуту від Ужгорода до Слов’янська.
Звичайно, залишаються перешкоди. У деяких регіонах і досі нестабільний зв’язок, не всюди кур’єр добереться без пригод. Але тренд зрозумілий: онлайн-торгівля перестала бути “для молоді з міста”. Вона стала способом жити і виживати навіть там, де до найближчої аптеки десятки кілометрів, а світло зникає щодня.
Український бізнес стоїть на роздоріжжі: сприймати ці зміни як тимчасові або вкластися у них як у майбутнє. Той, хто встигне переосмислити свій шлях до споживача, отримає не просто прибуток, а місце в новій економічній екосистемі країни, яка воює, тримається і водночас вибудовує інфраструктуру майбутнього.
E-commerce на лінії фронту: як онлайн-торгівля втримала тил, поки летіли ракети
Українська e-commerce вижила, перелаштувалась і продовжує тримати тил у найгарячіші моменти економічної турбулентності.
У перші дні вторгнення все завмерло. Замовлення та доставка зупинилися. Ракети влучали в склади. Логістику було розірвано. Але вже за кілька тижнів онлайн-магазини почали повертатися.
В e-commerce, як і на передовій, головне витримка, логістика й лідерство. І тут, у тилу, замість танків і дронів – маркетплейси. Хто першим повернувся у стрій після обстрілу? Хто зміг тримати лінію доставки в прифронтові області? Хто не втік, а почав будувати нові хаби? Ринок таке не забуває.
Rozetka втратила свій головний логістичний хаб під Києвом, де зберігалися тисячі одиниць техніки, одягу, дитячих товарів. Він згорів у березні 2022-го після прильоту. Це був удар не тільки по бізнесу, а й по емоціях. Але вони не здалися. Уже в квітні Rozetka повернулася до роботи в Києві, відкривши точку видачі на генераторах у місті, яке ще тиждень тому стояло під мінометним обстрілом.
Що можна сказати про Prom.ua? Він не має централізованої системи доставки: логістика цілком на відповідальності продавців. Це додає гнучкості, але знижує контроль за швидкістю доставки у порівнянні з Rozetka чи EVA, де процес замовлення більш стандартизований.
OLX як тилова розвідка. Коли все інше зникає, залишається “продам, обміняю, віддам”. Пральні машини, дитячі візки, обігрівачі – усе це переходило з рук у руки, іноді безкоштовно. OLX тримає тил у кризу, але не веде наступ, не формує фронт.
Epicentr.ua подібний до важкої артилерії. Вони йшли в онлайн через силу, бо треба. Їхній фронт – бетон, шпалери, кабель. І тут вони міцні. Але у високій мобільності й швидкій реакції поступаються. Їхній маркетплейс більше про “велике й повільне”.
Іноземні гіганти на кшталт Amazon і AliExpress втратили масову популярність не лише через проблеми з логістикою під час війни, а й тому, що українці дедалі частіше обирають локальні сервіси, здатні гарантувати швидку доставку навіть у прифронтові райони.
“Нова пошта” стала новою армією логістики. Вони доставляли посилки, коли по країні летіли ракети. Вони вивозили цивільних, коли інші втекли. Вони відкривали пункти навіть у деокупованих селах. Водії працювали без сну, без зв’язку, з ризиком для життя.
Замість скорочення Comfy, Алло, Kasta, EVA почали шукати нові логістичні маршрути. Маленькі склади замість великих. Нові хаби на заході країни. Власні мікроелектростанції. Власні канали комунікації. А головне – люди, які вийшли на роботу під повітряними тривогами.
Купівельна спроможність впала, але не зникла. Українці почали купувати дешевше, рідше, але з розумом. Онлайн давав те, чого не давав ринок: доступ до знижок, до порівняння цін, до кешбеків. У країні, де втратили роботу мільйони, e-commerce став інструментом виживання.
Бізнес зосередився на децентралізації складів (один прильот не зупиняє мережу), доставці з рук у руки, відновленні навіть під час обстрілів.
А головне – це людяність. Онлайн-торгівля стала волонтерською платформою. Через сайти магазинів передавали бронежилети, павербанки, термобілизну. Коли ЗСУ не встигали, встигала Rozetka.
Тому коли хтось питає: чи витримає український бізнес? Подивіться на e-commerce – він уже витримав. Серед лідерів, що продовжують працювати під повітряними тривогами, – Книжковий клуб, Rozetka, EVA та інші гравці, які не лише вижили, а й збільшили прибутки.
Тетяна Вікторова
