Month: February 2025
-
Ukraine
Naftogaz announced an urgent purchase of imported gas at $700 per thousand cubic meters
The operator of Ukrainian gas storage JSC “Ukrtransgaz”, which is part of the “Naftogaz” group, plans to urgently purchase an…
Read More » -
Ukraine
The SBI has completed an investigation into the supply of low-quality helmets to the State Border Guard Service
The employees of the SBI completed the investigation into the director of the enterprise, which supplied the State Border Service…
Read More » -
Point of view
11 лютого міський голова Києва Віталій Кличко виступив на форумі “Демократична стійкість України під час війни та в період відновлення”. Під час свого виступу він порушив низку ключових питань, серед яких можливість завершення війни, перспективи виборчих процесів, ризики суспільних конфліктів після війни та необхідність комплексних реформ у всіх сферах життя. Він наголосив, що відновлення країни потребує не лише фізичної реконструкції, а й глибоких змін у державному управлінні, правовій системі та економіці. Кличко підкреслив важливість єдності суспільства та всіх гілок влади задля успішного майбутнього України. Як зазначив Віталій Кличко, сьогодні суспільство зосереджене на політичних процесах, особливо на майбутніх виборах, водночас щодня Україна втрачає своїх героїв на фронті. Він наголосив, що продовжується втрата територій, і немає точної відповіді на питання, коли завершиться війна і буде відновлено мир. Це питання ставить собі кожен українець, але чіткої відповіді наразі немає. Скоріш за все через місяць-два. Кличко підкреслив, що хоча більшість політичних сил, які зараз діють в Україні, перебувають у спільному політичному середовищі та об’єднані навколо відновлення країни, вже розпочалися передвиборчі процеси. Він застеріг, що виборча кампанія може супроводжуватися жорстким протистоянням між політичними силами, а суспільство може болісно сприйняти можливий компроміс, який стане необхідним для завершення бойових дій. Він також наголосив, що утримання армії є дорогим процесом. Після завершення бойових дій щонайменше третина військовослужбовців з майже мільйонної української армії перейдуть у резерв, і їм потрібно буде швидко знайти роботу. При цьому держава має забезпечити їхню швидку реінтеграцію та працевлаштування. У цей же час активізуються політичні баталії, що можуть призвести до “боротьби на знищення”, що є небезпечним для стабільності держави. Кличко висловив побоювання щодо можливих заворушень та громадянського протистояння після завершення війни. Він зазначив, що в історії інших країн після військових конфліктів часто спостерігався період політичної нестабільності та депресивного настрою в суспільстві. Щоб уникнути цього, необхідно забезпечити єдність усіх гілок влади та суспільства загалом. Він підкреслив, що одним із найважливіших викликів є пошук ефективного плану відновлення країни, якого досі немає. Вже ведуться переговори з міжнародними партнерами, зокрема Брюсселем та європейськими інституціями, щодо реалізації реформ, які мають зачепити всі сфери життя. Серед ключових реформ Кличко виділив реформу місцевого самоврядування та продовження децентралізації, яка вже довела свою ефективність. Він наголосив, що місцеве самоврядування є основою демократії в будь-якій європейській країні, і його не можна знищити. Він зазначив, що напрямок реформи місцевого самоврядування вже узгоджений з Асоціацією міст України та європейськими партнерами. Крім того, важливими є реформи у сфері поліції, прокуратури, силових структур та антикорупційних органів. Кличко наголосив, що відновлення України – це не лише відбудова зруйнованих будівель, а комплексний процес трансформації державних інституцій, який має відбуватися у співпраці з міжнародними партнерами та всім українським суспільством.
On February 11, Kyiv Mayor Vitaliy Klitschko spoke at the forum “Democratic stability of Ukraine during the war and during…
Read More » -
EU and the world
The United States returned an American teacher imprisoned in the Russian Federation
The United States has returned American teacher Mark Vogel, who was held in a Russian prison. He is currently in…
Read More » -
Ukraine
Applications for business grants have started in Ukraine
In Ukraine, applications for a grant program aimed at supporting micro and small enterprises in the field of energy sustainability…
Read More » -
EU and the world
Elon Musk received more powers from Donald Trump
US President Donald Trump has signed an executive order that obliges federal officials to develop plans for large-scale reductions in…
Read More » -
Expert thought
Повномасштабна війна, розв’язана Росією проти України, змусила мільйони людей покинути свої домівки в пошуках безпечного місця для життя. Евакуація населення стала життєво необхідним заходом, проте не завжди цей процес відбувається легко. Багато українців, навіть під загрозою обстрілів і руйнувань, свідомо залишаються в небезпечних регіонах через страх перед невідомістю, небажання покидати рідний дім або через необхідність доглядати за літніми родичами. Для влади це створює додаткові труднощі, адже безпека громадян залишається пріоритетом, і в деяких випадках доводиться вдаватися до примусової евакуації. Особливо гостро стоїть питання евакуації сімей із дітьми. Відповідно до норм міжнародного права та українського законодавства, держава зобов’язана забезпечити захист дітей, навіть якщо їхні батьки відмовляються залишати небезпечну територію. Саме тому було розроблено законодавчі ініціативи, які передбачають можливість примусового вивезення дітей із зони бойових дій за рішенням військових адміністрацій. Це непросте, але необхідне рішення, покликане зберегти життя найвразливіших категорій населення. Заступник міністра внутрішніх справ України Богдан Драп’ятий заявив, що евакуація цивільного населення стала одним із головних державних пріоритетів. Протягом майже трьох років безперервно тривають заходи з вивезення людей із зон бойових дій. За офіційними даними, станом на початок січня 2025 року з небезпечних регіонів було евакуйовано приблизно три мільйони осіб, з яких 655 тисяч – діти, а понад 105 тисяч – люди з інвалідністю. Драп’ятий наголосив, що у системі органів МВС евакуацію здійснюють спеціальні підрозділи Національної поліції «Білі янголи» та рятувальники ДСНС. Наразі працює 21 група «Білих янголів», до яких входять 124 поліцейські, а також 13 рятувально-евакуаційних груп ДСНС загальною чисельністю 140 осіб. Як заявив посадовець, лише у 2024 році зусиллями МВС було евакуйовано близько 18 тисяч людей, серед яких майже 4 тисячі – діти. Окрім порятунку мирних жителів, підрозділи також доправляють гуманітарну допомогу, евакуюють тіла загиблих та навіть вивозять домашніх тварин, що є важливим гуманітарним аспектом. Водночас Драп’ятий звернув увагу на проблеми, які потребують удосконалення законодавчого регулювання. Він наголосив, що евакуація дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю часто затримується через відмову родичів, що ставить цих людей у безвихідне становище. Відомі випадки, коли зволікання призводило до трагічних наслідків на територіях активних бойових дій у Донецькій, Сумській, Запорізькій та Харківській областях. Заступник міністра нагадав, що МВС розробило низку законопроєктів для вдосконалення евакуаційних процедур. Зокрема, урядом підтримано і подано до Верховної Ради два законопроєкти – №12353, який покращує механізм евакуації, та №12354, що запроваджує відповідальність за порушення воєнного стану. Драп’ятий підкреслив, що законопроєкт №12353 вже ухвалено Верховною Радою у першому читанні. Він звернув увагу на те, що чинне законодавство передбачає евакуацію дітей лише у супроводі одного з батьків чи законних представників. Втім, практика свідчить, що навіть у зонах активних бойових дій деякі батьки категорично відмовляються евакуюватися, наражаючи на небезпеку не лише себе, а й своїх дітей. Як пояснив Драп’ятий, ухвалення законопроєкту №12353 передбачає покладання обов’язку на батьків щодо забезпечення безпечних умов для дитини. У разі їхньої відмови від евакуації дітей із зон активних бойових дій Національна поліція отримає повноваження вивезти дітей із подальшою передачею під опіку соціальних служб у безпечних районах. За його словами, із територій потенційних бойових дій евакуація дітей проводитиметься разом із одним із батьків або іншими законними представниками за участі органів опіки та піклування та Національної поліції. Водночас у районах активних бойових дій цей процес проходитиме без участі органів опіки через високий рівень безпеки. Драп’ятий наголосив, що ці законодавчі ініціативи мають підвищити ефективність евакуації та забезпечити захист цивільного населення, особливо дітей, які не можуть ухвалювати рішення про власну безпеку самостійно. Як наголосив Богдан Драп’ятий, примусова евакуація дітей Національною поліцією із зон активних бойових дій за відсутності згоди батьків – це вимушений, але необхідний захід, який концептуально підтримують усі зацікавлені сторони. Відповідно до Конституції України, Конвенції ООН про права дитини та чинного українського законодавства, захист життя дитини є одним із головних обов’язків держави. Якщо доросла людина свідомо залишається в небезпечній зоні, це не має ставити під загрозу життя її дітей. Драп’ятий підкреслив, що евакуаційні заходи включають не лише вивезення людей із зони бойових дій, а й забезпечення тимчасовим житлом, медикаментами та предметами першої необхідності. У співпраці з обласними адміністраціями та волонтерськими організаціями цей механізм працює злагоджено. Відповідно до законопроєкту №12353, обов’язкову евакуацію дітей у примусовому порядку здійснюватимуть за рішенням обласної військової адміністрації після узгодження з військовим командуванням та Координаційним штабом з евакуації. Окрім цього, посадовець наголосив на іншій серйозній проблемі – самовільному поверненні раніше евакуйованих осіб у зони бойових дій. Такі дії не лише наражають людей на смертельну небезпеку, а й ускладнюють проведення оборонних операцій. Відомо, що російські військові неодноразово використовували цивільне населення як живий щит на тимчасово окупованих територіях. Для запобігання таким випадкам на законодавчому рівні планується запровадження обмежень на в’їзд та перебування у населених пунктах, з яких оголошено обов’язкову евакуацію. Повернутися туди громадяни зможуть лише після завершення активних бойових дій та створення безпечних умов для проживання. Як зазначив Драп’ятий, урядовий законопроєкт №12354 передбачає адміністративну відповідальність за порушення цієї заборони. Зокрема, за незаконне перебування у таких районах накладатимуться штрафи від 510 до 850 грн, а за повторне порушення – від 1700 до 3400 грн. Також цей законопроєкт встановлює штрафи за порушення комендантської години: від 850 до 1700 грн за перше порушення, та від 1700 до 3400 грн за повторне. Як підкреслив заступник міністра, запровадження суворішого контролю за дотриманням воєнного стану є важливим практичним кроком. У прифронтових регіонах фіксується велика кількість порушень, що створює ризики для цивільних та військових. Виконання норм комендантської години та евакуаційних правил сприятиме безпеці громадян і підвищенню ефективності оборонних заходів України.
The full-scale war waged by Russia against Ukraine has forced millions of people to flee their homes in search of…
Read More » -
EU and the world
Russian military aircraft violated Polish airspace
Russian Su-24MR military aircraft violated the airspace of Poland. About this informs Operational Command of the Armed Forces of Poland.…
Read More » -
Ukraine
Ukraine plans to gradually abandon mobilization
The Ukrainian authorities plan to phase out mobilization. Instead, in the future, contracts with clear terms and bonuses will be…
Read More » -
Ukrainian refugees
Як відомо, для виїзду за кордон українцям необхідно мати чинний закордонний паспорт. У деяких випадках громадяни України обирають продовження терміну дії паспорта замість його повної заміни. Проте, відповідно до нових вимог країн Шенгенської зони, продовжений паспорт може не бути прийнятим для в’їзду на територію ЄС. Посольство України в Австрії роз’яснило, в яких випадках можна використовувати документ із продовженим терміном дії. Продовжений закордонний паспорт: що змінилося За новими правилами, країни Шенгенської зони більше не визнають паспорти, термін дії яких було продовжено, як чинні документи для перетину кордону. Це означає, що українці, які мають продовжені паспорти, можуть стикнутися з відмовою у в’їзді. “Відповідно до нових правил перетину кордонів країн Шенгенської зони, закордонний паспорт із продовженим терміном дії не є дійсним документом для в’їзду до країн Шенгену. Виняток можуть становити лише громадяни третіх країн, які є резидентами країн Шенгенської зони або мають довгострокову візу, за умови, що вони мають на меті в’їзд на територію країни Шенгенської зони, яка видала посвідку на проживання або довгострокову візу. Тобто право в’їзду цієї категорії громадян на територію країн Шенгенської зони не є безумовним, оскільки залежить від волі чиновника або представника авіакомпанії. Тому хотілося б порадити зазначеній вище категорії громадян все-таки отримувати нові закордонні паспорти безпосередньо в Україні перед поверненням у країну Шенгенської зони, резидентами якої вони є, або отримати нові закордонні паспорти у консульських відділах посольств України за кордоном або у відповідних консульствах України. Що стосується громадян – резидентів України, слід відмітити, що посольства країн-членів Шенгенської зони, які розташовані на території України, швидше не приймуть у них продовжений закордонний паспорт під час вирішення питання видачі візи. Якщо мова йде про підтвердження законності Вашого перебування за кордоном за дійсним закордонним паспортом, в умовах дії воєнного стану в Україні, просимо керуватися наступним алгоритмом. Виняток можуть становити лише ті особи, які є резидентами країн Шенгенської зони або мають довгострокову візу. Однак навіть у цьому випадку дозвіл на в’їзд залежить від рішення прикордонних служб або представників авіакомпаній. Це означає, що така можливість не є гарантованою”, – йдеться в роз’ясненні посольства. Що робити громадянам України з продовженим паспортом У зв’язку зі змінами у правилах, громадяни України, які є резидентами країн Шенгенської зони, перед поверненням мають отримати новий закордонний паспорт. Це можна зробити: безпосередньо в Україні; у консульських відділах посольств України за кордоном; у відповідних консульствах України. Також варто зазначити, що посольства країн Шенгенської зони, які розташовані в Україні, можуть відмовити у видачі візи особам, які подають документи з продовженим паспортом. Як продовжити термін дії закордонного паспорта Продовження терміну дії паспорта є безкоштовною консульською послугою, яку можна отримати у відповідних дипустановах. Подати документи можна у порядку живої черги у прийомні години дипустанови, з 09:00 до 12:30. За чинним законодавством, таку процедуру можна здійснити не раніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії паспорта. В рамках цієї процедури консульський працівник наносить офіційний напис про продовження дії документа на 5 років. Для продовження дії паспорта необхідно подати такі документи: оригінал паспорта та його копію; для продовження паспорта дитини – свідоцтво про народження дитини та його копію. Отже, якщо ваш закордонний паспорт добігає кінця терміну дії, рекомендується заздалегідь оформити новий документ. Зміни у правилах перетину кордону означають, що подорож із продовженим паспортом може стати неможливою. Тому, щоб уникнути проблем на кордоні, варто завчасно подбати про оновлення документа у відповідних органах.
As you know, in order to travel abroad, Ukrainians must have a valid foreign passport. In some cases, citizens of…
Read More »