На третю річницю повномасштабної війни в Україні ЄС ухвалив 16-й пакет санкцій, спрямований на послаблення найважливіших економічних сфер РФ.
Кая Каллас, відома жорсткою позицією щодо економічних обмежень у відношенні Росії, підкреслила, що нові санкції охоплюють широкий спектр заходів: від боротьби з тіньовим флотом, який допомагає РФ обходити нафтові обмеження, до заборони експорту ігрових контролерів, які можуть бути використані для керування БПЛА.
ЄС посилює санкції: удар по фінансах, нафті, ВПК та “тіньовому флоту” Кремля
Прогресивність 16-го пакета санкцій ЄС у порівнянні з попередніми полягає у наступному. Раніше ЄС обмежував доступ російських банків до міжнародної системи SWIFT, але зараз санкції вперше націлені на внутрішню альтернативу SWIFT – російську систему передавання фінансових повідомлень (СПФС). Це ускладнює міжнародні транзакції РФ та обмежує можливості обходу санкцій. Крім того, пакет включає відключення 13 російських банків від системи SWIFT.
Буде призупинено ліцензії на мовлення для восьми російських медіа-каналів. Якщо раніше ЄС заборонив мовлення Russia Today і Sputnik, то тепер держави єврозони перестануть транслювати 8 російських медіаресурсів, що поширюють фейки та прокремлівські наративи. Водночас журналісти, які співпрацюють з цими медіа, можуть продовжувати свою діяльність на території ЄС, за винятком здійснення мовлення.
Євросоюз додав 83 суб’єкти до переліку осіб та компаній, що причетні до порушення суверенітету України. Під обмеження потрапили ті, хто керує нелегальним флотом Кремля та сприяє розвитку російського ВПК. Важко переоцінити важливість посилення боротьби з “тіньовим флотом”. Попередні санкції вже обмежували морські перевезення російської нафти, проте цього разу ЄС розширив перелік суден, що підпадають під санкції, включаючи 74 нові танкери.
Також під обмеження потрапили компанії, які володіють і керують судами, які обходять нафтове ембарго, постачають військову техніку або перевозять крадене українське зерно. Загалом під санкціями вже 153 судна.
Щодо зовнішньої торгівлі, поширено географію підсанкційних компаній. У “чорний” список колаборантів додано 53 китайські, індійські, узбецькі, турецькі та еміратські компанії. Вперше до списку заборонених для експорту в Росію товарів потрапив софт для верстатів з ЧПУ, хімічних сполук і комплектуючих для БПЛА. Обмежено постачання технологій подвійного використання, полімерів, синтетичних матеріалів і каучуку. Це вдарить по оборонному сектору РФ, який і так потерпає від браку технологій.
Щодо транспортної сфери, євроспільнота обмежила діяльність російських авіаперевізників, які виконують внутрішні рейси або забезпечують країну-агресора авіазапчастинами. Вперше табуйовано комунікації з портами, летовищами та шлюзами, що задіяні у постачанні військової техніки або сприяють обходу паливних санкцій. Також удосконалено нагляд за транспортуванням вантажів через країни єврозони та запроваджено заборону на імпорт російського алюмінію та обмеження на експорт товарів, що можуть сприяти військовим зусиллям Росії.
ЄС заборонив експорт технологій для розвідки, видобутку та обробки викопного палива в Росії, а також сервіс для фіналізації енергопроєктів, зокрема “Восток Ойл”. Новий пакет санкцій вперше вводить заборону на тимчасове зберігання “чорного ресурсу” в євротерміналах, а також надання європейськими підрядниками інженерних і будівельних сервісів країні-агресору. Щоб унеможливити обхід санкцій, експортерам з ЄС доведеться запровадити посилений контроль за поставками.
Крім того, ЄС заборонив інженерні, юридичні та консалтингові послуги в Криму та інших окупованих українських територіях.
Оновлені санкції ставлять Білорусь на один рівень з Росією щодо заборон у сфері економіки, банківської системи, логістики та цифрових технологій. Це має велике значення, оскільки влада Лукашенка раніше слугувала інструментом для Кремля у спробах оминути міжнародні обмеження.
Загалом, 16-й пакет санкцій акцентовано не лише на нових обмеженнях, але й на посиленні контролю за дотриманням уже чинних санкцій, ліквідуючи лазівки, якими користувалася Росія.
Ефективність попередніх 15 пакетів санкцій
Санкції проти Росії, що накладалися упродовж 15 попередніх пакетів, мають не просто символічне, а фундаментальне значення. Це не лише про економічний тиск – це про зміну самої логіки існування країни, яка десятиліттями жила у впевненості, що їй дозволено все.
Попередні 15 пакетів санкцій, запроваджених Євросоюзом та його партнерами, суттєво обмежили доступ Росії до міжнародних ринків та технологій. Це призвело до великих фінансових втрат країни-інтервента. За оцінками Київської школи економіки, з грудня 2022-го по червень 2024-го через такі обмеження Росія втратила від експорту нафти 78,5 мільярда доларів США.
Найбільші щомісячні втрати були в січні 2023-го – 8,6 мільярда доларів США. З середини 2023-го втрати стабілізувалися на середньомісячному рівні 2,8 мільярда доларів США. Але все одно загальний згубний вплив на російську економіку залишається відчутним.
Обмеження на імпорт високотехнологічного обладнання та компонентів ускладнили доступ до мікроелектроніки та ПЗ, що негативно вплинуло на виробництво сучасної техніки та обладнання. Крім того, додаткові перешкоди для промислового виробництва створили обмеження на постачання софта для верстатів з числовим програмним керуванням та хімічних прекурсорів.
Санкції значно обмежили можливості Росії у виробництві сучасних озброєнь. Брак доступу до західних технологій та компонентів ускладнив розробку та виробництво високоточної зброї та сучасних систем озброєння. Це призвело до зниження якості та кількості виробленої військової техніки, що безпосередньо впливає на військовий потенціал країни.
Через відключення від міжнародних платіжних систем та обмеження на операції з іноземними валютами зазнав хвилювань і фінансовий сектор РФ, що призвело до девальвації рубля, зростання інфляції та підвищення процентних ставок. Зокрема, підвищення ставки Центробанку Росії до 21%.
Попри значний тиск, Росія намагалася адаптуватися до нових умов. Зокрема, РФ інвестувала близько 8,5 мільярда доларів США у створення власного танкерного флоту для обходу нафтових санкцій, а також переорієнтувала експорт енергоресурсів на китайський та індійський ринки, намагаючись компенсувати втрати від європейських ринків. Це призвело до зменшення ефективності санкцій та стабілізації цін на нафту на світових ринках. Наприклад, у жовтні минулого року ціни на нафту марки Brent становили близько 81,52 долара за барель, а WTI – 78,54 долара за барель.
200 мільярдів євро заморожених російських активів: ЄС обговорює конфіскацію та подальшу підтримку України
На додаток до санкційного тиску, ЄС розглядає можливість конфіскації заморожених російських активів, що оцінюються в 200 мільярдів євро, як відповідь на виключення європейських урядів із переговорів США та Росії щодо припинення війни в Україні. Основна частина цих коштів знаходиться у фінансовій установі Euroclear і приносить відсотки, тоді як США мають лише 5 мільярдів доларів.
Балтійські країни, Польща та Чехія закликають передати ці кошти Києву для зміцнення його позицій на полі бою. Проте Франція, Німеччина, Італія та Іспанія побоюються, що такий крок підірве довіру інвесторів і позбавить ЄС важелів впливу на Росію у майбутніх переговорах. Президент Франції Еммануель Макрон підтримує використання прибутків від активів, але вважає конфіскацію незаконною.
Лідери ЄС погодилися, що активи залишатимуться замороженими, доки Росія не компенсує Україні збитки. Їх розглядають як потенційне джерело фінансування відновлення країни, вартість якого Світовий банк оцінює у 524 мільярдів доларів. Раніше G7 погодила використання прибутків від активів для надання Україні кредиту на 50 мільярдів доларів, а міністри фінансів G20 обговорять подальші кроки цього тижня у Південній Африці.
Тетяна Вікторова
