Рішення Європейського Союзу про різке збільшення витрат на оборону та переозброєння армій стало одним із найобговорюваніших питань у світових ЗМІ. Екстрений саміт у Брюсселі, підсумком якого стало виділення до 150 мільярдів євро на оборонні потреби та можливість держав відступати від жорстких бюджетних обмежень, викликав широкий резонанс. Журналісти та експерти аналізують, як ці кроки змінять безпекову ситуацію в Європі, які наслідки це матиме для України та як на подібні рішення реагують світові гравці. Попри одностайну підтримку оборонної ініціативи більшістю країн ЄС, її ухвалення відбулося без участі Угорщини, що також не залишилося поза увагою медіа. Як світові ЗМІ коментують нову стратегію ЄС у сфері оборони та які настрої панують серед міжнародних аналітиків?
La Libre Belgique – Бельгія. Євросоюз прийняв виклик, кинутий часом, – схвалює дії ЄС брюссельська La Libre Belgique:
«Франція та Німеччина долають деякі свої упередження, насамперед – у галузі бюджетної політики, і тим самим створюють динаміку, яка є явною зміною курсу. Вперше у своїй історії Євросоюз припиняє бути економічною силою, паралізованою власною військовою безпорадністю, і починає виступати як стратегічний актор, якого треба сприймати всерйоз.
Заявлені 800 мільярдів євро – не тільки грошова сума, це чітке посилання з боку Європи, що відмовляється бути розмінною монетою в грі вибагливих геополітичних вітрів, чітке посилання з боку Європи, готової стати на захист своїх ідеалів – і громадян. … Євросоюз цілком може згуртуватися, коли на кону виявляється найголовніше».
https://www.eurotopics.net/kurz/ne0
Kleine Zeitung – Австрія. Євросоюз ризикує залишитися на узбіччі, – побоюється віденська Kleine Zeitung:
«Для кожного кроку потрібен компроміс, якого можна досягти лише з неабиякою працею; кожну пропозицію доводиться проводити крізь жорна спільного прийняття рішень. Кожна фраза кладеться на чашу ваги дипломатії. …Все це виглядає як слабкість.
… У сухому залишку маємо таке: управляти всім буде не Євросоюз, а створена в Лондоні «коаліція охочих», такий собі набір із країн НАТО та Євросоюзу, об’єднаних спільним завданням. Євросоюз може в кращому разі забезпечити якісь засади, наприклад, – пакет фінансування для переозброєння, або надання подальшої допомоги Україні, або проведення самітів – на кшталт тих, що проходять у Брюсселі».
https://www.eurotopics.net/kurz/ne1
Aargauer Zeitung – Швейцарія. Настав кінець лицемірству, – вважає швейцарська Aargauer Zeitung:
«Протягом десятиліть європейці затишно жили у своїх державах загального добробуту, з безпечної відстані лаючи всіх ізгоїв цього світу. На вимоги Сполучених Штатів про те, що Європа має робити більше для власної безпеки, вони реагували лише порожніми фразами. Маючи за спиною найпотужнішу у військовому плані державу світу, можна не думати про свою слабкість.
…А коли самостійно починаєш сам про себе дбати, то й рішення ухвалюєш самостійно. Чи сподобається Сполученим Штатам на чолі з президентом Трампом, якщо Європа, що посилилася у військовому відношенні, почне говорити від своєї особи? Звісно, ні. Але й лицемірити тоді не треба буде!».
https://www.eurotopics.net/kurz/ne2
444 – Угорщина. Незабаром Орбану вже не так легко вставляти ціпки в колеса Євросоюзу, – пророкує опозиційний угорський портал 444.hu:
«Оскільки останніми днями вже почав формуватися альтернативний формат європейської співпраці, цей саміт ЄС, судячи з усього, став останньою можливістю для Орбана чинити перешкоди.
… З низки ключових питань, що визначають майбутнє Європи, нова формація [так звана ‘коаліція охочих’] може підхопити ініціативу Європейської ради, яка потребує повного консенсусу. І тоді орбанівські погрози «накласти вето» вже не матимуть жодної сили. На нинішньому саміті ЄС це було, однак, ще не так: своїм вето Орбан таки завдав чималої шкоди».
https://www.eurotopics.net/kurz/ne3
TVXS – Греція. Лівий грецький портал TVXS критикує рішення про нарощування європейських озброєнь:
«Єдине рішення, яке справді пішло б на користь громадянам Європи, – це спочатку світ в Україні, а потім інтеграція Росії в нову систему європейської колективної безпеки. Це рішення призвело б до скорочення озброєнь, а не їхнього нарощування, як планує керівництво Євросоюзу. Адже при цьому повністю не береться до уваги, що підвищення військових витрат до рівня в три відсотки ВВП – що навіть менше від п’яти відсотків, які вимагають Трамп від країн НАТО – призведе до непопулярних скорочень і ще більшого підйому вкрай правих сил».
