Гетманцев спростував, Железняк підтвердив: у Верховній Раді немає єдиної позиції щодо створення державного крипторезерву

У парламенті тривають суперечки навколо нових фінансових ініціатив, пов’язаних з криптовалютами. Деякі депутати відкрито просувають ідею запровадження державного стратегічного резерву в криптовалюті, зокрема у біткоїнах, як сучасного інструмента фінансової безпеки та інвестиційної привабливості України. Водночас інші обранці категорично дистанціюються від цієї теми й навіть заперечують саму можливість участі Верховної Ради в подібних проєктах та спростовують заяви колег зі свого комітету, називаючи їх проплаченими фейками. На цьому тлі вже очевидна глибока розбіжність у позиціях навіть серед членів одного парламентського комітету — зокрема, Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

Категоричну позицію щодо поширених останніми днями чуток про можливий запуск стратегічного біткоїн-резерву зайняв голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він заявив, що парламент взагалі не має наміру створювати жодних державних резервів — ані стратегічних, ані тим більше у криптовалюті. Підкресливши, що це не є компетенцією Верховної Ради, Гетманцев зауважив:

«Український парламент не планує запускати ніякі резерви. Тим більше стратегічні. Тим більше bitcoin.
Це взагалі не справа парламенту. Не ведіться на проплачені фейки».

Отже, очільник фінансового комітету відмежувався не лише від самого змісту пропозицій, а й від можливості будь-якого парламентського впливу на формування резервних державних активів у криптовалюті. Його заява пролунала як спростування інформації, яка активно поширювалася в ЗМІ, соцмережах і криптоспільноті після заяви його першого заступника — Ярослава Железняка.

Раніше Железняк підтвердив в коментарі для Incrypted, що в Україні дійсно розробляється законопроєкт, який передбачає створення державного стратегічного біткоїн-резерву. Про це також йшлося на сайті Мінфіну. Він наголосив, що відповідний документ вже перебуває на стадії доопрацювання і буде внесений до парламенту найближчим часом.

Ще в лютому 2025 року Ярослав Железняк відкрито анонсував подібну ініціативу, заявивши:

«Ми скоро внесемо від індустрії законопроєкт про можливість робити крипторезерви».

Тоді він не уточнив, в якому саме вигляді розглядатиметься механізм зберігання чи структурування таких резервів, але підкреслив, що йдеться саме про ідею, яка виходить від галузі.

Крім того, в коментарі LIGA.net регіональний директор Binance у Центральній та Східній Європі, Центральній Азії й Африці Кирило Хомяков також розповів, що народні депутати обговорюють законодавчі можливості включення віртуальних активів до державних резервів України.

«Ми вже мали розмови з парламентарями щодо цього питання — є і бажання, і розуміння, що це потрібно. Але наразі немає чіткого бачення, як саме це реалізувати. Адже при детальному вивченні питання створення крипторезерву ми зіткнулися з тим, що для цього потрібно змінити надзвичайно велику кількість законів, і поки це виглядає малореалістичним», — зазначив Хомяков.

Таким чином, на сьогодні існує очевидна розбіжність у позиціях двох ключових фігур парламентського фінансового комітету. З одного боку — чітке заперечення можливості запуску крипторезервів з боку Гетманцева, який не лише спростовує чутки, а й вказує на правову обмеженість парламенту у цьому питанні. З іншого боку — ініціатива Железняка, що просувається під гаслом модернізації фінансової системи та залучення нових цифрових інструментів.

Ця суперечність у поглядах свідчить про відсутність єдиної стратегії у вищому законодавчому органі країни щодо використання криптовалют у державній фінансовій архітектурі. Сама ідея крипторезервів наразі перебуває у зоні концептуальних дебатів, але навіть до внесення законопроєкту викликає гостру реакцію. Це підтверджує, що обговорення цифрових фінансів у парламенті виходить за рамки технічного питання — і торкається фундаментальних поглядів на роль держави в управлінні ризиковими, децентралізованими активами.