Дослідники Кардіффського університету прийшли до висновку, що бджолиний віск може мати вирішальне значення для збереження їжі в зонах бойових дій України. Британські вчені допомогли українським бджолярам розробити нову воскову упаковку для швидкопсувних продуктів на тлі російських атак.
В останні місяці Росія посилила знищення енергетичної інфраструктури України, що спричинило відключення електроенергії, а це означає, що влітку в деяких регіонах можуть бути проблеми зі збереженням продуктів.
Україна є найбільшим виробником меду в Європі, тому дослідники з Кардіффа проаналізували, як це зможе допомогти українцям.
“Як усім відомо, їжа псується дуже швидко, якщо немає способів її збереження. Використання обгортки з бджолиного воску, яка може вбивати бактерії, виявилося природним способом вирішення цієї проблеми”, – заявив професор Лес Бейль з Кардіффського університету.
Дослідницька група створила різні “рецепти” обгорток для зберігання іжі, які можуть бути доступні в зонах бойових дій. Вчені змогли випробувати різні комбінації, щоб створити одні з найефективніших з них. Професор Бейль розсказав, що “шматок тканини або навіть паперу” поєднується з бджолиним воском та іншими природними протимікробними рослинами, такими як шавлія, для формування обгортань. Бджолиний віск втирають у тканину, щоб допомогти створити харчові обгортання.
Дослідники з Харкова підтримали своїх зарубіжних колег і призивають збирати бджолиний віск, щоб зробити харчові обгортки. Вчені Харківського політехнічного інституту поширюють інформацію онлайн в соціальних мережах, сподіваючись, що українці зможуть спробувати цей спосіб.
“Харків бачив запеклі бої в останні тижні. Ситуація в зонах конфлікту та поблизу лінії фронту дуже важка. У людей немає електрики або дуже часто трапляються відключення електроенергії. Це призвело до зіпсування значної кількості харчів. Воскова обгортка в цьому дуже допоможе, її можна використовувати для хліба, щоб зберегти його свіжість, а також для фруктів і овочів”, – зауважує доктор Юлія Юдіна з Національного університету “Фармація” Харківського політехнічного інституту.
Професор Бейль та його команда мікробіологів сподіваються, що їхня робота з Україною допоможе іншим у зонах військових дій по всьому світу використовувати природні антибіотичні властивості меду, які колись використовували такі цивілізації, як Стародавня Греція.
