Коли і як можна збільшити аліменти на утримання дитини: юридичні нюанси та судова практика

Після розлучення життя подружжя часто розходиться не лише емоційно, а й фінансово. У більшості випадків саме мати залишається з дитиною, намагаючись забезпечити їй належний рівень життя, тоді як встановлена судом частка від доходу другого з батьків з часом перестає відповідати реальним потребам. Зростання цін, воєнний стан, додаткові витрати на лікування, навчання чи побут — все це робить ситуацію ще складнішою. Тоді виникає питання: чи можна домогтися справедливого перегляду розміру аліментів, щоб дитина отримувала належне забезпечення відповідно до сучасних умов?

Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» прокоментували нашій редакції питання збільшення розміру аліментів на дитину та пояснили, в яких випадках суди йдуть назустріч позивачам, які аргументи є переконливими, а які — навпаки, не впливають на рішення.

Те, що кілька років тому здавалося справедливим і достатнім, сьогодні може не покривати навіть базових витрат на навчання, харчування чи медичне забезпечення. У таких випадках постає потреба українців звертатися до суду, аби відновити баланс між можливостями платника та реальними потребами дитини.

Розглянемо досить типову ситуацію. Після розірвання шлюбу з чоловіка стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини, яка проживає із матір’ю. Стягнуто в порядку наказного провадження – швидко та все за законом – ¼ частина від усіх видів заробітку. Втім жінка вважає, що коштів, визначених судовим наказом на утримання дитини, недостатньо для її належного утримання та забезпечення належного фізичного, духовного, морального і соціального розвитку.

У зв`язку з військовим станом також зросли витрати на утримання дитини та ціни на предмети першої потреби для забезпечення нормального розвитку дитини. Зауважимо, що ухвалюючи судовий наказ, суд не досліджує майновий стан і платоспроможність відповідача, а також потреби дитини. Наскільки реально змінити розмір аліментів в такому випадку? Судова практика вважає що так, навіть як що батько дитини безробітний. Втім для цього потрібно не аби як заморочитися та докласти зусиль. При цьому зміна розмір аліментів може бути як тих, які стягнуті за судовим рішенням, так й тих, які батько сплачує добровільно чи за угодою.

Загальновідомо, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України). За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Зазначимо, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом статей 184, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження. Тобто як що аліменти були присуджені в частині від заробітку – їх можливо змінити на тверду грошову суму та навпаки. При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й інші норми, що врегульовують обов`язок батьків утримувати своїх дітей (статті 182, 183, 184 СК України).  Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 23 травня 2022 року в справі № 752/26176/18, від 26 жовтня 2022 року в справі № 759/22898/20. Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Що при цьому потрібно надати суду? Посилатися на поліпшення матеріального стану відповідача, а також на збільшення своїх витрат на утримання дитини. При цьому навіть якщо батько дитини офіційно не працює, то доказами його не аби якого матеріального становища можуть бути:

• витяги з Державного Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тощо, що чоловік є учасником, засновником чи кінцевим бенефіціаром юридичної особи (юридичних осіб);
• факт реєстрації відповідачем торгової марки, яка може використовуватися на платній основі підприємствами;
• річні декларації про майновий стан чоловіка за останні роки з податкової;
• купівля нерухомості – як житлової, так й не житлової, земельних ділянок (про це можливо дізнатися не тільки з реєстру нерухомого майна, а й з податкових декларацій);
• купівля транспортного засобу чи кількох за останні роки (при цьому потрібно дивитись ще на їх марку та ринкову вартість);
• відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
• данні з реєстру застрахованих осіб ПФУ;
• банківські виписки по особових рахунках чоловіка з яких можливо з’ясувати не тільки обсяг надходжень й витрат, але й куди саме спрямовані зазначені витрати (на приклад поїздки за кордон, готелі, ресторани, обслуговування автівки тощо);
• інформація Держприкордонслужби України про виїзд за кордон останні роки;
• скріншоти з сервісу Googl Earth, Googl Maps;
• інформація  про відвідування дорого вартісного спортклубу, купівлю та використанні дорого вартісних речей (дизайнерські годинники, костюми тощо);
• фото з соціальних мереж про відвідування закордонних країн, дорогих готелів, ресторанів тощо.

Втім значну частину перелічених доказів можливо отримати тільки за ухвалою суду та ніяким іншим способом, наприклад, інформацію з Держприкордонслужби України, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, річні декларації про майновий стан тощо. Перед судом можна клопотати про отримання всіх цих доказів, але на руках бажано перед цим мати первинні докази про поліпшення матеріального стану, які можливо отримати самостійно – ті ж дані про наявну нерухомість чи транспортні засоби.

На жаль, неможливо щось довести, якщо нерухомість чи бізнес оформлений на іншу особу, але фактично є власністю чоловіка. Суд не може брати до уваги домисли, плітки та міркування, а вірить тільки юридично доведеним фактам, на кшталт офіційних документів. Часто буває так, що за офіційними документами, наприклад, магазин належить сестрі чоловіка.

Крім того, своєю чергою жінці також потрібно надати докази того, що аліментів, які сплачує батько дитини не достатньо для покриття нормальних базових потреб. Доказами цього моменту можуть бути:

• чеки з магазинів про придбаний одяг та взуття дитини;
• договір оренди у разі проживання на зйомній квартирі з дитиною;
• квитанції за комунальні послуги, стільниковий зв’язок, інтернет;
• чеки на купівлю шкільного приладдя;
• витраті на шкільні обіди, екскурсії та позашкільне навчання;
• чеки на купівлю ліків та підтверджуючи квитанції про оздоровлення (на приклад відвідування влітку дитячого табору);
• страхування дитини;
• чеки на облаштування дитячої кімнати;
• чеки на придбання дитини смартфона, ноутбука чи комп’ютера;
• квитанції про сплату спортивних секцій чи дитячих гуртків;
• будь-які інші докази понесених витрат на дитину.

При цьому бажано взяти певний проміжок часу (рік-два-три) та підтверджені витрати на дитину за цей період та вирахувати середньо місячні трати, не забувши при цьому, що половина з понесених витрат все ж таки лежить й на матері, а не все винен батько.

Зауважимо, що проміжок часу повинен обов’язково враховувати той час, коли аліменти вже були присуджені на дитину. Таким чином ви й доведете суду, що фактичні витрати на дитину перевищують отримані аліменти й на скільки.

Отже, суду  потрібно встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти – одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року в справі №759/22898/20, постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року в справі № 372/3260/20).

При цьому судом обов’язково буде враховане, наступне:

• стаття 192 СК України яка передбачає обставини, які враховуються для збільшення розміру аліментів. Такі обставини є оціночними. Тобто в кожному конкретному випадку суд, з урахуванням судового розсуду, повинен навести, які саме обставини змінилися, і чому визначений розмір є необхідним і достатнім. Завдання розсуду полягає в тому, щоб знайти справедливу рівновагу між інтересами дитини та можливостями платника;
• конструкція в законі «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків;
• застосування конструкції судового розсуду вимагає від суду пояснення, які обставини враховані судом при збільшенні розміру аліментів і як розмір узгоджується з інтересами дитини. Суд може враховувати поведінку платника, зокрема ухилення від сплати, приховування доходів, відчуження майна на шкоду дитині, як обставини, що свідчать про недобросовісність.

Згідно зі ст. 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (частина друга статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року). Тож хочемо звернути вашу увагу саме на фразу «в межах своїх здібностей і фінансових можливостей», адже недоцільно йти до суду з позовом до людини, яка працює двірником в комунальному підприємстві, аби збільшити розмір аліментів так, щоб вони крім іншого, покривали заняття з тенісу, трьох репетиторів та музичну школу.