Останні роки українське суспільство дедалі гостріше реагує на випадки жорстокого поводження з тваринами. Кожна новина про залишеного у спеку в машині собаку чи підлітків, які знімають знущання над котом на телефон, викликає хвилю обурення та дискусій. Проте мало хто усвідомлює, що в Україні діє спеціальний закон, який не лише окреслює правила відповідального ставлення до тварин, а й передбачає конкретну юридичну відповідальність за порушення цих норм — від адміністративних штрафів до кримінальних покарань.
Юристи адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», до яких звернулася наша редакція, пояснили, як саме законодавство регулює питання захисту тварин, які санкції найчастіше застосовуються на практиці та які правові нюанси важливо знати кожному власнику тварини.
В усьому цивілізованому світі тварини сприймаються як розумні живі істоти, які потребують гідного поводження та захисту. В Україні існує закон «Про захист тварин від жорсткого поводження», згідно якого тваринами вважаються – біологічні об’єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові.
Під дію даного закону підпадають наступні категорії тварин:
- дикі тварини – тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах;
- домашні тварини – собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;
- сільськогосподарські тварини – тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження;
- безпритульні тварини – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини;
- експериментальна тварина – тварина, що використовується для проведення наукових дослідів, експериментів.
Закон також визначає, що підпадає під категорію жорсткого поводження:
- жорстоке умертвіння тварин – умертвіння тварин без застосування знеболюючих засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху;
- жорстоке поводження з тваринами – знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин;
- каліцтво тварини – тілесне ушкодження, що призвело до втрати будь-якого органу або частини тіла тварини та/або до втрати фізіологічної функції органу тварини;
- тілесне ушкодження тварини – порушення анатомічної цілісності або фізіологічної функції органів і тканин тіла тварини, що виникає внаслідок дії одного чи декількох зовнішніх ушкоджуючих чинників.
Даний закон поширюється на відносини, що виникають у зв’язку з утриманням тварин та поводженням із ними як фізичними так і юридичними особами.
Зазначається, що поводження з тваринами повинно ґрунтуватися на таких принципах:
- жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;
- забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;
- право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього закону;
- заборона жорстоких методів умертвіння тварин;
- відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;
- утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.
Крім того, забороняються пропаганда жорстокого поводження з тваринами, заклики до жорстокого поводження з ними, а також пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти. Також забороняється використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, які демонструють жорстоке поводження з тваринами.
Зазначимо, що умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям та повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби. Місце утримання тварин повинно бути організовано таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
Утримання тварин у дитячих закладах допускається за умови забезпечення постійного догляду за тваринами відповідно до вимог цього Закону. Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається. Утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог цього Закону.
Варто знати, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов’язана:
- забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону;
- дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.
При цьому правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.
Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку. Особа, яка супроводжує тварину, зобов’язана забезпечити:
- безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;
- безпеку супроводжуваної домашньої тварини;
- безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;
- наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
- наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Саме несподіване відкриття з даного закону дозволяється утримувати домашніх тварин: у квартирах, де проживає кілька сімей, – лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування. Готові сперечатися, що про це мало хто знає взагалі!
Слід зазначити, що закон забороняє утримувати тварин:
- особам, на яких накладалося адміністративне стягнення або застосовувалися заходи впливу за вчинення правопорушення, пов’язаного з жорстоким поводженням з тваринами, – протягом року з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення чи застосування заходів впливу;
- особам, які притягалися до кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами або були звільнені від кримінальної відповідальності та провадження у справі закрито за нереабілітуючими обставинами, або стосовно яких були застосовані примусові заходи медичного чи виховного характеру, – протягом 10 років з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі за нереабілітуючими обставинами, або рішенням про застосування, продовження, зміну примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Особа, яка утримує тварину, зобов’язана забезпечити своєчасне надання їй ветеринарної допомоги.
Право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації.
Угоди, укладені особою, яка не досягла 18 років, з набуття або передачі права власності чи іншого речового права на тварину можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, якщо такі угоди укладені без згоди батьків цієї особи або осіб, що їх замінюють. Тож роз’ясніть дітям, що придбати тварину можливо лише за згодою батьків.
Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Наголосимо, при поводженні з тваринами не допускається:
- використання оснащення, інвентарю та піротехнічних виробів (виробів, що містять вибухові речовини або вибухову суміш речовин, призначені для отримання теплового, світлового, звукового ефекту, газу, диму або поєднання таких ефектів у результаті самопідтримуваних екзотермічних хімічних реакцій), що призводять або можуть призвести до травмування тварин;
- примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;
- нанесення побоїв, травм, отруєння тварин;
- використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.
Водночас забороняється:
- розведення тварин з виявленими генетичними змінами, що спричиняють їм страждання;
- розведення тварин зі спадково закріпленою агресивністю;
- примушування до нападу одних тварин на інших, у тому числі при тестуванні тварин;
- проведення генетичних змін на тваринах;
- застосування до тварин фармакологічних та механічних засобів допінгу;
- інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.
Умови використання та утримання тварин у сільському господарстві повинні відповідати їх фізіологічним, видовим, породним та індивідуальним особливостям, притаманним для цього виду тварин, а також задовольняти їхні природні потреби в харчуванні, воді, сні, рухах, у природній активності та інші потреби, притаманні для цього роду тварин та породи.
Отже, забороняється:
- використання для роботи хворих, поранених, вагітних в останній третині вагітності або недогодованих тварин;
- використання у роботі з тваринами спорядження та інших засобів, що можуть призвести до травмування, каліцтва або загибелі тварин;
- утримувати тварин у приміщеннях, в яких проводиться забій тварин або в яких знаходяться туші забитих тварин;
- насильне годування тварин, крім годування з лікувальною чи профілактичною метою, у тому числі забороняється здійснення діяльності з розведення та вирощування гусок та качок для отримання фуа-гра (жирної печінки);
- патрання, обсмалювання, зняття шкіри, копчення, відокремлення частин у тварин тощо до припинення серцебиття тварини.
Крім того, варто знати, що при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов’язана:
- дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;
- надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;
- забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);
- негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині або іншим тваринам;
- негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;
- запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.
Радимо власникам та опікунам тварин пам’ятати, що законодавство у сфері їхнього захисту досить деталізоване та передбачає як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Найпоширеніші порушення виникають не лише у випадках відвертого знущання, а й через недбалість — залишення тварини без належних умов, відсутність нагляду чи своєчасної ветеринарної допомоги. Тому рекомендуємо завжди дбати про належні умови утримання, ознайомитися з вимогами закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» та враховувати, що будь-які дії чи бездіяльність, які завдають шкоди тварині, можуть мати юридичні наслідки.
