Комплексна допомога дітям з інвалідністю: в Україні запускають експериментальний проєкт з надання соціальної послуги

Під час війни діти залишаються однією з найбільш вразливих категорій, при цьому особливої уваги потребують ті з них, хто має інвалідність. З початком повномасштабного вторгнення їх стало більше — як через ускладнення вже наявних станів, так і через нові травми, отримані внаслідок воєнних дій, евакуації, стресу чи поранень. У системі освіти й охорони здоров’я багато років існували прогалини щодо дітей з особливими освітніми потребами, однак саме в умовах війни ця проблема набула критичної гостроти. Вона торкнулась і самих дітей, які залишаються вдома без доступу до навчання та соціалізації, і їхніх батьків, які опинилися в повній ізоляції без державної підтримки.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що більшість дітей з комплексними порушеннями розвитку не мають змоги відвідувати загальноосвітні школи, навіть якщо мають до того потенціал. Причина не в них самих, а в бракові інклюзивного середовища, інфраструктури, підготовлених вчителів, а часто — й базової підтримки в громадах. Як наслідок — замкнене коло: дитина залишається вдома, батьки не мають змоги працювати, держава не бачить потреб, бо вони статистично «неактивні». Саме для розірвання цього кола і запроваджується новий експериментальний проєкт Міністерства соціальної політики.

Що передбачає новий проєкт

2 липня Міністерство соціальної політики України повідомило про запуск експериментального проєкту з надання соціальної послуги для дітей з інвалідністю, які за станом здоров’я не можуть навчатися в закладах загальної середньої освіти. Йдеться про дітей віком від шести років, які потребують інтенсивної підтримки — як освітньої, так і соціальної. Постанову про старт проєкту вже затвердив Кабінет Міністрів, і вона набирає чинності влітку 2025 року.

Тривалість реалізації ініціативи становитиме два роки. Відповідну постанову схвалив Кабінет Міністрів України. Головною метою нової соціальної послуги є сприяння інтеграції у суспільство та розвиткові дітей з інвалідністю, які досягли шестирічного віку і через свій стан здоров’я не можуть навчатися в закладах загальної середньої освіти за денною формою.

Міністр соціальної політики Оксана Жолнович підкреслила: хоча більшість дітей з інвалідністю здатні відвідувати школу, ті, хто має складні порушення, часто змушені залишатися вдома через брак належної підтримки. Саме для таких родин і створюється ця послуга. Її мета полягає у запобіганні інституціалізації дітей, а також допомозі суспільству краще приймати дітей з різними формами порушень розвитку. Водночас вона стане полегшенням для батьків, вони отримають шанс повернутися до праці або мати змогу відпочити від надзвичайно складної й виснажливої щоденної турботи.

Пріоритетним завданням послуги є включення дитини в навчальний процес, формування практичних навичок та сприяння соціалізації. У межах цього експерименту соціальні та освітні послуги надаватимуться в інтегрованому форматі. Послуга орієнтована на дітей з особливими освітніми потребами, яким необхідна підтримка четвертого рівня або вища.

Фінансування, механізм і роль громад

Проєкт фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, як національний закупівельник, здійснюватиме оплату послуг постачальникам, які відповідатимуть встановленим критеріям.

Для участі в проєкті громади повинні подати відповідну заявку та забезпечити низку умов, а саме:

• визначити потребу населення громади в такій послузі;

• облаштувати відповідне приміщення — бажано на території школи або поруч, щоб діти могли безперешкодно долучатися до навчального процесу;

• провести відкритий конкурс для відбору надавачів, які відповідають усім критеріям;

• забезпечити наявність транспорту, пристосованого для перевезення дітей до місця надання послуги та назад;

• взяти на себе часткове фінансування, включаючи оплату комунальних послуг і харчування дітей;

• призначити соціального менеджера, який відповідатиме за ухвалення рішення щодо надання послуги та координуватиме роботу всіх учасників експерименту;

• здійснювати регулярний моніторинг якості послуги.

Надавачами послуги можуть стати як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці, за умови, що:

• вони внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОПів і громадських формувань;

• зареєстровані у Реєстрі надавачів і отримувачів соціальних послуг;

• мають достатню кількість фахівців, серед яких соціальні працівники, вихователі, психологи, спеціалісти з фізичної реабілітації тощо.

У приміщеннях, де надаватиметься послуга, обов’язково мають бути встановлені відеокамери з можливістю онлайн-доступу для батьків.

Щоб отримати послугу, батьки або законні представники дитини з інвалідністю повинні звернутися до органу місцевого самоврядування, а саме до соціального менеджера. Потім дитина має пройти оцінку в ІРЦ та отримати висновок, що підтверджує необхідність підтримки четвертого рівня або вище.

Цей проєкт є частиною нової моделі соціальної політики, яка передбачає перехід від традиційного фінансування установ до моделі закупівлі послуг у надавачів незалежно від їхньої форми власності. Вартість надання послуги розрахована у розмірі 24 тисяч гривень на одну дитину щомісячно. Якщо постачальник покаже успішні результати (наприклад, регулярне відвідування школи дитиною), він зможе отримати додаткову мотиваційну виплату.

Експериментальний проєкт є лише першим кроком до ширшої інклюзії дітей з інвалідністю у повсякденне життя українського суспільства. Він відкриває можливість не тільки для отримання освіти, а й для зменшення соціальної ізоляції, зміцнення сімей, повернення батьків до економічної активності. У довгостроковій перспективі — це інвестиція в збереження людського капіталу, зниження навантаження на інтернатну систему та розвиток більш солідарного суспільства.

На тлі війни, коли сотні родин з дітьми з інвалідністю залишилися без підтримки або змушені переїжджати, запуск такої послуги є необхідною відповіддю на системну прогалину. І хоча проєкт поки має експериментальний статус, його результати можуть змінити загальний підхід до соціальної політики — від опіки до партнерства, від ізоляції до участі.