Костін визначив чотири основні напрями для притягнення Росії до відповідальності за злочини проти полонених

Генеральний прокурор України Андрій Костін представив чотири правові напрями, які прокуратура використовує на національному та міжнародному рівнях для того, щоб притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини, вчинені проти українських військовополонених та цивільних заручників.

Про це він заявив під час свого онлайн-виступу на панельній дискусії Ради Європи, де обговорювалися інструменти подальшого впливу на РФ для звільнення українських полонених, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Перш за все це ефективне, сильне та надійне розслідування цих справ нами, українською владою. Ми досягли прогресу у виявленні 347 підозрюваних, пред’явлені звинувачення 258 особам та засуджено 97 осіб у справах катувань і жорстокого поводження з українськими цивільними особами та військовополоненими”, – заявив Костін.

За його словами, це лише незначна частина проблеми, адже правосуддя не може отримати доступ до тисяч інших випадків, що відбуваються на тимчасово окупованих територіях або щодо осіб, які перебувають у російському полоні. Для того, щоб провести повне розслідування всіх цих інцидентів, можуть знадобитися десятиліття.

“Другий вимір стосується зусиль, що докладаються міжнародними судами. Хоча судові міждержавні трибунали не мають юрисдикції розглядати справи, пов’язані з тортурами, зловживаннями та смертями українських в’язнів, ми активно співпрацюємо з Міжнародним кримінальним судом, який вже видав шість ордерів на арешт керівництва Росії за підозрами у скоєнні ними злочинів проти людяності”, – зазначив він.

На його думку, Міжнародний кримінальний суд може стати ключовим інструментом для притягнення до відповідальності основних винуватців.

Важливу роль для майбутніх судових процесів також відіграють документування та моніторинг, які проводяться як українськими, так і міжнародними організаціями.

“Україна неодноразово документувала порушення з боку Росії проти українських військовополонених та цивільних осіб, зокрема останній раз – на 57-й сесії Ради ООН з прав людини, а також завдяки зусиллям Спеціального доповідача ООН з питань катувань”, – зазначив Костін.

Діяльність міжнародних організацій з виявлення фактів і моніторингу сприяє забезпеченню міжнародної реакції, а їхні результати також залучаються до національних розслідувань.

“Третій важливий аспект – це горизонтальна співпраця з третіми країнами через Спільну слідчу групу, а також на двосторонньому рівні. Понад 20 держав розділяють між собою тягар розслідування міжнародних злочинів, скоєних в Україні. Ми вже маємо успішні справи у Сполучених Штатах та Швеції, які стосуються, зокрема, жорстокого поводження в місцях позбавлення волі з боку російських збройних сил”, – розповів Генеральний прокурор.

Четвертим важливим аспектом, за його словами, є ефективне впровадження та застосування санкційного режиму як інструменту для запобігання майбутнім випадкам катувань і жорстокого поводження з українськими цивільними та військовополоненими.

Як повідомляє Укрінформ, випадки тортур над українськими цивільними та військовими, які потрапили в полон до РФ, обговорювали у Страсбурзі під час осінньої сесії ПАРЄ.

На панельній дискусії правозахисники, депутати та чиновники розглядали додаткові міжнародні механізми, які можна використати для посилення тиску на Росію і звільнення десятків тисяч українських полонених.