Кожен четвертий підліток розглядає можливість виїзду з країни в майбутньому: результати дослідження
У часи глибоких суспільних трансформацій, спричинених війною, економічними викликами та емоційним напруженням, особливого значення набуває уявлення молоді про власне майбутнє. Саме світогляд підлітків — тих, хто за кілька років визначатиме вигляд країни, її культуру, економіку й політику — здатен пролити світло на справжній стан суспільства. Розуміння того, чого хочуть молоді українці, чим вони керуються у виборі життєвого шляху, на що сподіваються і чого бояться — не лише предмет для досліджень, а й основа для формування державної політики, орієнтованої на майбутнє.
Оптимізм, але з пересторогами: як підлітки бачать своє завтра
Саме такі орієнтири й аналізує масштабне дослідження «Індекс майбутнього: професійні очікування та розвиток підлітків в Україні», ініційоване Фондом Олени Зеленської та проведене KSE Institute у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді». У ньому взяли участь понад 10 тисяч респондентів, серед яких більш як 5 тисяч — українські підлітки віком від 13 до 16 років, а також їхні батьки чи опікуни. Дослідження не просто фіксує соціальні настрої, а відкриває складну картину балансування між оптимізмом, пошуком можливостей і критичним поглядом на реальність.
Незважаючи на драматичні події останніх років, 82% українських підлітків виявляють оптимізм, коли йдеться про їхнє особисте майбутнє. І хоча довіра до майбутнього України є нижчою — 60%, — вона все ж свідчить про доволі високий рівень громадянської віри, з огляду на загальний стан країни.
Та попри це, ідея еміграції залишається актуальною для значної частини підлітків: кожен четвертий з них уже сьогодні серйозно розглядає можливість виїзду з країни в майбутньому. Водночас цікаво, що основним чинником такого рішення виступає не страх чи прагнення уникнути небезпеки, а саме пошук ширших можливостей для реалізації. Безпека не входить до трійки головних мотивів.
Мотивації до еміграції
Ключовим фактором, який спонукає українських підлітків задумуватися про переїзд, є бажання розвиватися: 80% опитаних зазначили, що за кордоном відкриваються ширші можливості для навчання, кар’єри та самореалізації. Ще 64% наголосили на бажанні побачити світ, 39% — на доступі до якісної освіти, і лише 38% — на аспектах безпеки.
Таким чином, еміграційні настрої не можна розглядати винятково як втечу від реальності — це радше пошук середовища, де можна повноцінно розкриватися. У цьому криється виклик для українських інституцій: створити умови, які б дозволили молоді реалізувати ці прагнення вдома.
Портрет тих, хто планує виїзд
Найчастіше бажання емігрувати виникає в підлітків, які мешкають у містах, мають визначене уявлення про майбутню професію, добре володіють англійською мовою та виховуються в родинах з високим освітнім рівнем. Інакше кажучи, це не ті, хто почувається уразливо — навпаки, це активна, потенційно мобільна та конкурентоспроможна частина покоління.
Саме в цьому аспекті постає загроза втрати важливого ресурсу майбутнього — мотивованої, здібної молоді, яка може будувати країну, але натомість віддасть свої сили іншій державі, якщо в Україні не буде відповідних умов.
Як бачать майбутнє своїх дітей батьки
Батьки підлітків, попри складну ситуацію, демонструють патріотичний настрій: 57% із них воліли б, аби їхні діти залишилися жити й працювати в Україні. Це співвідношення вказує на те, що дорослі частіше, ніж діти, мислять у категоріях прив’язаності до Батьківщини, водночас сподіваючись, що саме тут згодом відкриються гідні можливості.
Таким чином, бачення поколінь не конфліктують, але потребують синхронізації: батьки очікують, що країна зміниться на краще, а підлітки шукають гарантій того, що зможуть реалізувати себе вже тепер.
Результати дослідження свідчать про складний і багатовимірний стан суспільної свідомості підлітків. Це не покоління страху чи апатії, а молодь, яка мислить раціонально, прагматично й глибоко. Але для того, щоби саме ця молодь пов’язувала своє майбутнє з Україною, їй потрібно бачити не лише символи та гасла, а реальні механізми підтримки, перспективи розвитку, доступ до якісної освіти та гідного життя.
