Україна стоїть на порозі одного з найсуперечливіших економічних рішень за останні роки — легалізації криптоактивів. На перший погляд, цей крок виглядає як інноваційний прорив, який може принести країні нові можливості для розвитку, привабити інвесторів та посилити її позиції на міжнародній арені цифрової економіки. Проте чи дійсно все настільки безхмарно? Чому цей крок викликає стільки дискусій і занепокоєнь?
Легалізація криптоактивів в Україні
Україна наближається до історичного моменту у сфері цифрових фінансів – легалізації криптоактивів. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев заявив, що відповідний законопроєкт може бути ухвалений у першій половині 2025 року. Проєкт, розроблений спільно Національним банком України (НБУ) та Міжнародним валютним фондом (МВФ), наразі знаходиться на стадії доопрацювання, а експерти МВФ готуються представити свою офіційну позицію. Очікується, що вже у I–II кварталі 2025 року Україна може отримати чіткі законодавчі рамки для регулювання ринку криптовалют.
Однак цей крок викликає багато питань щодо його потенційних наслідків для економіки, бізнесу і суспільства загалом. Легалізація криптоактивів може мати як позитивні, так і негативні наслідки, і держава стикається з викликами, пов’язаними з впровадженням нових механізмів регулювання, оподаткування та захисту інтересів інвесторів. Легалізація криптоактивів може стати значущим етапом у розвитку фінансового ринку України. У країні, де криптовалютний ринок тривалий час функціонував у тіні, це відкриває двері до офіційної інтеграції цифрових активів у національну економіку. Українці зможуть розраховуватися криптовалютами за товари та послуги, що надасть нові можливості для бізнесу, інвестицій та міжнародної співпраці.
Проте, за словами Гетьманцева, не варто мати ілюзій щодо податкових пільг для власників криптоактивів. Він чітко заявив, що жодних пільг на оподаткування не буде. Оподаткування криптовалют здійснюватиметься за аналогією з цінними паперами: власники криптоактивів будуть зобов’язані самостійно декларувати інвестиційний дохід. Це означає, що держава має намір включити цей сектор до офіційного податкового поля, що, з одного боку, забезпечить нові надходження до бюджету, а з іншого — викличе додаткові складнощі з контролем за дотриманням цих правил.
Одним із найбільш обговорюваних аспектів легалізації криптоактивів є саме питання оподаткування. Гетьманцев чітко окреслив, що оподаткування інвестиційного доходу від криптовалют буде аналогічним до оподаткування цінних паперів. Це означає, що власники криптоактивів мають самостійно декларувати свій прибуток і сплачувати податки з інвестицій. Ухилитися від цього буде важче, оскільки держава прагне встановити чіткий механізм контролю за доходами від криптовалютних операцій.
Однак питання, чи зможе Україна ефективно контролювати цей процес, залишається відкритим. Адже для цього потрібна не лише добре розроблена законодавча база, а й технічні інструменти для відстеження криптовалютних транзакцій. Крім того, сама природа криптовалют — децентралізованих і анонімних — створює додаткові складнощі для регулювання. Можливість недекларування доходів чи здійснення нелегальних операцій в криптовалюті завжди буде присутня.
Криптовалюти в обігу: нова реальність для українців
Криптовалюти давно набули популярності як засіб проведення різноманітних фінансових операцій, включаючи купівлю товарів і послуг в інтернеті, інвестування та міжнародні перекази. Серед найвідоміших криптовалют на сьогодні — Bitcoin та Ethereum. На даний момент близько 60% країн світу вже здійснили легалізацію криптовалют. Однак цей процес є досить складним через специфіку цифрових грошей, адже вони базуються на анонімності та децентралізованості, що створює виклики у створенні правових механізмів для їхнього регулювання.
Перший випадок обміну криптовалюти на товар стався в США у 2010 році, коли за 10 тисяч біткоїнів була придбана дві піци. З того часу ставлення до віртуальних грошей значно змінилося, переходячи від повного заперечення до часткової легалізації. Наприклад, Китай, який у 2013 році повністю заборонив використання криптовалют через загрозу фінансовій стабільності, сьогодні активно інвестує в блокчейн-технології і працює над створенням державного цифрового юаня. У Німеччині криптовалюти також пройшли шлях від невизнання до офіційного визнання Bitcoin у 2018 році як законного платіжного засобу. Важливим фактором є те, що криптовалюти неможливо повністю заборонити або знищити, оскільки блокчейн є глобальною децентралізованою системою, яку важко контролювати.
Першою країною, яка офіційно інтегрувала криптовалюту в свою економічну систему, став Сальвадор, який у 2021 році визнав Bitcoin законним платіжним засобом. У 2022 році Центральноафриканська Республіка (ЦАР) також пішла цим шляхом, визнавши Bitcoin офіційною валютою. В межах Європейського Союзу криптовалюти можна використовувати для транзакцій, але банки зазвичай попереджають клієнтів про ризики, пов’язані з волатильністю таких активів. Криптовалюти також легально використовуються в таких країнах, як Японія, США, Канада, Австралія.
Водночас деякі країни наклали повну заборону на використання криптовалют через низку причин. Це побоювання щодо нестабільності курсу, відсутність централізованого управління та ризик загрози для національної валюти. Окрім цього, криптовалюти можуть використовуватися в незаконній діяльності через їхню анонімність. До переліку країн, які заборонили криптовалюту, входять Китай, Північна Македонія, Єгипет, Афганістан, Болівія, Ірак, Непал та інші.
В Україні криптовалюти теж набирають обертів. Наприклад, одна із самих відомих платформ WhiteBIT активно впроваджує криптовалюти у внутрішній ринок, а також інтегрувалася з додатком “Дія” для верифікації клієнтів через процедуру KYC. Вона має досить гарну репутацію, численні позитивні відгуки та багаторічний стабільний досвід роботи.
Приваблива анонімність чи простір для шахраїв
Легалізація криптовалют в Україні вже на горизонті, і питання не лише в тому, як вона відбудеться, а які наслідки матиме для пересічних українців. На перший погляд, можливість розраховуватися криптовалютами за продукти та послуги виглядає як крок у майбутнє. Україна приєднується до глобальних трендів, де криптовалюти використовуються для швидких, безпечних і, головне, децентралізованих платежів.
Криптовалюти приваблюють багатьох своєю децентралізованістю та анонімністю. Операції можна здійснювати швидко і без посередників, що робить їх популярними серед тих, хто прагне уникнути державного контролю. Але ця ж анонімність є і величезною загрозою. Вона створює ідеальне середовище для шахраїв та зловмисників.
У 2020 році у США стався гучний скандал, коли хакери використали криптовалюти для викрадення понад 100 мільйонів доларів через незаконні криптоплатформи. В Україні, де рівень фінансових шахрайств і так залишається високим, криптовалюти можуть стати новим інструментом для зловмисників. Анонімні транзакції унеможливлюють відстеження джерел грошей, що робить їх ідеальними для відмивання коштів і фінансування незаконних схем. Якщо держава не зможе належним чином регулювати ринок, це може відкрити нові двері для кримінальної активності.
З іншого боку, можливість використання криптовалют у повсякденних операціях надає бізнесу нові перспективи. Для компаній, особливо тих, що працюють на міжнародних ринках, криптовалюти можуть стати зручним способом обійти обмеження традиційних банківських систем і зменшити витрати на транзакції. Усе більше міжнародних компаній, таких як Tesla або Microsoft, починають приймати криптовалюти як засіб оплати.
Але є й зворотний бік медалі. Прийом криптовалют вимагає від бізнесу великих технічних інвестицій для створення безпечної інфраструктури. Крім того, нестабільність курсу криптовалют може спричинити серйозні фінансові ризики для бізнесу. Наприклад, підприємство може отримати оплату в криптовалюті, але через різкі коливання її вартості втратити значну частину прибутку ще до конвертації у традиційну валюту.
Інший критичний аспект — це готовність держави забезпечити ефективний контроль за ринком криптовалют. Чи вистачить ресурсів і компетенції для того, щоб відстежувати операції в децентралізованих і складних цифрових мережах? Криптовалюти, як відомо, надають високий рівень анонімності та захищеності, що робить їх привабливими для зловживань. Недостатність технічних ресурсів або правових інструментів може перетворити регулювання криптоактивів на неефективний та формальний процес.
Україна вже має досвід боротьби з великими фінансовими злочинами, але криптовалюти — це інший рівень складності. З огляду на те, що цифрові активи можуть легко перетинати кордони й обмінюватися між учасниками без будь-якого центрального контролю, питання прозорості стає ще більш критичним. Якщо Україна не забезпечить надійний контроль і правовий захист, криптовалюти можуть стати каналом для ще більших фінансових махінацій.
Один із головних викликів для держави — це розробка чітких і стабільних законодавчих рамок, які б забезпечили прозорість і передбачуваність на криптовалютному ринку. Наразі законопроєкти, що доопрацьовуються спільно з МВФ, повинні створити ефективну систему регулювання та оподаткування. Проте розмитість законодавчих положень, непрозорість процесів та потенційні зміни у регулюванні можуть призвести до фінансового хаосу, який вдарить по економіці країни.
Якщо законодавство не буде чітко прописане і не врахує всі ризики, ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли криптовалюти використовуватимуться для обману інвесторів. Легалізація без належного контролю може створити більше проблем, ніж рішень, і перетворити український крипторинок на джерело фінансових махінацій. Як вже було доведено на прикладі інших країн, недостатнє законодавче регулювання криптовалютних операцій відкриває двері для неконтрольованих потоків капіталу та ухилення від податків. Якщо Україна не зможе створити міцну законодавчу базу і ефективно регулювати цей сектор, це може призвести до серйозних економічних і соціальних наслідків.
Крім того, Україна повинна звернути увагу на досвід інших країн, які вже легалізували криптовалюти, щоб уникнути помилок і врахувати всі можливі ризики. Інакше ринок криптовалют може перетворитися на поле для спекуляцій і шахрайства, що, в свою чергу, підірве довіру інвесторів і призведе до відтоку капіталу.
Переваги і ризики легалізації криптовалют в Україні
Криптовалюти все більше стають частиною фінансових систем світу, їхня популярність продовжує зростати серед українських чиновників і громадян. Згідно з даними сервісу “Опендатабот” за 2024 рік, у 2022 році українські посадовці подали 1428 декларацій, де вказані криптовалюти, що майже вдвічі більше, ніж у 2021 році (788 декларацій). Найбільш популярними серед них є Bitcoin, Ethereum та Tether. Наприклад, один з депутатів задекларував 121 біткоїн на суму понад 195 мільйонів гривень. Це свідчить про зростаючий інтерес до криптоактивів, проте юридичний статус криптовалют в Україні залишається неврегульованим, що обмежує можливості їхнього легального використання для інвестицій, продажу та обміну.
Підсумовуючи викладене вище, визначимо переваги і негативні наслідки легалізації криптовалют.
Переваги легалізації криптовалют
Легалізація криптовалют дозволить українським підприємцям розширити свою діяльність і вийти на міжнародні ринки. Це відкриває нові можливості для залучення інвестицій та розвитку бізнесу, адже багато компаній у світі вже використовують криптовалюти для транзакцій.
Визнання криптовалют на законодавчому рівні створить умови для більш прозорого контролю за криптовалютними операціями, що допоможе боротися з шахрайством і фінансовими злочинами.
Інтеграція криптовалют сприятиме диверсифікації економічних процесів, оскільки підприємства зможуть використовувати цифрові активи для залучення додаткових ресурсів, як це робиться у багатьох розвинених країнах світу.
Криптовалютні ринки привертають увагу інвесторів з різних країн, і легалізація цього сегмента може зробити Україну привабливішою для міжнародного капіталу.
Негативні наслідки і ризики легалізації
Анонімність криптовалют відкриває двері для можливих шахрайських схем та фінансових злочинів, оскільки транзакції можуть здійснюватися без належного контролю.
Використання криптовалют може негативно вплинути на стабільність гривні, оскільки значна частина капіталу може переміщуватися у децентралізовані активи, що призведе до ослаблення традиційної фінансової системи.
Як показує досвід інших країн, криптовалюти важко контролювати, і без чіткої системи регулювання ринок може перетворитися на простір для незаконних операцій, таких як відмивання грошей або ухилення від податків.
Криптовалюти відомі своєю високою волатильністю, що створює ризики для економіки. Коливання курсів можуть призвести до значних втрат для інвесторів та бізнесу, які використовуватимуть криптовалюти у своїй діяльності.
Попри всі виклики, які стоять перед Україною, легалізація криптовалют може відкрити значні можливості для економічного розвитку. Якщо держава забезпечить прозорі й ефективні регуляторні механізми, криптоактиви можуть стати потужним інструментом для залучення інвестицій, стимулювання бізнесу та цифровізації економіки.
Легалізація криптовалют також може зміцнити позиції України на світовій арені, зробивши її частиною глобального фінансового ринку. Це особливо важливо в умовах, коли країна шукає нові шляхи для відновлення економіки після війни. Водночас, правильний підхід до регулювання дозволить уникнути ризиків і забезпечити стабільний розвиток ринку.
Отже, легалізація криптовалют в Україні має потенціал як для значних позитивних змін, так і для серйозних викликів. З одного боку, це відкриває нові можливості для бізнесу та інвестицій, дозволяючи країні інтегруватися у світову цифрову економіку. З іншого боку, існує ризик, що легалізація без належного регулювання може перетворити криптовалюти на інструмент для фінансових злочинів та відмивання грошей. Ключовим завданням для української влади є створення чіткої, прозорої системи регулювання, яка зможе мінімізувати ризики та забезпечити контроль за криптовалютними операціями. Якщо держава не зможе ефективно контролювати цей процес, то замість економічного зростання країна може зіткнутися з новими фінансовими та економічними проблемами, а також підвищенням рівня корупції.
Оксана Іщенко
