17 квітня в Парижі українській делегації передали конфіденційний документ — нову мирну ініціативу щодо врегулювання війни між Росією та Україною. Як повідомляє The Wall Street Journal, авторами пропозиції стали держсекретар США Марко Рубіо та спеціальний представник Трампа Піт Віткофф. Основою плану є припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту. США фактично погоджуються на визнання Криму частиною Росії, тоді як ще чотири області залишаються юридично українськими, хоча на практиці контроль над окупованими територіями зберігають російські війська.
Серед ключових умов — відмова України від вступу до НАТО. Водночас, на відміну від попередніх домовленостей у Стамбулі 2022 року, цей план не передбачає скорочення української армії, не ставить під сумнів західну військову допомогу і не забороняє розміщення іноземних військ на території України. Окремий пункт стосується енергетичної безпеки: США пропонують оголосити навколишню зону довкола Запорізької АЕС нейтральною, передавши її під американський контроль. Станція при цьому мала б постачати електроенергію як на підконтрольну Україні територію, так і на окуповані регіони.
Поле для переговорів
Цікаво, що WSJ цитує високопоставленого представника Держдепартаменту, який наголошує: ці варіанти не є ультимативними — “або так, або ніяк”. Це поле для переговорів, на які Київ має надати відповідь уже цього тижня під час тристоронньої зустрічі США, України та європейських партнерів у Лондоні. Якщо позиції зблизяться, американці передадуть пропозиції російській стороні.
Однак попри дипломатичну обтічність, суть зрозуміла: план передбачає фактичну втрату Криму, замороження війни і збереження статусу-кво на фронті. Без деокупації. Без НАТО. Без повернення до довоєнного стану.
Те, що план справді активно обговорюється, підтверджують також Bloomberg та CNN, які першими повідомили про визнання Криму та “нейтралітет” України як ключові пункти пропозиції. Згодом New York Post повідомило, що нібито міністр оборони України Рустем Умєров заявив американським чиновникам про “90% підтримки” плану з боку Києва. Однак це твердження оперативно спростувало українське Міноборони в коментарі Sky News: відомство, мовляв, не ухвалює політичних рішень, а отже, й не могло надавати жодних “відсоткових оцінок”. Цей фейк схожий на навмисний злив інформації для вчинення тиску з боку американців на українську владу.
Водночас не менш важливе інше: у пропозиції досі залишається ключове запитання — чи вимагатимуть від Києва юридично закріпити поступки, зокрема визнання Криму. Якщо ні — це схоже на ситуативний компроміс. Якщо так — це вже стратегічне рішення з усіма наслідками: конституційними змінами, референдумом, визнанням в ООН. Такий сценарій більше нагадуватиме фінський кейс 1940 року, коли Фінляндія втратила 11% територій на користь СРСР і оголосила нейтралітет, аби зберегти суверенітет. І лише через 83 роки вступила до НАТО.
Проте навіть якщо Україна скаже “так”, це не гарантує згоди Москви. Путін неодноразово заявляв, що “усі цілі спеціальної воєнної операції мають бути досягнуті“, а отже, йдеться не просто про території. У цьому контексті компромісний “мир за Трампом” може виявитися неприйнятним для Кремля.
Однак сам факт появи такого плану — це сигнал зміни ролі США у війні. Вперше від початку повномасштабного вторгнення Вашингтон переходить від ролі постачальника зброї до ініціатора політичного сценарію. Це змінює правила гри — і для України, і для всієї Європи.
Між тим, США дедалі чіткіше сигналізують: якщо прогресу не буде – Вашингтон може вийти з процесу. Держсекретар Марко Рубіо попередив, що терпіння американської адміністрації не безмежне. А президент Дональд Трамп заявив, що «існує дуже хороший шанс на припинення вогню», але для цього потрібне щире прагнення обох сторін.
Нині переговори відбуваються на кількох майданчиках – окрім Лондона, США також готують окрему зустріч із Москвою. Якщо позиції України, Заходу й РФ хоча б частково зблизяться – план можуть офіційно передати Кремлю.
На четвертому році війни світ знову опинився на порозі важливого вибору: або новий етап дипломатії, або чергове затягування конфлікту через нездоланні червоні лінії.
Путін про прямі перемовини з Україною
Уперше за тривалий час президент Росії Володимир Путін публічно заявив про готовність до прямих переговорів із Україною. Це відбулося на тлі зростаючого міжнародного тиску, зокрема з боку США, які наполягають на досягненні перемир’я. Путін висловив “позитивне ставлення до будь-яких мирних ініціатив” і зазначив, що Москва готова обговорювати припинення ударів по цивільній інфраструктурі. Проте він також заявив, що ці об’єкти нібито використовуються для військових цілей, але жодних доказів традиційно не надав. Президент України Володимир Зеленський у відповідь підтвердив готовність до переговорів, якщо вони сприятимуть припиненню війни та захисту мирного населення. Він запропонував 30-денне припинення вогню, зокрема зупинку ракетних та дронових атак по цивільних об’єктах. Росія поки що не відреагувала на цю ініціативу.
Такі заяви прозвучали після 30-годинного “великоднього перемир’я”, в порушенні якого звинуватили одна одну обидві сторони. Зеленський зазначив, що Росія намагається створити лише видимість перемир’я, тоді як атаки продовжуються.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що “за наявності бажання та відкритості з боку України Київ має зробити кроки, які юридично усунуть перепони для переговорів із Росією“, – про це повідомляє РИА Новости. Нагадаємо, у жовтні 2022 року президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО, яким було зафіксовано неможливість ведення переговорів із Володимиром Путіним.
Як налаштовані європейці?
Цього тижня в Лондоні заплановані ключові переговори між представниками України, США та Європейського Союзу щодо мирного врегулювання війни. Якщо сторони досягнуть згоди, запропоновані умови можуть бути передані Росії для подальшого розгляду.
Колишній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес застеріг, що у разі виходу США з мирного процесу, країна ризикує стати «спостерігачем» або навіть “прихильником Росії”. Він підкреслив, що без активної участі США, Європа повинна бути готова взяти на себе більшу відповідальність у підтримці України.
Європейські столиці — Париж і Берлін — чітко висловили свою позицію щодо американської мирної ініціативи для України, наголошуючи на неприпустимості компромісів, які підривають суверенітет та територіальну цілісність України. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що європейські країни передали США перелік «непорушних позицій» щодо потенційної мирної угоди між Україною та Росією. Він підкреслив, що для Франції та Європи головним пріоритетом є захист власних інтересів і безпеки, тому необхідно чітко донести до США свої “червоні лінії”. Виконуючий обов’язки канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що мирна угода не може бути нав’язана Україні. Він підкреслив, що мир можливий лише за умови забезпечення суверенітету України.
Європейські країни вже демонструють готовність посилити свою роль: обговорюється збільшення військової допомоги, розширення оборонного співробітництва з Україною та реформа системи оборонних закупівель. Також розглядається можливість використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України.
Президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння щодо деяких аспектів американських пропозицій, зокрема щодо доступу США до українських ресурсів. Він також звинуватив спеціального посланця Трампа, Стіва Віткоффа, у поширенні проросійських наративів під час переговорів у Парижі.
На тлі цих подій, майбутнє мирних переговорів залишається невизначеним. Результати лондонських зустрічей можуть стати вирішальними для подальшого ходу війни та дипломатичних зусиль.
Енергетичний компонент “миру за Трампом”
Пункт про нейтралітет навколо ЗАЕС заслуговує окремої уваги — це прецедент: вперше об’єкт стратегічної інфраструктури може потрапити під прямий контроль США. Він може викликати як опір Росії, так і спротив українських енергетиків.
Як відомо, у березні 2025 року під час телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським обговорювалося питання Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), яка перебуває під контролем Росії з 2022 року. Трамп запропонував, щоб США взяли на себе контроль над ЗАЕС для забезпечення її безпеки та модернізації. Зеленський підтвердив, що обговорення стосувалося лише ЗАЕС і не включало інші українські АЕС. Він наголосив, що всі ядерні об’єкти України є державною власністю і не підлягають передачі у власність іншої країни.
Зеленський також зазначив, що Україна готова розглянути можливість участі США у відновленні та модернізації ЗАЕС після її повернення під український контроль. Однак він підкреслив, що станція не зможе функціонувати, поки перебуває під російською окупацією, і що для її повноцінної роботи необхідно відновити інфраструктуру та забезпечити безпеку персоналу.
Ідея передачі контролю над ЗАЕС США викликала занепокоєння як у Росії, так і серед українських експертів. Росія категорично відкинула можливість передачі станції, вважаючи її стратегічним об’єктом. Українські фахівці також висловлюють сумніви щодо доцільності передачі контролю над ключовим енергетичним об’єктом іноземній державі, навіть союзнику. Це не просто про відновлення чи нейтралітет — це де-факто встановлення екстериторіального статусу об’єкта в зоні бойових дій.
Таким чином, питання контролю над ЗАЕС залишається відкритим і залежить від подальших переговорів та розвитку ситуації на фронті.
