Останнім часом на міжнародній арені активізувалися обговорення можливості створення миротворчої місії для стабілізації ситуації в Україні. Ініціативи, запропоновані президентом Франції Емманюелем Макроном ще у лютому 2024 року, включають розгортання європейських військ чисельністю до 40 тисяч осіб у разі досягнення угоди про припинення вогню. Ця ідея знаходить підтримку серед деяких європейських лідерів і співзвучна пропозиціям новообраного президента США Дональда Трампа. “НАТО чи окремі країни”, “до припинення вогню чи після стабілізації ситуації” – ці питання щодо введення миротворчого контингенту наразі обговорюються у високих кабінетах країн-союзників України. Попри оптимізм окремих держав, реалізація цих планів стикається зі значними викликами, які стосуються як позиції Кремля, так і потенційних ризиків для європейських військових.
Макрон їде до Польщі говорити про миротворців в Україні
Видання Politico повідомляє, що основна мета сьогоднішнього візиту президента Франції Емманюеля Макрона до Польщі — це обговорення можливості створення миротворчої місії з військ європейських країн. Така місія, чисельністю близько 40 тисяч осіб, має бути направлена до України в разі досягнення угоди про припинення вогню. Макрон уже пропонував подібну ініціативу раніше, на другу річницю російського вторгнення, але тоді вона була зустрінута без ентузіазму як у США, так і в Європі через ризик присутності військових під час активних бойових дій.
Цього разу Макрон проводить консультації з європейськими лідерами, включно з польським прем’єром Дональдом Туском, британським прем’єром Кіром Стармером і представниками країн Центральної Європи. Його нова ініціатива консонує з ідеями Дональда Трампа, який, за повідомленнями ЗМІ, планує заморозити конфлікт між Україною та Росією, розмістивши міжнародні сили на лінії зіткнення як гарантію миру.
Передбачається, що Макрон обговорював цю пропозицію з Трампом на особистій зустрічі у Франції, а також під час спільного обговорення за участю українського президента Володимира Зеленського. Зараз він висловлює підтримку ідеї розміщення сил НАТО в Україні, хоча раніше ця пропозиція викликала обережну реакцію Києва, що спричинило нерозуміння серед багатьох західних лідерів і спостерігачів.
Нині, на думку аналітиків, ситуація змінилася. Ідею підтримують як Макрон, так і Зеленський, а також Дональд Трамп, що може сприяти її схваленню також іншими європейськими лідерами для налагодження стосунків із новим президентом США.
У цьому сценарії, як і в будь-яких інших, що передбачають замороження російсько-українського конфлікту, ключовим елементом залишається позиція президента Росії Володимира Путіна. Досі невідомо, як він кулуарно оцінює перспективу присутності військ країн НАТО на території України. Офіційно ж Росія завжди заперечувала проти такого розвитку подій, і поки немає жодних ознак, що ця позиція змінилася. Навіть більше, розміщення військ НАТО на українській території лише підтвердить, що Альянс наблизився до російських кордонів, незалежно від рішення про вступ України до НАТО. Це суперечитиме риториці, якою Путін виправдовував свої дії в 2014 і 2022 роках.
Існують два можливі варіанти подальших дій. Перший — Сполучені Штати зможуть переконати Путіна, що таке розгортання сил НАТО не становить загрози його інтересам, і він не реагуватиме на це агресивно. Другий — жодної угоди про замороження конфлікту не буде, оскільки Путін не погодиться з ідеєю військової присутності НАТО в Україні. Європейські лідери це розуміють, але зараз демонструють готовність співпрацювати перед новим президентом США Дональдом Трампом. Мета цієї демонстрації — переконати його, що всі сторони відкриті до компромісу, крім Путіна.
Зрештою, стає зрозумілим, що саме позиція Путіна блокує всі спроби реалізувати амбітні плани нової адміністрації США. Отже, тиск потрібно спрямовувати не на Київ чи європейських союзників, а безпосередньо на президента Росії, змушуючи його переглянути своє бачення завершення російсько-української війни.
Розміщення європейських військ в Україні без згоди Путіна виглядає ризикованим, адже це може спровокувати новий етап війни, де першими постраждають європейські солдати. Такий розвиток подій здатен призвести до прямого конфлікту між Росією та НАТО з ймовірним використанням ядерної зброї — сценарій, якого прагнуть уникнути і Дональд Трамп, і європейські лідери. Реалістичність подібних планів стане зрозумілою лише після інавгурації Трампа, коли його адміністрація зіткнеться з реаліями конфлікту.
Чи розглядає Німеччина участь своїх військ у припиненні вогню в Україні?
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок також не заперечує можливість участі солдатів Бундесверу в Україні в рамках майбутньої угоди про припинення вогню.
Перед зустріччю міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі, де обговорювалася війна в Україні, Бербок зазначила, що Німеччина підтримуватиме всі ініціативи, які сприятимуть досягненню миру, і робитиме це з максимальною відданістю.
В останні тижні обговорення можливості відправки європейських військ в Україну відновилося після прибуття тисяч північнокорейських солдатів, що стало приводом для розмов про те, чи варто допомагати українській армії в боротьбі з Росією та її союзниками як частину мирної угоди, хоча наразі угоди немає.
Разом з тим, офіційна позиція Берліна залишається незмінною. Вона націлена проти розгортання німецьких військ в Україні. Щоправда, християнські демократи, які, ймовірно, очолять уряд після лютневих виборів, демонструють більш відкриту позицію щодо надання допомоги Україні. Однак нещодавно навіть лідер ХДП Фрідріх Мерц наголосив, що обговорення можливості німецької миротворчої місії в Україні є «безвідповідальними». Він підкреслив, що хоча партія підтримує Україну, участь своїх військ у миротворчих операціях на її території не є прийнятною.
Дещо інакше сформулював позицію ФРН щодо миротворчого контингенту міністр оборони Борис Пісторіус. В інтерв’ю радіо Deutschlandfunk він заявив, що Німеччина, ймовірно, буде змушена направити миротворчий контингент в Україну, якщо буде досягнуто припинення вогню. Він зазначив, що наразі це питання не можна обговорювати серйозно, але в майбутньому країна, ймовірно, зіштовхнеться з необхідністю прийняти таке рішення.
Миротворчий контингент – питання НАТО, а не окремих країн
До завершення “гарячої фази” війни Берлін виключає можливість присутності німецьких військ у зоні конфлікту – це ключове, що нам потрібно розуміти в позиції Німеччини.
Своєю чергою міністр оборони Польщі Владислав Косініак-Камиш заявив, що на цей час відправка польських солдатів в Україну є неможливою. За його словами, це питання, яке було підняте президентом Франції Еммануелем Макроном ще в лютому, досі не супроводжувалося жодними конкретними діями. Міністр підкреслив, що будь-яке рішення щодо відправлення військ повинно ухвалюватися колективно всім альянсом НАТО, а не окремими країнами.
Косініак-Камиш також зазначив, що в публічному просторі активно обговорюється тема введення європейських військ в Україну, однак наразі офіційних планів щодо цього немає. Він звернув увагу на серйозні виклики, які постали перед військовими структурами через тривалий конфлікт, зокрема зменшення кількості добровольців, виснаження особового складу та випадки дезертирства.
Міністр наголосив, що НАТО має відігравати ключову роль у вирішенні таких питань, забезпечуючи скоординовані та ефективні дії, які відповідатимуть інтересам усіх членів альянсу.
Зеленський про сильного Трампа і парасольку НАТО в інтерв’ю CBN
Президент України Володимир Зеленський пояснив своє бачення миру в інтерв’ю Christian Broadcasting Network напередодні зустрічі в Парижі з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Він сказав, що Путін визнає лише сильну позицію, і підтримка США під керівництвом Дональда Трампа може стати вирішальною у переговорах. Зеленський також наголосив на важливості отримання гарантій безпеки під “парасолькою НАТО”, що стане стримуючим фактором для агресорів та дозволить уникнути подальшого насильства. Він також висловив впевненість у спільних цілях із Трампом щодо завершення війни та недопущення проявів слабкості з боку Америки, оскільки це може заохотити інші авторитарні режими до агресії. Запрошення України до НАТО, на думку президента, стане чітким сигналом для Путіна та інших потенційних агресорів.
ЄС розглядає можливість відправлення військ в Україну
Глава МЗС ЄС Кая Каллас не виключила можливості направлення європейських військ в Україну у випадку припинення вогню. Вона згадала країни, такі як Франція, Латвія, Литва та Естонія, які вже висловили готовність обговорювати цю тему. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна закликав бути готовими до такого розвитку подій, якщо новообраний президент США Дональд Трамп досягне угоди про припинення вогню.
У вівторок Radio Swoboda повідомило, що за інформацією високого чиновника НАТО, Париж і Лондон обговорюють можливість відправлення своїх військ на лінію фронту між Росією та Україною. Це розміщення могло б бути частиною механізму моніторингу виконання угоди про припинення вогню, яку можуть досягти під час переговорів.
Тож розгортання миротворчої місії в Україні стає однією з найбільш обговорюваних ініціатив на міжнародній арені. Попри значні виклики та ризики, підтримка з боку ключових лідерів, таких як Емманюель Макрон і Дональд Трамп, дає надію на новий етап у спробах завершення. Однак остаточне рішення залежатиме від здатності міжнародної спільноти об’єднати зусилля, подолати опір Кремля та знайти баланс між прагненням до миру і запобіганням ескалації.
