МОН пропонує зосередитися на формуванні базової грамотності та національної ідентичності старшокласників, виключивши важливі предмети з програми
Міністерство освіти і науки України (МОН) анонсувало чергову суперечливу реформу, яка обіцяє докорінно змінити систему навчання в старших класах. З 2027 року зі списку обов’язкових предметів для школярів планують виключити такі дисципліни, як фізика, хімія та біологія. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс, адже воно кардинально змінює звичну систему освіти.
У чому суть реформи
МОН пропонує зосередитися на формуванні базової грамотності та національної ідентичності, залишивши лише кілька ключових обов’язкових предметів:
- Українська мова та література
- Історія України
- Англійська мова
- Математика
- Фізична культура
- “Захист України”
Учням також нададуть можливість обрати один додатковий предмет із списку: мистецтво, технології, інформатика або фінансова грамотність. Це, за словами розробників реформи, дозволить старшокласникам спеціалізуватися в напрямках, які відповідають їхнім інтересам і професійним планам.
Зі списку обов’язкових предметів будуть виключені:
- Зарубіжна література
- Всесвітня історія
- Громадянська освіта
- Біологія та екологія
- Географія
- Фізика і хімія
Замість цього пропонується індивідуальний підхід до вибору предметів, який передбачає більше свободи для учнів у формуванні власного навчального плану.
Тестування нововведень
Пілотний проєкт такого нововведення стартує вже у 2025 році в обраних ліцеях. Це дозволить оцінити сильні та слабкі сторони системи до її впровадження на національному рівні. Міністерство наголошує, що цей підхід спрямований на підвищення ефективності навчального процесу та покращення якості освіти.
Що думають батьки
Реформа вже викликала жваве обговорення серед батьків, педагогів та експертів. Пропонуємо поглянути на різні точки зору, зібрані з коментарів у соцмережах, які показують загальну картину суспільних настроїв.
Олена, мама одинадцятикласника: “Я вважаю, що це правильний крок. Не всі діти хочуть бути фізиками чи біологами. Дати їм змогу зосередитися на предметах, які їм дійсно цікаві, — це сучасний підхід”.
Ігор, батько десятикласниці: “Дитина хоче стати художницею. Їй цікавий напрямок мистецтва, і цей вибір їй допоможе в подальшому житті. Вивчати хімію на поглибленому рівні їй просто немає сенсу”.
Світлана, мама дев’ятикласника: “Як можна залишати дітей без базових знань із природничих наук? Це обмежує їх кругозір і можливості у майбутньому. Не всі визначаються зі спеціальністю в старшій школі”.
Олександр, батько одинадцятикласника: “Скорочення предметів призведе до деградації освіти. Універсальний рівень знань має залишатися обов’язковим для кожного громадянина”.
Погляди педагогів
Катерина, вчителька біології: “Я боюся, що така реформа позбавить дітей розуміння важливих питань про здоров’я, екологію та науку загалом. До чого ми йдемо??? До деградації нації??? Діти не будуть мати широкий світогляд, тому цього ні в якому разі не можна допускати!”.
Віталій, викладач математики: “Індивідуальний підхід — це позитив. Але важливо забезпечити доступність ресурсів і професійність викладання для обраних дисциплін”.
