Нардепи пропонують зробити правоохоронців і суддів персонально відповідальними за збитки, завдані громадянам внаслідок неправомірних дій

Чинна система права в Україні створює умови, за яких правоохоронні органи можуть обмежувати права і свободи громадян без фактичної відповідальності за зловживання або перевищення наданих повноважень. Трапляються непоодинокі випадки, коли дії або бездіяльність співробітників поліції, прокуратури чи судів призводять до завдання матеріальної або моральної шкоди громадянам. При цьому постраждалі не отримують компенсації, а тому змушені звертатися до суду або інших органів захисту своїх прав.

Щоб виправити цю ситуацію, група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №14351 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо належного законодавчого врегулювання питання відповідальності правоохоронних органів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду за завдані збитки громадянам України». Авторами цього законопроєкту є Анна Скороход,  Георгій Мазурашу Георгійович та  Михайло Соколов Володимирович.

Метою законодавчої ініціативи є встановлення персональної відповідальності посадових осіб за шкоду, завдану громадянам внаслідок неправомірних дій або бездіяльності. На думку законотворців, компенсацію завданих збитків має нести не держава, а безпосередньо винні особи. Тобто посадові та службові особи, зокрема співробітники органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратуру, суди, а також службовці органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, повинні відшкодовувати завдану шкоду фізичним або юридичним особам за рахунок власних коштів і майна, відповідно до чинного законодавства.

У разі, якщо шкода або збитки заподіяні діями або бездіяльністю кількох посадових осіб, вони нестимуть солідарну субсидіарну відповідальність та виплачуватимуть компенсації у відкритих кримінальних провадженнях із власних ресурсів.

Ініціатори законопроєкту вважають за необхідне уточнити, за які саме дії посадових осіб правоохоронних органів, прокуратури та суду має наступати відповідальність. Зокрема, у статтях 19 закону «Про Національну поліцію» та 20 закону «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачається, що така відповідальність настає за незаконне засудження, незаконне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконне взяття та утримання під вартою, незаконне проведення обшуку чи виїмки, незаконне накладення арешту на майно, незаконне відсторонення від роботи або посади та інші процесуальні дії, що обмежують права громадян.

До цього переліку парламентарі також включили незаконне застосування адміністративного арешту або виправних робіт, незаконну конфіскацію майна, незаконне накладення штрафу та проведення оперативно-розшукових заходів без належних підстав.

Крім того, змінами до частини п’ятої статті 1176 Цивільного кодексу передбачено, що шкода відшкодовується у повному обсязі суддею або суддями, дії яких призвели до ухвалення незаконного рішення або складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком, що набрав законної сили, із власних коштів та майна. При цьому автори законопроєкту визнають, що така норма потенційно суперечить частині 11 статті 49 закону «Про судоустрій і статус суддів», яка встановлює, що за шкоду, завдану судом, відповідає держава відповідно до встановленого законом порядку.

Водночас іншим законопроєктом (№14350) нардепи пропонують доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 365¹ «Незаконні дії посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду». В ній вони хочуть визначити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також законотворці вважають за потрібне уточнити коло суб’єктів злочинів, передбачених статтями 127, 146, 365, 366, 371 та 372 Кримінального кодексу, до яких відносяться посадові особи органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури та суду.

З огляду на це, ініціатори законопроєкту передбачають, що цивільна відповідальність за шкоду, завдану громадянам, настане лише після ухвалення вироку у відповідному кримінальному провадженні за цими статтями.