Скорочення державного фінансування науки та освіти – тривожна тенденція, що позначається на науковому розвитку багатьох країн. Останнім часом Сполучені Штати стикаються з хвилею скорочень в цій сфері: адміністрація Дональда Трампа значно зменшила витрати на наукові дослідження, що вже призвело до масових звільнень у провідних університетах та часткового звільнення персоналу Міністерства освіти.
На тлі цих подій Європейський Союз прагне скористатися ситуацією, залучаючи американських науковців, які через фінансові обмеження можуть шукати кращі умови за кордоном. Дванадцять європейських країн ініціювали програми для залучення дослідників, пропонуючи їм стабільне фінансування та комфортне середовище для роботи.
Подібна проблема існує й в Україні, де недофінансування науки давно стало хронічним явищем. Незважаючи на талановитих науковців та високий потенціал, вітчизняна дослідницька сфера страждає від недостатнього фінансування, бюрократії та відтоку кадрів за кордон. Чи можна знайти вихід із цієї кризи? Які уроки Україна може винести з американського досвіду?
Європа проти немотивованого скорочення наукового бюджету
Європейські країни пропонують стратегію залучення дослідників зі Сполучених Штатів у відповідь на скорочення фінансування освіти та науки американським урядом.
У спільному листі до Єврокомісії, який є розпорядженням видання Politico, уряди цих країн заявили, що ЄС потрібен “сплеск привабливості” для залучення талантів з-за кордону, які можуть страждати від втручання в дослідження та “немотивованих і жорстоких” скорочень бюджету. Французький міністр науки Філіп Батіст підкреслив необхідність оперативно створити умови для тих, хто хоче або змушений покинути США.
Хоча в листі безпосередньо не згадується Америка, є натяки на ситуацію в цій країні. Зокрема, там йдеться про те, що “сучасний міжнародний контекст нагадує нам, що наукова свобода може опинитися під загрозою будь-де і будь-коли”.
У листі запропоновано кілька заходів для залучення науковців, зокрема спеціальне фінансування, адаптовані імміграційні правила та зміцнення наукових партнерств з провідними країнами. Країни, що підписали лист, також закликають Єврокомісію організувати зустріч міністрів науки ЄС у найближчі тижні, щоб виробити спільну стратегію.
Окремі європейські університети вже навіть почали діяти. Брюссельський вільний університет оголосив про відкриття 12 вакансій для міжнародних дослідників із “особливим фокусом на американських вчених”. Французький університет Екс-Марсель започаткував програму “Безпечний простір для науки”, натякаючи на те, що деякі американські дослідники можуть відчувати тиск або перешкоди у своїй роботі.
Лист, адресований єврокомісарці з питань інновацій Катерині Захарієвій, підписали уряди Франції, Чехії, Австрії, Словаччини, Естонії, Латвії, Іспанії, Словенії, Німеччини, Греції, Болгарії та Румунії.
Адміністрація Трампа продовжує демонтаж Міністерства освіти США, оголосивши про скорочення понад 1 300 працівників — майже половини штату. Під приводом “ефективності” та “підтримки студентів” відомство ліквідує цілі підрозділи, фактично зменшуючи свою роль у забезпеченні доступу до освіти.
Міністерка освіти Лінда Макмагон стверджує, що скорочення спрямоване на усунення дублюючих функцій, однак воно відбувається на тлі більш масштабного курсу адміністрації на демонтаж державного апарату. Водночас міністерство намагається пом’якшити наслідки, обіцяючи 90-денний перехідний період із зарплатою та компенсаціями.
Ці кроки вкладаються в загальну тенденцію скорочення федерального фінансування освіти, що вже спричинило масові звільнення в університетах та загрожує подальшому згортанню підтримки студентів із малозабезпечених сімей. У результаті федеральна освіта в США може втратити частину своїх функцій, а її майбутнє залежатиме від приватного фінансування та ринкових механізмів.
Міністерство освіти США скорочує приблизно половину персоналу, а такі університети, як Джонса Гопкінса, змушені звільняти співробітників через втрату державного фінансування.
Академічну свободу американців готові підтримати в Парижі і Брюсселі
У відповідь на виклики академічній свободі, Університет Екс-Марсель запускає програму Safe Place For Science — безпечний простір для вчених, які хочуть продовжувати свої дослідження у вільному та сприятливому середовищі.
Програма орієнтована на науковців, зокрема зі США, які стикаються з тиском чи обмеженнями у своїй країні. В університеті пропонують сучасну інфраструктуру, міжнародну співпрацю та підтримку досліджень у галузях клімату, екології, здоров’я та гуманітарних наук.
Фонд AMIDEX профінансує проєкт на 15 мільйонів євро протягом трьох років. Планують залучити близько 15 дослідників.
Вільний університет Брюсселя (VUB) оголосив про відкриття 12 постдокторських позицій для міжнародних дослідників, з особливим фокусом на американських науковців у суспільно важливих галузях. Фінансування в розмірі 2,5 млн євро забезпечує європейська програма Marie Skłodowska-Curie. Також у межах ініціативи Brains for Brussels університет активно запрошує американських професорів до переїзду та пропонує 18 апартаментів для тимчасового проживання дослідників у Brussels Institute for Advanced Studies.
Причиною такої ініціативи керівництво університету називає політичну та ідеологічну цензуру в наукових дослідженнях у США за адміністрації Трампа. Як заявив ректор VUB Ян Данкерт, університет створює спеціальний контактний центр для американських науковців, готових працювати в Брюсселі. Він наголосив, що через політичні втручання США вже скасували два спільних проєкти VUB з американськими партнерами. Вони стосуються молоді і впливу на неї дезінформації та трансатлантичного діалогу. Цілком очікувано, що Адміністрації Трампа не потрібні такі дослідження, адже його ставлення до фейків та дезінформації, а також до взаємодії із європейськими союзниками в рамках НАТО, широко відоме.
VUB позиціонує себе як провідний європейський центр у дослідженнях клімату, штучного інтелекту, безпеки та медицини. Заснований у 1834 році для захисту академічної свободи, університет декларує підтримку незалежних досліджень без втручання держави чи церкви.
VUB також запускає оновлений сайт для міжнародних науковців і контактний центр для американських дослідників, які хочуть працювати в Брюсселі та отримати консультації щодо віз, грантів і життя в Бельгії.
Трамп проти охорони здоров’я
У лютому адміністрація Дональда Трампа оголосила про значне скорочення грантової підтримки з боку Національного інституту здоров’я США (NIH) для дослідницьких установ. Це одне з найбільших джерел фінансування наукових і медичних досліджень у США.
Запропоновані скорочення можуть призвести до зменшення фінансування окремих університетів на понад 100 мільйонів доларів, що критично вдарить по наукових проєктах у сферах медицини, біотехнологій та громадського здоров’я. У відповідь на ці наміри деякі університети вже заморозили наукові проєкти або відклали їхнє виконання. Водночас низка навчальних закладів та дослідницьких центрів оскаржують ці скорочення у суді, завдяки чому реалізацію рішення наразі відтерміновано.
Скорочення торкаються насамперед проєктів у сфері охорони здоров’я, боротьби з інфекційними захворюваннями, онкології, вивчення серцево-судинних хвороб, що ставить під загрозу фундаментальні дослідження та прикладну медицину. Широко відомі скандальні заяви Трампа щодо медицини й науки під час пандемії COVID-19 ще за його попередньої президентської каденції. Тоді він пропонував “впорскувати дезінфікуючі засоби” або “лікувати ультрафіолетом”, публічно підриваючи довіру до доказової медицини. Такі висловлювання викликали шок у наукової спільноти.
Що має Трамп проти науки і науковців?
Політика Дональда Трампа щодо скорочення фінансової підтримки наукових інституцій цілком відповідає його ідеології та політичній стратегії.
Як відомо, Адміністрація Трампа послідовно просуває курс на зменшення федеральних витрат і впливу уряду на економіку та суспільство. Наукові дослідження, особливо фундаментальні, часто фінансуються саме за рахунок держави. Трамп і його команда вважають це надмірними витратами, які не дають негайного “прибутку” для бюджету чи бізнесу.
Крім того, багато провідних американських університетів і наукових інститутів свого часу дозволили собі критику політики Трампа — від імміграції до кліматичних змін. У відповідь Білий дім почав відкрито тиснути на ці заклади, позбавляючи їх фінансування за програми, які суперечать курсу адміністрації. Особливо це стосується досліджень у сфері клімату, прав людини, гендерної рівності та расової дискримінації.
Трамп робить ставку на підтримку військової, прикладної та комерційної науки, яка дає швидкий економічний ефект чи зміцнює національну безпеку. Водночас фундаментальні дослідження, гуманітаристика та соціальні науки вважаються «непотрібними витратами» або навіть “ворожими” до політики адміністрації.
Атаки на університети та “ліберальні” наукові кола були частиною стратегії мобілізації консервативного виборця, який часто скептично ставиться до науки, особливо в питаннях зміни клімату, вакцин чи гендерної політики. Скорочення грантів продемонструвало жорстку позицію Трампа проти «еліт» і “Вашингтонського болота”.
Особливу тривогу викликають також псевдонаукові погляди самого Трампа, які суперечать базовим науковим знанням і підривають авторитет науки як такої. Зокрема, Трамп називав глобальне потепління «вигадкою Китаю» для ослаблення американської економіки та виходив з Паризької кліматичної угоди. Це рішення супроводжувалося скороченням фінансування кліматичних досліджень і забороною державним агенціям використовувати термін “climate change” в офіційних документах.
Отже, Трамп має системний конфлікт з академічною спільнотою, яку він сприймає як осередок опозиції й носія цінностей, чужих його консервативній і націоналістичній політиці.
Уроки для України
Скорочення фінансування науки та освіти спричиняє не лише згортання дослідницьких програм, а й масовий відтік наукових кадрів за кордон. Досвід США демонструє, що втрата фінансової підтримки призводить до звільнень, що, у свою чергу, створює сприятливі умови для Європейського Союзу, який активно залучає американських дослідників.
Для України ця тенденція є особливо небезпечною, оскільки й без того велика кількість вчених виїжджає в пошуках кращих умов праці. Недостатнє фінансування, бюрократичні бар’єри та відсутність перспектив змушують українських науковців шукати можливості за межами країни. Якщо не буде розроблено ефективну стратегію підтримки науки, Україна ризикує остаточно втратити значну частину інтелектуального потенціалу, що у довгостроковій перспективі матиме критичні наслідки для технологічного та економічного розвитку країни.
