Небойові втрати в полку “Скеля”: журналісти повідомили про щонайменше 26 загиблих новобранців, у підрозділі відповіли на звинувачення

Повідомлення про небойові смерті, неналежне медичне забезпечення, можливе насильство та скарги військових регулярно з’являються в соцмережах, зверненнях родичів і журналістських матеріалах. Такі випадки є неприпустимими в будь-якому підрозділі, бо служба в армії не може означати втрату права на медичну допомогу, безпеку, людське ставлення і прозоре розслідування кожної смерті. Особливо гостро суспільство реагує на історії мобілізованих, які помирають невдовзі після прибуття до частини, ще до участі в бойових діях.

Що повідомили журналісти

Журналісти «Бабеля» повідомили про щонайменше 26 небойових смертей серед новобранців 425-го окремого штурмового полку «Скеля». За їхніми даними, ці випадки сталися з кінця осені 2025 року до весни 2026-го, а частина родичів загиблих заявляє про можливі проблеми з медичною допомогою та окремі випадки насильства. У самому полку такі звинувачення відкидають.

Журналісти зазначають, що серед померлих новобранців були Володимир Цуканов, Дмитро Коваль, Віталій Салтан, Олександр Семенов, Максим Скіпа, Олександр Ісаєв, Сергій Черноіван, Сергій Табацький, Вадим Поливаний, Дмитро Школярський, Сергій Голубов, Андрій Чередніченко, Олександр Коваленко, В’ячеслав Гекало, Дмитро Іванченко, Роман Кожарко, Денис Багрій-Шахматов, Віталій Карат, Василь Войчук, Василь Цюрко, Ярослав Мокрій, Петро Данильців, В’ячеслав Борисов, Віталій Батура, Іван Терентьєв та Володимир Бєлас.

За інформацією журналістів, перші масові скарги на умови служби в полку почали з’являтися наприкінці 2025 року, після того як підрозділ розширили з батальйону до полку. Родичі частини загиблих заявляють про можливе неналежне надання медичної допомоги, а також про окремі випадки насильства. У полку такі звинувачення відкидають.

У виданні наголошують, що названі 26 смертей — лише ті випадки, які вдалося задокументувати. Повна офіційна статистика смертей на полігонах не розкривається, тому встановити загальну кількість таких випадків складно.

“Побита голова, подерті руки, стесаний поперек, брудні й перебиті пальці. У такому стані до лікарні Кропивницького в січні 2026-го прийшов 35-річний Олександр Семенов. Він розповів, що втік з 425 окремого штурмового полку «Скеля», де з нього знущалися, били, привʼязували до квадроцикла і тягнули по землі. На відео, яке зробили місцеві лікарі, чоловік сказав, що став свідком щонайменше девʼяти суїцидів у підрозділі, коротко описав їхні обставини і назвав імʼя одного з померлих.

Відео, що є в розпорядженні «Бабеля», зняли 23 січня 2026 року, а вже за кілька днів Олександр Семенов помер у лікарні. Офіційна причина смерті — пневмонія. «Скеля» — найбільший штурмовий полк у ЗСУ. Неофіційно його ще називають «полком Сирського» — він не входить до жодного корпусу, а напряму підпорядковується вищому командуванню. «Скеля» брала участь у найскладніших боях російсько-української війни. Попри це і бойові заслуги, полк часто критикують військові, журналісти і близькі тих, хто туди потрапив. Через звинувачення у великих втратах за полком закріпилася репутація «мʼясного». Однак людей «Скеля» втрачає не лише на полі бою, а ще до бойових — під час військової підготовки”, – повідомили журналісти.

Що кажуть в Офісі військового омбудсмана

В Офісі військового омбудсмана заявили, що кількість смертей у полку більша, ніж наведена у журналістському матеріалі. Заступник омбудсмана Руслан Циганков зазначив, що частка смертей, не пов’язаних із бойовими діями, у «Скелі» є вищою пропорційно до інших підрозділів, хоча, за його словами, «колосального розриву» немає.

«Відсоток смертей, не повʼязаних з бойовими діями, пропорційно в Скелі більший. Але прям колосального розриву немає. В першу чергу роль відіграє питання медичного забезпечення», — зазначив заступник омбудсмана Руслан Циганков.

Водночас він звернув увагу на те, що в Генштабі немає персоніфікованого обліку таких даних. Військові частини передають туди лише загальні цифри без імен, тому перевірити конкретні випадки значно складніше.

За кількістю звернень від військовослужбовців «Скеля» також перебуває серед лідерів. Загалом в Офісі військового омбудсмана вже зафіксували понад 9 тисяч скарг, із яких 5,1% стосуються цього полку. Водночас ця статистика охоплює не лише навчальні центри, а весь підрозділ загалом. Друге місце посідає 225-й окремий штурмовий полк із показником 3,1%. При оцінці цих даних в Офісі наголошують, що в інших навчальних центрах військові частіше мають змогу виходити на зв’язок, а отже — повідомляти про проблеми.

«Це ключове, про що я постійно кажу. Ці цифри — ті, хто змогли достукатися, в кого була можливість. Тому, коли ми виводимо статистику, виходить, ніби, приблизно, як всюди. Але в голові я розумію, що насправді — ні», — сказав представник Офісу військового омбудсмана.

Водночас Руслан Циганков як позитивний приклад називає 210-й окремий штурмовий полк, який також проводить власну підготовку. За його словами, новобранці там мають можливість зв’язуватися з близькими щодня, хоча доступ до зв’язку може бути не постійним. У «Скелі» після консультацій з Офісом військового омбудсмана мобілізованим дозволили виходити на зв’язок тричі на тиждень.

Окремо в Офісі звертають увагу на роботу ВЛК, які визнають придатними до служби у штурмових військах людей із ЗПТ.

«Такі люди незаконно перебувають у Збройних силах. І я вважаю, що в цьому конкретному моменті ми повинні поставити крапку. Вони повинні бути звільнені», — наголосив Циганков.

Реакція полку

Речник полку Олексій Братущак у коментарі «Бабелю» заявив, що командування намагається не допускати подібних ситуацій, а якщо вони виникають — встановлювати всі обставини та притягувати винних до відповідальності.

«Позиція командира — розібратися, і якщо є винні, показово їх покарати», — зазначив Братущак.

Водночас він визнав, що резонансні інциденти вплинули на репутацію підрозділу. За словами речника, у полку хочуть створити «нормально функціонуючу бойову одиницю», однак через такі історії «Скеля» отримала неоднозначний імідж. Братущак також підкреслив, що військові полку виконують бойові завдання на дев’яти напрямках фронту.

Попередні повідомлення про смерті після мобілізації

Тема смертей новобранців у «Скелі» вже з’являлася у публічному просторі. У травні «Суспільне» писало про п’ятьох військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку, які померли майже одразу після мобілізації.

У матеріалі були згадані новобранці з Івано-Франківщини — Василь Войчук, Василь Цюрко, Ярослав Мокрій, Петро Данильцев та Віталій Карата. Вони померли менш ніж за два тижні після мобілізації. Родичі заявляли, що військових били. У «Скелі» тоді повідомили, що співпрацюють із правоохоронцями та уповноваженими органами, які мають встановити обставини смерті військовослужбовців.

У березні ЗМІ також повідомляли про ще п’ятьох мобілізованих до «Скелі», які згодом померли від пневмонії. Родичі цих чоловіків звинувачували командування та лікарів, оскільки, за їхніми словами, військові не отримали допомогу вчасно.

Перевірки після розголосу

У квітні волонтер і радник глави Міноборони Сергій Стерненко звинуватив командирів 425-го штурмового полку «Скеля» в організації штурмів із великими втратами для ЗСУ. У відповідь у підрозділі заявили, що він «брав інформацію з російських джерел».

18 травня омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що до полку направили окрему перевірку. Також було ініційовано закрите засідання за участю керівництва полку та Генерального штабу.

Ситуація довкола полку «Скеля» привернула увагу через поєднання кількох чинників: кількості задокументованих смертей, заяв родичів про можливі порушення, проблем із медичним забезпеченням і відсутності відкритої персоніфікованої статистики. За таких умов кожен новий випадок стає частиною ширшої суспільної дискусії про те, як держава супроводжує мобілізованих після вручення повістки, під час підготовки та в перші тижні служби.

Для родин загиблих ключовим залишається встановлення конкретних обставин смерті кожного військового, а для військового керівництва — перевірка умов, у яких новобранці проходили підготовку та отримували медичну допомогу. Сам полк заперечує звинувачення у системних зловживаннях, однак визнає, що окремі інциденти вже позначилися на його репутації.